25 листопада о 18:00Вебінар: Онлайн-тести для розвитку творчого мислення: поради, ідеї, практика

Опис досвіду "Інтегрований урок"

Про матеріал
Опис досвіду "ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК ЯК ОДНА З НЕТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ" місить детальний опис впровадження інтегрованих уроків, конспекти деяких уроків та методичні рекомендації.
Перегляд файлу

КЗ «Опорний заклад загальної

середньої освіти «Сузіря»

2019 рік

 

 

 

Досвід роботи з теми:

 

«ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК ЯК ОДНА З НЕТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ»

 

 

Похожее изображение 

                           Підготувала

                                   Плєшкова Наталія Миколаївна

                                   вчитель початкових класів

                                  «спеціаліст  вищої категорії»

                                 звання «старший вчитель»

 

 

 

 

 

 

 

План :

  1. Актуальність міжпредметної інтеграції змісту навчання…………………………………с. 3
  2. Сутність міжпредметної інтеграції змісту навчання………………………………………с. 4
  3. Відмінність інтегрованого навчання та навчання з міжпредметними зв’язками………..с. 5
  4. Завдання інтегрованих уроків………………………………………………………………с. 7
  5. Інтеграція в початковій школі………………………………………………………………с. 7
  6. Інтегрований підхід до навчання  в початковій школі……………………………………с. 10
  7. Нетрадиційні інтегровані уроки……………………………………………………….… ..с. 12
  8. Тематичне навчання – інтегровані дні…………………………………………………..…с. 15
  9. Особливість інтегрованого уроку………………………………………………………..…с. 16
  10.  Висновки…………………………………………………………………………………..…с. 20
  11. Методичні розробки:

* Інтегровані завдання з української мови 3 клас……………………………………..……..с. 22

 * Таблиця 1………………………………………………………………………………..…..с. 28

Типи інтегрованих уроків за способами інтеграції

    Таблиця 2

Взаємозв’язок змісту навчальних дисциплін початкової школи

* План - конспект інтегрованого уроку 2 клас……………………………………………....с. 30

* Інтегрований урок у 3- му класі. Природознавство. Українська мова. Я у світі…………..с. 33

* Інтегрований урок у 3 – му класі. Літературне читання. Українська мова. Я у світі……...с.39

* Інтегрований урок у 3- му класі. Природознавство. Українська мова. Математика ……..с. 45

* Стилі і моделі педагогічного спілкування…………………………………………………....с.51

* Адаптація першокласників до навчання у школі : маленькі секрети важливого досвіду...с. 55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Актуальність міжпредметної інтеграції змісту навчання.

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи — всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.

 У своїй книзі «Взаємний зв'язок навчальних предметів» (1977 р.) І. Д. Звєрєв описує карикатуру, яку він бачив в одній зі шкільних стінгазет. На ній було зображено учня, у якого декілька голів для вивчення окремих навчальних предметів. Як зазначає автор, цей педагогічний жарт образно віддзеркалює сутність проблеми предметного навчання на основі диференціації знань : як учневі в одній голові вмістити всі навчальні предмети і в такому вигляді, щоб не виникали суперечності між ними, а навчальний матеріал різних дисциплін був узгодженим та взаємопов’язаним ?

Головна мета сучасної освіти – формування основи для самореалізації особистості, яка стає можливою за умови створення умов для самопізнання, самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу учня. Багаторічний досвід роботи вчених у галузі початкової освіти дає підстави стверджувати, що розв’язання проблеми особистісно зорієнтованої освіти і її продуктивності пов’язане з інтеграцією змісту освіти. Наукові дослідження показують, що інтеграція змісту освіти багато в чому вирішує проблему зміцнення та збереження психічного і фізичного здоров’я школярів, сприяє підвищенню мотивації навчальної діяльності. Для нашої сучасності характерна інтеграція наук, прагнення отримати найточніше уявлення про загальну будову світу.

Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Поняття «інтеграції» має загальнонауковий зміст і часто використовується у дидактиці. У загальнонауковому аспекті «інтеграція» – це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації. Ідея педагогічної інтеграції, на думку дослідників, не є новим явищем у вітчизняній педагогіці. Слід згадати створений К.Ушинським синтетичний метод навчання грамоти, уроки мислення в природі В.Сухомлинського, уроки мистецтва Д. Ковалевського та Б.Юсова, педагогічну теорію співробітництва Ш. Амонашвілі, що побудована на засадах інтеграції. Серед сучасних дослідників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т.Браже, О.Гільзову, М.Масол, О.Савченко, Н. Сердюкову, О. Сухаревську, В.Фоменка.

Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння. Ідеї інтегрованого навчання сьогодні надзвичайно актуальні, оскільки сприяють успішній реалізації нових освітніх завдань: дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, досягнути формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у висвітленні низки питань.

На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації навчально- виховного процесу у початковій школі втілені в практичну діяльність. Доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загальнонавчальні навички дітей. Наприклад, вичаючи риб, школяр стає іхтіологом – вивчає будову цієї групи тварин, їхнього способу життя тощо, географом – ознайомлюється з інформацією про місця існування риб, екологом – аналізує причини зникнення деяких видів риб, мовознавцем – записує назви риб, складає речення, тести, літературознавцем – читає та аналізує літературні твори, де йдеться про риб, художником, акваріумістом . Таке розуміння учнем певного предмета й буде повноцінною одиницею його цілісної картини світу.

Освоєння ідеї інтеграції знань, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина) та вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування у нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності. Таким чином, інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках. Особливо актуальним є інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного. Свій розвиток ідеї інтеграції одержали у 60-х рр. ХХ ст., коли В.О.Сухомлинський проводив "уроки мислення в природі". Це один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою .

Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в системі педагогічної освіти, найбільш гостро ставлять питання про пошуки резервів вдосконалення підготовки високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості. Сучасні проблеми висувають вимоги навчити дітей мислити масштабами на планетарному і космічному рівні. Цього  можна досягти, якщо в сприйнятті дитини з'єднати знання з кожного предмета в широку цілісну картину світу.

 

  1. Сутність міжпредметної інтеграції змісту навчання.

На думку Н. Костюка, «інтеграція — це процес взаємодії елементів із заданими властивостями, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між цими елементами на основі достатньої підстави, в результаті якої формується інтегрований об’єкт (цілісна система) з якісно новими властивостями, в структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів».

Інтеграція – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше різних одиницях, пристосування їх у раніше неіснуючий моноліт особливої якості. Словосполучення «інтеграція навчання» у Педагогічному словнику тлумачиться як «відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного, системного та різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція);  це створення інтегрованого змісту навчання – предметів, які об’єднували б у єдине ціле знання з різних галузей».

Міжпредметна інтеграція – структурно – логічні зв’язки між окремими навчальними дисциплінами, які об’єднують їх у єдину систему дисципліни конкретного профілю.

На мій погляд, найбільш точне визначення дано Г.Ф. Федорцовим: «Міжпредметними зв'язками є педагогічна категорія інтеграційних відносин між об'єктами, явищами і процесами реальної дійсності, що знайшли своє відображення в змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвиваючу і виховну функції в їх органічній єдності». У визначенні звертається увага на меті встановлення міжпредметних зв'язків, виходячи з цього, наголошується на необхідності іншого підходу до відбору змісту, вибору методів і форм навчання. У свою чергу зміни в змісті і методах навчання забезпечують якісно новий рівень у вирішенні завдань освіти, розвитку і виховання молодшого школяра.

Міжпредметна інтеграція складається з міжпредметних зв’язків, інтегрованих уроків і блоків, інтегрованих курсів і програм.

 

  1. Відмінність інтегрованого навчання та навчання з міжпредметними зв’язками.

Тривалий час терміни «міжпредметні зв’язки» та «інтеграція навчального матеріалу» вживалися як синоніми. Проте згодом намітилася їхня диференціація: «у тих випадках, коли один предмет є основним, а відомості з іншого викладаються лише в допоміжній ролі з метою повторення, прискорення процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок, є підстава говорити про міжпредметні зв’язки». Уроки з міжпредметними зв’язками являють собою «короткі вкраплення в урок відомостей з матеріалу інших предметів». Основними ознаками інтегрованих уроків є:

  • Чітке визначення мети і доцільності інтегрування змісту навчання або способів пізнавальної діяльності учнів;
  • Наукова вмотивованість відбору навчального матеріалу для інтегрування;
  • Розробка структури з виваженим співвідношенням і органічним поєднанням компонентів уроку, що синтезуються в єдине неподільне ціле, а не механічно , в електичній формі співіснують без взаємозв’язку та взаємодоповненості;
  • Добір відповідно спрямованих педагогічних технологій проведення таких занять.

На мою думку, самий найцікавіший спосіб проведення інтегрованих уроків – це проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з різних предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Інтегративно-тематичний підхід до розробки і проведення уроку полягає в тому, що змістовною, методичною і організаційною одиницею процесу навчання виступає не урок, а навчальна тема (розділ) навчальної дисципліни. Цей підхід дає змогу розкрити перед дитиною поняття, явища, розглянути їх всебічно ( з точки зору різних наук ), отримати повну і цілісну інформацію.

 

ㇽ盓ꏤ〽썑

  1. Завдання інтегрованих уроків.

Інтегрований урок вирішує не безліч окремих завдань, а їх сукупність. Важливе значення приділяю тому, які предмети необхідно інтегрувати. Об'єднання змісту предметів «Образотворча діяльність», «Літературне читання», «Українська мова», «Навколишній світ» може стати інструментом для вирішення проблеми передачі емоційно- ціннісного досвіду, необхідного для формування ціннісних компетенцій. Актуальність досвіду випливає з потреб вдосконалення системи початкового навчання, стимульоване соціальним замовленням: сучасному суспільству потрібні освічені, моральні, творчі люди, здатні самостійно приймати відповідальні рішення. Провідну роль відводжу дослідним, пошуковим методам - технології проблемно-діалогічного навчання, технології критичного мислення, моделювання та проекту, використовую комп'ютерні технології. Структура інтегрованих уроків відрізняється: чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємозумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку. Активно використовую на уроці роботу в парах - вони розвивають самостійний пошук рішення проблеми, а самостійна робота учнів - одна з основних і обов'язкових вимог інтегрованого викладання. Нетрадиційні форми проведення уроків дозволяють розкритися здібностям дітей в повній мірі, вони проявляють інтерес до предметів. Це ефективний спосіб перевірки знань учнів. Я проводжу уроки-конференції, урок-театр, урок-екскурсія, урок - казка, урок- інтерв'ю, подорожі, дослідження, тести, тренінги. Найголовніше на будь-якому уроці - це створення ситуації «успіху». Успіх - це ефективний засіб формування позитивного ставлення до навчання. Успіх - це бажання пізнавати нове, не страшні труднощі. Успіх - це, на мою думку, найважливіший стимул навчання! Проводячи моніторинг успішності учнів, хочу зазначити, що теми, за якими були проведені інтегровані уроки, засвоюються учнями краще, ніж розглянуті на традиційних уроках. І, хоча, до сьогоднішнього дня ці показники були основними в початковій школі, все ж таки, працюючи над темою інтеграції не можна обмежуватися тільки ними. Так, наприклад, підвищилися показники мотивації до навчання, самостійності, підвищилися когнітивні вміння. Це говорить про те, що інтегровані уроки покращують і полегшують процес навчання, підвищують інтерес до навчання і стимулюють краще формування навчальних навичок і умінь.

 

  1. Інтеграція в початковій школі.

Дитинство – особлива, цікава, незабутня пора. Це пора пізнання навколишнього світу, здобуття нових знань і вмінь. Це найважливіший і неповторний період у житті кожної дитини. Країна дитинства – початок людського життя. І перша сходинка в ньому, а, можливо, й найважливіша – це школа. У сучасній школі навчання починається з шестирічного віку. Психологи вважають, що це найбільш сприятливий вік для інтелектуального і соціального розвитку особистості. Наше завдання, як вчителів початкових класів, потурбуватися про те, як зробити навчання цікавим, захоплюючим. Таким, щоб дитині хотілося щодня з радістю йти в школу, а не вигадувати причину, як би залишитися вдома. Учителеві потрібно прикласти чимало зусиль, щоб малюк, який прийшов до школи, став особистістю, яка здатна мислити, здобувати знання, спроможна оцінити себе і тих, хто її оточує. Унікальність вчителя початкових класів полягає в тому, що він фахівець не з одного предмета, а володіє основами знань з різних предметів, а також з педагогіки та психології. Багато років поспіль педагоги шукають нові шляхи удосконалення навчально-виховного процесу в початковій школі, які б сприяли розвитку творчої особистості. На сучасному етапі реформування школи актуальним завданням є модернізація її початкової ланки. Велике значення приділяється особистісному підходу, що визначає нові цілі початкової освіти, а саме: охорона та збереження здоров′я дітей, розвиток індивідуальності кожної дитини та формування у молодших школярів бажання та вміння вчитися. Основа навчання у школі – урок. А завдання вчителя зробити його цікавим, захоплюючим, який би викликав у дітей радість, посмішку, бажання поділитися новими знаннями. Саме тому на уроках у початковій школі ми впроваджуємо елементи гри, що задовольняють два характерні бажання дитини «хочу гратися» і «хочу вчитися». Об’єднати ці два бажання допомагають нестандартні уроки, які запобігають втраті інтересу до навчання. Це спонукає нас, вчителів початкових класів, до пошуку, вияву творчості, імпровізації при підготовці та проведенні уроків. Одним із різновидів нестандартних уроків є інтегрований урок. Його мета – об’єднання кількох предметів однією темою. З досвіду роботи я знаю, що у дітей молодшого шкільного віку, особливо першокласників, переважає образне мислення. Рання інтеграція сприяє розвитку абстрактного мислення і в подальшому запобігає перевантаженню учнів. Системне інтегрування знань реалізується в навчальному процесі цілеспрямовано, динамічно розвиваючи розумові здібності учнів. При підготовці до уроку я, як вчитель-практик, намагаюся використовувати елементи інтеграції. Вважаю, що доцільно інтегрувати такі навчальні предмети, як :

  • природознавство і трудове навчання,
  • літературне читання й образотворче мистецтво,
  • математику та природознавство,
  • літературне читання і музичне мистецтво,
  • математику та інформатику.

На мою думку, об’єднання предметів залежить як від майстерності вчителя, так і від рівня підготовки дітей. Від учителів залежить доцільність дібраного матеріалу. Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, – це створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення. Важливе значення при цьому має формування позитивного емоційного ставлення до пізнання. Урок не повинен бути перевантажений інформацією та враженнями. Якщо весь матеріал об’єднати навколо певної теми, то результативність уроку буде набагато вищою. Неправильно вважати, що інтеграція - це нове явище в сучасній школі. В свій час ще К.Ушинський створив синтетичний метод навчання грамоти шляхом інтеграції письма і читання. Він вважав, що розвивати мову окремо від думки неможливо. Прикладом інтегрованих уроків для нас стали «уроки мислення в природі» для шестирічних учнів Павлиської середньої школи, які проводив В.Сухомлинський.

Аналізуючи навчальні програми, розроблені на виконання Державного стандарту початкової загальної освіти, враховуючи зміни до них, постійно звертаю велику увагу на формування ключових компетентностей молодших школярів. Переконана, що не можна сформувати цілісного світосприйняття без взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку учнів. На власному досвіді  ще раз переконалася, що одним із шляхів розвитку компетентностей і є інтегроване навчання. Як зазначає О.Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань. Готуючись до інтегрованого уроку, звертаю увагу на річне календарне планування, добираю близькі за темою предмети. Обов’язково визначаю завдання та тип уроку. Дуже важливо чітко виділити навчальну, розвивальну та виховну мету окремо для кожного з предметів, що інтегруються. Часто звертаюся до книги О.Савченко «Дидактика початкової освіти». У своїй книзі О. Савченко вказує на широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу. Вважаю, що на сучасному етапі розвитку освіти актуально впроваджувати інтеграцію в начально-виховний процес. Це дає змогу впродовж уроку опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, сприяти розвитку учня, як творчої особистості, а також ущільнити знання та досягти їх цілісності. На мою думку, доцільно проводити інтегровані уроки при вивченні нового матеріалу, а також під час узагальнення та систематизації набутих знань. Такими можуть бути і комбіновані уроки.

Досить часто інтегровані уроки містять значний об’єм матеріалу. Тоді краще розподілити цей матеріал на кілька уроків. Це дає можливість учням глибше оволодіти знаннями з даної теми і не перевантажувати дітей насиченістю матеріалу на одному уроці. Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Тому інтеграція як вимога об’єднання у ціле компонентів об’єктів навчання є необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого уможливлюється створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, що вивчається, формується міжпредметна компетентність. Реформування сучасної освіти – це подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально-продуктивний інтегративний підхід. У початковій школі роль інтегрувальної ланки виконує сам учитель, бо він викладає всі навчальні дисципліни. Тому важливість знань про реалізацію міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках у початковій школі для вчителя незаперечна. Отже, проблема реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках важлива й актуальна як для теорії, так і для практики початкової школи. Розуміння педагогами сутності проблеми та вміння відшукати шляхи її вирішення є новою сходинкою до підвищення рівня якості освіти молодших школярів. Отже, впроваджуючи в свою педагогічну практику інтегровані уроки, ми пришвидшуємо здійснення перебудови процесу навчання. Таким чином маємо змогу частково забезпечити вирішення існуючої у предметній системі суперечності між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці. Від методичної правильності побудови і проведення інтегрованих уроків значною мірою залежить результативність процесу навчання, ефективність формування пізнавальних інтересів та переконань учнів, досягається їх всебічний розвиток.

 

  1. Інтегрований підхід до навчання  в початковій школі

В інтегрованому уроці поєднуються блоки знань з різних предметів, тому надзвичайно важливо правильно визначити головну мету інтегрованого уроку. Якщо загальна мета визначена, то зі змісту предметів беруться тільки ті відомості, які необхідні для її реалізації.

При плануванні потрібно ретельний вибір типу і структури уроку, методів і засобів навчання, а також визначення оптимального навантаження різними видами діяльності учнів на уроці. Для інтегрованих уроків характерна змішана структура, яка є комбінацією лінійної, концентричної і спіральної структур (В. П. Подласому). Вона дозволяє маневрувати при організації змісту, викладати окремі його частини різними способами. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичну структуру шкільного навчання новизну і оригінальність, і мають певні переваги:

– підвищують мотивацію, формують пізнавальний інтерес, що сприяє підвищенню рівня осяяння та вихованості учнів;

– сприяють формуванню цілісної наукової картини світу, розгляду предмета, явища з декількох сторін: теоретичної, практичної, прикладної;

 – сприяють розвитку усного і писемного мовлення, допомагають глибше зрозуміти лексичне значення слова, його естетичну сутність;

– сприяють розвитку образотворчих і музичних умінь і навичок;

– дозволяють систематизувати знання;

 – сприяють розвитку, більшою мірою, ніж звичайні уроки, естетичного сприйняття, уяви, уваги, пам'яті, мислення учнів (логічного, художньо-образного, творчого);

– володіючи великою інформативною ємністю, сприяють збільшенню темпу виконуваних навчальних операцій, дозволяють залучити кожного школяра в активну роботу на кожній хвилині уроку і сприяють творчому підходу до виконання навчального завдання.

Особливістю інтегрованого уроку є те, що на ньому поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі. Тому дуже важливо чітко визначити головну мету даного інтегрованого уроку, те, як він сприяє цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

Основні завдання інтегрованих уроків:

- створення передумов для всебічного розгляду учнями певного об'єкта, поняття, явища;

- формування системного мислення;

 - збудження уяви;

- позитивного емоційного ставлення до пізнання.

Урок повинен впорядковуватись головній меті, а не бути безладною мозаїкою окремих картин. Тому заздалегідь визначаю інтеграційні уроки, зіставляючи матеріал різних предметів, визначаючи теми, близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих уроків готуватись треба не лише вчителеві, а й учням.

Мета інтегрованих уроків:

 - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їхньої пізнавальної діяльності;

 - формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами;

 - підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу;

- виявлення здібностей учнів та їхніх особливостей;

- створення творчої атмосфери в колективі учнів;

- підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;

- ефективна реалізація розвивальної функції навчання.

 Найдоцільніше проводити інтегровані уроки з метою узагальнення і систематизації знань учнів у рамках вивчення важливої програмової теми. Однак, як показує практика, їх вибір обумовлений метою та завданнями вчителя, тому інтеграція змісту можлива і на комбінованих, засвоєння нових знань, засвоєння вмінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок. Вимоги при підготовці до інтегрованого уроку:

· правильно розуміти її роль в навчальному процесі.

· психологічно підготуватися до проведення уроку на інтегрованій основі.

· з'ясувати чи готові діти дидактично і психологічно до проведення таких уроків.

· визначити мотивацію інтегрованого уроку.

· уточнити, чи доцільно з даними предметами чи темами інтегрувати даний урок.

· продумати, як активізувати опорні зв'язки, що будуть синтезувати знання про явище в нових умовах.

 · урок повинен бути практично спрямований, сприяти розширенню ерудиції і світогляду учнів.

Інтегровані уроки я проводжу здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. Готую до них учнів заздалегідь: насичую їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально- виховний процес, допомагають різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення і поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання), які притаманні урокам інтеграційного змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомленню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи загалом. Найперспективнішою я вважаю таку організацію пізнавальної діяльності учнів, коли спільною метою об'єднуються уроки рідної мови і низки інших навчальних предметів (читання, природознавства, математики, образотворчого мистецтва, трудового навчання). Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями й правописними навичками, ефективне розв'язання мовленнєвих завдань, досягти значних зрушень у загальному розвитку учнів. Так, плануючи інтеграційний урок, мета якого – формування нових знань дослідницьким методом, я використовую конструктивно-творчі завдання, орієнтовані на розвиток словесної творчості, типу «доповни», «пошир», «відредагуй», «склади за графічною моделлю», «напиши стислий, докладний чи вибірковий переказ», а також «вільний диктант». А якщо словесна творчість пов'язана з музичною, пісенною, драматизацією, я добираю завдання, що передбачають високий рівень мовленнєвої творчості: склади казку, оповідання, вірш, загадку, люстрацію-малюнок, створи пісню, драматизацію. Інтегровані ж уроки дають змогу кожній дитині виразити себе в міміці, жестах, співі, русі, малюнку допомагають усвідомити, що один і той самий образ можна передати різними художніми засобами.

Такі уроки можуть проводити як один так і двоє вчителів, заздалегідь спланувавши їх. Інтегрую уроки з природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва, з української мови, з уроками літературного читання. Так, у 1-му класі під час навчання письма проводжу бесіди за ілюстраціями, вивчаю з дітьми вірші, загадки, скоромовки, розфарбовую малюнки. Проводиться переказ тексту, складається план, добираються і записуються назви зображуваних об’єктів навколишнього світу, складаються речення за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя. У 2-му класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчаються тексти різних стилів, зміст творів, їх послідовність, складаються діалоги, перекази, висловлювання на основі власного досвіду, складаються різні розповіді. У 3-му класі в процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчається такий програмовий матеріал з української мови як читання напам'ять віршів і прозових творів, складається діалог за малюнком, ситуацією, переказ тексту, висловлювання своєї думки, складання усних зв’язних висловлювань, робота з деформованим текстом. У 4-му класі здійснюється така робота з інтеграції навчального матеріалу з української мови: усвідомлення змісту тексту, послідовність подій; складання діалогу зв’язного висловлювання за малюнком, описаною ситуацією, переказ, висловлювання власних думок, складання і записування речень, зв’язаних між собою. Важливим значенням в інтеграційному процесі має математика, що розвиває критичне мислення, впливає на вміння логічно доводити свою думку, обґрунтовувати свою позицію, вести полеміку.

 

  1. Нетрадиційні інтегровані уроки.

Інтегровані уроки за формою організації та проведення можуть бути не тільки традиційними, а й нетрадиційними (уроки-подорожі, уроки-казки, уроки-проекти, урок-гра, урок-конкурс, урок-інтерв'ю, уроки-фантазії і мислення та інші). Нестандартні або нетрадиційні уроки справді відрізняються від звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток творчих здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загальнонавчальних умінь, відсутністю послідовності елементів уроку, наявністю в структурі уроку ознак інших форм навчання. Для нестандартних уроків характерні: колективні види роботи, активізація пізнавальної діяльності, партнерський стиль взаємовідносин, цікавість до навчального матеріалу, творчість, зміна ролі вчителя, нестандартні підходи до оцінювання. Нестандартні уроки сприяють готовності дитини до життя, що включає такі якості:

- уміння приймати рішення та робити вибір;

- завжди працювати якісно;

- проявляти ініціативу;

- бути свідомим того, що існують різні цінності;

- вміти співпрацювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання.

До нестандартних уроків готуюся заздалегідь. Передусім вибираю найбільш активних, ініціативних, добре підготовлених з теми учнів (якщо це нова тема, то даю їм опрацювати матеріал самостійно, при цьому надаю консультації). Різновидом інтегрованих уроків є бінарні уроки. Їх відмінність полягає у тому, що інформація з різних навчальних предметів подається окремими блоками. Як правило, їх об'єднує навчальна тема. Такі уроки часто проводяться із залученням асистента. Його роль можуть виконувати батьки учнів, учителі музики, інформатики,  медсестра тощо. Залучення асистентів до проведення інтегрованих уроків практикую нечасто. За потреби їх роль успішно виконують учні, які готують і виконують випереджувальні завдання.

Інтегрований урок – це один із видів нетрадиційних уроків. Необхідно розрізняти інтеграцію, що сприяє глибшому сприйманню та осмислення навчання, і міжпредметні зв’язки (принагідні вкраплення в урок відомостей з матеріалу інших предметів). Інтегрований урок – це новий тип уроку, у якому навколо однієї теми поєднано відомості різних навчальних предметів.

Види інтеграцій:

  • - За змістом (залучення матеріалів інших предметів).
  • - Способом пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення).

На інтегрованому уроці використовують обидва способи. При підготовці до інтегрованого уроку потрібно обґрунтувати доцільність інтегрування і якого саме, навчального матеріалу і структури (поєднання складових частин) і технологій проведення. Інтегровані уроки сприяють формуванню цілісного сприйняття навколишнього світу. При цьому оновлюється зміст навчання, урізноманітнюються форми і методи навчання, підвищується якість знань. Переваги інтегрованого уроку:

- розвиває творчий потенціал учнів, спонукає до творчого пізнання навколишньої дійсності до встановлення причинно–наслідкових зв’язків, розвиває логіку, формує вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

- у школярів формується ініціативність, самостійність, комунікабельність, громадянська свідомість.

- зростає адаптованість учнів до реалій життя, навколишній світ і різні процеси в ньому сприймаються цілісно.

До проведення інтегрованих уроків готуватися треба як вчителям так і учням. Для цього пропонуються диференційовані завдання. Добирають додаткову інформацію, працюють із тематичним словником, вчать вірші, готують інсценізацію уривків художніх творів, підбирають ілюстрації та малюють малюнки. Інтегровані уроки дають відчутні результати у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів, вносять у звичайну систему уроків новизну, допомагають дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно та водночас різнобічно. Ідеї інтегрованого навчання сьогодні дуже актуальні,бо вони сприяють успішній реалізації нових освітніх завдань. Це дає також можливість учням опанувати значний за обсягом матеріал, досягнути формування міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання багатьох питань. В результаті інтегрованих зв’язків у дітей створюється певний обсяг знань, який збільшується не внаслідок накопичення певної інформації, а шляхом синтезу поглядів, позицій, почуттів. Аналіз програм для початкової школи дозволяють інтегрувати всі предмети початкової ланки. Варіанти інтегрованих уроків різноманітні. Та слід пам’ятати,що їх в основі повинна бути близкість змісту тем та логічний взаємозв’язок.

В ході роботи над темою, після вивчення методичної літератури про можливість інтеграції навчальних дисциплін, проводячи інтегровані уроки, я побачила переваги цього виду уроків перед іншими:

- Світ, що оточує дітей, пізнається ними в різноманітті і єдності.

- Інтегровані уроки розвивають потенціал дітей, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення; вони сприяють розвитку мови, формуванню уміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

- Форма проведення інтегрованих уроків нестандартна, захоплююча.

Використання різних видів роботи підтримує увагу учнів на високому рівні, що дозволяє говорити про розвиваючу ефективність таких уроків. Інтеграція дає можливість для самореалізації, самовираження, творчості учителя, що зрештою сприяє розвитку його учнів. Проведення інтегрованих уроків і включення в навчання інтегрованих вправ на уроках індивідуального навчання привело до того, що:

- інтеграція навчальних предметів дозволила розширити рамки предметів, що викладаються;

- використання різних видів роботи підтримує увагу учнів на високому рівні, що дозволяє говорити про розвиваючу ефективність таких уроків;

- підвищився пізнавальний інтерес учнів, що проявляється у бажанні активної і самостійної роботи на уроці і в позаурочний час;

- змінився рівень інтелектуальної діяльності, що забезпечується розглядом навчального матеріалу з позиції різних предметів, встановленням взаємозв'язків між проблемами, що вивчаються;

- зміни в емоційному розвитку учнів, які ґрунтуються на залученні музики, живопису, ліплення, літератури і так далі;

- відбувається включення дітей в творчу діяльність, результатом якої можуть бути їх власні вірші, малюнки, панно, вироби, що є відображенням особистого відношення до тих або інших явищ і процесів.

 

 

  1. Тематичне навчання - інтегровані дні.

У своїй роботі я практикую проведення інтегрованих днів. Протягом такого дня проводяться всі уроки за розкладом, наприклад: читання, мова, математика, образотворче мистецтво, але весь матеріал занять, усі завдання підбираються відповідно до однієї загальної теми. Тематичне навчання передбачає інтеграцію різних сфер навчального плану на основі цікавої ідеї, яка об'єднує зміст різних предметів. Навчальний план використовується таким чином, щоб учні бачили зв'язок між різними предметами і практичним застосуванням набутих знань у житті. Інтегровані дні я проводжу на початку вивчення теми, якщо це необхідно, і обов'язково наприкінці. Використовую дві основні форми проведення інтегрованих днів. Вибір однієї з них залежить від загальної теми, а також від програмованого матеріалу, рівня самостійності учнів, типу уроку тощо. Якщо вчителеві необхідно керувати роботою класу, особливо на початку запровадження цієї технології, або неможливо переставити теми так, щоб проводити повторення та закріплення вивченого з різних предметів у один день (це є найкращим варіантом для проведення інтегрованих днів), то в певний день окремо проводяться уроки читання, української мови, математики та інші. Але під час кожного такого уроку весь матеріал підбирається відповідно до загальної теми, діти працюють у групах, і для кожної групи готується окреме завдання. Групова робота обов'язково чергується із фронтальними формами перевірки, ігровими моментами, диспутами, конкурсами. Якщо матеріал навчальних предметів, обраних для інтегрованого дня, дає змогу використовувати переважно завдання для самостійного опрацювання, тема легка, діти добре  працюють у групах, можна організувати роботу дітей протягом інтегрованого дня у центрах діяльності. Так, приміром, на першому уроці одна група опрацьовує матеріал із читання у центрі читання, друга виконує мовні творчі вправи у центрі мови, третя обчислює вирази, розв'язує задачі, здійснює вимірювання, проводить дослідження у центрі математики, а четверта група займається прикладною творчістю у центрі мистецтва. На наступному уроці групи міняються місцями, і так на кожному новому місці. До кінця дня кожна група проходить усі центри діяльності, виконує всі завдання, з кожного предмета всі учні отримують оцінки, адже завдання переважно розраховані на самостійну творчість дитини. У разі проведення останнього варіанта інтегрованого дня доцільно запросити у ролі консультантів-помічників інших вчителів, батьків, старшокласників.

Переваги тематичного навчання є:

 - краще засвоєння учнями матеріалу;

- розуміння ними зв'язків між навчальними дисциплінами;

 - посилена позитивна мотивація школярів до навчання;

 - можливість вільного спілкування;

- відповідальність за свою роботу;

- оцінювання роботи кожного учня.

Дуже важливо, щоб учитель не керував дітьми і не робив усе за них, а лише допомагав їм, забезпечував необхідними матеріалами, джерелами інформації. Діти повинні відчувати, що вони працюють разом з учителем, а не роблять щось для нього.

Далі пропоную ознайомитись із варіантом плану інтегрованого дня «Зима-білосніжка». Читання. Урок позакласного читання на тему «Зима»

Мета: вчити дітей свідомо, правильно, виразно читати вголос і мовчки;формувати уміння аналізувати художні твори, висловлювати своє ставлення до прочитаного, вчити працювати в групі.

Українська мова. Урок розвитку зв'язного мовлення. Написання твору-мініатюри «Зима» Мета: збагачувати словниковий запас дітей з теми «Зима»

Математика. Повторення і закріплення вивченого.

Мета: вдосконалювати обчислювальні навички учнів шляхом розв'язування прикладів та задач; виробляти навички самостійної роботи.

Трудове навчання. Виготовлення ялинкових прикрас.

Мета: розвивати фантазію, творчість, естетичні смаки школярів.

Основи здоров'я. Профілактика простудних захворювань.

Отже, інтеграція – це не самоціль, а певна система в діяльності вчителя, отже має бути і кінцевий результат інтегрованого навчання. Інтеграція навчальних предметів в початковій школі сприяє загальному розвитку дитини і глибшому вивченню матеріалу, формуванню цілісної картини світу у дітей, розумінню зв'язків між явищами у природі, суспільстві та світі вцілому.

 

  1. Особливість інтегрованого уроку.

Інтегрованим уроком називається будь-який урок зі своєю структурою, якщо для його проведення притягуються знання, уміння і результати аналізу матеріалу, що вивчається, методами інших наук, інших навчальних предметів. Поза сумнівом, багато педагогів володіють поняттями з теоретичної бази необхідних, але не багато хто враховує критерії ефективної реалізації інтегрованого уроку, такі як:

1. Активізація пізнавальної творчої діяльності учнів, розвиток пізнавального інтересу через проблемне навчання.

 2. Залучення учнів в самостійну практичну діяльність.

3. Розвиток дослідницьких навичок і уміння приймати самостійне рішення.

4. Формування у сучасних уявлень, що вчаться, про цілісність і розвиток природи.

5. Формування системного мислення і глибоке усвідомлене засвоєння понять.

Для успішної реалізації інтегрованого навчання необхідно розуміти функції інтегрованих уроків:

1. Методологічна функція - формування уявлень сучасних дисциплін, що вивчаються учнями.

2. Освітня функція - формування системності, зв'язаність окремих частин як системи, глибини, гнучкості усвідомленість пізнання.

3. Розвиваюча функція - формування пізнавальної активності, подолання інертності мислення, розширення кругозору.

4. Виховуюча функція - відбиття політехнічної спрямованості.

5. Конструктивна функція - вдосконалення змісту навчального матеріалу, методів і форм організації навчання.

У свою чергу, щоб провести інтегрований урок, необхідно врахувати наступні умови: в першу чергу вчитель повинен вибрати об'єкт вивчення на уроці і уважно проаналізувати зміст уроку. Далі до підготовки уроку можна залучити учнів, як правило, вони завжди раді допомогти вчителю. В процесі реалізації уроку треба подумати про технології самоосвіти учнів. Учитель не повинен забувати і про використання методів проблемного навчання, оскільки завдяки цьому відбувається активізація розумової діяльності учнів на усіх етапах уроку. Продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи так само є невід'ємною частиною інтегрованого уроку. Ну і звичайно ж слід не забувати про облік вікових психологічних особливостей тих, що навчаються і їх орієнтацію на здоровий спосіб життя. Так само неможливо реалізувати інтегрований урок, не знаючи його типів і форм. Інтегроване навчання припускає проведення уроків з широким використанням сучасних педагогічних технологій і навіть надає можливість проведення бінарних уроків (тобто уроків, на яких одночасно є присутніми два вчителі). Отже, перший тип уроку - це урок формування нових знань. Цей урок вирішує комплекс завдань, поставлених учителем шляхом сполучуваності різноманітних методів, засобів і технологій. Формами прояву такого уроку є: урок-подорож, урок-дослідження, урок-екскурсія, мультимедіа-урок, проблемний урок. При такій формі організації застосовуються як пояснювально-ілюстративні, так і частково пошукові, дослідницькі методи навчання, дискусія, різноманітні джерела знань, програми телебачення, кінофрагменти, мультимедійні курси, інтернет-технології, інші технічні засоби навчання і контролю. Широко використовуються також різноманітні форми роботи: групова, фронтальна, в ланках, в парі, індивідуальна. На таких уроках створюється більше можливостей для вирішення пізнавальних завдань, висловлювання пропозицій реалізації творчого потенціалу, словом створюються умови для повного розвитку особистості учня. Наступний тип уроку не менш цікавий - це урок відкриття нових знань. Головна мета такого уроку - це вироблення учнями умінь, навичок і компетенцій у рамках навчальної програми. Завдання такого уроку розділяються на три групи:

1. освітні: познайомити; дати представлення; виробити вміння; навчити володіти прийомами;

 2. виховні: показати роль; залучити в активну практичну діяльність; сприяти вихованню природо- і культуроохоронної, екологічної свідомості; створювати об'єктивну основу для виховання і любові до рідного краю; удосконалювати навички спілкування;

 3. розвивальні: навчити працювати з додатковою літературою і іншими джерелами інформації; готувати повідомлення; виступати перед аудиторією, формувати критичне мислення; уміння аналізувати, виділяти головне, узагальнювати і робити висновки.

На уроці відкриття нових знань використовуються наступні форми навчання: урок- практикум, урок-твір, урок - ділова або рольова гра, комбінований урок, урок-подорож.

Далі виділяється урок узагальнення, для глибшого засвоєння знань, високий рівень узагальнення, систематизації. Такі уроки проводяться при вивченні великих тем програми або у кінці навчальної чверті, року. До них можна віднести підсумкові уроки. На уроці повторення і систематизації знань учні включаються в різні види діяльності. Проводяться бесіди, дискусії, лабораторні роботи, практикується виконання завдань, рішення завдань. На цих уроках, разом з бесідою включаються короткі повідомлення учнів, виступи з усними рецензіями на окремі статті, книги, присвячені вирішенню питання. Для учнів спостереження об'єкту, що вивчається, не залишається ізольованим елементом. Учень порівнює, робить висновки, мислить. Встановлення зв'язків між різними формами розумових процесів і предметною дією, забезпечує цілісність діяльності учнів, її системність. К.Д. Ушинський шляхом інтеграції письма і читання, розробив і впровадив аналітико- синтетичний метод навчання грамоти. Більше того, в інтеграції спочатку була новизна і суть цього методу, оскільки він, за задумом автора, дозволяв пристосувати і злити в єдине ціле окремі елементи двох видів мовної діяльності - письма і читання - для швидкого і міцного досягнення однієї мети: формування у дітей здатності до дистанційного спілкування за допомогою тексту. Шлях злиття - однонаправленість усіх виконавських дій на інтуїтивне, практичне досягнення дитиною прийомів співвідношення усної і письмової мови. Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був досвід Сухомлинського В.О., його «уроки мислення на природі», які він проводив для шестирічних дітей, це - інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку дітей. З усього вищезазначеного можна зробити висновок про те, що інтегровані уроки є досить складною системою. І для того, щоб ефективно, вдало, професійно використати їх на практиці треба знати теоретичні аспекти інтегрованого навчання, а також засвоїти особливості їх використання в початковій школі, яких слід дотримуватися для того, щоб здійснити якийсь певний педагогічний задум. Найбільш поширеною є інтеграція української мови з читанням, природознавством, образотворчим мистецтвом, музикою. Ці зв'язки можуть переплітатися ще тісніше, де інтегруються не два предмети, а три і навіть більше. Такі уроки сприяють глибокому проникненню учнів в слово, у світ фарб і звуків, допомагають формуванню грамотної усної і письмової мови учнів, її розвитку і збагаченню, розвивають естетичний смак, уміння розуміти і цінувати витвори мистецтва, красу і багатство рідної природи. На інтегрованих уроках української мови і природознавства в початкових класах чуттєве сприйняття предметів і явищ природи увесь час супроводжується роботою по розвитку мовлення дітей. Учитель навчає їх правильно називати рослини, тварин, частини тіла, пропонує розповісти про результати спостережень. Завдяки такій роботі нові слова, які опановують діти, з'єднуються в їх свідомості з конкретними уявленнями про предмети і явища природи, наповнюються багатим життєвим змістом. Усе це готує дітей до свідомого читання оповідань, статей, віршів, присвячених опису природи. Діти з великим інтересом читають і краще розуміють те, що перед цим самі бачили, про що розмовляли з учителем. Дуже велику освітню цінність несуть в собі такі завдання, як намалювати ілюстрацію до тексту. Це сприяє більш осмисленому розумінню тексту. Діти починають помічати дрібні елементи, які при звичайному прочитанні могли б просто не відобразитися в пам'яті дитини. Складаючи свій малюнок за текстом, учні засвоюють своєрідність художньої мови, розширюють уявлення про переносне значення слів, про багатство відтінків значень. Заслуговує увагу такий методичний прийом, як робота з картинами, фотографіями, плакатами, що зображують природні об'єкти. Ці зображення дуже яскраві, емоційні, виразні, впливають на дитину позитивно, вчать любити і розуміти природу. Учитель пропонує дітям наступні завдання і питання: «Чим сподобався тобі цей фотознімок (плакат, картина)? Склади і запиши за цим зображенням розповідь і окличне речення. Одне з них розбери за членами речення. Склади і запиши речення про небо, листя, кущі. Визнач відмінок іменників». Перед уроками читання як і перед уроками природознавства стоять спільні навчальні і виховні завдання. Наявність загальних тем і об'єктів для вивчення на уроках читання і природознавства дозволяють доцільно використати інтегрований підхід у роботі над матеріалом, під час якого будуть вирішені завдання ознайомлення дітей з природою і виховання у них гуманних почуттів. При цьому вивчення природознавства йтиме від свідомості до почуттів, при вивченні читання, впливаючи передусім на почуття, формуватимуться переконання, розвиватимуться естетичні якості. Наприклад, на читанні діти читають твори, в яких говориться про птахів. На уроці природознавства діти знайомляться з перелітними птахами: зовнішнім виглядом журавлів, дикої качки, ластівки, грака та інших, з тим, як і чим живляться ці птахи, чому відлітають в теплі краї, коли відлітають, як готуються до перельоту, як летять, в якій послідовності, коли і де виводять пташенят.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.        Висновки

Отже, в історії розвитку науки проблема інтеграції–одна з найдавніших і досліджувалася в різних аспектах. З позиції педагогічних наук інтеграція–це процес зближення і взаємопроникнення, який повинен вивести учня на розуміння єдиної наукової картини світу. Необхідність інтеграції зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й центральним завданням освіти–розвитку і саморозвитку сутнісних сил дитини в їхній єдності і цілісності. У розвитку сучасних освітніх систем інтеграція виступає провідним принципом, який проявляється як спосіб і процес створення багатомірності картини світу, що об’єднує різні форми відображення дійсності. Інтеграція як об’єднання у ціле певних частин чи елементів вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого створюється цілісна картина світу у навчально-виховному процесі.

У вітчизняній та світовій психолого-педагогічній науці визначається об’єктивна необхідність віддзеркалення в навчальному пізнанні реальних взаємозв’язків об’єктів і явищ природи та суспільства; підкреслюється світоглядна і розвивальна функція інтегративних зв’язків, які є основою інтеграції, їх позитивний вплив на формування системи знань і загальний розумовий розвиток учня; розробляється методика скоординованого навчання різних предметів. Все це і зумовило способи інтеграції навчання в початковій школі.

Обґрунтовано, що інтеграційні процеси у шкільній освіті особливо актуальні для початкової ланки навчання. Це пов’язано з віковими особливостями молодших школярів: дитина молодшого шкільного віку у зв’язку з особливостями сенсорного розвитку, синкретичного сприйняття навколишнього світу, наочно-практичного характеру мислення, взаємної обумовленості всіх сфер життєдіяльності природним чином підготовлена до засвоєння інтегрованих знань, єдності способів пізнавальної діяльності. Інтегрований підхід до навчання у переважній більшості задовольняє особливості початкового навчання та реалізацію поставлених цілей. Мета навчання на інтегративній основі–дати цілісне уявлення про довкілля, сприяти підвищенню розумової активності школярів, забезпечити самовираження, самореалізацію, розвиток гармонійної особистості з притаманними їй загальнолюдськими цінностями.

Визначено психолого-педагогічні особливості побудови інтегрованого навчального процесу молодших школярів у контексті їхнього виховання та розвитку. По-перше, інтегрований навчально-виховний процес психологічно своєрідний для учнів. Він змінює формально-диференційований спосіб навчання на змістовно-цілісний. По-друге, це орієнтація на психологічний стан дитини, її готовність до сприйняття тієї чи іншої інформації. Виконання певного виду діяльності передбачає значну свободу вчителя у варіюванні навчальними завданнями впродовж певних часових інтервалів. Звідси, використання вчителем у своїй діяльності в якості орієнтирів цілісних навичок і умінь дітей, які повинні бути сформовані в процесі тривалої роботи. Такі інтегративні проекції дають можливість вирішити питання щодо швидкості засвоєння матеріалу окремими учнями. По-третє, це відмова від використання оцінного методу порівняння з іншим, який широко застосовується в сучасній школі та призводить лише до породження конкуренції, конфронтації у міжособистісних стосунках, психологічних комплексів на внутрішньо-особистісному рівні. По-четверте, інтегрування навчально-виховного процесу, забезпечення цілісної картини світу при збереженні базового освітнього компоненту. Це здійснюється за рахунок зняття різких меж між навчальними дисциплінами, об’єднання різних освітніх завдань в одному предметі, встановлення зв’язків шляхом включення до навчального плану принципово нових навчальних дисциплін інтегрованого характеру, які дозволять дитині долучитися до загальної картину світу. Введення таких предметів несе потрійне змістове навантаження, забезпечуючи цілісність картини світу, єдність навчального і виховного процесів, озброєння дитини засобами саморозвитку.

Визначено особливості реалізації виховної функції інтегрованого навчання. Інтегрований підхід до навчання забезпечує активний вияв самостійних зусиль учнів у творчому оволодінні знаннями, уміннями і навичками, створює систему взаємодій між учасниками навчального процесу, яка спрямована на виявлення і узгодження ціннісно-смислових орієнтацій та забезпечення діяльності молодшого школяра відповідно до його особистісного потенціалу. Вивчаючи можливості інтегрованого навчання, можна зробити висновок, що за цією методикою — майбутнє. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду предмета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання, створюють сприятливі умови для реалізації особисто орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів. Методично правильні побудова і проведення інтегрованих уроків сприяють підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, тому що вимагають від нього володіння методикою сучасних технологій навчально-виховного процесу.

Подальший розвиток даної проблеми — у детальному аналізі позитивних та негативних результатів використання інтегрованого навчання в початкових класах минулого та сучасного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Методичні розробки:  інтегровані завдання з української мови 3 клас

У методичних розробках подано інтегровані завдання відповідно до програми з української мови для учнів 3 класу. Завдання включають матеріал з навчальних предметів («Літературне читання», «Природознавство», «Я у світі», «Музичне мистецтво», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров’я ») з огляду на зміст навчальних програм для 3 класу. Практичний матеріал призначений для вчителів початкових класів та самостійної роботи учнів.

РЕЧЕННЯ

1.Продовж речення, дібравши слова з довідки.

Люди завжди шукали шляхи пізнання природи. Найдавніший метод вивчення живої й неживої природи ─ … . Спостерігати людині допомагають органи чуття ─ …, …, …, … і … . Слова для довідки: зір, слух, нюх, дотик, спостереження, смак. (Природознавство)

2. Із підручника «Літературне читання» розділ «Від слова - до книги» прочитай текст О.Савченка «Привчайтеся працювати із словниками» та доповни речення словами з довідки. Довідкова книга, у якій у певному порядку подано слова якоїсь мови ─ це … . Визначати, роз'яснювати, з'ясовувати зміст слів можна у … … . Розкривається значення слів за темами у … … . Про первісне значення слів та їх походження розповість … … .

Слова для довідки: етимологічний словник, тлумачному словнику, словник, тематичному словнику. (Літературне читання)

3.Утвори речення з окремих слів: відзначаємо, української, мови, День, та, писемності, 9 листопада (Літературне читання )

4.Спиши речення, ставлячи потрібні розділові знаки в кінці речень. Визнач, які ці речення за метою висловлювання. Прочитай виразно записані речення.

Тобі приємно бачити веселу, усміхнену людину? Відповідай тим же – усміхайся, будь привітним і доброзичливим. Пам'ятай: це ще й корисно для здоров'я! (Основи здоров’я ) 5.Перебудуй подані речення так, щоб вони стали спонукальними.

Виконання режиму дня.

Дотримання правил гігієни.

Заняття фізкультурою і спортом.

Загартовування.

Правильне і корисне харчування.

Доброзичливе ставлення до оточуючих. (Основи здоров’я )

6.Визнач речення за метою висловлювання.

Якщо вода із крана постійно витікає по краплинах, то лише за день ви втратите більше 10 літрів води. Бережіть воду! (Природознавство) 

7.Визнач головні члени в кожному реченні, підкресли їх.

Повітря розчиняється у воді. Ним дихають усі організми, які населяють водойми. (Природознавство)

8.Спиши речення, визнач головні члени в кожному реченні, підкресли їх.

Лісовою стежкою ішла дівчинка років тринадцяти. Дівчинка несла книжки й зошити. Вона поверталася додому зі школи. (Літературне читання)

9.Які слова є головними членами у поданих реченнях ?

Лист за листом осінь кружляє понад землею.

а) лист за листом

б) осінь кружляє

в) кружляє понад землею

Білка безжурно у хованки грає.

а) білка безжурно

б) у хованки грає

в) білка грає

Білка на зиму горіхи збирає.

а) білка на зиму

б) горіхи збирає

в) білка збирає (Літературне читання )

ТЕКСТ

1.Напиши есе на задану тему:

─ «Чому вода має велике значення для життя на Землі?»

─ «У чому різниця між морською та річковою або джерельною водою?»

 ─ «Вода – руйнівник чи вода – рятівник?» (Природознавство )

2.Розташуй речення так, щоб утворився текст. Запиши його, дібравши заголовок.

Тому рослини взимку під снігом не гинуть. Воно не пропускає тепло, не дає землі охолонути. Навіть у найлютіші морози температура під снігом не буває нижчою за +5 градусів. Пухнастий сніг містить багато повітря. (Природознавство)

3.Розташуй речення так, щоб утворився текст. Запиши його, дібравши заголовок.

Якщо повітря забруднене, то всім організмам важко дихати, вони хворіють і навіть гинуть. Повітря – це частина природи. Людям, рослинам і тваринам для дихання потрібне чисте повітря! Без повітря на Землі не було б життя, адже в ньому міститься кисень, яким дихають живі істоти. Чисте повітря – запорука життя на Землі. (Природознавство)

4.Напиши есе на задану тему:

 ─ «Чому забруднюється повітря?»

─ «Що може псувати повітря там, де ви живете?» (Природознавство)

5.Прочитай текст, дібравши слова з довідки. Добери до тексту заголовок. З якою метою написано цей текст? Повітря … через шкідливі викиди підприємств, вихлопні гази машин, спалювання сміття, листя й бур'янів. Рослини … повітря та … його киснем. Тому на підприємствах потрібно … спеціальні уловлювачі шкідливих викидів. Водіям автотранспорту необхідно …, щоб їхні автомобілі не забруднювали повітря. А всім нам треба частіше … велосипедами. Повітря потрібно … від забруднення! Слова для довідки: охороняти, установлювати, стежити, користуватися, очищують, забруднюється, збагачують. (Природознавство)

6. Вибери правильне твердження: а) запропоновані речення є текстом; б) запропоновані речення не є текстом Природа ─ наш спільний д ім. Тому всі люди повинні дбати про нього. Кожен кинутий на землю папірець, пляшка чи пластиковий пакет засмічують довкілля. Оберігаючи природу, ми можемо зробити нашу планету квітучим садом. Бережи природу! (Основи здоров’я)

7. Прочитай заголовок тексту. Про що можна дізнатись із заголовка? Визнач тему тексту. Звички і здоров'я Кожна людина має звички.Акуратно складати одяг, чистити звечора взуття, прибирати робоче місце ─ усе це називають корисними звичками. А звички пізно лягати спати, всюди запізнюватися, відкладати усе на потім, розкидати речі називають шкідливими. Яка із запропонованих кінцівок найбільш відповідає цьому тексту? Є звички корисні та шкідливі. Усе добре приймай, а злого ─ уникай. (Основи здоров’я )

8.Запиши текст, дібравши до нього заголовок. Склади і запиши кінцівку тексту. Життя людини без води неможливе. Вода необхідна і для пиття, і для приготування їжі, і для додержування чистоти, вирощування рослин, розведення свійських тварин. (Природознавство)

СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

1.Підкреслити словосполучення, вжиті в переносному значенні.

Тихо осінь ходить гаєм. Ліс довкола аж горить. Ясен листя осипає. Дуб нахмурений стоїть. (Образотворче мистецтво)

2. Випиши в одну колонку словосполучення прикметників з іменниками у прямому значенні, а в другу – в переносному та дізнайся про незнайомця.

Пухнастий хвіст, дикий характер, шовкові вуса, чорна шерсть, гострий погляд, м’які лапки, пухнастий сніг, дикий кіт, шовкові нитки, чорна ніч, гострі кігті, м’який крок. (Природознавство)

3. Знайдіть слова,що мають кілька значень.

ДЛЯ ЧОГО ПІВНЕВІ ГРЕБІНЬ

У нашого півня червоний гребінь. Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінь і розчісує барвистого хвоста. Через те й хвіст у нього такий. Розчесавши хвоста,півень кладе гребінь на голову, а вдень ходить, розпустивши хвоста. (Образотворче мистецтво)

4. Прочитайте вірші-жарти. Знайдіть слова,що звучать і пишуться однаково . Поясніть, що означає кожне з них.

                                              УЗЯВ ПРИКЛАД

- Приклад списував у кого?- запитав учитель строго.

– Та казали ж ви у класі і казав мій тато, що з відмінника Івася треба приклад брати.                        Грицько Бойко

                                                 ВІДМІННИК

Йшов Іванко – вгору ніс, Він оцінки гарні ніс. (Літературне читання)

5. Прочитайте вірш. Із тексту вірша виберіть і запишіть слова-синоніми.

Красивий довгоногий птах, їсть ящірок, мишей, комах. Із людьми лелеки давні друзі, та й люди люблять чорногузів. (Літературне читання)

6. Доберіть синоніми до слова милосердя.

(Милосердя – гуманність, людяність, доброзичливість, доброта, співчуття) (Я у світі)

7. Відредагуйте текст, використовуючи синоніми.

 Мишко любить ходити до дідуся в гості. Дідусь завжди з радістю зустрічає Мишка. Дідусь пригощає Мишка смачними яблуками, грушками, цілющим медом. Мишко із задоволенням працює у дідусевому саду. Мишко може і води бджілкам- трудівницям налити, і суху гілочку на яблуньці зрізати. Радіє дідусь – славний помічник росте! (Літературне читання)

8. Гра «Назви казкових героїв, що відповідають антонімічній парі».

 Великий – малий

Добрий – злий

Холодний – гарячий

Старий – молодий

Високий – низький (Літературне читання)

9. Прочитай прислів’я, назвіть слова-антоніми.

 Хочеш бути щасливим-не будь лінивим. Праця людину годує,а лінь марнує. Праця здоров'я,а лінь-хвороба. (Основи здоров'я)

10. Відшукати і виписати з тексту антоніми.

Вода і вогонь – друзі і вороги Воду ми п’ємо, варимо їсти, вмиваємося. Вода – наш друг! Але під час повені вода затоплює міста, села. Знищує все на своєму шляху. Вода – наш ворог. За допомогою вогню варять чавун, готують їжу. Але вогонь може стати ворогом. Діти наслідують старших. Намагаються запалити цигарку, розпалити вогнище. Трапляється найстрашніше – пожежа. Нерідко пожежники не встигають допомогти. Не грайтесь з вогнем! (Основи здоров'я)

БУДОВА СЛОВА

1. Гра «Упіймай закінчення» у слові хліб.

 - Хліб потрібно берегти і шанувати!

- Без хліба в хаті, як без води в криниці.

- Хлібом і сіллю раді вітати гостей у хаті.

- Уклонись хлібові, як мамі рідній.

- Пам’ятайте, що у хлібі – наш добробут, здоров’я і сила. (Літературне читання) 2.Списати текст, розкривши дужки.

Сопілка – відомий на (Україна) музичний інструмент. Це дерев’яна трубка з (отвір) для (пальці) і свистком на (денце). Її можна зробити з (верба), (клен), (калина), (груша), (бузина). (Музичне мистецтво)

3. Спишіть слава,визначте основу слова. Твердий, рідкий, газоподібний; Індійський, Тихий, Атлантичний, Північний Льодовитий (Природознавство)

4.Спиши, дописуючи в словах пропущені закінчення. Познач у цих словах закінчення й основу.

1. Де думка одна, там дружб., міцна.

2. У нашій дружб., наша сила.

3. Люди сильні своєю дружб.. .

4. Без дружб., і згоди не можуть жити народи. (Я у світі)

5.Загадково-природничий диктант.

- Запишіть слова-відгадки та виділіть в них закінчення та основу.

1) Навкруги вода, а з питвом біда. (море)

2) Тече, тече – не витече; біжить, біжить – не вибіжить. (річка)

3) Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та не літає, в холоді мерзне, спеки не боїться (рибка)

4) Швець – не швець, кравець – не кравець, тримає в роті щетинку, а в руках ножиці. (рак)

5) У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (жаба) (Природознавство)

6. Гра «Слово – корінь». Написати десять слів в певній категорії, які складаються лише з кореня.

Тварини: бик, віл, кіт, кит, кріт, лось, рак …

Рослини: мак, льон, рис, ірис, бук, дуб, клен …

Зима: іній, мороз, сніг, холод, піч, сани, дід… (Природознавство)

7. Гра «Первоцвіти».

Префікс із слова проїзд, корінь із слова лісник, суфікс із слова каток. (Пролісок). Префікс із слова підніс, корінь із слова сніжний, суфікс із слова керівник. (Підсніжник). Корінь із слова сонячний, корінь із слова травичка,закінчення із слова вода.(Сон-трава) Корінь із слова гори, закінчення із слова сади, корінь із слова цвітуть. (Горицвіт)

Назвіть, які ще ви знаєте первоцвіти. Чи можна їх рвати і продавати? Чому? (Природознавство)

8. Гра «Аукціон спільнокореневих слів».

Вчитель називає слово, а діти добирають по черзі до нього спільнокореневі слова з різними префіксами. Виграє той учень, після якого ніхто не добере жодного спільнокореневого слова. Та всі слова повинні стосуватися розвитку фізичного здоров’я.

         Їхати, переїхати, доїхати, приїхати, під’їхати, від’їхати, в’їхати, заїхати.

Бігти, прибігти, вибігти, перебігти, добігти, підбігти, побігти, збігти, відбігти.

Йти, перейти, дійти, прийти, підійти, зійти, відійти, вийти, увійти, зайти.

Носити зносити, виносити, переносити, заносити, підносити, наносити. (Фізична культура та основи здоров'я)

9. В уривку з вірша Д. Павличка « Птиця» відшукайте споріднені слова. Випиши, розбери за будовою.

1. – Я дам тобі водиці і пшениці моя пташино тільки не тремти!

2. – Пусти мене мій хлопче на свободу, і все, що треба, я знайду сама.

3. – Я ж лагідно тебе тримаю пташко в своїх руках легеньких, як вітрець.

4. – Пусти мене! Мені дитино мила дорожча воля, ніж зерно твоє! (Літературне читання)

10. Вставити слова за змістом, записати у рядок, позначити корінь:

Наша квітуча Батьківщина – … .

Люди, які народилися в Україні – … .

Державна мова, мова наших батьків – … .

Усно: скласти речення з одним із слів. (Я у світі)

11. Прочитайте речення. Запишіть їх у такому порядку, щоб вийшов текст. У споріднених словах позначте корінь.

1.Хліб починається із зернини.

2. Навесні трударі доглядають за посівами.

3. Люди збирають урожай і випікають пахучі хлібини.

4. Улітку виграє золотим колосом хлібне поле.

5. Восени хлібороби сіють добірне зерно. (Літературне читання)

12. Прочитай текст. Випиши із тексту слова з префіксами. Познач їх.

Квіти –одне з найчарівніших творінь природи. Ми усміхаємося, дивлячись на розкішні півонії і троянди, елегантні тюльпани, прекрасні і скромні ромашки, буйні хащі квітучого бузку, різнобарвні айстри, білосніжну запашну конвалію. Як багато квітів! Скільки радості приносить нам їхня розмаїта краса! (Природознавство)

13. До слова «Зуб» добери кілька спільнокореневих слів та визнач їх будову.

Здорові зуби – запорука здоров’я. Роздивись свої зуби перед дзеркалом. Між ними є багато нерівностей. У них легко затримується їжа. Зуби необхідно чистити зубною щіткою з пастою чи порошком. Стоматологи радять чистити зуби вранці і ввечері. Чистити потрібно повільно зверху вниз. Вдень прополіскують рот водою. Зубну щітку потрібно мити з милом після кожного чищення. Хворі зуби треба лікувати. Здорові зуби – це здоров’я і краса!  (Основи здоров'я)

14. Виписати із поданого вірша слова з ненаголошеними голосними [е], [и]. Довести свою думку щодо написання ненаголошених голосних.

Гарна, велика країна моя!

          Є в ній озера, річки і моря,

Гори високі, степи та ліси –

          Скільки багатства і скільки краси! (Літературне читання)

15. Спишіть. Підкресліть орфограму. Добери перевірне слово.

Садок в..шневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Вода оживляє і луки, і поле,

Співає, дзюркоче, тече і ш..поче. (Літературне читання)

16. Перепишіть, вставляючи пропущені букви е або и. Поясніть їхнє вживання.

Віт..р січе в обличчя. Нам..ло снігу – січневого снігу. Важкувато стало пташкам, що з..мують у нас. Але вони не дуже сумують. Ось, вес..ло цвірінькаючи, хв..лясто прол..тіла зграйка жвавих щигл..ків, ч..жів і коноплянок. Помчали десь по лопухах чи б..різках поснідати насіннячком. (Літературне читання)

17. Встав пропущені букви.

Україна має д..ржавні символи — прапор і герб. Вибір кольорів прапора був викликаний такими міркуваннями: символами України є чисте небо та пш..ничне поле. Наш стяг — пш..ниця у ст..пах під голубим склепінням неба. (Я у світі)

 

Додаток 2.

Таблиця 1

Типи інтегрованих уроків за способами інтеграції

Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю

Їх пізнавальні можливості

1вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація, відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство.

Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів.

2вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок, виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність.

Вводити в процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.

3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів.

Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.

4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального ( на природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація.

Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.

 

 

Таблиця 2

Взаємозв’язок змісту навчальних дисциплін початкової школи

Клас

Взаємозв’язок навчальних предметів

1 клас

Навчання грамоти

Природознавство

Музичне мистецтво

Образотворче мистецтво

Математика

Природознавство

Трудове навчання

Образотворче мистецтво

Фізична культура

2 клас

Українська мова

Читання

Образотворче мистецтво

Природознавство

Музичне мистецтво

Математика

Природознавство

Трудове навчання

Образотворче мистецтво

Фізична культура

Музика

Читання

Образотворче мистецтво

Природознавство

Фізична культура

3-4 класи

Читання

Українська мова

Образотворче мистецтво

Природознавство

Музичне мистецтво

Українська мова

Природознавство

Читання

Трудове навчання

«Я у світі»

Природознавство

Трудове навчання

Образотворче мистецтво

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

          

 

                            

 

 

         

 

 

   Додаток 3.

                        План - конспект інтегрованого уроку 2 клас

Природознавство

Тема : Осінь. Осінні місяці. Планування спостережень за неживою та живою природою восени. Осінній календар погоди і природи. Спостереження за погодою. Осінні явища в неживій природі. Осінні явища в житті рослин.

 

Літературне читання

Тема:  Про що будемо читати? Вірші Марійки Підгірянки. 

 

Мета: Поглибити знання учнів про осінні явища в природі, навчати спостерігати за погодою, формувати вміння встановлювати причинно - наслідкові зв'язки, розвивати пізнавальну самостійність, уміння переносити засвоєне на нову ситуацію.

 

Ознайомити учнів з творчістю Марійки Підгірянки, формувати вміння слухати та сприймати поетичні твори, уміння спостерігати, логічно та творчо мислити,  розвивати навички читання, збагачувати словниковий запас учнів, розширювати їх світогляд; виховувати пізнавальний інтерес.

Інтегруються предмети: природознавство та літературне читання

Обладнання: зупинки карти царства Осені, репродукції картин з осінніми пейзажами (В. Д. Полєнов "Золота осінь", М. Овсейко "Віконце в осінь", І. Левітан "Золота осінь", М. Гайдеров "Золота осінь", тощо)

    Хід уроку:

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Організація учнів до уроку:  вправа "Усмішка"

- Подаруйте усмішку мені, один одному,бо все прекрасне в житті починається з усмішки.

2. Перевірка домашнього завдання:

а) Опитування за питаннями:

- Що таке явища природи ?

- Як називається модель Землі ?

- Дайте визначення горизонту. Які сторони горизонту вам відомі ?

- Хто і коли вперше полетів у космос ?

б) Індивідуальні розповіді про явища природи, обертання Земля навколо своєї осі.

3. Мотивація навчальної діяльності.

а) Слово вчителя:                                зупинка "Погода"

- Сьогодні я запрошую вас у незвичайну мандрівку. Перша зупинка називається  "Погода".

б) Вправа «Погода»

—Яка зараз пора року?

—Який місяць?

—Яке число?

—Тепло чи холодно надворі?

—Який стан неба?

—Яка температура повітря?

—Чи були сьогодні протягом дня опади?

IІ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ:

1. Повідомлення теми, мети та завдань уроку:

- Кожна мандрівка має якусь ціль. Протягом уроку ми з вами будемо складати карту царства Осені.

2. Визначення очікуваних результатів:

- Під час мандрівки ми будемо вчитися слухати та виразно читати поетичні твори. Ми з вами повторимо осінні місяці, з'ясуємо, які саме зміни відбуваються восени в природі.

ІІІ. ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЯ:

1. Гра "Вернісаж думок" 

- Доберіть серед поданих слів прикметники для характеристики осені: тепла, дощова, зелена, квітуча, похмура, дощова, сумна, суха, золота, багата.

2. Аналіз репродукцій картин :

- Що об'єднує картини художників ?

- Що б на своїй картині про осінь зобразили ви ?

- Чи любите ви осінь ? Чому ?

3. Робота з творами Марійки Підгірянки:                          зупинка "Осінній ліс"

а) Вірш "Ліс"

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини постали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

2) Словникова робота.

Довідкове бюро

Галузка — гілка, гілочка.

Ярок, яр — глибока довга западина.

Мугикати — стиха, невиразно наспівувати.

3) Читання вірша кращими  учнями .

— Як поетеса говорить про шум лісу? Які дерева згадує? Які зміни відбулися в природі з приходом осені ?

4) Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.

— Що йдеться у вірші про пташок?

— Які пестливі слова вживає поетеса в своєму вірші?

— Як ви розумієте виділені рядки?

б) Вірш "Прийшла осінь"                                  зупинка "Дари Осені"

1. Виразне читання вірша вчителем

— Де настала осінь?

2. Словникова робота

Довідкове бюро

Оксамит — тканина з густим коротким ворсом.

Читання слів «луною» за вчителем

Позолотила, осінь-мальовничка, помалювала, завивала, прикрасила, напотіху.

3. Виразне читання вірша учнями "ланцюжком"

4. Робота за підручником "Природознавство" с. 16 - 17    зупинка "Осінні місяці"

а) читання частинами наукової статті

б) інтерактивна гра "Навчаючись - вчуся" :

- Як називають вересень ? Назвіть ознаки вересня.

- Що змінюється в природі з приходом жовтня ?

- Що називають "бабиним літом" ?

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ:

1. Робота парах - гра "Виправ помилки" ( на картках надруковані місяці - по 3 на кожній. Наприклад, вересень - жовтень-квітень, травень - жовтень - листопад, вересень - жовтень - листопад, жовтень - листопад - грудень. Потрібно вибрати картку з осінніми місяцями)

2. Робота в групах :

- Назвіть осінні явища.

V. РЕФЛЕКСИВНО - ОЦІНОЧНИЙ ЕТАП:

1. Підбиття підсумків.

- Погляньте на дошку: на ній карта нашої мандрівки. Кожен, хто вирушає в дорогу, має пам'ятати стежинки цієї подорожі. Для чого вам можуть знадобитися ті знання, які ви сьогодні отримали ?

2. Рефлексія. Вправа "Незакінчене речення"

Тепер я знаю...

У своєму житті...

Мені захотілося...

Я зміг...

                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4.                          

                                             Інтегрований урок у 3- му класі.

                                     Природознавство. Українська мова. Я у світі.

 Тема. Організм людини. Опорно-рухова система. Вправи на розрізнення часових форм дієслів. Проект: «Славетні українські спортсмени»

 Мета: розширити знання учнів про опорно-рухову  систему та її функції; визначити значення правильної постави для здоров’я людини; розвивати пізнавальні процеси; формувати елементарні поняття роботи м’язів(розслаблення і скорочення), тренування м’язів; поглибити знання учнів про славетних українців, виховувати почуття патріоти- зму, гордості за своїх земляків;  виховувати бажання піклуватися про своє здоров’я, займатися фізичною працею і спортом; закріпити знання учнів про дієслово, його роль у реченні; формувати вміння розрізняти часи дієслів; вчити добирати до слів антоніми й синоніми; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати працелюбність.

Обладнання:  муляж скелета людини, відеоролик «Постава школяра», приладдя для гри «Лікар»,  роздавальний матеріал, муляж внутрішніх органів людини, таблиця «М’язи», роздаткові картки картки для роботи в групах, комп'ютер, проектор, презентація «Славетні українські спортсмени»

Тип уроку: комбінований.

Очікуванні результати: набуття учнями навичок дослідника, самостійного конструюва- ння думок своїх думок та орієнтації у інформаційному просторі; підвищення загальної культури учнів.

                                                             Хід уроку

 

I. Організація класу.

1. Привітання.

Добрий день вам, люди добрі.

Щиро просим до господи.

Раді вас у нас вітати.

Щастя і добра бажати.

2. Перевірка готовності учнів до уроку.

- Щоб ми працювали з гарним настроєм, посміхнімося і скажімо один одному тихенько комплімент.

- Щоб урок пройшов не марно, треба працювати як одна команда і дотримуватись таких правил:

1.Правило піднятої руки.

2.Співпраця у групі.

3.Вміння слухати один одного.

4.Працювати творчо.

5.Працювати активно.

II. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

- Сьогодні ми проводимо  урок з природознавства, української мови, предмету Я у світі.

- Діти, що ви очікуєте від уроку? (дізнатися нове, розширити знання, збагатити словник, відкрити нові імена)

1.Робота з віршем ( слайд)

– Прочитайте вірш

Організм – складна система,

Кожен орган чийсь сусід.

Не працює  він окремо,

А пов’язаний з усім.

Кожен м’яз теж пару має,

Все згинає – розгинає.

А кісток міцний каркас

На ногах тримає нас.

Мозок надає команди,

Нерви швидко їх приймають.

Дружна органів сім’я –

Взнаєм все від А до Я!

- Чому я розпочала наш урок з цього вірша?(Ми ще раз переконались, що організм людини – це єдине ціле. Керує організмом нервова система.)

– Знайдіть в ньому дієслова.

– В якому часі вони вжиті?

– Які ще часи дієслів ви знаєте?

- Спробуйте поставити всі дієслова в майбутньому часі?

2.Робота над словами і словосполученнями.

Чим людина відрізняється від тварини? Випишіть правильні відповіді і поставте у минулий і майбутній  часи.(Один учень з групи біля дошки.)

Росте, мислить, уявляє,  розмовляє, потребує води, дихає.

3. Розгадування кросворда (на дошці)і прикріплення органів до малюнка.

Робота в парах (самоперевірка)

- Що ви ще дізнались на минулому уроці природознавства?( Працювали над вивченням органів та систем органів)

1) Не годинник, а цокає. (Серце)

2) Нескінченний потяг, що розвозить по тілу поживні речовини. (Кишечник)

3) Коли ситий, він мовчить. Коли голодний — бурчить. (Шлунок)

4) Орган дихання людини. (Легені)

5) Повен хлівець білих овець. Що це за хлівець? (Рот)

— Яке слово вийшло у виділеному рядку? (Скелет)

- Діти, погляньте на кросворд, на вірш,як ви думаєте , як звучить  тема нашого  уроку?

(Організм) людини. (Опорно-рухова) система. Часові форми (дієслів) – деякі слова закриваю папером.

- А працювати ми будемо за таким планом: (слайд)

1.Робота над віршем.

2.Розгадування кросворда.

3.Хвилинка спостережень.

4. Вправа « Мікрофон»

5.Розповідь учителя про скелет та мязи людини.

6.Практична робота по визначенню рухомості щелеп і роботи мязів.

7.Фізкультхвилинка.

8. Робота в групах.

9.Гра «Лікар»

10. Перегляд відеоролика.

11. Практична робота по визначенню постави.

12. Презентація проекту « Славетні українські спортсмени».

13. Підведемо підсумки.

4.Хвилинка спостережень.

   - До слова запрошую представників від груп, щоб озвучити

  1- прогноз погоди,2- зміни у живій та неживій природі, 3-сезонні роботи у людей.

1- сьогодні середа 12 квітня температура повітря-    хмарність-     вітер -      опади-   

2- сонце піднімається все вище над горизонтом, температура повітря підвищується. День стає довшим, а ніч- коротша. Починається цвітіння у дерев. Поява різних комах. У птахів починається гніздування.У риб почався нерест.

3- пасічники проводять огляд вуликів. Для профілактики грибкових хвороб  обробляють пристовбурні кола плодових дерев. Квітень – час масового посіву розсади. У відкритий грунт садять редис, салати, петрушку, картоплю, моркву, горох, боби,  капусту- середню і пізню, буряк.

  III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1.Вправа « Мікрофон»

- Як ви вважаєте, завдяки чому ми можемо ходити, стояти?(1 ряд)

–Які дієслова прозвучали у нашому діалозі?

- Чому наше тіло має визначену форму?(2 ряд)

- Які органи працюють, коли людина усміхається, сердиться, дивується?(3 ряд)

-В якому часі вжито дієслова?

IV. Актуалізація та коригування опорних знань.

  1. Розповідь учителя.

- Коли будівельники споруджують високу будівлю, вони, насамперед, зводять каркас — клітку із сталевих прутів. Пізніше до цього сталевого каркасу прикріплюють бетонні плити — стіни, стелю, підлогу. На цьому міцному сталевому каркасі тримається весь будинок. Такий самий каркас є і в нашому тілі.

Робота з муляжем «Скелет».

-Я буду розповідати, а ви відмічайте частини скелету на аркуші.

- Опорою нашого тіла є скелет. Скелет дорослої людини складається приблизно з 220 кісток — великих, малих і зовсім маленьких, з’єднаних між собою. З’єднуючись, кістки утворюють частини скелета. Уздовж тіла проходить хребет, який складається з невели- ких кісточок-хребців. Між хребцями є прошарки хряща. Вони можуть стикуватись і роз- ширюватись, завдяки цьому ми можемо згинати своє тіло. З хребтом з’єднаний череп. Кістки його з’єднані міцно і нерухомо. Череп — міцний шолом, захищає наш мозок. Тільки нижня щелепа рухома.

2.Практична робота.

 Поставили долоню під нижню щелепу, відкрили її, закрили. Дійсно, нижня щелепа рухома. Ми можемо відкривати і закривати рот.

- Назвіть дієслова, які щойно прозвучали. Як вони називаються?

Із хребтом з’єднані ребра, які разом з грудною кісткою утворюють грудну клітку. Грудна клітка захищає серце і нижні легені. Із грудною кліткою за допомогою лопаток та ключиць з’єднані кістки верхніх кінцівок — рук. Ці кістки з’єднані рухомо, тому ми можемо піднімати й опускати руки. До нижньої частини хребта приєднуються кістки, які утворюють таз. Він утримує й захищає від пошкоджень внутрішні органи. З тазом з’єднуються кістки нижніх кінцівок — ніг. Кістки з’єднані між собою та кістками тазу рухомо.

3.Робота в зошиті

 Під час розповіді  учні заносять до зошитів схему скелета.

До скелета прикріплюються м’язи. Ще їх називають «мускулами». Кожний м’яз прикріплений одним кінцем до однієї кістки скелета, а другим — до іншої. За наказом мозку м’язи можуть чи скорочуватись чи довшати. Коли м’яз плеча скорочується, він піднімає руку, а коли розслабляється — опускає.

- Я називаю зі своєї розповіді дієслово, а ви теж із моєї розповіді до нього антонім.

4.Практична робота

— Зігніть ліву руку в лікті, а правою помацайте м’яз. Що відчуваєте?

— Опустіть руку. Тримайте її вільно. Помацайте м’яз. Які зміни відбулися?

В нашому тілі є майже 500 великих і малих м’язів. Щоб ступити лише крок, працює близько двадцяти м’язів. Організм людини побудований так   мудро, що всі звичайні рухи ми робимо автоматично, не думаючи, який рух виконуватимемо наступним.

Фізкультхвилинка

Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

Ти і я, і ми з тобою,

В усі сторони схилили,

для хребців масаж зробили.

Лопатки наші вже працюють,

Фігуру гарну нам готують.

 Верхніми кінцівками рухаємо,

Нижніми в цей час тупаємо.

 Щоб гнучкі  ми були,

До підлоги торс зігнули.

А тепер піднялись і тихенько сіли.

V. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ.

1. Колективна робота.

1) Навіщо людині скелет, які функції він виконує?  (Скелет визначає форму тіла і разом із мускулатурою захищає внутрішні органи від можливих ушкоджень.)

2) Що ще потрібно людині для руху? (Кістки скелету рухають м’язи.)

3) З чого складається опорно-рухова система? (Опорно-рухова система складається зі скелета і м’язів.)

VI. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації.

1. Гра «Лікар».

До класу заходить учениця в білому халаті.

- Ой, діти, перепрошую. Я так поспішала до вас урок із моїм товаришем Скелетиком! Але в дорозі з ним скоїлось лихо. Від швидкого бігу він розсипався, і всі кістки переплуталися. Допоможіть мені повернути до життя мого товариша!

 - Діти, які ви молодці!

2.Розповідь “лікаря”.

- У кістках дитини багато речовин, які надають їм гнучкості. Такі кістки легко згинаються, тому можуть викривитися. У свою чергу вони будуть стискувати внутрішні органи, а від цього почнуться різні захворювання.  Людина з дитинства повинна стежити за своєю поставою, тобто за правильним положенням тіла, коли вона сидить чи ходить. Коли цього не додержуватися, хребет викривляється. У людини утруднюється дихання, знижується працездатність, вона стає кволою.

Перегляд відеоролика

3.Лікарські поради.

Діти виконують практичну вправу.

—Діти, запам’ятайте і суворо дотримуйтеся правил посадки.

На слайді

1.Сидіть прямо, злегка нахиливши голову вперед.

2.Коли ви сидите, то відстань між вами і столом має дорівнювати ширині долоні.

3.Обидві ноги ставте всією ступнею на підлогу.

4.Відчувши втому, відкиньтеся на спинку парти, закладіть руки за спину.

4.Практичне завдання

-  Перевір свою поставу. Для цього підійди до стіни, притисни до неї обидві лопатки, потилицю, сідниці, ікри й п’яти. Поклади одну руку на шийний вигин, а другу — на поперечний вигин хребта. Відстань між вигином хребта і стіною має дорівнювати ширині долоні.

- А ще, діти, Скелетик вам написав листа і сподівається, що ви все запам’ятали і будете виконувати.

Діти одержують конверти з листами.

У ч и т е л ь. Листи всі ви прочитаєте вдома, тож обов’язково запам’ятайте правила, які будете виконувати у своєму житті.

                                                                ЛИСТ

Запам’ятай! Щоб бути струнким, сильним, здоровим, треба кожного дня робити ранкову гімнастику, займатися спортом, стежити за положенням тіла під час сидіння і ходи.

5.Презентація проекту « Славетні українські спортсмени»

- Діти, а щоб не тільки постава була правильною, а і вся опорно-рухова система була здоровою, міцною, витривалою, що треба робити? (займатися фізкультурою і спортом)

- Так, діти. Прошу-1 група .2 група. 3 – група

- Який приклад, крім зміцнення здоровя, ми повинні брати?

(Відомі спортсмени України прославляють нашу державу не тільки на теренах Батьківщини, а й далеко за її межами. Наших земляків, побратимів знає чи не весь світ. Те, що українські жінки найкращі в світі – це факт, але, крім вроди, природа наділила їх ще силою духу, незламністю та харизмою.)

VII. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей.

1. Робота в групах (самоперевірка – звірка зі слайдом)

1 група - Розроблення правил збереження і зміцнення постави  «Як виробити правильну поставу?». Виписати 3 дієслова і змінити за часами.

(Рівно сидіти під час письма, не сутулитися в процесі ходьби, спати на плоскому ліжку, носити рюкзак за плечима, сидіти чи ходити по кілька хвилин із книжкою на голові.)

Чому необхідно стежити за своєю поставою? (Порушення постави призводить до порушення роботи всіх органів людини: легень, серця, інших внутрішніх органів.)

2 група - Навіщо людині скелет, які функції він виконує?

                Що ще потрібно людині для руху?

(Скелет визначає форму тіла і разом із мускулатурою захищає внутрішні органи від можливих ушкоджень. Кістки скелету рухають м’язи). Виписати 3 дієслова і змінити за часами.

3 група – З'єднати спортсменів з видами спорту, якими вони займаються. Виписати 3 дієслова і змінити за часами.

VIII. Підбиття підсумків інтегрованого уроку.

—Що вам більше всього сподобалося на уроці?

—Про що ви дізнались на уроці?

- Чи справдились ваші сподівання?

- Добре всі працювали на уроці, злагоджено і активно.

- Всі учні отримають оцінки.

IX. Домашнє завдання.

- Читати статтю підручника на ст.144-148, вивчити напам’ять поради лікаря. Скласти розповідь «Як я дбаю про свою поставу».

 

 

 

 

 

Додаток 5.

 

Інтегровані вправи, які можна використовувати у 1 – му класі на уроках навчання грамоти з метою реалізації міжпредметної інтеграції.

 

«Дерева»

Дидактична мета. Формувати вміння ставити запитання до слів – назв предметів, визначати звуковий склад слів. Закріпити знання про звукове значення букви Я. Учити впізнавати дерева, розрізняти листяні і хвойні рослини на основі природничих знань. Вправляти в усній лічбі, складанні задач.

Інтегровані предмети: «Читання», «Письмо», «Природознавство», «Математика».

  • Діти, на уроках природознавства ми вже вчилися розрізняти рослини. Подивіться на зображення дерев. Назвіть їх. (Ясен, тополя, ялина, яблуня)
  • Це тіла живої чи неживої природи ?
  • Які дерева належать до листяних, а які до хвойних рослин ?
  • А яке з цих дерев дає нам смачні плоди ? (Яблуня)
  • Поставте запитання до слів – назв дерев. (Звернути увагу учнів на те, що до лерев ставимо питання «що ?», а на питання «хто?» відповідають назви людей і тварин).
  • Полічіть, скільки тут дерев. (4)
  • А скільки дерев тут ростиме, якщо посадити ще 2 ? ( 6 )
  • Яку задачу ми можемо скласти, знаючи це ? (У парку росло 4 дерева: ясен, тополя, ялина та яблуня, потім посадили ще 2 дерева. Скільки дерев стало в парку ?)
  • Який це тип задачі ? (Задача на знаходження суми)
  • Яке дерево на малюнку вище – тополя чи яблуня ? (Тополя)
  • Як ви вважаєте, чому я обрала назви саме цих дерев ? Що в них спільного ? (У їхніх назвах пишемо літеру Я).
  • У назвах яких дерев літера Я позначає один звук ? (Тополя).
  • А в яких назвах – два ? (Ясен, ялина)
  • А в слові яблуня ? (На початку  - два звуки, а в кінці – один).
  • Яку роль виконує літера Я в кінці слів ? (Позначає мякість приголосного звука).
  • Запишіть у прописах на останньому вільному рядку назви тих дерев, у яких буква Я позначає два звуки.

 

 

«У магазині»

Дидактична мета. Закріпити знання про корисну та шкідливу їжу, артикуляцію голосних та приголосних звуків. Вправлятися в усній лічбі. Збагачувати словниковий запас учнів.

Інтегровані предмети: «Читання», «Основи здоровя», «Математика».

  • Діти, уявіть, що ви прийшли в магазин або супермаркет. Скажіть, які продукти харчування ми можемо купити в магазині ?
  • Чи всі продукти, які ви назвали, корисні ? Чому ?
  • Чому не можна їсти шкідливі продукти ? Обгрунтуйте свою думку.
  • Уявіть, що ви маєте 20 гривень. Оберіть із запропонованих товарів ті, які ви купили б.

Педагог демонструє дітям перелік товарів із зазначенням їх вартості, кожен обирає товари на  свій розсуд.

Орієнтовний перелік товарів.

Хліб – 10 грн.

Морозиво – 7 грн.

Огірок – 4 грн.

Помідор – 5  грн.

Чіпси – 5 грн.

Тістечко – 6 грн.

Молоко – 17 грн.

Газований напій – 5 грн.

Горіхи – 14 грн.

  • Отже, що ви придбали і чому ?
  • Тепер скажіть, назви яких товарів починаються з твердого приголосного ?
  • Чи корисні ці товари ? Чому вони шкідливі ?
  • Назвіть товари, назви яких закінчуються на голосний звук.
  • Які з цих товарів корисні, які шкідливі ? Чому ?
  • Складіть розповідь про те, як ви ходили до магазину, які продукти придбали і чому.

 

 

 

«Букви, склади, слова»

Дидактична мета. Формувати вміння розрізняти букви, склади і слова. Розширювати словниковий запс слів. Розвивати уяву, мовлення. Активізувати знання про живу і неживу природу, тварин. Закріплювати знання про теплі і холодні кольори.

Інтегровані предмети: «Читання»,  «Природознавство», «Мистецтво»

Учням пропонують заповнити таблицю  на дошці, розподіливши букви, склади і слова у відповідні колонки.

Букви

Склади

Слова

 

 

 

ня   ря   ба    кіт   собака   корова   п   о   в   па   р   го   т   и   кінь   червоний   синій   е   блакитний   і   ро   жовтий   м

  • Що написано на аркушах ?
  • Тепер нам  необхідно розподілити букви у першу колонку, склади – у другу, а слова – у третю .
  • Прочитайте всі букви, які ми записали до першої колонки. Назвіть серед них ті, що позначають лише голосні звуки.
  • Тепер спробуйте утворити слова, які б починалися з цих літер.
  • Прочитайте тільки склади.
  • Назвіть склади, у яких перший звук мякий.
  • Прочитайте слова в останній колонці.
  • Зачитайте слова – назви тварин.
  • До якої групи можна віднести цих тварин ? Чому ? Обгрунтуйте.
  • Прочитайте назви кольорів, записані у третій колонці. Які з них називають теплі кольори ? А які - холодні ?

Педагог об’єднує учнів у групи і пропонує пограти у гру «Кольори». Кожна група одержує зображення тваринки і назву певного кольору. Завдання: придумати історію про тваринку, використовуючи якомога частіше назву визначеного кольору.

Авторитарний стиль (лат. — влада) ґрунтується на безпосередньому підкоренні окремої людини або колективу владній особистості. Педагог-вихователь, що стоїть на позиціях авторитаризму, одноосібно визначає напрями діяльності учнів, регламентує кожен крок вихованців, пригнічує будь-яку ініціативу. Домінантні засоби впливу: розпорядження, вказівки, накази, інструктажі, жорсткий контроль, гальмування творчих намагань. До авторитарного стилю варто ставитись діалектично. У процесі початкового етапу розвитку колективу керівник може застосовувати окремі елементи авторитарного стилю. Лише з часом, коли члени колективу починають розуміти керівника, підтримувати його, педагог повинен виявити мудрість і відійти від авторитарних методів спілкування та поступово перебудувати свої стосунки з членами колективу на засадах демократизму. Якщо в суспільстві, в колективі незмінно "працює" авторитарний стиль міжособистісних стосунків, це призводить до застою, своєрідного ступору в розвитку суспільства, окремих груп і членів такого суспільства. Тоталітарна система правління державою, колективом у всіх випадках може триматися лише на авторитаризмі. Його наслідки згубні для людини в сенсі фізичного, психічного й особливо соціального розвитку. В умовах авторитаризму зовні ніби все гаразд: є міцна дисципліна, всі слухняно виконують волю керівника, більшість звикла до такого стилю. Не треба виявляти ініціативу, ніякої тобі творчості і самодіяльності. Все вирішує керівник. У результаті колектив, за висловом А.С. Макаренка, "загниває", розпочинається його руйнування. Окремі особистості залишають такий колектив, інші чинять спротив. Ця закономірність стосується не лише окремих первинних колективів (шкільних, виробничих, сімейних), але і більш масштабних спільнот.

Демократичний стиль (лат. demokratia —- влада народу, народовладдя) ґрунтується на врахуванні думки колективу в організації життєдіяльності вихованців. Педагог спільно з членами колективу визначає завдання, організовує діяльність вихованців на виконання усвідомлених ними завдань, заохочує ініціативу всіх членів колективу, радиться з ними щодо пошуків шляхів і засобів розв'язання завдань, розвиває самоуправління, залучає активістів до виконання керівних функцій. На засадах демократичного стилю розвивається педагогіка співробітництва. Демократичний стиль сприяє створенню оптимальних умов для всебічного розвитку особистості, утвердження її в колективі. І головне — сприяє соціальному і психічному розкріпаченню людини, використанню духовних сил членів колективу, суспільства загалом для суспільного блага. Не можна плутати демократичний стиль спілкування зі вседозволеністю, анархією, як це має місце в окремих країнах, які в соціальному розвитку перейшли від тоталітарної системи до демократичної, від диктатури однієї особи до колективного правління. Тут має діяти диктатура закону, а не диктатура натовпу. Не варто забувати давній принцип спілкування, в основі якого лежить постулат: "Щоб бути вільною людиною, треба залишатися рабом закону". В останній період окремі дослідники педагогічної спадщини А.С. Макаренка схильні звинувачувати його в тоталітаризмі, називаючи апологетом авторитарної педагогіки. Насправді ж, якщо уважно і неупереджено проаналізувати педагогічну діяльність А.С. Макаренка, можна переконатися, що в процесі керівництва колективом він ішов від авторитаризму до демократії. На певному етапі зрілості колективу всі

 

питання життєдіяльності колонії ім. Максима Горького, а потім комуни імені Дзержинського розв'язувалися за участю всіх членів колективу — вихователів і вихованців. З метою дієвості демократичного стилю спілкування варто спільно а колективом вихованців з урахуванням думок і побажань усіх його членів чітко визначити напрями діяльності, норми поведінки, "правила гри" і домагатися їх виконання кожним.

Ліберальний стиль спілкування (лат. liberalis — вільний) ґрунтується на безпринципному, байдужому ставленні педагога як до позитивних, так і до негативних дій вихованців, характеризується потуранням будь-яким їхнім діям. Вихователь схильний не втручатися в життєдіяльність колективу; не виявляє активності й ініціативи в керівництві колективом, пасивно спостерігає за подіями, самоусувається від відповідальності за стан справ. Прихильники такого стилю виправдовують свої дії тим, що нібито обстоюють ідею свободи особистості. Насправді ж такий стиль (а його можна спостерігати в сімейних, шкільних, виробничих та інших колективах) залишає особу наодинці з собою, віддає її на волю обставин, які можуть бути сприятливими, а можуть бути і шкідливими для неї. Залишати людину, особливо дитину, яка ще не має достатнього соціального досвіду на волю випадку, — вияв безвідповідальності педагога. Що ж стосується свободи особи, на що спираються прибічники ліберального стилю, то абсолютної, бездетермінаційної свободи немає взагалі. Незалежної від людей, речей, обставин буття людини у світі немає. Людина ніколи не буває повністю вільною у виборі об'єктивних, умов життєдіяльності, які впливають на неї. Вибір завжди має певну межу і варіанти. Допомогти малодосвідченій людині (дитині) обрати найбільш прийнятний з погляду суспільної моралі, оптимальний варіант того чи іншого рішення покликаний педагог, який керується демократично-гуманістичним стилем спілкування. У практиці роботи вихователів спостерігається і так званий змішаний стиль, в якому проглядаються елементи всіх вище названих стилів. Та все ж в умовах становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, правової держави національна школа найперше має розвиватися на демократичних засадах. Для успішності й ефективності спілкування вихователь має дотримуватися певних умов, які забезпечують оптимальність у сфері взаємин і спілкування з вихованцями. Аналіз виховної діяльності в сім'ях, у загальноосвітніх школах, дошкільних і позашкільних виховних закладах свідчить, що значна частина педагогів недостатньо володіє культурою педагогічного спілкування.

Ефективність педагогічного спілкування залежить передусім від соціально-психологічних особливостей учасників цього процесу. Окремі дослідники виділяють своєрідні образні моделі спілкування педагогів з учнями.

  1. "Монблан". Педагог нависає над класним колективом подібно до гірської вершини, ширяє у світі знань, науки, захоплений ними, але залишається для учнів на недосяжній висоті. Він ніби відсторонюється від вихованців, мало цікавиться їхнім внутрішнім світом” Ця модель породжує відсутність належних контактів між педагогом і дітьми, стає причиною формування пасивної позиції вихованців, пригнічує пізнавальну ініціативу, нівелює педагогічне керівництво нав

 

чально-виховним процесом.

2. "Китайська стіна". Між педагогом і вихованцями в якості невидимого кордону виступає своєрідна психологічна дистанція, яку встановлює педагог. Він підкреслює свою зверхність над вихованцями, обмежується повідомленням інформації, а не залучає учнів до активної пізнавальної діяльності, прагне постійно залишатися їхнім поводирем.

3. "Локатор". Педагог вибудовує взаємини з вихованцями вибірково. Часто він концентрує свою увагу на певній групі учнів, залишаючи поза увагою інших.

4. "Робот". Це педагог, який спрямовано і послідовно діє на основі задуманої програми, не звертаючи уваги на обставини, які спонтанно виникають у ході навчально-виховного процесу. Діє ніби правильно: дотримується програми, плану. Але ж у реальному житті виникають непередбачувані ситуації, які не можна не враховувати, які вимагають діалектичного підходу до педагогічних дій.

б. "Гамлет". Подібна модель спілкування характеризується постійними сумнівами ("бути чи не бути"), які непокоять вихователя у процесі взаємодії з вихованцями: чи правильно вони його зрозуміють, чи адекватно поставляться до його дій. Педагог турбується не стільки про змістовий аспект спілкування, скільки про ставлення вихованців до його персони.

6. "Я сам". Сутність спілкування полягає в тому, що педагог робить себе головним, а іноді і єдиним ініціатором педагогічного процесу, обмежуючи будь-яку ініціативу вихованців. Тут усе йде від вихователя: і запитання, і завдання, і установки, і оцінювання діяльності, і рекомендації. Це призводить до згасання ініціативи учнів.

7. "Приятель". У системі спілкування переважають надто дружні, фамільярні стосунки. Вихованці з педагогом перебувають "на короткій нозі". Таке спілкування веде до втрати вихователем особистісної значимості для учнів.

8. "Тетерев". Педагог у процесі спілкування з вихованцями слухає і чує лише себе, своє "Я". Він захоплений своїми думками, ідеями, педагогічними задачами, не завжди відчуває (а інколи і не хоче відчувати) партнерів зі спілкування. Такий стиль спілкування веде до своєрідного психологічного відчуження вихованців від вихователя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»

 

 

 

 

Адаптація першокласників

до навчання у школі:

маленькі секрети важливого досвіду

 

 

Плєшкова Наталія Миколаївна,  

вчитель початкових класів

«спеціаліст  вищої категорії» 

звання «старший вчитель»

                  Оріхівської  гімназії  №1  «Сузір’я»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, гімназії, шкільним справам і турботам. Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другій половині потрібно більше часу.

 Адаптаційний період у шестирічок більш тривалий, ніж у семирічок. У шестирічок спостерігається більш висока напруженість всіх систем організму, більш низька і нестійка працездатність. Рік, що відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для її фізичного, функціонального і психічного розвитку. Саме в цей рік формуються такі важливі новоутворення: інтенсивно розвивається регуляція поведінки, орієнтація на соціальні норми і вимоги, закладаються основи логічного мислення.

У вересні перехворіла більшість дітей, деякі скаржилися на втому, головний біль. Саме про це попереджають медики. Це фізіологічна адаптація учнів. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем. Діти швидко звикли до мене, як класовода. Але проблема в тому, що інших дорослих вони не сприймають як вчителів. Для малечі існує гімназія, директор, завуч і класовод.

Біологічна адаптація - це пристосування до нового режиму навчання й життя. Траплялися випадки запізнень на уроки. Режим дня змінився не лише у дітей, а й у батьків в першу чергу. Психологічна адаптація - це входження до нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності. Спостерігаючи за поведінкою учнів, звернула увагу на те, що діти тримаються разом, немає дітей, які не прийняті. Всі спілкуються між собою, знаходять партнерів для гри. Діти вже звикли до певних правил: привітання, шикування для переходу в інший клас або в їдальню, миття рук перед сніданком, закінчення уроку по дзвіночку класовода. Більшість дітей дотримуються правил поведінки в гімназії , в їдальні, але потребують постійного нагадування. Особливо, під час перерви. Діти не вміють самостійно складати портфель до школи, самостійно підготуватися до уроку вміють не всі.

Соціальна адаптація - це процес входження до учнівського колективу. Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).

Розглянемо чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи:

• функціональна готовність до початку систематичного навчання: організм дитини повинен досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на дії зовнішнього середовища.

• вік початку систематичного навчання: не випадково

• стан здоров'я: це один з основних факторів, що впливають не лише на діяльність і успішність процесу адаптації до школи, а й на процес подальшого навчання. Найбільш легко адаптуються здорові діти.

• рівень тренованості адаптаційних механізмів: безумовно, першокласники, що відвідували раніше дитячий сад, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», не звичні до тривалого перебування в дитячому колективі;

• особливості життя дитини в сім'ї: велике значення мають такі моменти як психологічна атмосфера в сім'ї, взаємостосунки між батьками, стиль виховання, статус дитини в сім'ї, домашній режим життєдіяльності дитини тощо;

• психологічна готовність до шкільного навчання: психологічна готовність передбачає інтелектуальну готовність (рівень розвитку пізнавальних здібностей), емоційно-вольову готовність (емоційна зрілість, адекватність емоційного реагування, вольова регуляція поведінки) і особову готовність (мотиваційна готовність, комунікативна готовність);

• раціональна організація учбових занять і режиму дня: однією з головних умов, без яких неможливо зберегти здоров'я дітей протягом навчального року, є відповідність режиму учбових занять, методів викладання, змісту і насиченості учбових програм, умов зовнішнього середовища віковим можливостям першокласників;

• відповідна організація рухової активності дитини: рухова активність – найефективніший спосіб попередження і своєчасного запобігання стомлення, підтримки високої працездатності.

 

http://www.gimnasia123.kiev.ua/image/blog/34.jpg

Можна виділити наступні ознаки адаптації дитини до школи:

1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.

2.Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.

3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.

4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяці. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умов може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально - психологічну ситуацію.

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги .

 

http://www.gimnasia123.kiev.ua/image/blog/35.jpg

Причини дезадаптації:

1.Відсутність позитивної установки дошкільного життя (батьки залякують школою).

2.Не сформованість продуктивних форм спілкування з ровесниками (комунікативні труднощі).

3.Незнання вчителем індивідуально-психологічних особливостей дитини, авторитарний характер педагогічної діяльності вчителя.

4.Невідповідність режиму, методів виховання і в школі.

5.Недостатній інтелектуальний розвиток дитини, відсутність допомоги з боку батьків і вчителя.

Ознаки дезадаптації : підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка.

 Прояви дезадаптації: відставання від програми; швидка втомлюваність; недисциплінованість; невміння будувати відносини з однолітками та дорослими; підвищена тривожність, плаксивість; глибокий спад працездатності наприкінці дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні.

При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.

 

http://www.gimnasia123.kiev.ua/image/blog/36.jpg
 

Рекомендації вчителям щодо успішної адаптації учнів 1 класів:

1. Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.

2. Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.

3. Зняття неуспішного оцінювання на перших етапах навчання.

4. Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.

5. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.

6. Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.

7. Акцентування уваги на успіхах учня, перемогах.

8. Створення ситуацій успіху.

9. Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.

10. Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.

11. Уроки організовувати лише на позитивних емоціях.

12. Недопустимі ситуації стресу на уроках.

13. Використовувати гру, наочність .

14. Пам’ятати правило: «Учитель, який використовує у роботі з 6-річками лише книжку і дошку – нічому не вчить»

Надзвичайно велике місце в адаптації дитини до школи належить сім’ї. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження. Батькам необхідно давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правильно підготувати її до школи, які проблеми спіткають майбутнього школяра вже в процесі навчання, як подолати труднощі адаптаційного періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Акімова Т.А. Попередній розподіл навчальних посібників // Рідна школа. – 1991 - №11 2. Балютіна К.О. Педагогічні проблеми гуманізації початкової освіти та шляхи їх вирішення//Початкова школа. – 1999 - №10с.46 – 49.

3. Баранов С.П. Педагогіка. / С.П. Баранов –К, : Либідь. 1991 – 350с.

4. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти / Биков В.Ю.- Київ : Атіка, 2009. - 684 с.

5. Варзацька Л.О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення // Початкова школа – 1996. - №6. – с.11- 14

6. Василюк А.М. Школа і вчитель: вчора і завтра. Причини і тенденції змін у світовій освіті // 46 засобів навчання // Нові технології навчання. - 2000. - №25. - с.44-49.

7. Зінзура А.М. Нові підходи в навчально-виховній роботі. // Початкова школа. 1995. -. №10 - 11. – с. 23-24.

 8. Ільченко В.Р. Мислення учнів школи майбутнього //Постметодика. – 1996. №2. – с. 22. 9. Коберник О. Проектування навчально-виховного процесу в школі // Рідна школа. – 1999. - №3. – с.54 – 67.

10. Калягін Ю.М. Інтеграція шкільного навчання //Початкова школа.- 1990. - №9 – с. 28 – 31.

11. Комар О.А., Лобановська О.М., Лаптєва Л.Ф. Проводимо інтегровані уроки//Початкова школа – 1996. - №1. – с. 16 – 18.

12. Каменський Я.А. Велика дидактика./ Я.А. Каменський – К. : Радуга. 1955 – 420с.

13. Кондратюк А.П. Педагогіка. / А.П. Кондратюк. – К. : Вища школа. 1986. – 200с.

14. Кононенко П.Т. .Матеріал до основних проблем базового змісту навчання інтегрованого курсу. «Українознавство» / Кононенко П.Т., Костенко Т.П. // Початкова школа – 1995. - №1- с. 37 – 41.

15. Комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики / [за ред. Жалдак М.І., Лапінський В.В., Шут М.І.] – Київ : Дініт, 2004.

16. Лактай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. №3. – с. 31

17. Лисенко Г. Інтегрований урок вивчення правил дорожнього руху // Початкова школа. – 1999 №2 – с. 14 – 17.

18. Олійник В.Ф. Забезпечення міжпредметних зв'язків на заняттях,, Початкова школа. – 1998. - №10 – с. 14 – 17. 47

19. Пастушенко Р. Загальна історична освіта: необхідні якісні зміни // Рідна школа. 1999 - №3. – с.8 – 11.

20. Побірченнко Н. Інтеграція економічних знань у початковій школі // Початкова школа. 1999. - №7 – с. 22 – 24

21. Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки // Рідна школа – 1997. - №8. с. 27 – 32

 22. Проектування експертної навчальної системи: Пошук оптимальної реалізації психологічних механізмів навчання: [монографія] / [За ред. Ю.І. Машбиця] - К. : Інститут психології ім. Г.С.Костюка, 2003. - 80 с.

23. Савченко О.Я. вимоги до якості педагогічної освіти // Початкова школа. – 1995 - №1 – с. 4 – 7.

24. Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Початкова школа. – 1992. - №1 с. 2 – 9.

25. Савченко О.Я. Урок у початкових класах./ О.Я. Савченко. – Х. : Освіта. 1993. – 225с.

26. Титароенко Н. Уроки творчості серед природи. // Початкова школа. – 1998. №6 с. 40 – 42.

27. Шпак В.Ю. Митник О.А. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. - №2 – с. 8 – 13.

28. Юсипчук С.В. Нова методика уроку // Початкова школа. – 1995. - №1. – с. 59 – 60.

29. Лапіна Л. Салтан А. Міжпредметна інтеграція :формуємо цілісне сприйняття світу. // Учитель початкової школи .- 2018 - № 7 – с. 15 - 17

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
10 листопада 2019
Переглядів
4633
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку