Опис досвіду на тему «Формування комунікативних навичок учнів через впровадження інтерактивних форм навчання на уроках англійської мови»

 

 

 

Тернопільський обласний комунальний інститут

післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

 

 

Опис досвіду на тему   «Формування комунікативних навичок учнів через впровадження інтерактивних форм навчання на уроках англійської мови»

 

 

 

 

Слухача групи курсів підвищення кваліфікації Ковалик   Оксани    Михайлівної  вчителя     англійської      мови Довжанківської_ ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільського району Науковий керівник Городецька Оксана  Володимирівна, доцент кафедри менеджменту і методології  освіти ТОКІППО, кандидат педагогічних наук

                                                          Тернопіль

                                                              2019

ЗМІСТ

 

І.  Вступ.  

ІІ. Із досвіду формування комунікативних навичок учнів   через

     впровадження  інтерактивних форм навчання на уроках  англійської  

     мови

  2.1. Вибір методів навчання

  2.2. Правила організації інтерактивного навчання

  2.3.  Дослідження  комунікативної компетентності

  2.4.  Складові ефективності й успішності уроку

ІІІ. Висновки

ІV. Список використаних джерел.                         

 І.Вступ   

Найважливішою умовою, яку висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є конкурентоспроможність випускника, набуття ним таких якостей, як самостійно, критично і творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об`єктивні висновки; вирішувати певні задачі), тобто актуалізується проблема формування інформаційної компетентності, адже на сьогодні — це один із найважливіших чинників успішності молодої людини.

        Іноземна мова – це не просто навчальний предмет. На відміну від інших академічних предметів, це ціла галузь, оскільки розкриває перед людиною скарбницю іншомовної культури, нові стилі життя. Інтеграція України у світову спільноту потребує досконалого володіння іноземними мовами. Тому оволодіння іноземними мовами визначене як один з пріоритетних напрямів реформування освіти. Формування свідомості в процесі вивчення іноземних мов відбувається шляхом розкриття способів мислення. Специфіка іноземної мови як навчального предмета полягає в тому, що спілкування є не лише кінцевою метою навчання, а й засобом її досягнення. Саме Вчитель робить усе можливе і неможливе для цього. Творча особистість Учителя – необхідна умова реформування освіти. Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває й укріплює внутрішній потяг до самовдосконалення вбачає сенс не тільки в самостійному творчому пошуку. Він формує в учнів:

• культуру навчальної праці;

• реалізує принцип переконаності учнів у дієвості та необхідності знань;

• розвиває самостійність учнів як засіб їх інтелектуального розвитку;

• навчає вмінню самостійно регулювати свою розумову діяльність;

• навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків;

• мотивування оцінки ситуацією успіху, просування учня у творчому пошуку;

• створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.

Оскільки мова залишається єдиною універсальною базою мислення, знання іноземної мови слід розглядати з погляду вдосконалення інтелектуальних здібностей (пам'яті, уяви, критичного, логічного, креативного мислення). Творчість є найвищим виявом розвитку людського розуму. Творча здібність – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду. Завдяки творчій діяльності в дитини розвивається здатність самостійно реалізувати свої можливості. А самореалізація веде до особистісного зростання. Реалізація ідеї неможлива без розробки та впровадження відповідних форм навчання. Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можливо, створюючи інтерактивне середовище. Все це  зумовило тему мого дослідження «Формування комунікативних навичок  учнів   через впровадження     інтерактивних формнавчання на уроках англійської мови»

Мета дослідження. З'ясувати наскільки інтерактивні форми навчання та колективного творчого виховання відповідають сучасним вимогам гуманізації освіти та потребам суспільства, наскільки вмотивоване їх застосування під час уроків іноземної мови.

Завдання:

1. Зацікавити учнів до вивчення англійської мови з використанням інтерактивних форм навчання, розвивати емоційні відгуки учнів до таких уроків, вчити розуміти їх зміст.

2. Описати методичні прийоми, зміст та відповідність використання інтерактивних форм навчання на уроках англійської мови.

3. Визначити характер впливу роботи з інтерактивними формами на рівень знань учнів.

Об'єкт  дослідження: процес навчання.

Реалізація даної мети здійснюється  через застосування методів дослідження: моделювання, мовного спостереження, експерименту.

Гіпотеза: на уроках  англійської мови можливо формувати високий рівень знань в учнів, їх самореалізації та вдосконалювати інтелектуальні здібності при умові:

-  активного застосування інтерактивних форм навчання на різних етапах уроку, які сприяють досягненню якісно нового рівня у вивченні іноземних мов;

- творчої реалізації педагогічних здібностей вчителя та створюючи ним інтерактивне середовище на уроках.

  ІІ. З досвіду формування комунікативних навичок  учнів   через впровадження  інтерактивних форм навчання на уроках англійської мови

             Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація опирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти», Регіональну програму впровадження компетентісно-орієнтованого підходу в навчальний процес. Вивчення комунікативної компетентності особистості має як наукове, так і практичне значення, оскільки впливає на успішність порозуміння між людьми, уміння спілкуватися і налагоджувати стосунки. Інтерес до технології інтерактивного навчання як освітньої інновації з’явився в Україні більше десяти років тому. Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація опираються на наукові дослідження та теоретичні розробки відомих педагогів О.Пометун, І.Родигіної, Л.Пироженко, Т.Ремех, О.Мокрогуза, І.Якиманської, М.Махмутова.

           Розвиток системи освіти в Україні і її вихід на європейський рівень неможливі без підвищеної уваги до викладання іноземних мов. Важливим засобом  на шляху реалізації  Концепції національного виховання і професійної підготовки спеціалістів є розробка і впровадження оригінальних педагогічних технологій, які відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли б розкриттю її індивідуальних здібностей, готовності до вирішення складних життєвих проблем. На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний “пакет”, систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

2.1.         Вибір методів навчання

Вибір методів навчання зумовлений такими чинниками:

-         цілями навчання;

-         змістом навчального  матеріалу та специфікою предметної області;

-         темпом та терміном процесу навчання;

-         стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності вчителя;

-         дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання;

-         рівнем підготовки учнів.

                 Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Тому самостійно приймаю рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, звертаю увагу на  особливості учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

При плануванні конкретних уроків  враховую, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати наступне:

-         активну участь учнів у процесі навчання;

-         встановлення зворотного зв’язку в системі “педагог–учень”;

-         можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;

-         розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності, роботи в малих групах);

-         мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;

-         можливість отримувати знання на різних рівнях.

У процесі навчання  використовую в першу чергу  ті методи, за допомогою яких в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці; учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку; відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності. 

           Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні форми навчання. Слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти.Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.

         Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу,  під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

           Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних  умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор,  спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно  сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці,  взаємодії. Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця - спільна діяльність для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти:  вони можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з групи також досягнуть успіху. Успіх кожного - це успіх групи.

         Інтерактивні форми навчання передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Вважаю, що найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів  у  малих групах.

2.2.   Правила організації інтерактивного навчання

1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні.

2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися.

3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах.

4. Учнів під час використання ІАМН не повинно бути більше 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах.

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

          Практика показує, що при використанні ІАМН, учні запам’ятовують:

80% того, що висловлювали самі;

90% того, що робили самі.

            Поліпшується  не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті.  Використання інтерактивних  методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей, як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

         На мою думку, інтерактивні технології навчання іноземним мовам створюють необхідні передумови як для розвитку мовленнєвої компетенції учнів, так і для формування умінь приймати колективні та індивідуальні рішення. Досвід переконує, що залучення учнів до  активної  діяльності сприяє формуванню в них впевненості в успішній реалізації своїх здібностей.  Формування цих здібностей можливе лише за допомогою впровадження інноваційних  підходів  до навчання. 

           Інтерактивне навчання  дає можливість вирішити комунікативно – пізнавальні задачі засобами іншомовного спілкування.

        З метою підвищення ефективності  навчально-виховного процесу та якості знань, навичок і умінь  учнів, вирішення комунікативної спрямованості навчання  використовую різні види інтерактивного навчання у поєднанні з іншими. Особливе значення для підвищення ефективності навчання та посилення мотивації вивчення англійської мови має цілеспрямований вплив на емоційну сферу учнів. Найбільш доцільним в початкових та середніх класах вважаю  використання дидактичних ігор. Використання гри  під час навчання англійської  мови  сприяє  мимовільному запам’ятовуванню мовного матеріалу та формуванню міцних  навичок усного мовлення.

           Отже, вивчення і застосування на практиці  інноваційних методологічних підходів  дають  можливість впровадити та удосконалити нові методи роботи, підвищити ефективність навчального процесу та покращити рівень знань учнів .

2.3.         Формування комунікативної компетентності

             Вивчення комунікативної компетентності особистості має як наукове, так і практичне значення, оскільки впливає на успішність порозуміння між людьми, уміння спілкуватися і налагоджувати стосунки. У результаті аналізу досліджень комунікативної компетентності  виявлено, що вона розглядається як  комунікативні знання (Л.Е.Орбан-Лембрик, Л.А.Петровська, А.П.Панфілова, О.Г.Коваленко), комунікативні здібності(Ю.М.Ємельянов, А.П.Панфілова, С.С.Макаренко, B.R.Nancy), комунікативні характеристики (комунікативні риси) (Н.М.Мельникова, В.П.Черевко, Т.Д.Щербан, О.І.Гринчук, А.М.Сухов, А.О.Деркач). Узагальнюючи проаналізовані дані, можна  визначити, що комунікативна компетентність має динамічний характер, представляє собою сукупність знань, які дозволяють розвивати здібності, орієнтуватися в комунікативних ситуаціях і формувати сталі комунікативні характеристики. Комунікативна компетентність учня характеризується цілою низкою здібностей, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як:

-         умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;

-         вести діалог;

-         брати участь у дискусіях;

-         вести переговори;

-         уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.

         Переконана, що моделювання проблемних ситуацій, постійна організація пізнавальної діяльності учнів забезпечує на уроці інтерактивне спілкування, що передбачає обмін думками, ідеями, почуттями між співрозмовниками, умінням критично і творчо мислити.

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США) показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток  засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображені в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання”. З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання –10%), а найбільших  ( 20%-90%)– інтерактивного.

 Звертаю увагу ще на один аспект освітньої діяльності: процес впровадження інтерактивних прийомів відбувається в умовах модульно-розвиваючого навчання.    Ця система на відміну від класно-урочної має своє програмно-засобове забезпечення навчально-виховного процесу. До незаперечних здобутків модульно-розвивальної системи слід віднести те, що вона теоретично й технологічно розв’язує проблему внутрішньої вмотивованості навчально-освітньої діяльності вчителя й учня, вимагає  максимальної пізнавальної регуляційної пошукової активності й самостійності.

Опираючись на  принципи модульно-розвиваючого навчання, запроваджуючиінтерактивні методи та прийоми,     організовую процес навчання на основі проблемного підходу до засвоєння знань, виступаю в ролі консультанта-координатора. Переконана, якщо систематично використовувати на уроках інтерактивні методи навчання, то можна очікувати якісне формування комунікативної компетентності в учнів, що в свою чергу сприятиме:

1)    продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок його практичного використання;

2)    збагаченню соціального та комунікативного досвіду школярів; підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.

        Для ефективного застосування методів  та прийомів інтерактивного навчання  детально планую  роботу на уроці. Уроки захоплюють учнів, збуджують в них інтерес і мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від умінь і стилю моєї роботи.

2.4.         Основні складові ефективності й успішності уроку

Основні складові ефективності й успішності уроку - це глибокі теоретичні знання учителя та підготовка уроку  +   ретельне планування  +   творчий підхід учителя.

        У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. У такому випадку використовую завдання типу  «The old days.», наприклад,   у 8 класі з теми «Вживання used to».

1. Учні отримують фотографії окремих місць міста колись і тепер.

2. Кожній групі з 3 – 4 чол. даю одну пару фотографій (старий вид і новий).

3. За 10 хв. вони повинні описати, як колись виглядало це місце, визначити 4 – 5 змін, які відбулися, описати їх.

4. Кожна група звітує про свою роботу.

            Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку,  набуває особистісних компетентностей.  Інтерактивне навчання розвиває в учнів комунікативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження. Як учитель іноземної мови, маю в цьому плані великі можливості. Предмет іноземної мови відкриває перед учнем широку перспективу знайомства з культурою інших народів, а це створює передумови для бережливого ставлення до культури свого народу, дозволяє краще пізнати рідну мову, порівнюючи її з мовою,  котру вивчають, і зрозуміти факт існування мови як засобу досягнення взаємопорозуміння, контакту між людьми. Плануючи урок, думаю над тим,  яким буде виховний ефект даного уроку: чи пробудить він у дітей доброту, повагу до старших, до товаришів, бажання допомогти тому, кому важко дається навчання, бажання робити добрі вчинки, чи з’явиться воля перебороти труднощі в засвоєнні іноземної мови, чи вплине урок на формування їх світогляду та удосконалення культури розумової діяльності.

         На мою думку, виховні показники впливають на якість навчання, його результативність. Свої уроки прагну  зробити цікавішими, захопити учнів навчальною діяльністю. Для цього використовую вправи, які спонукають до пошуків та роздумів.

Наприклад, вправа «Find someone who»  (7 клас.  Вживання the Present PerfectТense, прислівників ever, never у питальній, стверджувальній і заперечній формах.)

1. На кожній картці написано завдання, що починається словами: Find someone who +Present Perfect.

2. Карток повинно бути 10, їх варто дублювати.

3. Одне завдання  виконую з класом для зразка: читаю завдання, запитую учнів, записую повну відповідь на дошці.

4. Потім учні приступають до виконання вправи. За 5 хв. вони повинні заповнити якнайбільше карток.

5. Способи перевірки:

— запитую, а учні зачитують свої відповіді на це запитання;

— підраховують, хто скільки завдань виконав, а правильність виконання перевіряється в ході самоперевірки;

— двоє чи троє добре підготовлених учнів переглядають заповнені картки і коротко коментують результати.

6. В картку включаю завдання, які вивчаються чи нещодавно вивчалися.

7. Картка має такий вигляд (після того, як учень її заповнив):

Find someone who has read “The Adventures of Tom Sawyer” in

English.

Name: Oleh.

Oleh has read “The Adventures of Tom Sawyer”.

Або:

Name: Nobody.  Nobody has ever read “The Adventures of Tom Sawyer”.

            Вправа «Detectives» (7 клас. Вживання абсолютної форми присвійних займенників.)

1. Один учень — “детектив” — виходить із класу.

2. Хтось з учнів подає вчителеві предмет, що належить йому, але не виказує з першого погляду власника (олівець, гумку, підручник тощо).

3. Коли “детектив” повертається, йому дають цей предмет і він починає “розслідування”, запитуючи учнів: Is this yours?

4. Учень повинен заперечити й вказати на когось іншого: No, it isn’t mine. It’s his (hers, theirs). Так  триває доти, доки не знайдеться справжній власник.

 Навчальний матеріал намагаюсь подавати учням доступно і зрозуміло, враховуючи вік своїх учнів, їх можливості, здібності,  інтереси. Вважаю, що вдало підібраний навчальний матеріал: тексти, вправи, наочність та ілюстрації  - є запорукою цікавого уроку.    Своєю роботою намагаюсь досягти ненав’язливого, але сильного виховного впливу свого предмету на виховання особистості учнів.

             Так,  учні молодших класів люблять розучувати вірші, відгадувати загадки, співати англійські пісні, грати в різні ігри, інсценізувати забавні сценки, казки, розмовляти один з одним та з учителькою англійською мовою. На цьому етапі є актуальною вправа «Family Tree»  (4 клас з теми   «Family». Вживання присвійного відмінка іменника.) Я використовую  два способи виконання цієї вправи:        

 1. Кожен учень повинен намалювати своє родинне дерево, вказавши імена,  і пояснити родинні зв’язки.

2. Усій групі пропонується одне родинне дерево,  і вони повинні усно чи письмово встановити родинні зв’язки.

3. Якщо група добре підготовлена, то вправу можна ускладнити, запропонувавши одному учневі “читати” схему родинного дерева, а іншому — відтворити його на чистому аркуші зі слів партнера.

           Учням-підліткам цікаво пізнавати про життя і навчання англійських школярів. Тому успішним є використання таких вправ:

          1)  «Whose is it?» (6 – 7 клас. Вживання присвійного відмінка іменників і абсолютної форми присвійних займенників). Вправу можна виконувати усно або письмово.

1. Посеред столу лежать різні предмети, що належать учням класу (по одному-два від кожного учня). Бажано, щоб учні знали, кому що належить і як цей предмет називається англійською мовою.

2. Усі учні стають навколо столу, по черзі беруть будь-який предмет і кажуть, кому він належить: The pen is Olena’s. This is Olena’s pen.

3. Якщо вони сумніваються, то повинні уточнити, звертаючись до учня, якому, на їхню думку, належить цей предмет: Is this pen yours, Olena? — No, it isn’t mine. It’s Halyna’s.
2) « My best days of this month / week.» (6 клас. Вживання the Past IndefiniteТense.)

1. Учні записують 3 – 5 дат, які їм найбільше запам’яталися в цьому місяці / тижні.

2. В парах учні мають  обмінятися  інформацією, пояснивши  партнерові, чим саме їм запам’яталися ці дні.

3. Для успішного виконання вправи можна запропонувати допоміжні вирази:

І remember / like . Do you remember this day? Yes, it was the day I ... No, not really.

             Для старшокласників великий інтерес представляють країнознавчі матеріали, на уроках вони дізнаються багато нового про Англію, США та інші англомовні країни. Їм цікаво замислюватись над серйозними проблемами, дискутувати про власне життя та обов’язки однолітків. Наприклад,  вправа  «I have lived here for» (10 – 11  клас.Вживання the Present Perfect Тense або the Present Perfect Continuous  since, for.)

1.     Кожен учень пише на аркуші паперу 4 факти зі свого життя в Present Indefinite:I go to school №9. I live in Ternopil. I read an interesting book. I go in for sport.

2.     Учні обмінюються картками (у парах чи по колу)

3.     Вони повинні вияснити один в одного, як довго чи відколи кожен факт із їхнього життя має місце. Наприклад:

Since when have you been going to school № 9? I have been going to school №9 since 2009.

4.     Учні підсумовують отриману інформацію про свого партнера у короткому повідомленні для класу.

          Навчаючи дітей іншомовного спілкування, намагаюсь бути цікавою дітям, розумію їх проблеми і готова дивитися на життя очима дітей, у класі мені стільки років, скільки й моїм учням. Я люблю своїх учнів і завжди готова їх навчати, допомагати і підтримувати їх у починаннях.

         Вислів Бенджаміна Франкліна «Tell me and I forget, teach me and I remember,involve me and I learn» («Розкажи мені,  і я забуду, навчи мене,  і я запам’ятаю,

задій мене, і я вивчу») стали гаслом моєї роботи: пропонуючи учням активні форми роботи для навчання, я тим самим створюю умови для їх активної участі в процесі набуття знань і адекватного застосування набутих знань у реальному житті.

        Використовуючи активні форми навчальної діяльності, змінюю підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал.  Наприклад,    вправа «Brainstorming comparisons» (7 клас. Вживання ступенів порівняння прикметників,   as … as;  not so.. .as;  than.)

1. Учні отримують картку з назвами трьох предметів або їх зображенням.

2. За 2 – 3 хв. вони повинні використати щонайбільше способів порівняння цихпредметів.

3. Учні працюють у малих групах, які  змагаються між собою.

4. Для порівняння  пропоную, наприклад, такі групи слів:

— A TV set, a lamp, a chair                                     

— A mountain, a river, a lake

— A car, a bus, a bicycle.

       Елементи роздуму  містить також вправа «Preferences»  (6  клас.  Вживання ступенів порівняння прикметників. (Переваги й недоліки, порівняння смаків.))

1. Учні отримують набори назв чи зображень предметів, явищ, тварин і т.п.

— Dog, cat, canary

— Morning, afternoon, evening

— Summer, spring, winter

— Village, city, town

— TV, radio, video. Which do you prefer and why?

2. Учні працюють індивідуально і в групах.

3. Зразок відповіді: І prefer morning to afternoon because it is not so hot.

4. Можна порівняти свої смаки, узагальнити смаки групи, класу.

          Висловлювання учня як продукт організації навчання буде результатом його думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродуктування, матиме сили зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно, вони повинні багато знати, а в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину вчитися самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на уроках англійської мови виховують особистість і готують її до реального життя.  З цією  метою використовую таку комунікативну вправу «Routines.» (6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)                                      

1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. І зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:

Tania goes to ballet class every day.

Ihor doesn’t eat anything for one day every month.

5.    У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями.

                                                          ІІІ. Висновки

             Навчаючи дітей,  я намагаюсь впливати на мотиви навчання, показуючи комунікативну перспективу навчальної діяльності.

            У відповідності до специфіки майбутньої комунікативної діяльності організовую підготовчу роботу, де планую елементи змагання, інтелектуального пошуку, передбачаю розвиток естетичних смаків. Заохочую взаємоконтроль, взаємодопомогу школярів і широко застосовую необхідні допоміжні засоби: картини, макети, роздатковий матеріал для парної та групової роботи, ляльки, технічні засоби навчання.

           Вважаю, що дітям подобаються ситуації, які відображають реалії сучасного життя, а  роль телеведучого, гіда турагентства та ін. приваблює і старшокласників.

Учитель іноземної мови  повинен бути доволі ерудованою особою,  щоб знайти відповіді на запитання школярів. Часто учні спонукають вчителя шукати інформацію і проводити позакласні заходи, які є актуальними на даний момент. 

            Щоб учні були активними, необхідно їх зацікавити, їх треба стимулювати,  хвалити, підносити їх моральний дух, їх треба любити і до кожної дитини ставитись, як до рідної. Треба жити їх життям, проблемами, допомагати дітям вирішувати їх, треба уміти слухати дітей і тоді вони будуть слухати тебе. З учнями підтримую довірливі і доброзичливі стосунки. Намагаюсь не підвищувати голос на учня, не пригнічувати в ньому особистість, ніколи не ставлю свої інтереси над інтересами дітей. Не втомлююсь пояснювати дітям, яким важливим для їхнього майбутнього є мій предмет, а для того, щоб оволодіти ним, треба докласти зусиль. Ми разом крокуємо сходинками пізнання і досягаємо успіхів.

          У своїй діяльності велику увагу приділяю позакласній роботі. Вважаю, що позакласні заходи сприяють формуванню пізнавальних і загально-лінгвістичних інтересів, підвищенню рівня володіння іноземною мовою, розвитку творчої активності учнів. У процесі спілкування школярі дістають додаткову інформацію про сфери застосування іноземної мови, з користю проводять свій вільний час.

            Одна з провідних цілей, які я ставлю перед собою – розвиток особистості та колективу, тобто комфортне самопочуття кожної дитини в класі, рівні можливості для розвитку та самопізнання, створення позитивного психологічного клімату.

           Навчальні заняття для  мене та моїх учнів — постійний пошук,  спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути позитивного результату.

             Результат уроків з впровадженням даної методики є стимулом для подальшої вчительської роботи. Поєднання  інноваційних технологій (ігрової, інтерактивної та ін.) на різних етапах вивчення сприяє підвищенню рівня засвоєння та використання лексики в усному  та писемному мовленні, а також покращенню рівня поетапної динаміки пізнавальної активності школярів.   Розвиваючий і виховуючий потенціал інтерактивних форм навчання можна охарактеризувати за допомогою визначення наступних цілей навчання:

формування в учнів інтересу і поваги до культури країни досліджуваної мови;

виховання культури спілкування і потреби в практичному використанні мови в різних сферах діяльності;

розвиток мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей, розвиток ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій учня.

У ході роботи була досягнута поставлена ​​мета. Розвиток творчих здібностей учнів залежить не тільки від форми інтерактивного уроку, але  й від педагогічної творчості вчителя.

           ІV. Список використаних джерел.

1.  Багіев Г.Л.,  Наумов В.Н.  Керівництво   практичними заняттями  по маркетингу з використанням  кейс-методу [Електронний ресурс]  http://www.marketing.spb.ru

2. Боровська О.Р. Використання  інтерактивних форм навчання в українській школі // Викладання  історії в  школі. – 2001. - №4. – С.70-71.

3. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). – 2000. - №8. – С.7-8.

4.  Долгоруков О. Метод case-study як сучасна технологія професійно-орієнтованого навчання [Електронний ресурс]  http://www.vshu.ru

5. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання/Упоряд. Л. Галіцина. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128с.

6. . Інноваційні технології навчання від А до Я / упор. В. Волкова. - К. : Шкільний світ, 2011. - 96 с.

7. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи/ Упорядн. О.В. Стребна, А.О. Соценко. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 147с.

8. Кларін М.В. Інтерактивне навчання – інструмент навчання нового досвіду

 // Педагогіка. – 2000. - №7. – С.12-18.

9. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6. – С.7-10.

10. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. – 2002. - №2. – С.2-6.

11.   Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К., 2004. — 192 с.

 

12.   Редько В. Інтерактивні технології навчання іноземної мови / В. Редько // Рідна школа. - 2011. - № 8-9. - С. 28-36.