Окремі аспекти організації дистанційної та змішаної форм навчання з української мови та літератури: ефективний зворотній зв'язок

Петрусь І.В., викладачка української мови та літератури

ДНЗ «Центр сфери обслуговування м. Житомира»,

спеціаліст вищої категорії, старший викладач

Окремі аспекти організації дистанційної та змішаної форм навчання з української мови та літератури: ефективний зворотній зв'язок

Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня комунікації та зворотного зв’язку між викладачем та здобувачами освіти залежить його ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. 

Методика дистанційного навчання української мови та літератури – нова форма й інший рівень взаємодії педагога й здобувачів освіти,  який передбачає засвоєння теоретичних знань, виконання практичних завдань, прослуховування, тестування, слухання,  читання текстів. І переді мною як викладачем української мови та літератури постали завдання, як:

-                     мотивувати здобувачів освіти працювати дистанційно;

-                     організувати ефективний зворотний зв'язок з учнями;

-                     забезпечити доступність навчального матеріалу;

-                     проконтролювати рівень засвоєння отриманих знань.

Вцілому організація дистанційного навчання не є новою для викладачів, адже практично кожен із нас має свій персональний сайт або блог, за допомогою якого викладач має змогу:

-         поширювати навчальний матеріал для здобувачів освіти;

-         організовувати позакласну та проєктну роботу із здобувами освіти;

-         інформувати про події та заходи, що відбуватимуться

-         залучати батьків до участі в освітньому  процесі;

-         формувати у здобувачів освіти навичок безпечного поводження у мережі, культури спілкування.

Проте освітні інформаційно-комунікаційні технології постійно розвиваються та вдосконалюються і академічна свобода викладача дозволяє обрати ефективні форми й методи реалізації дистанційного навчання з української мови та літератури, тому, враховуючи бажання здобувачів освіти та свій досвід впровадження дистанційної та змішаної форм навчання, у 2020-2021 навчальному році ми зупинилися на наступних технологіях та сервісах таких, як: платформа Moodle, хмарні сервіси Google, освітній проєкт «На урок», онлайн сервіс Learning Apps, тренажери з правопису та підготовки до ЗНО.

Дистанційне навчання може відбуватися у синхронному та асинхронному режимах, проте я разом із своїми здобувачами освіти використовуємо так зване гібридне навчання, коли ми зустрічаємось із ними в синхроні (наприклад, на відео конференції на платформі Google Meet) і водночас застосовуємо асинхронне навчання.

Чому так? Бо так найкраще надавати підтримку учням у синхронні, пояснювати важкі для розуміння теми з навчальної програми, контролювати рівень засвоєння навчального матеріалу та за потреби проводити індивідуальні консультації. Водночас, деякі речі найкраще робити в асинхронні. Також це можливість учням самостійно планувати своє навчання, виходячи з тих чи інших умов.

На мою думку, зворотний зв'язок з учнями є ефективним за умов, якщо він є:

 - регулярним, частим, достатнім та деталізованим;

- пов'язаним з метою оцінювання завдання та критеріями;

- зрозумілим для здобувача освіти;

- чітко пов'язаним з майбутніми завданнями, сфокусованим, у першу чергу, на навчальних цілях, а потім – на оцінювання.

Враховуючи ці умови, для ефективного зворотного зв’язку із здобувачами освіти під час вивчення української мови та літератури у своїй роботі далі я хочу зупинитися на особливостях використання наступних технологій та сервісів:

1.               Платформа MOODLE. Для прикладу хочу проаналізувати свій дистанційний курс з української мови, який називається «Підготовка до ДПА з української мови у формі ЗНО. Синтаксис».

Ознайомитися із курсом, його структурою  та наповненням можна у розділі «Передмова», у якій зазначено, що курс покликаний допомогти всім охочим вступникам поглибити та закріпити набуті знання із української мови, а саме  із розділу «Синтаксис». Курс розбито на теми. Кожна тема містить блоки або підтеми, які відповідають програмі ЗНО та засновані на досвіді попередніх років. Матеріали доступні для завантаження та перегляду у будь-який зручний для вас час, що значно спростить підготовку та дозволить ще раз переглянути потрібні матеріали безпосередньо перед тестуванням.

Метою  курсу є  сформувати в здобувачів освіти поняття про основні синтаксичні одиниці та їхні види;  розвивати вміння розпізнавати та аналізувати різні типи простих і складних речень; здійснювати синтаксичний розбір різних типів речень; виявляти порушення синтаксичних зв’язків; уміти граматично правильно поєднувати слова в реченнях і словосполученнях; аналізувати в тексті й реченнях приклади порушення синтаксичної норми та коригувати їх.

Відповідно до мети курс був розподілений на 4 навчальних тижні, кожний з яких мав свою тему та мету: «Словосполучення і речення», «Просте речення та його види», «Складне речення та його види», «Розділові знаки у простому та складному реченнях».

А також курс містить розділи «Учасники», «Журнал оцінок», який відображає кількість балів, отриманих учасниками курсу за виконання практичних завдань.

Детальніше проаналізуємо перший тиждень курсу «Словосполучення і речення».

Мета навчального тижня: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні; пояснити відмінність між словосполученням та сполученням слів; визначити суть поняття речення, охарактеризувати види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю граматичних основ, за наявністю головних та другорядних членів речення; узагальнити вміння членувати речення на словосполучення,  визначити члени речення.

До тижня був сформований план, щоб здобувачі освіти змогли усвідомити та проаналізувати обсяг навчального матеріалу та практичних завдань.

План роботи

1. Поняття словосполучення та його будова

2. Типи словосполучень

3. Відмінність словосполучення і речення

Наступним блоком є «Теоретичний матеріал», у якому систематизовані необхідні матеріали з теми. Перевагою Moodle є те, що теоретичний матеріал ми можемо подавати не тільки у вигляді лекцій, а й прикріплювати посилання на сучасні мультимедійні презентації та відео фрагменти, які сприяють ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу.

Також кожний тиждень містив блоки «Практичні завдання», «Тести», виконуючи завдання яких, здобувачі освіти  матимуть можливість практично закріпити отримані знання.

Важливим елементом будь-якого дистанційного курсу є зворотній зв'язок із здобувачами освіти, платформа Moodle надає нам таку можливість через розділ «Рефлексія» та форуми, у яких учні можуть спілкуватися із викладачем, уточнювати навчальний матеріал та інструкції до виконання практичних завдань.

Якщо узагальнити можливості саме цієї платформи для організації дистанційного навчання у закладах П(ПТ)О, то Moodle передбачає абсолютно всі аспекти організації освітнього процесу з української мови та літератури, а саме можливість доступу із ПК, планшетів, смартфонів, різноманітний виклад навчального матеріалу із використанням сучасних медіа ресурсів, його відпрацювання шляхом виконання практичних завдань, тестів, а також інтерактивних вправ через посилання на інші сайти, а також контроль знань та умінь здобувачів освіти і постійний зв'язок із ними. Проте обсяг навчальної програми з української мови для 10-11 класу - 140 годин, відповідно по 70 годин на 10 та 11 класи, а у сфері П(ПТ)О ми її розподіляємо на З роки. З огляду на це, створити дистанційний курс з української мови загалом за навчальною програмою недоречно, оскільки він буде занадто великим за обсягом і незрозумілим для учнів. Тому найкращим варіантом створення дистанційного курсу з української мови вважаю розподіл навчальної програми за розділами, адже так ми можемо дистанційно навчати учнів різних курсів, орієнтуючись на навчальні плани для кожної з груп.

2.               Хмарні сервіси Google для спільної роботи здобувачів освіти та викладача, серед яких:,  Google Meet, Google Classroom, Google docs:

-                     Google Meet — сервіс для проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей. За допомогою  цього сервісу організовую навчання у синхронному режимі з української мови та літератури, до прикладу з теми: «Прикметник», «Дієслово та його форми», «Валер'ян Підмогильний «Місто». Google Meet дозволяє транслювати мультимедійні презентації до тем уроку, вправи у підручнику для практичного відпрацювання правил з української мови, коментувати конкретні завдання, що розміщені на сайті Центру, а також реально спілкуватися з учнями, проводити опитування, перевіряти домашнє завдання.  Найбільшою перевагою  цієї платформи вважаю  можливість живого спілкування з учнями та доступність навігації для здобувачів освіти.

3.               Google Classroom — це сервіс, що дозволяє організувати дистанційне навчання, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію. За допомогою Google Classroom я  маю змогу проводити тестування, контролювати, систематизувати, оцінювати діяльність, переглядати результати виконання вправ та застосовувати різні форми оцінювання. Перевагою цієї платформи є також те, що здобувачі освіти дізнаються свої оцінки автоматично одразу після перевірки завдань викладачем і можуть контролювати свою успішність з предмету. Так, я створила навчальні групи з окремих предметів або для окремих навчальних груп, об’єднавши курси українську мову та літературу. Особисто для мене ця платформа допомогла реально оцінювати рівень знань кожного із учнів під час карантину, адже для контролю знань я, створюючи тести, враховувала кількість спроб виконання тесту, можливість «не бачити» свої відповіді, тому учень дізнавався лише загальний бал за роботу. Такий підхід дозволив мені зробити висновки про рівень знань, самостійність виконання завдань.
4.               Для зворотного зв'язку з учнями були розроблені електронні тести за допомогою платформи Google Docs з української мови ( «Прикметник», «Дієслово», «Вживання апострофа та мякого знака») та української літератури ( «Творчість шістдесятників», «Творчість Михайла Коцюбинського», «Творчість Ліни Костенко»)
5.               Використання хмарних технологій Google під час дистанційного навчання поєдную із безкоштовним сервісом онлайн-тестів освітнього проєкту «На Урок». Це ідеальний інструмент для дистанційної роботи у вигляді бібліотеки онлайн-тестів, які створюють і додають учителі з усієї України. Для зворотного зв'язку з учнями та контролю засвоєння навчального матеріалу використовую готову тести у режимі «Домашня робота», оскільки тут маю можливість скоригувати критерії спроб виконання, обмеження часу, довільний порядок запитань для учнів, таким чином уникати списування та недотримання принципів академічної доброчесності.

Здобувачі освіти із задоволенням виконують онлай-вправи та онлайн-тести. На етапі закріплення та практичного відпрацювання отриманих знань розділів програми з української мови використовую  онлайн-сервіс LearningApps, на якому розміщені інтерактивні вправи з української мови та літератури, інтерактивні завдання із  сайту «Мова – ДНК нації» - це освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови, а також  Тренажер з правопису української мови» - це зручний для вивчення та засвоєння мови з великою кількістю завдань для самоперевірки. Усі правила супроводжуються відеоуроками, а також численними онлайн-вправами. Якщо виникають складнощі з вибором правильного варіанта, можна натиснути кнопку «Підказка», і одразу запропонують відповідне правило. Кількість спроб необмежена. Крім того, постійно додаються нові завдання. Виконання онлайн-вправ застосовую і на звичайних уроках, адже такі завдання є цікавими для учнів і вони одразу можуть оцінити свій рівень знань з конкретної теми.

Для підвищення мотивації до дистанційної та змішаної форм навчання з української мови і літератури використовую навчальні відеоролики з You Tube та експрес-уроки, розміщені на сайті Олександра Авраменка – доцента Київського університету імені Бориса Грінченка.  Експрес-уроки української мови від Олександра Авраменка рекомендую учням з метою ознайомлення конкретного слововживання з подальшим обговоренням у гугл-класі. Також можна запропонувати учням створити відеоролик за аналогією до уроків О.Авраменка і презентувати під час відновленого освітнього процесу, або прикріпити на платформі у дистанційному класі для обговорення.

Якщо ж говорити про дистанційний інтерактивний формат випереджувальних домашніх завдань, то пропоную учням створювати відеопрезентації до тем уроку за допомогою програми InShot - це простий і зручний додаток, який дозволить відредагувати фотографії та відео перед постингом в Instagram. У розділі редагування є безліч цікавих інструментів: збільшення зображень, ефект розмиття, накладання звуку та голосу. Цей додаток можна використовувати не тільки для створення відеороликів для соціальних мереж, а й у сфері освіти. Приклад такого відеоролику хочу вам зараз продемонструвати.

Відеопрезентація «Біографія М.Хвильового»

У разі, якщо здобувачі освіти не мають можливість застосовувати названі вище платформи, для зворотного зв’язку використовую Viber або інші зручні месенджери такі, як Gmail, Telegram, Instagram, Mesenger. Звісно, потрібно зважати на ситуацію, що склалася, пам’ятати, що значну частину матеріалу діти опановують самостійно. Варто надавати їм більше спроб і часу на виконання контрольних завдань. Викладачу варто обирати такі підходи, які сприятимуть індивідуалізації освітнього процесу, підвищуватимуть навчальну самостійність у виконанні робіт і мотивуватимуть здобувачів освіти до дистанційного навчання.

Перелік використаної літератури

1.                Кайдалова, Л. Г. Викладач у системі дистанційного навчання [Текст] / Л. Г. Кайдалова // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : збірник наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. - Х., 2011. - Вип. 32-33. - С. 104-109. 
2.                Кухаренко В.М. Дистанційне навчання : Умови застосування. Дистанційний курс : Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. / В.М. Кухаренко, О.В. Рибалко, Н.Г. Сиротенко / За ред.. В.М. Кухаренка. – Харків : НТУ "ХПІ", "Торсінг", 2001. – 320 с.
3.                Муліна Н.І. Організація ефективного зворотного зв'язку в дистанційному навчанні іноземних мов [Текст] / Н. І. Муліна // Гуманітарний вісник ДВНЗ ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" – Додаток 1 до Вип.31, Том І (43): Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. — К.: Гнозис, 2013. — С. 609-616.