Олешківські піски - королівство піщаних барханів

Олешківські піски - королівство піщаних барханів

В Україні посуха формується за рахунок більшого випаровування вологи навіть при незмінній кількості опадів В Україні відбуваються суттєві зміни клімату. Змінився не тільки механізм формування ґрунтової гідрологічної посухи, а й зменшилась кількість ґрунтових підземних вод. Щороку 17 червня світ відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Це нагадування про те, що вода — не безкінечний ресурс, а родючі ґрунти стають дедалі більшою рідкістю. Опустелювання в Україні, з яскравим прикладом якого є Олешківські піски на Херсонщині, –це реальна загроза, спричинена надмірним розорюванням, неправильним землекористуванням та зміною клімату, що призводить до деградації ґрунтів, втрати родючості та розширення піщаних масивів, які можуть масштабуватися з південного степу на інші регіони. Олешківські піски. Це королівство піщаних барханів, серед яких де-не-де стирчать кущики. Проте ще 200 років цю територію прикрашали ліси! І якби люди мали мудрість у використанні цієї землі — там би досі буяло життя.

Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Олешківські піски — це найбільша пустеля України. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю…Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки) Херсонської області,за 30 км на схід від обласного центру. Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилися порівняно недавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., худоба почала знищувати рослинний покрив, таким чином збільшуючи простір для пісків. До того ж розширення піщаного масиву було підсилене вітровою ерозією. «Олешки» — насправді давня назва міста Цюрупинськ, поблизу якого розташована пустеля. Особливістю ландшафтів Олешківські піски завдячують своєму походженню. Існує цікаве припущення, що створення пустелі стало результатом того, що в долиною стародавнього Дніпра за льодовикової епохи рухався велетенський масив континентального льоду. Він періодично приходив з півночі по руслу Дніпра і приносив із собою сотні кілометрів ґрунтової маси, що залищалася після танення льдовика. Цей ґрунт формував природні дамби, що відмежовували прильодовикові озера від нижньої ділянки русла ріки.

Стримують пустелю, яка в діаметрі має розмір близько 15 км, штучно насаджені густі ліси. За словами місцевих жителів, тут часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається через погодні умови, а гасити полум’я важко, адже ліс був посаджений з точки зору науковців неправильно – занадто щільно. А коли ж льодовик танув, рівень води в цих озерах поступово підіймався і в якусь мить дамба не витримувала напруги і проривалася. Величезний потік води рухався Дніпром до Чорного моря і змивав все на своєму шляху. В районі сучаснії Нової Каховки, швидкість потоку зменшувалася і трильйони тон піску, змитого з берегів Дніпра, осідали на дно, що утворило масивні піщані арени. Незважаючи на те, що Олешківські піски часто називають пустелею, це не зовсім правильно. За температурним режимом та кількістю опадів їх можна швидше віднести до напівпустель. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розгонять дощові хмари. Тому дощів тут менше, аніж в самому Херсоні, який знаходиться по іншу сторону Дніпра. Трапляються тут і піщані бурі, під час яких не видно ані неба, ані сонця.

В пустелі на глибині 300-400 м існує прісне підземне озеро з дуже смачною водою. Проте, науковці дослідили, що масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень води знизиться, і ліси не зможуть стримувати піски. До найближчого населеного пункту від пустелі – біля 7 км. Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. У зв’язку з цим було обмежено наукове дослідження регіону. До сьогодні у пісках ще можна натрапити на снаряди, що не розірвалися. Олешківські піски — природне диво України, своєрідне та неймовірно красиве. Національний природних парк «Олешківські піски» був створений відповідно до Указу президента України від 23 лютого 2010 року на території Новокаховської міської ради, Олешківського та Голопристанського районів Херсонської області. Його територія охороняється як національне надбання, тому тут встановлено особливий режим охорони.

Враховуючи унікальність території, створення Парку – це внесок у справу охорони природи України та Херсонської області. Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою та науково-дослідною установою. Неповторна по своїй красі природа національного природного парку «Олешківські піски» має краєзнавчі та природні цінності. Це найбільший в Європі піщаний масив, на території якого зустрічаються ділянки напівпустелі, степу, лісової і навіть водно-болотної рослинності. На території природоохоронного науково-дослідного відділення «Раденське» розташована екологічна стежка «Олешківською пустелею». В Олешківських пісках розташований найбільший у Нижньому Придніпров'ї масив березових гайків. А утворені вони унікальним видом – березою дніпровською, яка занесена до Червоної книги України. Це своєрідний вид беріз, пристосований саме до умов Олешшя, і ростуть вони тільки на цій території. Територія Олешківських пісків представлена флорою, як степовою, так і лісовою, яка зростає у пониженнях піщаних пагорбів. Серед безлічі дюн можна побачити лучну, болотну, водну, лісову, чагарникову та солончакову рослинність.

Серед місцевих рослин поширені ендеміки Нижнього Подніпров’я – куничник наземний, житняк пухнастоквітковий, чебрець дніпровський, булавоносець сивуватий, полин Маршалла, цмин щитконосний, наголоватки довголисті, волошка короткоголова, козельці дніпровські, у підніжжі – самосіви сосни звичайної та кримської. У травні зацвітає незвичайно красива рослина – зіновать дніпровська (рокита), яка добре пристосована до існування на незакріплених пісках. У пониженнях, біля узлісь маршруту, на схилах низькогорбистих піщаних масивів трапляються такі рослини, як пижмо звичайне, нечуйвітер парасольковий, костриця, деревій дрібноквітковий, волохатка лікарська, верба розмаринолиста та ін. Біля озерець, які теж є на території Парку, можна помітити очерет південний, кугу озерну, ситник розлогий, мітлицю велетенську та ін. В оазах із сосни та беріз восени ростуть гриби – білий, маслюк звичайний, мухомор червоний. Верба розмаринолиста Очерет південний

На вершинах пагорбів росте чебрець дніпровський – рослина з сильним, але приємним запахом. Його можна заварювати замість чаю. При наявності води можна зустріти земноводних і плазунів, таких як землянка звичайна, вуж звичайний та інші. По всій території Парку є оази зі сосни звичайної, кримської, берези дніпровської та тополі білої. Люблять це місце зайці, лисиці і навіть вовки, які знаходять тут схованку від сонця чи дощу. Сюди прилітають і птахи, щоб відпочити чи поживитись ягодою. Чебрець дніпровський Тваринний світ Олешківських пісків теж своєрідний, представлений великою кількістю видів комах, сотнями видів багатоніжок і павуків, декількома видами земноводних і плазунів. Дуже багатий світ птахів – у Національному парку їх більше ста видів, є тут також близько 30 видів ссавців.

По всій території парку зустрічаються нори кандибки звичайного та купки сліпака піщаного. Вони заслуговують особливої уваги. Це ендемічні види Олешківських пісків. Обидва ідеально пристосовані до виживання у пісках. Це пояснюється тим, що дуже непросто вирити нору у піску – для цього потрібна унікальна «кваліфікація». Інші, навіть близькі їм тушканчики, тут не мешкають. Проникати на територію НПП «Олешківські піски» без відома та супроводу представників парку заборонено. Адже територія нацпарку межує з військовим полігоном. Для туристів тут запропонують екологічну стежку – вона виключно пішохідна, середнього ступеня важкості у проходженні. Її довжина – 2,2 км, йти доведеться 2 години, буде 6 видових зупинок. За цей час вам розкажуть про флору та фауну. А зустрінуться тут ділянки напівпустельної, степової, лісової та водно-болотної рослинності.

https://salo.li/518 F054https://salo.li/89 A6bachttps://salo.li/35956 DBhttps://salo.li/4d03 Db1 https://salo.li/a26b8 C2https://salo.li/A989f. Aahttps://salo.li/f1147 BDhttps://salo.li/55b. E8 A8https://salo.li/4827dd5