Опис досвіду "Формування і розвиток читацької компетентності учнів початкової школи в умовах НУШ"

Дубина Лідія Володимирівна

Вчитель початкових класів

Кобзівська гімназія

Наталинської сільської ради

Красноградського району Харківської області

Формування і розвиток читацької компетентності учнів початкової школи в умовах НУШ

Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.

Читання - це одне з основних джерел знань. Незалежно від того, ким стане маленький громадяни України в майбутньому – лікарем чи фермером, бізнесменом чи юристом, педагогом чи водієм трамваю, він повинен уміти швидко оперувати великою кількістю інформації, з-поміж усього вибирати основне, найцінніше, а значить, бути справжнім читачем.

Читання як предмет у початкових класах – це система навчальних занять, яка забезпечує розвиток навичок свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, повідомлення дітям знань про природу, суспільство і здійснення виховних завдань. У системі занять з читання є обов'язковим сам процес читання, бесіди на основі змісту прочитаного, робота над текстом твору, зіставлення читаного із спостереженнями за навколишньою дійсністю і зв'язані розповіді учнів у зв'язку з читанням.

Головне місце на уроці повинно бути відведено читанню і роботі над текстом. Працюючи з книгою, діти навчаються розуміти зміст твору, характеризувати образи, вмотивовувати вчинки дійових осіб, виділяти головну думку, встановлювати зв'язки між окремими думками. Класне читання формує навички самостійної роботи над книгою, які учням треба закріпити в позакласному читанні. Отже, завдання уроків читання — навчити учнів працювати над книгою, прищепити любов до неї.

Сучасна Нова українська школа виділяє 11 ключових компетентностей, а спільним для цих компетентностей є: «уміння читати і розуміти прочитане», «уміння висловлювати думку усно і письмово», «критичне і системне мислення».

Тому, щоб розвивати компетентності учня, треба виробити достатній рівень темпу читання і усвідомлення учнями прочитаного, починаючи з першого класу треба працювати над розвитком читацької компетентності молодших школярів.              Моє завдання, як  вчителя початкових класів, не дати згаснути читацькому  інтересу, допомогти  зрозуміти мудрість книги  та  показати її необхідність  для успішного навчання. Бо саме читання є одним із основних предметів у системі початкової освіти, що формує функціональну грамотність, сприяє загальному розвитку і вихованню дитини.

  Я  поставила перед собою важливе завданням навчити дитину з перших шкільних років усвідомлено, виразно і швидко читати. Поряд з цим прищепити учневі любов до книги, потребу повсякденно читати, засвоювати додаткову інформацію з усіх предметів, найрізноманітніших галузей - так, щоб він відчував радість від прочитаного. Починаючи з першого класу, вчителеві потрібно працювати над формуванням навичок техніки читання. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Той навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології,  літератури та інших предметів в цих класах, вимагає, щоб діти добре уміли читати не лише вголос, але й про себе, в темпі, хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учнів, викликатиме негативні емоції, негативний результат.

    Навчаючи дітей, я велику увагу приділяю розвитку у них навичок швидкого та виразного читання, використовуючи методики Д.Т. Федоренка. В.М. Зайцева, Б.В. Динги. На ранкових зустрічах разом з учнями виконуємо вправи на розвиток мовного апарату та кута зору. Це такі, як: короткі вірші, чистомовки, скоромовки, піраміди слів, таблиця Шульте. Люблять мої вихованці читати, граючи  в гру «Дощик», «Пеньок», «Ланцюжок»,  «Земля-небо», «Диктор» та інші. Адже гра робить працю привабливішою і цікавішою, стає бажаним те, що дитині дається важко. Саме завдяки ігровим формам вдається залучити пасивних учнів до процесу навчання, ігри дають змогу дитині повірити в свої сили, відчути успіх. Це ігри «Хто швидше», «Цікаві читаночки», «Хто більше», «Влучно в ціль»,  а також різноманітні цікаві вправи, ребуси, кросворди, загадки, які спонукають до активного мислення, бажання вчитися.

       При підготовці до занять я добираю матеріал із використанням мультимедійних технологій. Мультимедіа сприяє створенню умов для організації роботи шляхом сполучення навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття з підключенням різних видів пам’яті – зорової, слухової, емоційної та ін. За моїми  спостереженнями, результативність формування читацьких інтересів підвищується, якщо на уроках літературного читання застосовувати мультимедійні технології, виконані як добре відомими програмними засобами – Microsoft Power-Point, так і спеціалізованими редакторами – Macro-media Flash, Picasa, Photodex ProShow; фрагменти навчально-пізнавальних мультфільмів («Уроки тітоньки Сови», «Золотий глобус», «Твої веселі друзі звірята»). Використовую  мультимедійну дошку, яка забезпечує нові шляхи подачі інформації, економить час на уроці, підвищує ефективність презентації методичного матеріалу, дозволяє зберігати необхідну інформацію у пам’яті комп’ютера з можливістю подальшого відтворення.

У навчально – виховному процесі я постійно намагаюся вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час».  Учитель має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Я як вчитель, прагну розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, а також шукаю шляхи вдосконалення своєї методики.

     Я використовую такі інтерактивні методи:  робота в парах; робота в малих групах; «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Дерево рішень», «Займи позицію», «Навчаючи — учусь», інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Драматизація».

 Навчити дітей добре читати – одне із важливих завдань вчителя початкових класів. Тому я також працюю над вдосконаленням навичок швидкісного читання. Періодично даю такі завдання: «Хто прочитає найшвидше», «Прочитати текст за одну хвилину», «Прочитай текст і запиши затрачений час».

         У своїй роботі широко впроваджую методичну систему «Щоденні 5», яка навчає учнів працювати самостійно. Вона складається з п’яти діяльностей – «Письмо для себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Робота зі словами», «Слухання». Діти виконують завдання щодня, під час уроків,  на перервах, домашніх завдань. Використання у щоденній роботі технології «Щоденні 5» допомагає виробити в учнів уміння працювати самостійно, робити власний вибір, глибоко висловлювати думки щодо певного питання чи проблеми, аналізувати, й приймати рішення. Вправляння в самостійній діяльності стимулює потребу в оцінці власних сил і пошуку взаємодії з учителями задля підтримки або допомоги. Це забезпечує можливість для вчителів приділяти більше часу тим учням, які потребують уваги: виявити, як учні працюють у групах, комунікують, аналізують опрацьований матеріал тощо.

     Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, я прийшла до висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

Отже, для формування читацької компетентності молодших школярів потрібно постійно працювати над удосконаленням навичок читання, використовуючи різноманітні вправи, вчити вибирати літературу, враховуючи інтереси, побажання, створити належні психолого-педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного, формувати навички аналізу художнього твору через використання різних прийомів роботи над художнім текстом, організовувати дослідницьку роботу школярів, розвивати усне та писемне мовлення учнів, працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів, співпрацювати з батьками, використовувати різноманітні методи і форми на всіх етапах уроку читання, виховувати потреби в систематичному читанні, як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку, формувати у школярів прийоми самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок.

          У центрі моїх зусиль — інтереси школяра, тому техно­логія підготовки і проведення уроку має змінюватись: го­ловними дійовими особами на ньому мають бути окремі діти, групи і клас у цілому. Вчитель — невидимий дири­гент, який вчасно вміє почути, помітити, допомогти, підт­римати кожного, залучити до співпраці.