Тема досвіду: « Система розвивальне навчання Давидова – Ельконіна, як одна із сучасних освітніх технологій навчання молодших школярів.»
Автор досвіду:
Глинчак Любов Василівна,1970 р. н.. Вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, 49 років.
Адреса досвіду:
Битківська загальноосвітня школа 1 – 3 ступенів № 1 Пасічнянської обєднаної територіальної громади. Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт Битків вул. Шевченка 291.
Анотація досвіду.
Я працюю за програмою « Розвивальне навчання» четвертий рік.
Чого навчаю своїх учнів за системою розвивального навчання?
Наприклад, навчальний матеріал з математики за системою розвивального навчання побудований так, що спочатку учні лише порівнюють величини, потім знайомляться з числом, згодом - з поняттям багатоцифрового числа. Учні вчаться працювати в різних позиційних системах, лише після цього переходять до десяткової системи числення.
Школярі на уроках розвивального навчання висловлюють свої думки, сперечаються, перевіряють усі версії. Така діяльність набагато корисніша, ніж просте репродуктивне відтворення думок вчителя. Я створюю відповідне середовище, в якому разом із учнями беру участь у пошуку.
Психологічні переваги навчання за програмою РН
До кінця першого класу з’являються яскраві відмінності дітей у класах РН від однолітків, що навчаються за програмами традиційної школи:
Суть досвіду полягає в тому, що школярі перебувають у постійному пошуку нових знань чи способу дій. Відкриття не виникають поодинці, тому на уроках я використовую різні форми роботи - парну, групову , а також роботу в команді.
Згадуючи свій попередній перший клас, побачила, що починаючи працювати з окремими конкретними випадками, діти не завжди бачили цілісність явища. Працюючи з першокласниками за новою системою РН, працювала з навчальним матеріалом за змістом, побудованим інакше: учні шукають і знаходять вихідну загальну закономірність досліджуваних предметів, а вже потім, спираючись на цю закономірність, переходять до часткових прикладів. Наприклад, спочатку діти з’ясовують, що таке дія додавання на величинах А+В, а потім конкретизують її на числах – одноцифрових (у другому класі – багатоцифрових, а згодом – дробових). Такий підхід дав можливість першокласникам засвоїти таблиці додавання та віднімання без заучування, а усвідомлено.
Я як учитель не ставлю за мету просто розповісти правило, а даю учневі можливість розібратися в тому, як це правило влаштоване. Не тільки задаю приклади для розв’язання, але й пропоную придумати завдання самостійно, або перевірити вже виконані роботи (у зошиті – посібнику з математики, що є одночасно і підручником, і зошитом, є розв’язані завдання Мальвіною, П’єро, Буратіно, з яких є виконані невірно, або виконані альтернативним способом; у посібнику з української мови (який теж є одночасно і підручником, і зошитом, вміщено роботи Плямса, казкового прибульця з планети Плямсиди, які діти перевіряють, навчаючи цього казкового героя українському правопису, що базується на формуванні орфографічної дії читання та письма), або розібратися, як працює правило в нових умовах. Тому для організації такої не зовсім звичайної роботи використовуються не зовсім звичайні підручники.
Форми поширення досвіду:
За час роботи за програмою « Розвивальне навчання», я провела два відкриті уроки на районних семінарах-практикумах, які відбулися у нашій школі.