Номінація  «Охорона здоров ‘я»

«Юний дослідник».

           Здобувачі освіти 6 класу: Злата Забуга

Керівник: вчитель географії та біології

                                                      Дружелюбівської філії

                                                          ОЗО Матвіївського

                                                                  ЗНВК «Всесвіт»

                                                                 В.П.Тимошенко

 2024р.

 

 

 

 

 

Напрям: дослідження та вивчення лікарських рослин.

 

   Лікарські рослини поділяються на три категорії:

офіціальні лікарські рослини – ті, з сировини яких дозволено виготовлення лікарських препаратів. Ці види занесено до Державного реєстру лікарських засобів;

фармакопейні лікарські рослини – це офіціальні рослини, вимоги до яких викладені в Державній фармакопеї або в міжнародних фармакопейних статтях;

лікарські рослини народної медицини – це найширша категорія, значну частину рослин якої описано недостатньо, а відомості про ефективність рослин, що складають цю категорію, не перевірені засобами фармакології.

   Основні способи застосування лікарських рослин – це отримання з них лікарських засобів для зовнішнього або внутрішнього застосування. У таких рослинах міститься принаймні одна речовина, що має цілющі властивості, і ця речовина або речовини розподілені по органах рослини нерівномірно, тому при зборі рослин потрібно знати, в яких частинах зосереджені корисні елементи та в який період вегетації їх концентрація максимальна.

   Внутрішньо застосовують водні та водно-спиртові настої і відвари, а також олійні речовини у вигляді настоянок і екстрактів. Для зовнішнього застосування використовують трав'яні ванни, обгортання, компреси та примочки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЩОДЕННИК  ДОСЛІДНИЦЬКОЇРОБОТИ

   Напрям: дослідження та вивчення лікарських рослин.

   Для дослідження я обрала 3 різних між собою вида лікарських рослин: ехінацея, імбир та алое.

 

                   Автор: Злата Забуга

                                                       6 кл

Керівник: В’ячеслав Петрович Тимошенко

вчитель географії та біології   

 

 

 

 

 

Зміст

Учасник дослідницької роботи………………………………………....5

Місце проведення досліду………………………………………………6

Вступ………………………..…………………………………………….7

Лікувальні властивості алое вера……………………………………..8

Застосування алое вера в народній медицині………………………..9

Напій з алое вера і його лікувальні властивості…………………10-11 Протипоказання в застосуванні алое вера………………………..11-13

Вирощування алое в домашніх умовах………………………………..14-15

Все про імбир – користь і шкода, лікувальні властивості та протипоказання.16-17

Протипоказання кореня імбиру і потенційна шкода для здоров’я…18-19

Спостереження за ростом імбиру……………………………………..19-22

 Якими корисними властивостями володіє ехінацея……………....23-27

Протипоказання…………………………………………………………27

Порада щодо приготування цілющої сировини………………….…….28

Висновок…………………..………………………………………………29

Використана література……………………………….…………………30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учасник дослідницької роботи

   Стан імунітету – показник здоров’я людини. В аптеках багато лікарських препаратів, що підвищують опірність організму. Поряд з синтетичними препаратами, дуже часто використовують засоби на основі рослинної сировини. Як імуностимулятор застосовують ехінацею, корінь імбиру та алое.

   Ці рослини мають цілющі властивості: ранозагоювальну, протизапальну, бактерицидну, імуностимулюючу, регенеруючу й інші.

Забуга Злата

Ехінацея вирощена в горщику

Місце проведення досліду

   Дослід проводиться (у зв’язку з війною) в іншій країні. Країна Естонія м. Таллінн.

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

   Лікарські рослини мають велике значення у житты людини. Так як з давних давен являються важливою складовою традиційної медицини. Однак, перед використанням будь-якої лікарської рослини варто консультуватися з фахівцем або лікарем, оскільки вони можуть мати побічні ефекти або взаємодіяти з іншими лікарськими препаратами.

   Моєю метою було дослідити, яку користь несуть людям лікарські рослини і як вони приміняються у повсякденному житті. У якому виді вони використовуються, як їх збирати та чи можна їх вирощувати не тільки у природніх умовах. Для цього проекту я обрала три рослини: алое, імбир і ехінацея. Дві яких з них ростуть у мене на підвіконні. А третя росте дома в Україні у садку, з цим мені трохи допоможе бабуся.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лікувальні властивості алое вера

• Жовчогінна.
• Посилює секрецію травних залоз.
• Покращує апетит і травлення.
• Протизапальна.
• Протиопікова.
• Антибактеріальне відносно стафілококів, стрептококів, дифтерійної, черевнотифозної і дизентерійної паличок.

   Широке застосування соку алое вера і екстракту знайшли для лікування шлунково-кишкових захворювань, таких як: гастрит і виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, запори.

   Також алое вживається при бронхіальній астмі, нервових захворюваннях, безсонні. Крім цього широке застосування рослина отримала для підняття імунітету, після інфекційних захворювань та інших виснажуючих хвороб і інтоксикацій.

   Зовнішньо сік алое використовується для лікування остеомієліту з відкритим гнійним запаленням, ран, трофічних виразок, абсцесів і інших гнійних захворювань, а також при корості і стригучих лишаях. Як компресу сік рекомендується при туберкульозі шкіри, вовчанці, екземі, променевому дерматиті голови.

   Алое для очей

Рідкий екстракт алое використовується при очних хворобах, таких як, блефарит, кон’юнктивіт, кератит, ірит.

   Алое в гінекології
У вигляді тампонів алое вера застосуються для лікування ерозії шийки матки, внутрішній прийом допомагає при відсутності менструації.

Застосування алое вера в народній медицині

   У народній медицині алое найчастіше використовують у вигляді соку або спиртової настоянки (4 частини свіжовичавленого соку алое на 1 частина медичного спирту).

   Будь-який поріз або садно, подряпину, синяк можна швидко залікувати, обробивши соком алое ушкоджене місце. Для цього потрібно розрізати лист квітки вздовж і м’якоттю прикласти до рани. Результат не змусить довго чекати: швидко пройде біль і рана затягнеться.

   При вуграх, висипаннях і запаленнях, а також при проявах підвищеної  жирності шкіри, можна протирати шкіру соком алое вера на ніч раз на 2 тижні.

   Мозолі також можна легко прибрати, прикладаючи м’якоть листа алое. Кожні 5 годин необхідно міняти лист на новий. Через 2-3 дні потрібно розпарити місце мозоля і з легкістю видалити його.

   Застуду можна вилікувати таким складом: 300 г алое, 3 ст. ложки меду, 3 ст. ложки спирту. Листя алое подрібнити, додати мед і спирт, перемішати. Приймати по 1 ч. ложці 3 рази на день.

   При будь-яких захворюваннях дванадцятипалої кишки або виразці необхідно вживати по 1 ч. ложці алое за півгодини до їжі.

   Листя цієї квітки здатні швидко зняти головний біль. Для цього потрібно всього лише розрізати листя і м’якоть прикласти до скронь, лягти і спробувати розслабитися.

Напій з алое вера і його лікувальні властивості

   Для профілактики будь-яких форм захворювань існує перевірений і старий рецепт напою, приготованого на основі соку алое вера.

   Рецепт приготування такого напою дуже простий. Необхідно приготувати найзріліше нижнє листя рослини. Визначити стан готовності для використання листя можна по їх сохнучих кінчиках.

Далі потрібно помістити листя на 8-12 днів в холодне місце (температура повинна бути близько – 6 градусів). Потім листя необхідно подрібнити і профільтрувати через марлю.

   Отриманий сік потрібно прокип’ятити 3 хвилини і вживати в якості профілактики від 50 до 200 мл по три рази протягом дня. Такий сік допоможе нормалізувати травлення, кровообіг, вилікує виразку шлунка, анемію та інші форми захворювань.

Лікувальні властивості гелю з алое вера

   Гель з листя алое допоможе позбутися шкірних захворювань (вугрової висипки, пігментних плям, подразнень). Для його приготування знадобляться:

• свіже листя алое;
• 500 мл. вітаміну С в порошку (на чверть кількості отриманого гелю);
• 400 мл. вітаміну Е (на чверть кількості отриманого гелю).

Листя алое вера очисть від шкірки, подрібнити м’якоть і додати в неї вітаміни Е і С. Помістити в суху і чисту ємність. Зберігати в темному прохолодному місці.

   В отриманий гель можна додавати різні ефірні масла, залежно від типу шкіри.    Так, при жирній шкірі можна використовувати олії чайного дерева, грейпфрута, лимона. При сухій шкірі краще додавати масла мигдалю, ромашки, сандалу. При проблемній шкірі – герані або петрушки.

   Всі ефірні масла додавати не більше 3 крапель.

Для внутрішньої профілактики захворювань можна теж зробити гель з алое.    Для цього знадобляться сік квітки і мед, узяті в рівних частинах.

   Такий склад потрібно помістити в прохолодне місце і настояти 3 години. Вживати перед їжею по 1 ч. ложці тричі на день. Такий засіб добре допомагає вилікуватися від захворювань шлунка і приводить в норму стілець.

   Унікальні лікувальні властивості уколів алое

   Неймовірно потужний вплив надають ін’єкції з вмістом алое. Завдяки уколів алое з’явилася можливість лікування таких важких і уповільнених захворювань як: хронічні захворювання очей, кишечника, астми та інші.

   Іноді уколи можуть призначатися при різних шкірних недугах: фурункульозі, трофічних виразках, променевих ураженнях, опіках, запальних процесах.

Ін’єкції з алое вера допомагають вилікувати захворювання жіночих статевих органів і простати у чоловіків. Такі уколи здатні допомогти навіть тим, хто страждає зниженням слуху і туберкульозом.

Зазвичай призначають по 1 мл ін’єкцій кожен день для дорослого, а для дітей – до 0,5 мл. У разі необхідності курс лікування може бути продовжений, або перериватися з повтором через 2-3 місяці.

 

 

 

 

 

 

 

Протипоказання в застосуванні алое вера

Перед тим, як почати лікування, необхідно ознайомитися з можливими наслідками, які можуть виникнути при вживанні алое як всередину, так і у формі ін’єкцій.

   Є кілька основних протипоказань, згідно з якими забороняється будь-яке лікування алое:

1. У періоди менструацій алое вкрай не рекомендується вживати в лікуванні, оскільки воно сприяє посиленню кровообігу в організмі, за допомогою чого кровотеча в ці дні може посилитися.
2. При будь-яких внутрішніх кровотечах також забороняється лікування з алое (наприклад, при виразці).
3. Тим, хто застосовує засіб з вмістом алое як стимулятор апетиту, але при цьому схильний до появи і розвитку виразки в шлунку, також не рекомендується продовжувати таке лікування.
4. Алое протипоказано при геморої, так як здатне збільшити запалення і викликати гемороїдальні кровотечі.
5. Алое здатне підсилити запалення в жовчному міхурі та жовчних протоках, якщо вживати його всередину.
6. На всіх стадіях вагітності лікарі вкрай не рекомендують вживати алое всередину.
7. При різних захворюваннях головного мозку, що супроводжуються запальними процесами.

Вирощування алое в домашіх умовах

Також алое можно вирощувати в домашніх умовах і мати при собі домашнього лікаря.

Освітлення

Домашнє алое дуже світлолюбна рослина, а беручи до уваги його природне середовище проживання, рослину бажано розмістити на південному вікні і не ховати від прямих сонячних променів. Якщо ж рослина довгий час перебувала в затінку, то привчати до прямого сонця алое слід поступово. Взимку рослині може знадобитися додаткове освітлення – підійдуть лампи денного світла.

 

Температура

Влітку температура підійде кімнатна. Якщо є куди, то можна винести кімнатне алое на свіже повітря, оберігаючи його від опадів. Якщо рослина весь час проводить у приміщенні, то потрібно забезпечити приплив свіжого повітря. Взимку рослина відпочиває, тому оптимальним буде утримування алое при температурі не вище 14 °C. При вищій температурі рослина може витягуватися через нестачу освітлення, яка часто спостерігається взимку.

 

Полив алое

Під час періоду активного росту алое в домашніх умовах поливають відразу після висихання верхнього шару земельної суміші. Взимку полив скорочують, даючи землі трохи підсохнути, але не висохнути повністю. Якщо вода потрапить у листову розетку, стебло рослини може загнити, що може призвести до загибелі алое.

 

 

Обприскування алое

Вологість повітря не має ніякого значення для нормального розвитку рослини алое.

Цвітіння алое

Для цвітіння рослина повинна піти на спокій, а період спокою можна забезпечити низькою температурою повітря і тривалим світловим днем. Такі умови при вирощуванні алое в квартирі створити досить складно, тому цвітіння алое в домашніх умовах радше виняток, ніж правило.

Підживлення алое

   Квітка алое добре реагує на щомісячні підживлення мінеральними добривами. Підживлювати потрібно з середини весни до початку осені, після чого підживлення не проводять до наступної весни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Все про імбир – користь і шкода, лікувальні властивості та протипоказання

   Імбир став популярний у нас зовсім недавно, а між тим це дуже давня пряність, її дуже високо цінували ще в Стародавньому Римі, а привозили з країн Сходу. Його додавали в м’ясні страви, десерти, супи, напої і випікали різні пряники.             Культивується сьогодні імбир в основному в Китаї, на Цейлоні, в Індії, Індонезії, а також в Австралії, на Ямайці, у Західній Африці (Нігерія). Перш ніж розповісти про корінь імбиру – користь і шкоду для здоров’я, варто звернути увагу на те, що в супермаркетах свіжі бульби імбиру і маринований імбир найчастіше мають китайське походження. Тому важливо знати, що не можна використовувати свіжий імбир відразу. Для виробництва всіх сільськогосподарських культур у   Китаї використовуються величезні дози хімікатів, пестицидів, перед транспортуванням вся продукція піддається обробці. Промислове виробництво імбиру в Китаї дуже розвинене – його консервують в сиропі, маринують, зацукровують (варять у цукровому сиропі), використовують як настій. У країнах, де є доступ до свіжого імбиру, сушений імбир не користується попитом, оскільки у порошку і смак, і аромат млявий. Товарні сорти імбиру в залежності від обробки поділяють на: Білий імбир – бенгальський або ямайський – це вищий сорт Вибілений – очищений від шкірки і витриманий у вапняному розчині Чорний Барбадоський-неочищений, а просто ошпарений або прокип’ячений

   Хороші за якістю вважаються не мляві, щільні, гладкі свіжі корені, при обламуванні він повинен хрустіти, аромат і смак такого імбиру більш сильний. При виборі слід віддавати перевагу світлому і блискучому корені, темний набагато гірше світлого. Якщо купуєте порошок імбиру – він не повинен бути біло-сірого кольору, а тільки пісочного, світло-жовтого, а також повинен бути герметично упакований. Корисні, лікувальні властивості кореня імбиру Імбир містить велику різноманітність корисних речовин, у нього дуже складний склад, що включає до 400 хімічних сполук, тому він має багато лікувальних властивостей. Імбиру приємний аромат надають ефірні олії, яких у ньому близько 1-3%, пекучий смак – додає Гінгерол (фенолоподобній речовини), він насичений природними цукрами, вуглеводами, жирами, смолами, вітамінами, клітковиною, мінеральними речовинами: Імбирний корінь містить достатню кількість вітамінів групи В (В6, В1, В9, В5, В2), а також вітамін А і С Крім того, він багатий солями кальцію, магнію, фосфору, містить кремній, хром, холін, цинк, аспарагін, марганець Містить незамінні амінокислоти – лізин, Фенілаланін, треонін, метіонін та ін, які синтезуються організмом в дуже малій кількості і повинні надходити з їжею Олеїнову, каприлову нікотинову та лінолеву кислоти Ефірні масла, які надають йому пряний і терпкий аромат

  Чим корисний імбир для здоров’я? Імбир сприяє поліпшенню роботи шлунково-кишкового тракту Імбир корисний тим, що поліпшує апетит, при цьому прискорює обмін речовин, його використання рекомендується при порушеннях холестеринового і жирового обміну, завдяки незамінним амінокислотам, які входять до його складу. Імбир також містить речовини, що поліпшують кровопостачання, тому прискорюється обмін речовин і його можна використовувати тим, хто бореться із зайвою вагою, оскільки стимуляція процесу спалювання калорій сприяє зниженню ваги. Більш того, імбир сприяє нормалізації роботи кишечника, регулює перистальтику. Продукти харчування, які приправлені коренем імбиру, можуть краще засвоюватися організмом.        Протизапальна дія Найпопулярніше застосування кореня імбиру – це профілактика і лікування гострих респіраторних захворювань, застуди, бронхіту, ангіни, оскільки він має помірну протизапальну дію. У деяких європейських країнах для лікування застуди використовують імбирний ель і імбирне пиво, їх підігрівають перед вживанням і вважають, що це призводить до швидкого одужання. У Китаї яєчний омлет з імбиром є народним засобом від кашлю, також з кореня імбиру роблять спеціальні льодяники від кашлю.

     Знеболююча дія При будь-якому м’язовому, головному, суглобному болі – імбир сприяє зниженню больових відчуттів. В домашніх умовах використовувати цю властивість імбиру можна наступним чином – натертий імбир або його порошок змішують з водою і прикладають як компрес на болюче місце. Протиблювотна дія    Ще одна корисна властивість імбиру – це протиблювотна дію. Численні дослідження стверджують, що корінь імбиру корисний для зниження нудоти будь-якого походження. Він знижує прояви токсикозу при вагітності, при морській хворобі, при хворобливих місячних у жінок, зменшує нудоту, як наслідок хіміотерапії, нудоту при закачуванні в транспорті. Імуностимулююча дія Користь кореня імбиру також полягає в тому, що це досить сильний антиоксидант, він заспокоює нервову систему, покращує пам’ять, зміцнює імунітет, допомагає впоратися зі стресом, підвищує гостроту зору, концентрацію уваги, допомагає відновитися після грипу, застуди, є відмінним тонізуючим засобом.

 

Протипоказання кореня імбиру і потенційна шкода для здоров’я

 

   Ефірні олії і гіркоти, які містяться в складі імбиру, можуть надавати негативну дію при наявності деяких захворювань шлунково-кишкового тракту, а саме при гастриті, виразці шлунка, стравоходу, 12-палої кишки, при неспецифічному виразковому коліті. Також небезпечно використовувати його в їжу при стравохідному рефлюксі, дивертикульозі і дивертикуліті.

   Імбир не можна використовувати одночасно з деякими лікарськими засобами – з антиаритмічними засобами; препаратами, що знижують артеріальний тиск; лікарськими засобами, що стимулюють роботу серцевого м’яза; цукрознижуючими препаратами – він підсилює їх дію, що призводить до посилення їх дії і побічних ефектів (див. імбир при цукровому діабеті). Імбир підвищує ризик гіпокаліємії, а також знижує ефективність бета-адреноблокаторів. При вживанні імбиру знижується згортуваність крові, це слід враховувати при прийомі різних лікарських засобів, у яких такі ж побічні дії. При схильності до кровотеч і ураженні дрібних кровоносних судин – його застосування протипоказано (маткові кровотечі, геморой тощо). Не можна вживати імбир при гарячці, вищій температурі – він може сприяти її підвищенню. При вірусних інфекціях, застуді з невеликою температурою його прийом припустимий, а при грипі з високою температурою вживати не можна. Потенційна шкода кореня імбиру можлива при інсульті, ішемічній хворобі серця, інфаркті та передінфарктному стані, при гіпертонії. У 2 і 3 триместрі вагітності його вживання не бажано, оскільки це може викликати підвищення артеріального тиску. При шкірних захворюваннях імбир може викликати подразнення шкіри або загострення наявних хронічних захворювань шкіри. Імбир протипоказаний при будь-яких захворюваннях печінки – цироз, гепатит, а також при жовчнокам’яній хворобі.

Як зберігати корінь імбиру? Весь запас ароматичних речовин і ефірних масел знаходиться під шкіркою, тому очищати його слід акуратно, тонший Свіжий імбир може зберігати свіжість при зберіганні в холодильнику не більше тижня. Сухий корінь близько 4 місяців може зберігати корисні властивості. При подрібненні імбиру краще не використовувати дерев’яну дошку, яка вбирає сік кореня Сік імбиру може чинити подразнювальну дію на слизові оболонки, тому після контакту зі свіжим коренем слід ретельно мити руки Для подрібнення імбиру краще використовувати терку, вона допоможе позбутися від жорстких прожилок, які перебувають у корені Щоб зберегти імбир, його можна очистити і залити горілкою, вином, і використовувати протягом кількох тижнів як сам корінь, так і ароматний напій в якості приправи.

Спостереження за ростом імбиру

   Мені дуже сподобалася його цілюща дія і я спробувала з мамою його виростити на підвіконні.  Я б хотіла поділитися, що в нас з цього вийшло, але ще ми не зібрали врожай з рослини імбир так як, ще не час. Обов’язково буду і надалі спостерігати чи росте ця рослина у кімнатних умовах, і чи можно з неї зібрати повноцінний і чудодійний корінь.

   Ми підготовили куплений магазинний грунт, насипали його у горщик поклали туди корінець імбирю, полели водою та засипали землею. Посадили ми його 09,01,2024року і досі спостерігаємо за ним.

1                      2

3                                         4

5

 

 

Якими корисними властивостями володіє ехінацея

   Ехінацея - це лікарська рослина, яка досягає у висоту біля 2 метрів, і має великі квіти, які приваблюють безліч комах. Ця рослина може також рости у садах. Крім того, їх можна пристосувати для проживання в горщиках, тому ви можете мати їх практично там, де вам заманеться.Але людство не тільки насолоджується кольором і величчю своїх квітів, а й його лікувальними властивостями, про які ми поговоримо нижче, щоб таким чином ви знали про них все.

 

 

  

   Ехінацея пурпурна має унікальний хімічний склад, в якому компоненти органічно доповнюють один одного. Отже, у складі рослини:

• антиоксиданти, ефірні і жирні олії;
• полісахариди і глюкоза;
• хімічні елементи – селен, кальцій, калій, срібло, цинк та інші;
• органічні кислоти і смоли.
• вітаміни – А, С, Е.
• Завдяки такому складу ехінацею застосовують для виготовлення препаратів для кровотворення, зміцнення нігтів, волосся і зубів. Вміст селену робить рослина ідеальним компонентом для біологічно активних добавок. Дія селену посилюється завдяки вітамінам С і Е – вони допомагають виводити з організму вільні радикали. Все це перешкоджає розвитку злоякісних новоутворень і старіння клітин.
• Важливо! Детально про лікувальні властивості і протипоказання ехінацеї необхідно знати кожному!
• Поєднання мінералів і вітамінів наділило ехінацею унікальними протимікробними, протизапальними і протиалергічні властивості. За рахунок вмісту великої кількості полісахаридів в організмі відбувається відновлення пошкоджених тканин і вироблення інтерферонів.
• Наукові дослідження встановили, що регулярне вживання ехінацеї в 2 рази збільшує вміст лейкоцитів в крові і підвищує захисні функції печінки при гепатиті.

   Основне застосування ехінацея знайшла в якості імуностимулюючого засобу. Крім цього, у рослини є і інші корисні властивості:

• Препарати на основі рослини успішно застосовують при раку – активні речовини виводять скупчилися радіонуклєїди.
• У народі ехінацея отримала назву чистильника, завдяки здатності очищати печінку, легені і нирки.
• Прийом ехінацеї сприяє швидкому загоєнню ран і переломів.
• Активні компоненти рослини (особливо коренів) перешкоджають старінню клітин і зменшує ймовірність утворення пухлин.
• Для чоловіків ехінацея теж корисна – вона дуже добре посилює потенцію.

Як застосовувати

   Курс прийому лікарських препаратів на основі ехінацеї не повинен перевищувати одного місяця.

Застосування чаїв та відварів

   Застосування чаю, виготовленого з будь-якої частини ехінацеї, успішно зарекомендувало себе для усунення наслідків після прийому антибіотиків і попередження простудних захворювань. Для цього подрібнене листя, суцвіття і коріння (близько 2 столових ложок) заливають 500 мл окропу і настоюють не менше півгодини. Для попередження ГРЗ і зміцнення імунітету потрібно випивати по склянці напою в день. Курс прийому – 1 місяць.

   Відвар ехінацеї використовують при болях в суглобах, головного болю, набряках. Його застосовують для нормалізації зору і тиску, для поліпшення апетиту і зміцнення організму.

   Відвар з ехінацеї готують наступним чином:

• Чайна ложка подрібненої рослини заливають склянкою окропу і поміщають на водяну баню як мінімум на 15 хвилин.
• Рідина проціджують через 2-3 шари марлі, охолоджують і приймають по 70 мл 3 рази на день перед їжею.
• Відвар зберігає свої лікувальні властивості дві доби. Зберігати його потрібно в холодильнику.
• При хворобах верхніх дихальних шляхів, в тому числі хронічному бронхіті і запаленні легенів, допомагає відвар з ехінацеї та інших трав.

Настоянки на спирту

   Спиртова настоянка ехінацеї має свої показання до застосування, як правило застосовують її при гастриті, панкреатиті, каменях у нирках. Для жінок ехінацея незамінна для лікування гінекологічних проблем, особливо при папіломі в піхву.

   Настоянку ехінацеї можна вільно купити в аптеці. Однак приготувати її в домашніх умовах дуже легко. Використовувати можна будь-які частини рослини в залежності від захворювання.

• 2 чайні ложки подрібнених кореневищ рослини заливають 100 мл медичного спирту і наполягають протягом тижня в приміщенні без доступу світла.
• Приймають засіб перед їжею по 20 крапель 3 рази на день.
• Дуже добре допомагає при гастриті і виразках, нормалізує обмін речовин при схудненні.

   Для чоловіків виготовляють спиртову настойку зі свіжої рослини. Для цього подрібнене листя і стебла поміщають в посудину і заливають горілкою або спиртом. Рідина повинна закривати рослина приблизно на 2-3 см протягом 3 тижнів ємність повинна знаходитися в темному приміщенні. Щоденне триразове вживання 30 крапель настоянки протягом місяця прибирає всі прояви простатиту.

   Для зміцнення організму при захворюваннях органів репродуктивної системи у жінок 2 чайні ложки квіток і листя ехінацеї (можна використовувати сухі і свіжі) заливають 100 мл горілки. Настоянку 2-3 тижні витримують. Протягом 2 тижнів приймати по половині чайної ложки за 30 хвилин до їди.

Настоянка ехінацеї успішно справляється з менінгітом. Для цього 20 грам подрібнених суцвіть заливають 100 грамами спирту і настоюють 2 тижні. 30 крапель препарату розчиняють у воді або чаї і приймають 3 рази на день.

Екстракт ехінацеї

   На організм дуже потужно впливає екстракт, отриманий з ехінацеї. Він відмінно прибирає нервове перенапруження і втому, підвищує настрій і працездатність. Регулярне вживання екстракту попередить простудні захворювання в період сезонних епідемій, заспокоїть розхитані нерви.  Увага! Прийом даної форми рослини повинен бути дозований. Дорослим – не більше 8 крапель, дітям 3-5 в залежності від віку.

Масляний настій

   Для лікування всіх форм туберкульозу дуже ефективно вживати всередину масляний настій висушених суцвіть або сирих коренів. Для цього 500 грам сировини заливають 2500 мл на олії (краще нерафінованої). У 30-40 Перебіг днів настій зберігають у темному місці, періодично сильно струшуючи. Проціджений настій змішують з двома літрами обліпихи і приймають всередину по столовій ложці 3 рази на день.

Протипоказання

Як у будь-яких ліків, особливо рослинного походження, у ехінацеї пурпурової є протипоказання і обмеження. Препарати на основі ехінацеї не рекомендовані:

• при вагітності та годуванні груддю;
• людям, що страждають хронічною гіпертонією;
• при діабеті, аутоімунних розладах і лейкозах;
• при непереносимості або алергії на ехінацею;

Деякі обмеження є для дітей:

• до досягнення 2 років дітям строго протипоказано вживання ехінацеї;
• з 2 до 12 років дітям можна давати екстракт, відвари та чаї ехінацеї;
• після 12 років можна давати настоянку рослини на спирту, розбавляючи водою або соком.

   Увага! Не використовуйте ехінацею в жарку пору року. Це істотно збільшує ризик хронічної інфекції, перепади тиску і погіршення самопочуття.

   Препарати, виготовлені на основі ехінацеї – панацея від багатьох хвороб. Її застосовують як профілактичний засіб проти сезонних застуд у дітей і дорослих, для зміцнення імунітету і при постійних стресах.

Порада щодо приготування цілющої сировини

   Заварка для лікувального чаю готовиться в виді відвару або настойки із суміші трав. Відвар, настойка – це водяні витяжки з рослин. Відвари готуються із коріння рослин, кори, настойки – з листя, стебел, квіток.

   Трави роздроблюються і засипаються в емальований або фарфоровий посуд, заливають водою, ставлять на водяну баню (тобто нагрівають паром або кип’яченою водою). Нагріваємо трави на протязі 30 хв., при частому помішуванні. В домашніх умовах відвари і настої можна приготувати і простіше – без кип’ятіння. Збір чаю із суміші лікувальних рослин заливають крутим кип’ятком, посуд герметично закривають кришкою, утеплюють і настоюють 4-6 годин, а потім проціджують. Настої краще готувати щоденно, зберігати в темному прохолодному місці або в холодильнику (термін зберігання не більше двох діб)Який рецепт для Вас буде найкращим, Вам підкаже лікуючий лікар.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Висновок: я вважаю чим більше ти вивчаєш кожну лікарську рослину, тим більше ми можемо допомогти собі та оточуючим для скорішого одужання або  для підняття імунної системи.

   Лікарські рослини беруть участь у метаболізмі, впливаючи на діяльність органів та систем організму людини, їх функціональну активність. Звідси переконання багатьох дослідників, що "в природі немає хвороб, проти яких у рослинному світі не утворилися б десятки цілющих речовин" (Нуралієв Ю., 1988).

 

 

ВИСНОВОК ВЧИТЕЛЯ

Злата Забуга, здобувач освіти 6 класу започаткувала та провела дослід по вивченню лікарських рослин на тему: «Охорона здоров’я». У зв’язку з тим, що діяльність Злати припала на воєний період, дослід проводився в домашніх умовах. Контроль за Златою здійснювали батьки, а корекцію та контроль вчитель. Злата  відповідально та ретельно спостерігала  та досліджувала лікарські рослини . Під час проведення досліду-спостереження навчилась доглядати та робити висновки.

Роботу виконано послідовно, конкретно. Доведена актуальність даної теми. Злата отримала задоволення від власної значимості та отриманого  результату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1.   Горбань А.Т., Горлачева С.С., Кривуненко В.П. Лекарственные   растения: вековой опыт изучения и возделывания. — Полтава, 2004; 
2.  Поширення і застосування лікарських рослин. Реферат. /osvita.ua/
3.  Довідник лікарських рослин України PEN.COM.UA
4.  Енциклопедія лікарських рослин (під ред. Гродзінського А.М.)
5. Болтарович З. Є. Народна медицина українців / З. Є. Болтарович ; Акад. наук УРСР, Ін-т мистецтвознав., фольклору та етнографії ім. М. Рильського НАН України. – Київ : Наук. думка, 1990. – 229, [2] с.
6. Гриневич Б. С. Лікарські рослини та форми їх використання в оздоровленні людей / Б. С. Гриневич // Буття українців : матеріали наук.-практ. конф.-презентації / [упоряд. П. Г. Матвієнко]. – Київ, 2005. – С. 126-130.
7. Павленко Л. О. Цілющі скарби землі / Л. О. Павленко. – 2-ге вид., доп. – Київ : Наук. думка, 1988. – 144 с., іл.
8. Харченко М. С. Лікарські рослини і їх застосування в народній медицині / М. С. Харченко, В. І. Сила, Л. Й. Володарський. – Київ : Здоров'я, 1971. – 335 с