Опис досвіду вчителя за темою: «Медіаосвіта – актуальний компонент Нової української школи».

«Медіаосвіта – актуальний компонент Нової української школи»

Однією з найважливіших задач школи на сучасному етапі розвитку освіти і Нової української школи – соціалізація учнів у величезному інформаційному середовищі. Однією з десяти ключових компетентностей Державного стандарту Нової української школи є інформаційно-цифрова, яка передбачає застосування інформаційно-комунікативних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в сучасному просторі.

Навчити здобувачів освіти вільно володіти  пошуком інформації, вмінню  користуватися знаннями і вміло здобувати їх – важливе завдання для вчителя вже у початковій школі. Епоха сьогодення вимагає формування медіа компетентності серед молодших школярів, як активних споживачів медіаінформації. Ми, вчителі, покликані прищепити дітям уміння грамотно використовувати медіа простір, власним прикладом довести високу культуру широкого використання медіа у навчальній діяльності.

Отже, обрана тема – крок до успішного розв’язання ключових завдань сучасної освіти. А найголовніша дидактична функція: пізнавальна, розвивальна, дослідницька, комунікативна дотримується при використанні комп'ютерних технологій.

Для реалізації даної теми і успішного оволодіння нею організовую навчання так, щоб учні були активними учасниками процессу як під час уроку, так і в позаурочний час. Ефективне рішення будь-яких завдань зростає під час колективної роботи, тому широко використовую навчання в групі. Особливо продуктивною робота в групі розкривається при використанні методу проєктів, освітнім продуктом якого є створені фотографії, малюнки, макети, ілюстрації, газети, колажі, інтерактивні презентації, відео, тощо. Метод проєктів, що надзвичайно широко використовується в початковій школі, дозволяє здійснити і розв'язати спектр проблем дослідницького, пошукового, аналітичного, комунікативного характеру. А для здійснення медіаосвітніх проєктів ще необхідно навчити дитину на достатньому рівні користуватися програмами Microsoft Office, засобами пошуку інформації в бібліотеці, мережі Інтернет. Саме на уроках інформатики найширше розвиваю  ці вміння, одночасно формую у дітей критичне ставлення до медіапростору, щоб захистити від шкідливого впливу медіа через мережу Інтернет.

Стійку увагу здобувачів освіти протягом уроку забезпечую завдяки зміні видів і форм роботи. У своїй педагогічній практиці широко використовую екранне медіа, що робить уроки динамічними, яскравими, набагато результативнішими. Недарма народна мудрість говорить: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Сучасна дитина глибше усвідомлює, запам'ятовує матеріал, коли бачить. Вміле використання власно розроблених презентацій, дозволяє цікаво провести будь-який урок, досягти цілей і завдань уроку. Також у роботі використовую добірки матеріалів з мережі Інтернет, обов'язково враховуючи авторське право і посилання на сайти (чому привчаю дітей при підготовці до уроків).

Діти  використовують навчальні сайти для полегшення вивчення і запам'ятовування матеріалу, а також закріплення матеріалу під час вивчення майже всіх предметів початкової школи. Пропоную дітям інтерактивні ігрові вправи на сайті LearningApps.org , що дозволяє закріпити і одразу перевірити свої знання з будь-якої вивченої теми. Пройти цікаві тести, відвідати Віртуальну школу, а для 6-7 річок ще й розфарбувати і скласти яскраві пазли  пропоную дітям на навчальному сайті pustunchik.ua

На уроках літературного читання широко використовую Буктрейлер, щоб зацікавити учнів, мотивувати перед читанням невідомого твору(вправа «Мозковий штурм»). Прослуховування творів з аудіокниг дозволяє глибше сприйняти зміст твору, розвиває і формує уяву учнів, що необхідно для аналізу будь-якого поетичного або прозового твору. Вчу дітей знаходити і читати твори в електронних бібліотеках. Для порівняння оригінального авторського твору і продукту медіа (мультфільм) пропоную знайти спільне і відмінне, визначити точність передавання сюжету медіа. (Додаток 1)

Широко використовую медіа на уроках природознавства, поринаючи у віртуальні подорожі Всесвітом, материками і океанами, дивлячись як зростає квітка, дитина глибоко усвідомлює і візуалізує матеріал, що має лише позитивні якості при досягненні цілей і завдань уроку.

Формування медіаграмотності молодших школярів починається з  вміння дібрати зрозумілу, важливу, найголовнішу інформацію серед океану різних за розмірами та змістом матеріалів і грамотно подати її. Завдання вчителя – навчити дитину виділяти головне, шукати ключові слова, говорити про те, що зрозуміло дитині самій. Вчити аналізувати почуте, прочитане, побачене, вчити порівнювати і перевіряти, а потім знаходити висновок. Вчити школярів культурно, грамотно і вміло висловлювати свою думку у будь-якій формі. Тому формую медіаграмотність учнів також у підготовці рукописних і друкованих випусків шкільної газети, де розкривається вміння виділити серед існуючих матеріалів (фотографій, малюнків, текстів) найголовніших, що розкривають зміст обраної теми. Вчимося створювати репортажі до шкільної газети. На уроках з  основ здоров’я створюємо власну рекламу, вчимося розрізняти оточуючу рекламу і її вплив на дитину. Також проводимо інсценізації до прочитаних казок, оповідань, байок, виступаємо у ролі шкільних журналістів і беремо інтерв’ю у однокласників, вчителів (інтерактивна вправа «Мікрофон»).

В початковій школі широко використовуємо наочність зроблену учнями власноруч (настільні ігри, тематичні лепбуки).

Використовуючи фотографії (жанрові, репортажні, сімейні) на екрані і оригінальні, навчаю дітей розглядати фото, бачити усю композицію в цілому, розповідати про побачене. Адже за кожною фотографією є історія, якась дія.

Учні класу беруть активну участь в інтернет-олімпіадах («На Урок», «Всеосвіта»).

Отже, поєднуючи класичні підходи до засвоєння знань із сучасними технологіями навчання, ми формуємо інформаційну культуру учнів, розвиваємо критичне осмислення медіа простору.