24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Олександр Довженко. «Ніч перед боєм» - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона й діда Савки — представників українського трудового наро

Про матеріал

Ознайомити учнів з оповіданням «Ніч перед боєм»; учити визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції; розвивати вміння сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв'язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні; виховувати почуття патріотизму, мужності та відданості своїй батьківщині.

Перегляд файлу

Дата ____/_____/_____ Клас __________ Прізвище вчителя________________

Урок №

Тема. Олександр Довженко. «Ніч перед боєм» - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона й діда Савки — представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів

Мета: ознайомити учнів з оповіданням «Ніч перед боєм»; учити визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції; розвивати вміння сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв'язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні; виховувати почуття патріотизму, мужності та відданості своїй батьківщині.

Теорія літератури: оповідання, художні образи, художні засоби.

Обладнання: портрет письменника.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

 Вступне слово вчителя.

Коли вороги прийшли на землю твоїх батьків, то обов’язок кожного — стати на її захист, зробити все можливе, щоб захистити рідних, близьких, увесь народ від нападників. Найважчий тягар лягає на плечі чоловіків та юнаків, яким ще важко знайти в собі силу духу й мужність, щоб іти безоглядно в бій на смерть. І ці молоді люди звертаються за порадою до бувалих воїнів, до своїх командирів, які власним прикладом показували зразки патріотизму та героїзму. О. Довженко з ретельністю літописця фіксував випадки, які ставали йому відомими як військовому кореспонденту, щоб підтримати дух інших, які таких зразків перед собою не мали.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

  Евристична бесіда.

— Що ви знаєте про події Другої світової війни? Які твори читали про ті часи, дивилися кінофільми, слухали спогади ветеранів?

— Що ви думаєте про війну взагалі? Чи буває вона справедливою або несправедливою?

Чи знаєте ви, що таке ЮНЕСКО, чим вона займається?

Довідка. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє розвиткові національної культури, охороні пам'яток культури тощо.

— 1984 рік, коли відзначалося 100-річчя з дня народження Олександра Петровича Довженка, ЮНЕСКО назвала роком Довженка. Під егідою ЮНЕСКО проведений фестиваль фільмів українського кінорежисера. Як видумаєте, це явище звичайне?

— Які висновки можна зробити, ознайомившись зі списком нагород письменника? Чи є там, на вашу думку, «підводні течії»? Які?

ü  Завдання аналітичного характеру.

Доведіть, що О. Довженко — неповторна особистість.

(Довженко — творець першого в українській літературі твору в жанрі кіноповісті. Людина, якій доводилося жити й працювати поміж двох вогнів — тоталітарним режимом та власними переконаннями, правдою і кривдою (у рапортах спецслужб зазначено навіть, що письменник уві сні говорить українською мовою).

Митець, з яким спілкувалися й радилися навіть вожді і якого тримали в «золотій клітці», а він примудрявся писати гірку правду й знімати кінофільми вражаючої сили.

Людина багатьох талантів і уподобань, спрямованих на покращення світу, удосконалення різних галузей — від мови, історичної пам’яті, мистецтва, освіти, містобудівництва до сільського господарства та промисловості.

Митець, що вірив у людину майбутнього й звеличував її у своїх творах.)

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 Коментар учителя

«Ніч перед боєм» — це розповідь про дідів, із якими зустрічався сам О. Довженко. Уперше твір було надруковано як нарис, як документ. Жанрове визначення «оповідання» зявилося в пізніших передруках.

Сам же О. Довженко був переконаний, що в центрі твору має бути образ сучасника, достойний слави предків. «В нашу, величнішу від усіх великих воєн, в цю от трагедійну пору, невже ж бо нікого поставити на зразок у великі горді лави? Невже, пак, нікому стати поруч? Невже так висохли, позморщувались душі? Чи не звелися лицарі? Чи не змарнів наш рід? Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі. Жива душа народна. Є кому стати з Богуном і з Байдою, є кому стать!» І в оповіданні «Ніч перед боєм» письменник створив героїчні образи так, як це робив український народ у своїх думах та піснях.

Герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. Події виписані в романтично-піднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне. Письменник описує такий стан душі, коли в останні хвилини життя людина почувається могутньою. Такий капітан Колодуб, що «з любого пекла виходив переможцем». Цим він нагадує героїв фантастичних казок, для яких не існувало жодних перешкод, усі труднощі вони долали легко. Змальовуючи образ Колодуба, О. Довженко використовує прийом контрасту. Портретна деталь («на вид ви такий, пробачте, і маленькі і не дуже неначебто й здорові») є протиставленням до непереможної сили людського духу. Образи дідів — «добрих річних духів» — є уособленням краси і величі українського народу. Письменник не зосереджується на розкритті їхніх характерів, бо його завдання — за допомогою цих персонажів загострити в читачів почуття ненависті до ворога, закликати до останнього подиху боронити кожен шматочок рідної землі.

Виразне читання оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм».

 Словникова робота, обмін враженнями.

 Бесіда.

Дослідники творчості О. Довженка відзначають глибоку народність ного творів, що полягає, серед інших засобів, у використанні фольклорних прийомів. На кого з фольклорних героїв схожий капітан Колодуб? Які народнопоетичні засоби допомагають письменникові створити героїчний образ капітана Колодуба?

— Яку роль відіграє портретна деталь у змалюванні героя Колодуба («на вид ви такий, пробачте, і маленькі і не дуже неначебто й здорові»)?

— Хто допоміг колгоспному садівникові Колодубу стати непоборним захисником Вітчизни, хто «перевернув йому всю душу»?

— Схарактеризуйте епізодичні образи оповідання — дідів Платона і Савку. Що робить їх мудрими й красивими? Чому їх названо «добрими річними духами»?

— Яку роль відіграє в оповіданні пейзаж?

— Який найцінніших урок подає капітан Колодуб молодим бійцям, своїм товаришам?

ü  Коментар учителя.

Бачачи всенародне горе під час великої та жорстокої війни, Олександр Довженко замислювався над тим, як же можна використати свою зброю — слово, щоб допомогти своєму народові вистояти, вижити, перемогти ворога. Ось його роздуми: «Народ не хотітиме чтива про війну побутово-описового. Народу треба показати його зсередини, в його стражданнях, в його сумнівах, в його боротьбі, оновленні, і показати його шлях і перспективи. Народ треба возвеличити, й заспокоїти, і виховати в добрі, бо зла випало на його долю стільки, що вистачило б і на десять колін».

Подвиги на фронті, реальні трагічні факти, події в тилу ворога одразу ж ставали для О. Довженка предметом глибокого осмислення, аналізу, узагальнення. Так народилась ідея оповідання «Ніч перед боєм», в основу якого ліг реальний епізод. Два діди — Платон і Савка — ціною свого життя топлять у Десні човен із гітлерівцями. Сюжети творів воєнної тематики письменник будує на трагедійних конфліктах, гостродраматичних відносинах, у яких характери розкриваються глибинно та несподівано.

«Ніч перед боєм» — це розповідь про дідів, з якими зустрічався сам автор. І з його згоди вперше твір було надруковано як нарис, як документ. Слово «оповідання» з’явилося в пізніших передруках.

«Черпаючи сюжети творів з життя, — говорить дослідниця творчості митця О. Поляруш,— Довженко засвідчив вірність своїй специфіці художніх узагальнень — образи простих бійців, жінок, дідів виростали у казкових велетнів, дивували силою волі. Цьому до певної міри сприяло творче використання народного художнього мислення. Довженко звертався до гіперболи, метафори, часом до символу, різкого контрасту, народних уявлень про прекрасне й потворне».

«В нашу, величнішу від усіх великих воєн, в цю от трагедійну пору, невже ж бо нікого поставити на зразок у великі горді лави? Невже, пак, нікому стати поруч? Невже так висохли, позморщувались душі? Чи не звелися лицарі? Чи не змарнів наш рід? Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі. Жива душа народна. Є кому стати з Богуном і з Байдою, є кому стать!»,— писав О. Довженко.

Довженко творить образи, ідучи саме від уявлень трудівників про ідеал героя, втілений у фольклорі. Тому й нагадують вони окремими рисами героїв дум, билин, вражають казковістю. У створенні національного колориту, розкритті народної душі, у втіленні авторського задуму творення образів велику роль відіграє народний гумор, звичаї, деталі побуту (згадайте передсмертний ритуал дідів у творі «Ніч перед боєм»).

«Усі героїчні постаті його творів — монументальні, масштабні, постають у романтичному плані. Це люди виняткової стійкості, сили волі, їхні характери, як правило, уже сформовані, розкриваються в момент найвищого напруження, коли вирішується доля народу, Вітчизни»,— пише О. Поляруш.

Капітан Петро Колодуб напередодні великого бою розкриває на прохання молодих танкістів свій «внутрішній секрет» як «людини безстрашної і невтомної». У його спогадах постають перші місяці війни, коли йому довелося познайомитися з дідом Платоном Півтораком, який разом зі своїм товаришем — дідом Савкою — на човні переправляв військових через Десну. Це він, дід Платон, запалив у серці Колодуба вогонь ненависті до фашистів, став для нього «грізним голосом нашого мужнього народу». Особливо запам’яталися капітану прощальні слова діда, звернені до пригнічених відступом солдатів: «Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино». Наприкінці оповідання капітан Колодуб зізнається: «Зараз я Герой Радянського Союзу. Багато я знищив ворога, що й говорить! Але, де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід Платон...»

Глибокі знання письменника про життя народу, його звичаї та обряди, що черпалися зі скарбниці народної поезії, допомогли митцеві створити яскраві образи старих людей, які посідають у його творах особливе місце. І перше свідчення тому — портретні характеристики: «Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу- угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак».

Красивим і суворим малює автор і діда Платона: «Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас».

Мова персонажів насичена просторічними й пісенними елементами, народними є й прийоми сатири: висміюючи боягузів і панікерів, діди використовують форму удаваного нерозуміння («Щось ви, хлопці, не той, не як його, не туди неначе йдете»), властиву народній мові зневажливу форму середнього роду, розповідь про відсутніх для висміювання присутніх («...одно, чорти його батька бери нехай, вроді отого, що коло тебе в очках сидить, теж у новому ремінні, та ще револьвер винято та кричить — вези, каже, мерщій, куркуль!»). Це сприяє увиразненню загального, типового в характерах героїв оповідання.

Актуальним оповідання було не тільки в роки Другої світової війни. Його та інших творів Довженка важливе значення не буде заперечувати ніхто й сьогодні, оскільки допомагають молоді виховувати стійкість, силу волі в досягненні шляхетної мети, почуття поваги до захисників рідної землі.

ü  Завдання аналітичного характеру «Зустрілися два судження».

Деякі критики, літературознавці закидають Довженкові те, що його художні твори часто декларативні, публіцистичні, пафосні, носять відкритий повчальний характер.

У перших фільмах відзначалося, як негативне, захопленість формою, «пантеїзмом» і « міфологіяністю», диспропорція між сакральністю сюжету і нав’язуваним методом «соцреалізму».

Сьогочасна світова культура небагато може назвати митців такого широкого дихання, такої дерзновенной мислі й сміливості шукань, які були притаманні Довженкові. Самою своєю природою він відкривач, експериментатор, утверджувач нового, митець, чиї твори, будучи гостро сучасними, водночас були мовби призначені для майбутніх поколінь — до них, до найдальших прагнув він донести пристрасті людей свого часу, шквали епохи, її грози, інтелектуально-філософську напругу. (О. Гончар)

В. О. Довженка кожне речення у тексті має «неповторну інтонацію і належну висоту звучання». (П. Мовчан)

— До якої думки схиляєтеся ви? Чи не здаються вам публіцистичність, пряме повчання, відкрита характеристика героїв, перебільшення недоліками стилю оповідань письменника?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

ü  Проблемне запитання.

— Який лейтмотив (ідея, думка, тема, мотив, основний мотив) твору О. Довженка «Ніч перед боєм» — героїка війни, тема людських страждань чи уславлення людини-творця й захисника Вітчизни — є, на вашу думку провідним?

ü  Завдання аналітичного характеру.

На прикладі образів оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» доведіть істинність твердження або недостатню його обґрунтованість.

Дослідниця творчості О. Довженка Ю. Кочерган вважає: «Навіть епізодичні герої письменника володіють глибокою духовною силою, що робить їх незабутніми. Ця якість таланту Довженка близька пафосу Сент-Екзюпері, для якого бути людиною означало нести відповідальність за все на світі».

ü  Висловлювання літературознавців та митців про письменника.

Прокоментуйте подані цитати.

«Справжнє мистецтво в кіновій практиці акумулювалось у порівняно молодому, але вже з перших кроків глибокому й трудному до наслідування, оригінальному українському кіномистецтві, яскравим і досі неперевершеним представником якого є Олександр Довженко... Завдяки геніальному творцеві оригінальних фільмів маємо можливість захоплюватись мистецькими основами стародавньої козацької країни, її культурою, пречудовою природою та незвичайно вродливими козацькими типами. Довженко, уродженець чарівної закутини української землі, промчав метеором на обрії нашого безрадісного сторіччя». (Шарль Форд)

«Слов’янство поки що дало світові кінематографії одного творця — мислителя та поета, Олександра Довженка». (Чарлі Чаплін)

«З тих митців, які, осягаючи поглядом життя народів і людства в цілому не гублять у ньому окрему особистість, понад усе ставлять самоцінність і вершинну красу людини». (О. Гончар)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Знати зміст оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм», уміти його переказувати, виділяти основні епізоди, аналізувати, висловлювати власні міркування.

2. Індивідуальне завдання. Поцікавтеся у своїх рідних, знайомих, ветеранів сімейними переказами про війну й напишіть оповідання в стилі Довженка; можна скласти кіносценарій, зняти ігровий або документальний відеофільм; підготуйте презентацію в класі та для своєї родини.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Митців такого рівня, як О. Довженко, на мою думку, повинні...

 

 

 

 

Додаток

Платон Півторак, Савка

 

Петро Колодуб

Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,
як на хлопчику батьків піджак

Портрет

Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові

Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові

Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)

Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка

Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас

Характер (учинки, ставлення до інших)

Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх

Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу

Характеристика героя іншими персонажами

Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну

 

Літературний диктант

О.Довженко

« Ніч перед боєм»

  1. Про яких  персонажів  йде мова  на початку твору?
  2. Ким був Іван Дрот?
  3. Ким був Петро Колодуб?
  4. Про що запитав Іван Петра Колодуба?
  5. Скільки бійців було в землянці?
  6. Що об'єднувало бійців, які знаходились у землянці?
  7. Що залишиться у цих бійців, коли закінчиться війна і пройдуть роки?
  8. Що вмів робити командир Петро Колодуб?
  9. Чому бійці затихли, припинивши розмови?
  10. Хто « перевернув всю душу» капітанові?
  11. З ким порівнював капітан українських дідів-рибалок?
  12. Що, зі слів капітана, відбувалося на фронті?
  13. Як поводились деякі бійці під час відступу?
  14. Скільки чоловік відступало разом з капітаном?
  15. Ким був до війни Колодуб?
  16. Куди подалися бійці, підійшовши до села?
  17. Як назвав бійців Платон Півторак?
  18. Чому Платон Півторак докоряв бійцям?
  19. Скільки років було Савці?
  20. Як виглядав дід Савка?
  21. На кого, за словами Петра, був схожий Савка?
  22. Чого боявся Борис Троянда?
  23. Що сказав  дід Савка бійцям?
  24. Про що була розмова Платона і Савки, коли вони вели бійців до річки?
  25. Кого у приклад ставив бійцям дід Платон?
  26. На що не звертали увагу Платон і Савка?
  27. Хто звернувся до  діда Платона з проханням іти швидше?
  28. Якою була ніч, коли бійці дійшли до річки?
  29. Якими відчули себе бійці серед темної ночі на березі річки?
  30. Чому бійці стояли нерухомо ?
  31. Яку характеристику дав погоді дід Платон?
  32. Яке відчуття виникло у капітана, коли він дивився на діда Платона?
  33. Чому розмова між Платоном і Савкою здалась капітанові образливою для бійців?
  34.  Про що розповідав Платон Савці?
  35.  Чому Петро Колодуб із насолодою слухав кожне дідове слово?
  36.  Ким вважав Петро діда Платона?
  37.  Що, за словами діда Платона, сказано у військовому статуті?
  38.  Як охарактеризував людські душі Платон?
  39.  Якою, за словами діда, була душа у Бориса Троянди?
  40.  Які пораду дав Троянді Платон?
  41.  Чому, на думку Савки, бійцям не можна тікати?
  42.  Про яку історичну особу згадував дід Платон?
  43.  Чого повинен напитися воїн, за словами дідів?
  44.  Хто, на думку Платона, перемагає у бою?
  45.  Яким вийшов із човна на берег Петро?
  46.  Що сказав Троянда діду на прощання?
  47.  Яку відповідь отримали бійці від діда Савки?
  48.  За що був вдячний Платону Петро Колодуб?
  49. Чому дід Платон навіть не подивися на Петра?
  50.  Що казав бійцям  про себе Петро ?
  51.  Що хотів зробити після війни Петро?
  52. Чому бажання Петра виявилось нездійсненним?
  53.  Як загинув дід Платон і Савка?
  54.  Хто повідомив бійцям про смерть Платона і Савки?
  55.  Ким виявився Іван Дробот?
  56.  Як бійці вшанували пам'ять  Платона і Савки?
  57. До чого були готові бійці після розповіді   Петра Колодуба та Івана Дробота?

 

 

 

Відповіді

  1. Іван Дробот, Петро Колодуб
  2. Молодий танкіст
  3. Герой Радянського Союзу, командир.
  4. Який у нього не бойовий, а внутрішній секрет.
  5. Тридцять .
  6. Одне почуття єдиної сім'ї.
  7. Високе і благородне почуття товариства і братства.
  8. Оповідати.
  9. Налаштувались слухати командира.
  10. Звичайний український дід-рибалка.
  11. З добрими річними духами.
  12. Війська відступали.
  13.  Стрілялись від розпачу, кидали зброю і повзли до рідних хат.
  14.  15
  15. Садівником .
  16. До хати перевізника.
  17. Бісові сини.
  18.  Бо вони відступали.
  19. 70років.
  20. « маленький, з підстриженою борідкою».
  21.  На святого Миколу-угодника.
  22.  Чи  згодяться діди перевезти їх через річку.
  23.  Що вони кудись не туди йдуть.
  24.  Що від війни не втекти і нічого її бояться.
  25.  Свого Левка, полковника Півторака.
  26.  На гарматну стрілянину, рев німецьких літаків.
  27.  Борис Троянда.
  28. Горобина ніч, блискавки, важкі хмари.
  29.  Маленькими, як річні піщинки.
  30.  « розгубились , немов перед якоюсь виключною подією».
  31.  «Страшний суд починається».
  32.  Що його перевозять на той світ.
  33.  Бо вони не шкодували дошкульних слів.
  34.  Про те, як перевозив три ночі бійців; деякі бійці йому погрожували.
  35.  Бо дід вірив у перемогу.
  36. Живим грізним голосом мужнього народу.
  37. « коли цілиш у ворога, возненавидь ціль»
  38.  Одна – глибока і бистра, як Дніпро; друга – як Десна, третя – як калюжа, інша – й калюжі нема.
  39. Мала
  40. Прикувати себе од страху до кулемета.
  41. « Чим далі ви тікаєте, тим більше крові проллється»
  42.  Морозенка.
  43.  « кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті»
  44. Перемагають горді, а не жалісливі.
  45. Абсолютно спустошеним, але зовсім інакшим, новим.
  46. Що обов'язково повернуться.
  47. « Ідіть під три чорти»
  48.  За те, що дід їх не жалів, а висказав усю правду, хоч яка вона гірка.
  49.  Він плакав і не хотів, щоб бійці це бачили.
  50.  « Я у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть»
  51. Поїхати до діда і вклонитись йому в ноги за науку.
  52. Дід Платон загинув.
  53.  Перевозили німців через річку і навмисне перевернули човен, щоб потопити ворогів.
  54. Іван Дробот.
  55. Онуком діда Савки.
  56.            Хвилиною мовча

 

 

 

В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки»

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?  а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2. Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями;  в) вирвали бур’ян за клунею.

3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:   а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4. Свиня, на думку хлопців, важила:   а) п’ять пудів; б) п’ять кілограм; в) майже тонну.

5. На характер льоха Манюня була:  а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?

а) «Подвір’я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив’яна»;   в) «Клуня» і «Крива груша».

7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:

а) три копійки; б) п’ять копійок; в) одна копійка.

8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9. Друга Павла звали Явою, як і острів: а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

10. Батько у Яви:  а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11. Явин дід полюбляє:  а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12. На честь діда було названо:  а) шлях до Києва; б) польове озеро;в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

1. Мати у Яви: а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради.

2. Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п’ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п’ят.

3. Характер у Яви наче: а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

4. Ява кінофільм «Тореадор» назвав: а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

5. Тореадори, на думку Яви, — це:

а) люди, що ризикують своїм життям; б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі.

6. Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору;  в) знав увесь світ.

7. Яке лихо вчинив бугай Петька?

а) Загнав дачника на телеграфний стовп; б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи.

8. Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший;

в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

9. На килимку у Павла було вишито:а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

10. До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка.

11. Перша книжка письменника мала назву:

а) «Шурка і Шурко»; б) «Тореадори з Васюківки»; в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

12. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури до особ-ливого Почесного списку   Г. -Х. Андерсена включено книжку:

а) «П’ятірка з хвостиком»; б) «Тореадори з Васюківки»; в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?  а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2. Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями;  в) вирвали бур’ян за клунею.

3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:   а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4. Свиня, на думку хлопців, важила:   а) п’ять пудів; б) п’ять кілограм; в) майже тонну.

5. На характер льоха Манюня була:  а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?

а) «Подвір’я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив’яна»;   в) «Клуня» і «Крива груша».

7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:

а) три копійки; б) п’ять копійок; в) одна копійка.

8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9. Друга Павла звали Явою, як і острів: а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

10. Батько у Яви:  а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11. Явин дід полюбляє:  а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12. На честь діда було названо:  а) шлях до Києва; б) польове озеро;в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

 

 

 

 

 

docx
Додано
10 серпня 2018
Переглядів
20831
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку