ВІДДІЛ ОСВІТИ БОГОДУХІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЙ

(з досвіду роботи вчителя української мови та літератури

 вищої кваліфікаційної категорії

Хрущово – Микитівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Богодухівської районної ради Харківської області

Остахової Оксани Валеріївни)

2017 рік

Інтеграційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, вимагають нової школи, метою якої є створення "умов для розвитку і самореалізації кожної особистості", формування покоління, "здатного навчатися упродовж життя". Такий підхід є вимогою часу. Головними проблемами, на які сьогодні орієнтує дидактика, мають бути не просто питання "що вчити?", а "для чого вчити?" і "як учити?"  Тому пріоритетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей та творчих здібностей  школярів.

Сьогодні особлива увага повинна приділятися практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів актуалізується роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Зрозуміло, що процес отримання інформації не є проблемою, для учня складнішим є оперування нею.

 За словами Йоганна Песталоцці, повноцінними є тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю. Як відомо, уся діяльність дитини складається з окремих послідовних операцій. Спочатку учень сприймає інформацію, а далі використовує на практиці. При цьому дуже важлива зацікавленість у цьому процесі. Причому, всі ці етапи взаємопов’язані між собою. Тому вчитель має спрямувати всі свої творчі зусилля на створення системи активних методів навчання, що будуть спрямовані на активізацію мотивації учнів до навчання та їх пізнавальної діяльності.

Активні методи навчання – це такі методи, які забезпечують засвоєння інформації учнями в активній діяльності. Тому до них можна віднести ігрові завдання й інноваційні та інтерактивні технології навчання.

Психологічний стан учня в процесі пізнавальної діяльності, його зацікавленість, розуміння мотивації у навчанні залежать від тієї активності, яку він проявляє на уроці.

Актуальність визначеного напрямку і зумовила вибір теми, над якою я працювала  “Розвиток креативних здібностей учніву процесі формування мовної та літературної компетенцій”.

Мета. Забезпечення компетентнісного підходу у навчанні української мови і літератури в умовах профілізації освіти, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення  в різних життєвих ситуаціях.

Для реалізації завдань у своїй роботі практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності.

Перевагу надаю особистісно  зорієнтованому навчанню. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу, самовираженню, самореалізації особистості допомагає проблемне навчання. Серед інноваційних застосовуємо інтерактивні технології. Керуючись методичними порадами Л.Скуратівського, Г.Шелехової, використовую інформаційно-комунікаційні технології, елементи проектного навчання. Застосовую складові технології креативного розвитку.

Під час реалізації ідеї особлива увага як на уроках літератури, так і на уроках мови приділяється розвитку ключових компетентностей: соціальної, мотиваційної, функціональної. Основні елементи  педагогічної діяльності, як правило, реалізую на таких  етапах:  прогнозування, змістовно-пошуковому, етапі моніторингу.

Застосовувані технології допомагають створити “суб'єкт - суб'єктні” стосунки, коли учень є суб'єктом пізнання. Для цього необхідно, щоб кожен усвідомив місце і значимість основних етапів  навчальної діяльності, як-от: мотивація – цілеутворення – планування – організація навчальної діяльності – реалізація завдань  – рефлексія – контроль і оцінювання.

          Створюю проблемні ситуації  на уроках : видозмінюємо мовний матеріал, аналізуємо, конструюємо тощо.

Не втрачає актуальності проблема грамотності учнів. Під час роботи з орфографічним матеріалом, крім звичайних уроків, практикую проведення уроків-практикумів, семінарів, консультацій, заліків.

Ефективною є робота пошукового характеру із спостереження за мовою ЗМІ. Відібравши помилки зі сторінок газет, екранів телевізорів, юні філологи доходять висновку: щоб повідомити про щось, спонукати до дії (комунікативна компетентність), потрібно власні думки виражати чітко. Неграмотне мовлення, письмо не сприяє спілкуванню, а навпаки – викликає антипатію до співрозмовника. 

Ефективним для  виявлення та розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку є проведення уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-фестивалів, уроків-вистав, уроків-вікторин. Для дітей старшого шкільного віку більш цікавими є нестандартні уроки, які сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності: інтегрований, урок-пошук, урок-відкриття, урок-дослідження. Логічним продовженням цієї роботи є організація позакласної діяльності учнів (проведення літературних вечорів, фестивалів тощо), залучення дітей до участі у конкурсах творчих робіт.

У процесі навчально-виховної діяльності використовую інтерактивні методи та прийоми. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра. Перевагу надаю роботі у групах, парах, яка реалізується через прийоми рольової гри , "Вільного мікрофона", “Сенкану”, уявної прогулянки тощо. 

Ефективним для формування життєвої компетентності є метод проектів, який передбачає вирішення певної проблеми та орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову. Практикую підготовку міні-проектів, зокрема на уроках, де вивчаються значні за обсягом оглядові  теми: "Становлення давньої української літератури", "Література 40-60-х років ХІХ ст." Типи проектів найрізноманітніші: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практично-організаційні тощо. Обов'язковою умовою завершення роботи над проектом є створення презентації, зокрема комп'ютерної (у програмі  Power Point); ефективним є складання опорних схем, таблиць. Тому можна говорити про систему  роботи із здібними та обдарованими учнями.

Проводячи урок, використовую  інноваційні засоби навчання, диференційований підхід до учнів. Як результат, формується суб’єктний досвід -  досвід, набутий індивідом у процесі життєдіяльності, а це має бути природною складовою навчально-виховного процесу .

Як засіб розвитку рефлексії, практикую на уроці та вдома написання есе, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським: "Чого навчає цей твір (образ)?", "Як би ви вчинили на місці літературного героя?", "Чи були подібні випадки з вами?", "Що наближає літературного героя до нашого часу?" Так формуються комунікативна та мотиваційна компетентності.

При оцінюванні вважаємо за необхідне: створення ситуації успіху, заохочення школярів до подальшої праці. Оволодіння навичками оцінювання, взаємо- і самооцінювання, гласність оцінки приводять до зниження конфліктності, формування позитивних Я-концепцій, що сприяє виробленню критичного ставлення до власної роботи, адекватного сприйняття відгуків (комунікативна компетентність).

Так, вивчаючи у 8 класі узгоджені й неузгоджені означення, використовую гру «Я – коректор». Учням потрібно відредагувати подані речення:

Вивчаючи у 7 класі повість Івана Франка «Захар Беркут», на етапі актуалізації опорних знань пропоную ігрову ситуацію «Ланцюжок думок». Учням потрібно завершити думку:

У грі «Хто швидше?», яку також використовую на етапі актуалізації опорних знань під час вивчення характеристики образів повісті Івана Франка «Захар Беркут», учням потрібно підібрати з тексту цитати, які відображають наступне:

- портрет ватажка тухольської громади;

- мудрість Захара Беркута;

- перевагу громадських інтересів над особистими;

- ненависть до ворогів;

- вірність даному слову, чесність;

- силу громади в єдності;

- ідею служіння народові;

- далекоглядність, уміння передбачати;

- непереборну віру в майбутнє.

На підсумковому етапі вивчення відокремленої прикладки у 8 класі пропоную гру «Продовжіть речення»:

Отже, намагаюсь у своїй роботі застосовувати інноваційні та оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Здатність осмислювати вивчене, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

Наприклад, вивчаючи словосполучення у 8 класі, використовую картки із пошуковим завданням. Учням потрібно виразно прочитати вірш Ліни Костенко, визначити його тему, головну думку, виписати словосполучення та виконати синтаксичний розбір 3-4 словосполучень (письмово).

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із ними починав і ними ж завершив.

Людей мільярди, і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія — це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик по душі.

Все це сприяє розвитку творчого, критичного мислення.

Хочу зазначити, що використання інноваційних та інтерактивних технологій є для мене не самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.

Що стосується впровадження даних технологій на уроках мови і літератури, то я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення» тощо.

Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо потрібно учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:

1. Я вважаю,…

                2. Тому що …

                3. Отже,

Цю ж технологію можна застосовувати і на підсумковому етапі уроку, коли перед учнями стоїть питання:

- Чого не вдалося досягти на уроці?

- Що було особливо вдалим?

Наприклад, вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовую для актуалізації опорних знань з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм»:

- Якого правила стосується сполучення слів «кафе «Птах»?

- Сформулюйте це правило.

- Наведіть приклади слів на це правило.

На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, в 7 класі при вивченні теми «Способи дієслів» кожен учень витягає аркуш з написаним на ньому дієсловом. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «дійсний», «умовний», «наказовий». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати своє дієслово і обґрунтувати свій вибір.

Сьогодні суспільству необхідно мати випускника, який не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а людину компетентну, в якій поєднано  уміння і соціально-культурну поведінку, ініціативність, здатність працювати в групі, прогнозувати й досягати своєї мети. Важливо, ураховуючи не тільки знання й зміст літературної освіти, формувати універсальні навички й компетенції, які випускник зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

Готуючись до кожного уроку, прагну зробити процес навчання багатоаспектним: виробити в учнів уміння грамотно писати і висловлюватись, емоційно розповідати,  доречно підібрати слово у певній ситуації, передати своє ставлення до зображуваного тощо. За таких умов реалізується кінцева мета вивчення мови і літератури у шкільному курсі освіти, а з іншого боку – школярі пізнають життя і всі його глибини,  вчаться не розгублюватися у його круговерті.

Учитель не повинен зупинятися ні на своєму навчанні, ні в своїй творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами. Якщо педагог припинив своє творче зростання, значить, він перестав жити. Саме про це писав і                                           Б. Степанишин: ”Творчість учителя-словесника треба розуміти не як суцільні методичні новації, а як постійне прагнення уникнути трафарету, одноманітності, що вбиває дитячий інтерес. Невпинний пошук і тремтливе очікування інтелектуального задоволення учнів від зустрічі зі світом образів красного письменства – ось результат творчості мовника”.