Опис досвіду роботи учителя "Власне висловлення учня-випускника - його життєва й громадянська позиція"

«ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ УЧНЯ-ВИПУСКНИКА – ЙОГО ЖИТТЄВА Й ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ»

 

У сучасному мовному середовищі побутує багато тем, а ще більше проблем, які, хоч і є ніби зрозумілими, але постійно викликають питання, потребують нових роз’яснень і обґрунтувань. Однією з таких тем є ЗНО, зокрема одна із його складових – власне висловлення. Чомусь саме це питання найбільше хвилює випускників.

Та й не дивно, адже це, по-перше, ні мало ні багато – 20 балів до загальної кількості. По-друге, тривога виникає і з психологічних причин (я не зможу; це важко…), і з освітньо-педагогічних (недостатньо навчили…). Нині це досить актуально – вчасно й правильно навчити створювати твір-роздум, вірніше навчити дитину висловлювати свою думку й не боятися її озвучувати.

Тому саме ця проблема й стала темою «Власне висловлення учня-випускника – його життєва й громадянська позиція», якою я займаюся вже кілька років і нині можу поділитися власним досвідом і переконаннями .

Я зіткнулася з тим, що учні й середньої, й старшої ланки часто не розуміють, як це висловлювати свою думку. А інколи й не знають, кому її висловлювати. Не сформовані або навіть зовсім відсутні навички комунікувати, спілкуватися. Недостатня мотивація на читання, а відповідно й бідний словниковий запас не забезпечують вільного обміну думками, тобто діалогу чи монологу. А саме ці аспекти є головними, щоб навчитися писати висловлення.

Сучасні методичні й фахові видання містять багато порад щодо структури висловлення, які слова й вирази (структури-скрепи) застосувати на певних етапах роботи, зразки самих творів чи окремих прикладів з літератури, історії, громадського та власного життя. І це добре. Але, як показала практика, сухі факти й трафаретні вислови – це лише безлике зазубрювання, яке не розвиває жодних життєвих цінностей й не допомагає у становленні особистості школяра, а особливо в соціалізації випускників. Адже вчителі, які перевіряють роботи тестування, сподіваються на думки, що засвідчують життєву й громадянську позицію випускника освітнього закладу.

Тому поставила перед собою мету допомогти учням «відчути ґрунт під ногами» і, якщо вже вони настільки втратили бажання читати, то хоча б сформувати у дітей навички швидко, правильно знаходити інформацію в інтернеті, вправно нею оперувати й застосовувати на практиці. Але це технічні прийоми, а ми стикаємося з більшими проблемами.

Я вже давно переконалася, що освітній процес на уроках мови й літератури повинен базуватися на діалозі й полілозі, містити постійно елементи імпровізації. Тоді учень стає точкою відліку в часі й просторі, а вчитель лише направляє його рух і спостерігає за результатом.

Наприклад, якщо просто дати завдання поміркувати над змінами в осінньому лісі, то учням нічого іншого не залишиться, як сумістити опис із розповіддю і видати нецікавий, ні до чого незобов’язуючий мовний продукт. А можна до цього ж завдання підійти по-іншому й сформулювати завдання так:

1. Що змінилося в тобі з приходом цьогорічної осені?
2. Які почуття викликає у тебе осіння пора? Чому?
3. З яким осіннім явищем ти асоціюєш себе? Чому?

Не завжди роздуми дітей будуть правильними з освітньої точки зору, але так формується вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, а головне оригінально, незвичайно мислити. Пізніше ці навички покажуть ті зв’язки, у яких перебувають між собою мовні явища – пізнавати, розвиватися й відтворювати.

Діти ростуть, і повинні зростати вимоги до їхнього розвитку. Як зробити, щоб учень, зростаючи, не залишався пасивною фігурою освітнього процесу, а продовжував навчатися мислити, відчував потребу вчитися, самостійно здобувати знання, досліджувати, відтворювати. Тому важливим наступним етапом є підбір і вдосконалення таких форм і технологій, які максимально реалізують ці вимоги.

Щоб підготувати учнів середньої школи до написання власного висловлення, я вподобала техніку сторітелінгу (розказування історій). Знаємо, що діти цього віку люблять фантазувати й розповідати, досить лише це їхнє вміння направити в потрібне русло. Тобто давати завдання не просто розповісти якусь історію, а застосувати техніку уявлення.

Наприклад, можна запропонувати учням наступне:

1. Уяви, що ти плаваєш у морі.

2. Які асоціації в тебе виникають, коли ти все глибше занурюєшся у воду?

    3. Що ти відчуваєш?

4. А тепер спробуй розповісти про свої відчуття словами і на їх фоні складати розповідь.

 У результаті дитяча уява намалює картину, а вона стане мовним продуктом – твором-описом, твором-розповіддю чи твором-роздумом (Додаток 1).

Але на цьому не можна зупинятися. На наступних уроках необхідно застосувати інші прийоми, що ще більше занурять учнів у процес створення розповідей. Для цього я створюю набір проблемних питань, що спонукають до думки, вибору, аналізу:

• Чи має моя історія проблему?
• Чи має ця проблема значення ще для когось?
• Моя історія досить велика. Чи не можу я спростити її? (спочатку за шаблоном, потім самостійно)

У старших класах можна просто продублювати вже готову в методичних посібниках тему, ще й додати зразок кимось написаного твору, до речі, не завжди досконалого. А можна продумати всі деталі й на прикладі однієї теми повправлятися багато в чому. Тут у пригоді стане поєднання репродуктивної й пошукової діяльності.

Я переконалася, що дорослим дітям, та й учням 6-8 класів до вподоби змістовні, філософські вирази великих людей, цитати із творів. Якщо дітям дати завдання кілька разів прочитати, подумати й уявити, то кінцевий продукт вражає: діти видають оригінальні думки, теза сама по собі формується й обґрунтовується, бо вона створилася шляхом думки, пошуку відповіді. Інколи думки роздвоюються, не відповідають одна одній. Але ми ж знаємо, що один із видів тези саме й передбачає суперечливість (Я не можу висловити свою думку однозначно; я не можу повністю погодитися з твердженням…). Стараюся підбирати тексти для власного висловлення сучасні, оригінальні, із виховним підґрунтям, які доповнюють малюнки чи ілюстрації відповідного змісту. Вони будять думку, уяву, змушують асоціювати себе із наповненням тексту (Додаток 2)

Якось на сторінках соцмереж натрапила на досить цікавий матеріал і запропонувала його учням як вирази для роздумів, діалогу, а потім як тези для власного висловлення. Це були «Поради від (для) студентів Гарвардського університету» (Додаток 3)

 Ось деякі з них, що пропонувалися учням для роздумів:

• Як тільки вам здається, що тепер вже пізно щось робити, це навпаки означає, що час іще не настав. 
• Робіть сьогодні те, що можете відкласти на завтра, й насолоджуйтеся успіхом.
• Самовиправдання – уникнення відповідальності.
• Життя не казка – і дива не станеться: без важкої праці ви не станете успішними.
• Занадто примітивно марнувати єдине життя на лінь і байдужість: навіть черв’яки та равлики приносять певну користь.
• Поки ви читаєте ці принципи, ваші завтрашні конкуренти старанно навчаються.

Діти обов’язково сприймуть цю інформацію, бо вона на певному етапі їхнього життя є актуальною, вона змушує асоціювати з нею себе, озвучувати (писати) свої враження й думки, погоджуватися чи заперечувати й доводити свою думку. Так створиться власне висловлення, яке дійсно підтвердить життєву й громадянську позицію випускника, рівень його соціалізації.

Якщо брати до уваги сучасні підходи до навчання, то дійсно переконуюся, що кожна дитина самобутня й унікальна. Урок підпорядковується виявленню досвіду учнів за ставленням до змісту матеріалу. Так створюється пріоритет особистості дитини, емоційно-актуальний фон уроку, що нині дуже важливо. Такими засобами я досягаю поставленої мети: стимулюю учнів до висловлювань, не боячись помилитися (кожен має право на власну думку й помилку), вчу вибирати найбільш раціональне для себе, створюю педагогічну ситуацію спілкування й успіху, умови природного самовираження. Поступово мої учні не лише навчаються створювати й оформляти власне висловлення (звичайно ж, дотримуючись структури), а й розвивають здібності усвідомлювати себе, своє життя й свою відповідальність за нього в набутті життєвого досвіду.

Такий систематичний і системний підхід дасть можливість у старших класах побачити результат роботи. Мої учні не боялися власного висловлення під час тестування, а навпаки надіялися на оті вирішальні 20 балів у разі невдалих відповідей з інших розділів тестів. За останні роки мої випускники складали тести в 2016 та 2020 роках. Будуть звітувати про здобуті знання і в 2021 році. Результати тестування містяться у підсумкових таблицях (Додаток 4).

Це лише окремі форми роботи з формування вмінь і навичок  створювати власне висловлення, але вони можуть знадобитися колегам у їхній роботі.

Дуже задоволена, якщо переконуюся, що мої учні стають молодим поколінням із гнучким розумом, із швидкою реакцією, із достатніми комунікативними здібностями, з цілком сформованою правильною громадянською позицією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Сторітелінг (розповідь за уявою)

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 Додаток 2

 

Із теки «Від Великих…»

 

                                         

 

 

Рис. 1                                                           Рис. 2

 

 

 

 

 

 

                                                       

 

 

 Рис. 3                                                          Рис. 4  

                      

 

 

 

                   

 

                                                                                                  Рис. 5

 

                                                   

 

 

 

    

 

 

                                                                                     Рис. 6

 

     

                                                 

 

Рис. 7                                                          Рис. 8

 

 

 

 

 

 

 

 

   

   

 

                                                                            

 

Рис. 9                                                     Рис. 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

  

 

Заповіді майбутнім студентам

 

Вже скоро випускники шкіл закінчать своє навчання, здобувши загальну освіту. Настане час вступати до вищих навчальних закладів і ставати студентами. Студенти одного з найвідоміших у світі Гарвардського університету не тільки навчаються. Вони винайшли для себе принципи, яких назвали заповідями. За думкою гарвардських студентів кожен, хто мріє стати успішною людиною, має дотримуватися принципів, які будуть названі нижче, протягом всього свого життя.

1. Коли ти спиш, тобі сниться твоя мрія. А коли ти вчишся, втілюєш її в життя.

2. Як тільки тобі здається, що тепер вже пізно щось робити, це навпаки означає, що час для цього ще не настав.

3. Навчання тяжке, але це проходить. Якщо ж не навчатися в молоді роки, життя стане мукою.

4. Не важливо, скільки часу ви витрачаєте на навчання, проте

 головне - які зусилля ви прикладуєте в процесі здобуття знань.

5. Авжеж навчання - це не все життя. Та чого ж ти здатний досягти в житті, якщо ти не можеш впоратися з цієї частиною свого життєвого шляху?!

6. Нехай краще біль приносить вам задоволення, ніж докучає.

7. Роби сьогодні те, що можна відкласти на завтра, та насолоджуйся своїм успіхом.

8. Неможливо бути успішним у всіх сферах, але ви можете досягти бажаного в обраній галузі разом із купою рішучості та самовдосконалення.

9. Пам’ятайте, що ваш час обмежений.

10. Те, що сьогодні - слюні, завтра стане сльозами.

11. Реально вигідно кожному інвестувати в своє майбутнє.

12. Ваш рівень заробітної плати залежатиме від рівня здобутої освіти - це прямо пропорційна залежність.

13. Ця мить вже ніколи не повториться.

14. Поки ти читає ці принципи, твої завтрашні конкуренти старанно навчаються.

15. Без тимчасових освітніх страждань не може бути постійного високого доходу.

Отже, розберіться зі своїми пріоритетами - що для вас найголовніше. У разі, якщо ви прагнете бути гідним громадянином суспільства та досягти своєї мрії

- вірте в свої сили.

Навчайтеся та працюйте над собою!

 

 

 

 

 

Використані джерела

 

 

1. Програма зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, затверджена наказом Міністерством освіти й науки України 03.02.2016 №77

 

2. Жежера В. Та ін. Авторська колонка. Збірка /Жежера В., Пиркало С., Бондар А., Рябчик М. – К.: Нора-Друк, 2007. Лесин В.М. Літературознавчі терміни.

 

 

3. Шендеровський К. С. Як написати успішне есе. Методичні рекомендації до написання есе. http://journlib.univ.kiev.ua/ese_gol_2.doc

 

4. Інтернет-меми - інструмент нестандартного уроку. Платформа «Креативний учитель»

 

 

5. Добірка прийомів для візуалізації навчальної інформації. Платформа «Креативний учитель»

 

6. Твір – 20 балів. Ютуб-канал