25 листопада о 18:00Вебінар: Онлайн-тести для розвитку творчого мислення: поради, ідеї, практика

Опис "«ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПОЗИТИВНИХ МОТИВІВ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Про матеріал
Опис мого досвіду "«ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ПОЗИТИВНИХ МОТИВІВ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» допоможе зацікавити учнів навчанням.
Перегляд файлу

Тому можна запропонувати певні шляхи формування мотивації школярів до навчання та підвищення їх навчальних досягнень:

1. Щоденна увага до кожного учня, визнання його особистості.

2. Своєчасна ліквідація прогалин у знаннях і організація оперативної допомоги кожному учневі, що відстає у навчанні.

3. Формування мотивації навчання як необхідного стимулу бажання учня до навчання.

4. Перехід до інноваційних методів навчання, що дають можливість розкрити потенційні  можливості кожного учня, повірити у власні сили.

5. Організація навчального процесу з визначенням трьох головних видів складності під час пояснення матеріалу, його закріплення і оцінювання.

6. У підготовці будь-якої теми навчальний матеріал поділяти на кілька блоків.

7. Вивчення умов, в яких виховується кожна дитина, враховування їх у навчальній діяльності.

8. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.

Механізми формування інтересу до навчання

Прийом  “Знизу вверх”

Стихійно сформовані чи спеціально організовані мною умови навчальної діяльності і взаємовідносин вибірково актуалізують окремі ситуативні спонукання, які при систематичній актуалізації поступово переходять у стійкі мотиваційні утворення.

Другий варіант застосування цього прийому полягає в тому, що учні засвоюють готові, надані йому вчителем, спонукання, цілі, ідеали, зміст направленості особистості, які, з часом поступово перетворюються із зовні зрозумілих у внутрішньо прийняті і реально діючі.

«Спонукання». Велику увагу необхідно приділяти спонуканню, яке фіксує бажаний стан дійсності, якого у наявності ще немає. Воно  містить у собі протиріччя між небажаною дійсністю і бажаним майбутнім.

Всі спонукання до діяльності можна звести до чотирьох мотиваційних факторів:

  1. прямий кінцевий результат;
  2. мотивація винагороди;
  3. підневільна поведінка: уникнення репресій шляхом підкорення силі;
  4. привабливість самого процесу діяльності.

 

«Мої педагогічні правила»:

1. Спостерігаючи хоча б мінімальний успіх учня, високо оцінюю його досягнення. Я розумію, що не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.

2. На уроках надаю дитині можливість почувати себе особистістю, піднімаю самооцінку, самовпевненість. Називаю дитину на ім'я, створюю ситуації успіху і довіри.

       3. Створюю якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь – завдяки цьому у нього з'являються можливості знайти себе.

 

Прийоми формування мотивації до навчання

Етап уроку

Прийом

Актуалізація опорних знань

«Інтелектуальна розминка»

Інтелектуальна розминка — це два-три не дуже складні-питання для розмірковування; основна мета такої розминки — налаштування дитини на роботу.

«Вірю— не вірю»

Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами; «Чи вірите ви, що...» Учні повинні погодиться з цим твердженням чині.

«Математичний, мовленнєвий…

крос»

Учитель зачитує

незавершені ви-

слови та пропонує

учням доповнити

їх необхідними

відомостями

 

 

«Цікава

мозаїка»

Група учнів отри-

мує картки, на

яких запропоно-

вано набір слів,

з яких потрібно

скласти задані по-

няття

 

 

 

 

«Сніжна грудка»

 Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь.

 

«Так — ні»

Учитель (учень)

загадує поняття,

пов'язане з те-

мою, що вивча-

ється, а учні на-

магаються знайти

відповідь, став-

лячи навідні пи­тання, відповідати на які слід лише «так» або «ні»

Диктант для «шпигуна».

Клас об'єднаний у 5-6 команд. Текст диктанту теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом

прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам'ятовує, повертається докоманди і диктує      ' їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок, зробить менше за інших)

 

«Знайди помилку»

Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів. Учитель просить знайти у висловленому тексті

«Чомучка»

Групи учнів об-

мінюються підго-

товленими вдома

запитаннями, які

починаються зі

слова «чому»

 

Сніжна грудка Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь.

«Опитування-

естафета»

Проводиться між

рядами. Учитель

роздає учням

перших парт ди-

дактичні картки

із запитаннями, вони відповідають і передають далі

 

«Корова»

Представник від групи учнів пока­зує без слів заду­мане поняття

«Шпаргалка»

Якщо домашнє завдання складне, учням пропо­нується зробити вдома шпар­галку та корис­туватися нею під час опитування

«Мандрівка»

Групи складають стис­лу оповідь про певний об'єкт

 

«Мікрофон»

Учитель пропонує учням висловити думку щодо по­ставленого запи­тання, викорис­товуючи уявний мікрофон. Учень, що висловився, передає «мікро­фон» далі

«Взаємо-опитування»

Працюючи в па­рах, учні ставлять одне одному за­питання за до­машнім завданням

«Бліц-опитування»

Опитування, необхідне для швидкої активіза­ції базових понять або навичок

Мотивація навчальної діяльності

«Дивуй!»

Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

 

«Приваблива мета»

Учитель формує цікаву для учнів мету, виконуючи тим самим навчальні завдання

«Фантастична добавка»

Учитель моделює фантастичну си­туацію, яка до­поможе виконати реальні навчальні завдання

 

«Практичність        теорії»

Учитель доводить корисність на­вчальної теми шляхом розв'я­зання конкретної практичної си­туації 

 

«Відстрочена відгадка»

Формулює загад­ку, відповідь на яку можна дізна­тися, лише пра­цюючи над новим матеріалом

«Мікрофон»

Учні за допомо­гою «мікрофона» самостійно фор­мують позитивну мотивацію для вивчення певної теми

 

«Проблемне питання»

Постанова запитання проблемного характеру

Гра «Станція «Для Чого Це Мені Знадобиться?»

 Ця гра дає можливість учасникам навчального процесу розказати вчителеві, що вони сподіваються одержати від нього заняття (теми), нинішнього дня чи  навчального року

Вивчення нового матеріалу

«Навчальний

мозковий штурм»

(фронтально

або в групах)

Напрацювання

будь-яких ідей

для розв'язання

проблеми, відбір

та аналіз резуль-

татів

 

«Учитель — учень»

Працюючи в па-

рах, учні вивчають

різний навчальний

матеріал, потім

один стає «вчите-

лем» та пояснює

іншому прочитане,

після чого вони

міняються ролями

 

«Творча

лабораторія»

Кожна група шу-

кає відповідь на

проблемне питан-

ня або розробляє

розв'язання пев-

ної ситуації

 

 

«Театралізація»

Учитель пропонує

розіграти кон-

кретну ситуацію

в ролях.. Для цьо-

го учням потрібно

підготуватися,

тобто вивчити від-

повідний матеріал

«Шпаргалка»

На цьому етапі

групи учнів, вико-

нуючи навчальне

завдання, створю-

ють власну шпар-

галку, фактично

опорну схему, за

якою будують

свою відповідь

«Кути»

За кількістю кутів

у класній кімнаті

вчитель пропонує

варіанти навчаль-

ного завдання:

теоретичного,

практичного,

образотворчого

тощо. Учні вільні вибирати «кут», тобто групи та способи роботи

 

Складання віршів у стилі «синквей» на запропоновану тему

 

«Мандрівка»

На цьому етапі

групи «мандру-

ють» уже знайо-

мим маршрутом,.

використовуючи

матеріал різних

джерел

 

«Дерево рішень»

На базі вивче-

ного матеріалу

колективно або

в групах учні про-

понують варіанти

розв'язання проб-

леми та заповню-

ють «дерево»

 

«Конкурс

запитань»

Вивчаючи мате-

ріал самостійно,

учні готують по

кілька запитань

творчого проблем-

ного характеру.

Обмін запитання­ми відбувається у формі конкурсу

 

Закріплення, повторення, контроль отриманих знань

«Бдіц-опитування» по ланцюжку. Перший учень ставить коротке питання другому. Другий — третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь — кілька секунд

«Кросворди»

1. Розгадати
кросворд,
заповнивши
порожні клітинки.

2. Сформулювати
питання до слів у
заповненому
кросворді.

3. Заповнюючи
кросворд,
визначити, яке
ключове слово
виділено, і пояснити
його значення.

4.Створити
самостійно
кросворд..

«Експрес-тест»

Учні вибирають

один варіант від-

повіді з кількох

запропонованих

 

«Чомучка»

На цьому ета­пі запитання «Чому?» може запропонувати    вчитель або вони складаються під час попереднього етапу роботи

«Диктант»

Проводиться за базовими понят­тями; темп робо­ти — високий

«Світлофор»

Учитель ставить запитання з ви­вченого матеріалу. Учні піднімають для відповіді за­мість руки карт­ку: зелену, якщо знають відповідь, та червону, якщо  " утруднюються з відповіддю

 

 

«Власні приклади»

Учні наводять власні приклади до вивченої теми

 

Домашнє завдання

Диференційоване домашнє завдання

Певний обсяг ро­боти пропонуєть­ся виконати всім, а більш складні, творчі завдання — бажаючим

Дуже корисне домашнє завдання

Скласти до ви­вченої теми певну кількість репро­дуктивних за­питань і творчих завдань; підго­туватися до кон­курсу шпаргалок з вивченої теми

Випереджальне домашнє завдання

Найбільш силь­ним учням пропо­нується підготу­ватися за темами, які будуть вивча­тися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів

 

 

 

 

 

Раціональне застосування методів навчання, спрямованих на формування мотивації до навчання молодших школярів

Методи навчання

При якому змісті матеріалу

раціонально

застосувати метод?

 

При            розв’язуванні яких

задач цей метод

застосовується

найбільш успішно?

При яких особливостях учнів раціонально застосовувати метод?

 

Які можливості

повинен мати

вчитель, для

використання цього

методу?

Словесні

Коли матеріал має теоретико-

інформаційний

характер

При формуванні

теоретичних і

практичних знань та вирішенні всіх інших завдань навчання

Коли учні готові до засвоєння інформації даним видом словесних методів

Коли учитель володіє

відповідними

словесними

методами краще, ніж

іншими методами

Наочні

Коли зміст

навчального

матеріалу може бути представлений в наочному вигляді

Для розвитку

спостережливості.

Підвищення уваги до досліджуваних питань

Коли наявні наочні прилади, доступні учням

Коли вчитель має необхідні прилади чи посібники або може виготовити їх сам

Репродуктивні

Коли зміст занадто складний чи

простий

Для формування

базових знань, умінь і навичок

Коли учні не готові до проблемного вивчення теми

Коли у вчителя немає часу для пошукового вивчення цього матеріалу

Проблемно — пошукові

Коли зміст

матеріалу- має

середній рівень

складності

Для розвитку

самостійності

мислення,

дослідницьких вмінь, творчого підходу до справи

Коли учні

підготовлені до проблемного

вивчення матеріалу

Коли вчитель має час для проблемного вивчення теми і добре володіє методами

Індуктивні

Коли зміст теми у підручнику викладений індуктивно

Для розвитку вмінь узагальнювати,

здійснювати індуктивні

умозаключення

Коли учні

підготовлені до

індуктивних

міркувань і

утрудняються в

дедуктивних

міркуваннях

Коли вчитель краще володіє

індуктивними

методами

Самостійна робота

Коли матеріал

доступний для

учнів і може бути вивчений

самостійно

Для розвитку

самостійності в

навчальній діяльності,

формування навичок

навчальної праці

Коли учні готові до

самостійного

вивчення даної теми, мають у

розпорядженні

необхідні знання і вміння

Коли є дидактичні

матеріали для

самостійної роботи

учнів, час, і вчитель уміє правильно організувати її

З практики формування мотивації молодших школярів

до навчання

 

Учень, упевнений у своїх знаннях - результат продуманої роботи вчителя. Досягнення ситуації успіху на уроці вбачаю у використанні всіх джерел знань, в умінні запалити учнів ініціативою, бажанням працювати, читати, дізнаватись нове.

Підібраними прийомами прагну, щоб кожен урок проходив у казковому пошуку, діалозі і співробітництві. Особливо близькими для мене є технології формування мотивації та творчої особистості, можливості яких дозволяють учням глибше осмислити нові знання, сприяють розвитку критичного мислення, творчих нахилів; розвивають такі здібності як уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей, виявлення протиріч, міжособистісного спілкування та самостійної пошукової діяльності.

      Творчі вправи є чинником формування високого рівня мотивації навчання учнів початкових класів. Завдання, що впливають на мотиваційну сферу учнів можуть бути різними залежно від віку учнів, виду навчального завдання, типу уроку тощо. В цілому, послідовність їх розвитку можна представити так:

1 крок: розв’язуючи творче завдання, пропоную дітям тільки роль виконавців вказівок учителя. Діти глибоко засвоюють загальні поняття. Слід пам'ятати, що ці знання  не повинні бути поверховими. Їх необхідно наповнити змістом і «працюючими» в дитячій уяві. Потім усвідомлені дітьми  поняття, зробити наочними, доступними. Для забезпечення сприйняття дитиною поняття мені допомагають вірші, розповіді, казки. Таким чином, одночасно зі знанням поняття формується його розуміння.

2 крок: завдання дає вчитель, але варіанти рішень пропонується знайти самостійно.

3 крок: учні отримують творчі завдання і самі, формулюють проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на  висновки.

 Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатимуться авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуть будь-яке  значення.

Вправи

Мета: розвивати увагу, вміння точно запам’ятовувати окремі приклади, запропоновані вчителем, щоб власний текст відповідав поставленим вимогам (був подібним до зразка або відрізнявся від нього за певними ознаками).

Вправа 1. Використовуючи приклади текстів, опиши предмет (тварину, рослину, пору року) по-своєму.

Вправа 2. Ознайомся з текстом і придумай власний про товариша або про себе.

Вправа 3. Прочитай нісенітницю і створи власну.

Вправа 4. Потренуйся у римуванні разом з героєм вірша

Придумування казок, фантастичних історій

Мета: розвивати уяву та фантазію, мовленнєве чуття.

Завдання: скористайся досвідом героя вірша, придумай або візьми реальний сюжет,  назви героїв, розкажи історію по-своєму; виступи у ролі героя і розіграй сюжет базуючись на власному досвіді.

Творчі вправи, пов’язані з перевтіленням.

Мета. Розвити образність, незвичність зіставлення,  нестандартність мислення. Завдання: учням необхідно «оживити» предмет або перевтілившись «розмовляти» від його імені.

Музичні вправи

Мета. Розвивати інтонаційну чутливість, мовленнєві уміння.

Завдання:  послухайте музику, доберіть до неї прикметники (епітети); послухайте музику, придумайте і напишіть до неї назву, обґрунтуйте своє рішення.

    Запропоновані вправи доступні учням, якщо вони ознайомлені з римою, виконували прості завдання з віршовідтворення.

    Для аналізу добираю стилістично виразні тексти і, спираючись на них, збагачуюю словник і граматичну структуру мовлення учнів, допомагаючи пізнати їм, як твориться будь-яке зв’язне висловлювання, які його істотні ознаки.

    Творчі вправи сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, передбачають завдання для групової, фронтальної, індивідуальної роботи, завдання на вибір, самоконтроль, різні види відповідей та міркувань.

    Це дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу в цілому і до мовленнєвої діяльності зокрема, суттєво підвищуючи мотивацію навчання.

 

Приклади використання методичних засобів впливу

на мотиваційну сферу учнів на різних етапах уроку

(методичні рекомендації на основі власного практичного досвіду)

Мотиваційний етап

Мета: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми.

Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути використані такі прийоми:

-  коротка розповідь;

- бесіда;

- демонстрування наочності;                 

- нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам» тощо);

- інтерактивна технологія «Незакінчене речення».

Матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає переходом для представлення теми уроку.

Урок природознавства

Тема: Охорона природи. Чисте довкілля

Дітям пропонується підготовлена вчителем сто­рінка «Мої думки».

Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.

1.  На мою думку, проблеми охорони природи ви­никли тому, що (зростає чисельність населення, люд­ство споживає занадто багато природних ресурсів, Зем­ля надто мала, можливості природи обмежені).

2. На мою думку, основними чинниками недбало­го ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).

3.  На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).

4.  На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, зале­жать від моїх дій).

5. ...

Основа для роботи учнів - матеріали газет та журналів.

Урок української мови

Тема: Стилі мовлення

Самостійне опрацювання інформації: на партах журнали, будь-які газети з рекламою послуг, оголошеннями, публіцистичними статтями, дитяча енциклопедія, довідник, художня література.

Завдання: ознайомитися з виділеними вчителем текстами, зрозуміти прочитане.

Запитання вчителя:

- Як ви вважаєте, що нового ми дізнаємося про текст?

Можливі відповіді дітей:

-  В одних текстах застосовуються художні засо­би, в інших — ні.

- Мова текстів буває різною.

Мотиваційний висновок:

- Отже, сьогодні ми будемо працювати над сти­лями мовлення.

Урок математики

Тема: Площа прямокутника

Запитання вчителя:

-  Що треба знати, на вашу думку, щоб знайти площу прямокутника?

«Мозко­вий штурм»: на дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується вже записана, до­зволяється розвивати попередні ідеї.

Можливі відповіді дітей:

- Щоб знайти площу прямокутника, досить знань про периметр.

- Необхідно знати довжину всіх сторін.

- Необхідно знати довжину двох сторін.

- Необхідно знати перетворення іменованих чисел.

- Необхідно знати таблицю мір довжини.

 

Етап повідомлення теми уроку

Мета вчителя — забезпечити розуміння і усвідомлення учнями мети і змісту своєї діяльності, її значущості.

Формулювання очікуваних результатів уроку — це важливо, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчаль­ний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.

Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:

-  висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);

- чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;

- чітко вказувати на способи «вимірювання» ре­зультатів;

- учитель має говорити коротко, ясно й абсолют­но зрозуміло для учнів.

Правильно сформульовані, а потім досягнуті ре­зультати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуа­ція, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому вчитель має:

- назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;

- якщо назва теми містить нові слова або проблем­ні питання, слід звернути на це увагу учнів;

-  попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;

- нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.

Урок основ безпеки життя

Тема: Вступний урок до курсу

Очікувані результати уроку. Після цього уроку учні зможуть:

-  пояснювати, що таке правила і яку роль вони відіграють у житті людей;

-  набути навичок роботи в малих групах;

-  визначити своє ставлення до ролі правил у житті.

Урок української мови

Тем: Відмінювання іменників жіночого роду однини

Заохочення учнів до роботи:

-  Сформулювати мету сьогоднішнього уроку може кожен з вас, адже подібне формулювання ми мали на попередньому уроці. Скориставшись фразою «Цей урок навчить мене...», висловіть мету заняття.

 

 

Етап вивчення нового матеріалу

Мета  — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за до­помогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоменту­вати терміни або організувати невеличке опитування.

Урок читання

Тем: Усна народна творчість. Малі фольклорні форми

Вправа «Мікрофон»

Завдання: згадати й прочитати напам'ять одну з малих фольклорних форм.

Передаючи символічний «мікрофон», охочі вислов­люються швидко, чітко, не обговорюючи інших по­відомлень і не перебиваючи один одного.

Урок математики

Тема: Задачі на різницеве і кратне порівняння

Технологія «Робота в парах»

Готую картки з двома задачами різних ти­пів. Роздавши кожній парі по дві однакові картки,  пропоную за хвилину ознайомитися із завданням і об­міркувати свій висновок. За моїм сигналом  упро­довж 30 с учні висловлюються вголос. Ще півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто вислов­люватиметься перед класом. Представник пари ро­бить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить висновок, що різницеве порівнян­ня показує, «на скільки» більша чи менша одна ве­личина від іншої, а кратне — «у скільки разів» вони відрізняються.

Урок природознавства

Тема: Обертання Землі навколо Сонця. Зміна пір року

Використання ТЗН: демонстрація фільму «Де живуть Зима і Літо».

Українська мова.

Тема: Рід іменників

Технологія «Ажурна пилка»

Об’єдную клас на 4 домашні групи. Завдан­ня: опрацювати вдома кожну групу іменників (група іменників чоловічого роду, жіночого роду, середньо­го роду, іменники у множині).

У класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань.

 Учасники експертних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями, отриманими в експертних групах, з іншими учнями цієї групи.

Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками.

Урок читання

Тема: Вавилонська вежа

Технологія «Займи позицію». Даю  можливість пригадати, що «Вавилон­ська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди іс­торично склалися різні висновки:

- різноманітність мов на землі;

- могутність Вавилонської держави;

- міцність віри в Бога;

- неминуче покарання за людську погорду. Завдання цього уроку — проаналізувати ці виснов­ки і, можливо, дійти до єдиної думки.

На протилежних стінах класу розміщено 3 пла­кати.

«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.

«Вавилонська вежа» — легенда про най­більший людський гріх.

«Вавилонська вежа» — легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.

Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.

2-4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допус­кається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.

Урок природознавства

Тема: Ланцюг живлення

Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа».

Клас об’єднується в групи з умовними ролями в кожній:

-  «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);

-  «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);

-  «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

Діти з «Новин телебачення» отримують інформа­цію про пожежу та її наслідки для сільського госпо­дарства регіону й починають «реагувати на повідо­млення», виконуючи свої ролі.

Потім збираються в свої групи й вирішують про­блему.

Після обговорення ситуації виходять з ролей:

- Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?

-  Що подобалося під час гри, що ні?

- Чи бували ви самі в подібній ситуації?

- Чи була вирішена проблема? Чому? Як?

- Яку іншу лінію поведінки можна було б виро­бити?

- Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?

Українська мова

Тема: Однорідні члени речення

Технологія «Метод «Прес»

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим початком

1-ша пара — «Я вважаю, що...»

2-га пара — «...тому, що...»

3-тя пара — «...наприклад...»

4-та пара — «Таким чином...»

Отже, міркування набуває такого вигляду:

- Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.

Урок природознавства

Тема: Вода. Властивості води. Підсумковий урок

Технологія «Два — чотири — всі разом».

Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних по­нять, положень, законів розділу «Вода», і розташува­ти їх у логічній послідовності, обов'язково дійшов­ши згоди.

Пари об'єднуються в четвірки. Завдання: порів­няти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди.

Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст роз­ділу, записати його на дошці.

Працює весь клас, діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.

Етап рефлексії

Рефлексія результатів учнями, є природним і найважливішим компонентом.

Рефлексія здійснюється в різних формах: як ін­дивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія. Вона застосовується після найважливіших  вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.

Урок математики

Тема: Дія додавання. Закони додавання

Технологія «Дерево рішень».

На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання 1. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вва­жаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.

Урок читання

Тема: Вавилонська вежа

Хід рефлексії.

1. Вислуховування коротких коментарів спостері­гачів, які оцінюють аргументи, активність та дотри­мання правил проведення дискусій як групами, так і окремими учнями.

2. Взаємооцінювання.

3. Самооцінювання.

 

Урок української мови

Тема:  Відмінки іменників

І стадія:

-  З якими граматичними поняттями працювали на уроці?

- Скільки відмінків існує в українській мові?

-  Що ми враховуємо, коли визначаємо відмінок іменника?

-  Які питання ставляться до називного відмін­ка? Тощо.

ІІ стадія:

- Чому саме так назвали відмінки?

- Чому кличний відмінок не має питань?

- Які допоміжні дієслова застосовувались під час засвоєння відмінків?

- Де найчастіше зустрічаються іменники в клич­ному відмінку?

ІІІ стадія:

- Чи можна провідміняти іменник, не за­пам'ятавши назву відмінка, питання до нього?

-  Згідно з цим, що, на вашу думку, від вас ви­магають?

-  Де зустрічається правильне написання клич­ної форми?

На­вчальний процес відбувається за умови постійної актив­ної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять. Ці форми роботи допомагають створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелек­туальну спроможність. Кожний урок будую так, що діти відчувають себе дослідниками, мають змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину. Глибоко проникаю в індивідуальність, внутрішній світ кожного учня, відшукує ті методичні шляхи, які б сприяли його збагаченню і розвитку.

Дуже важливим вважаю розкривати здібності кожного учня, бажання і вміння вчитися, відчувати радість пізнання.

Цікавим є метод групової роботи над текстом. Діти пишуть невеличкий текст, потім усі читають написане і самі знаходять найцікавіший фрагмент, над яким потім і працюють під керівництвом учителя. Другий варіант - учні приносять з собою написаний вдома твір. Кожен на уроці читає свій і разом визначають найцікавіший та працюють над ним.

Дух довіри і піднесення від спільних відкриттів, знахідок, здобутків панує в класі на кожному уроці.

Постійно допомагаю вихованцям у розвитку адекватного, позитивного уявлення про свої можливості.  Доброзичливо та з увагою ставлюся до творчої діяльності. Тільки поважаючи власну своєрідність, можна побачити і розвинути індивідуальні здібності дитини.

 

Список літератури

1.                Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников - М.: Просвещение, 1976, - 304 с.
2.                Подмазін С. Психологія особистісно-орієнтованого навчання // Сучасні шкільні технології Ч 1 / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004 - С.50-63. 
3.                Ситуация успеха // Відкритий урок - 2002 - № 19-20 - С.48. 
4.                Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. Кн. для учителя - М.: Просвещение, 1990 - 175 с.
5.                Цукерман Г.А. Зачем детям учиться вместе. - 
6.               Гин А. Конструктор урока // Відкритий урок - 2002 - № 5-6 - С.11-19. 
7.               Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999.
8.              Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток  особистості. - К.: Вища школа, 1984.
9.          Сухомлинський В.О. Вибрані твори. - Т.2 - М.: Просвещение, 1979. 
10.           Соловейчик М.С., Жедек П.С., Светловская Н.Н. Русский язык в начальных классах: Теория и практика обучения. - М.: Академия, 2000.
11.           Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках читання // Початкова школа. - 1990. - № 3. - С.18-26.
12.          Лазаренко Н. Розвиток пізнавальної активності першокласників у період навчання грамоти // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С.13-16.
13.           Сальникова Т.П. Методика преподавания грамматики, правописания и развития речи. - М.: ТЦ “Сфера”, 2000.

 

Формування у молодших школярів мотивації до навчання

Навчання — це зміна зди­вування розумінням.

                                                                   В.Кротов

Актуальність дослідження.    Проблема розвитку мотивації навчання в останній час стає все більш актуальною. Реформа, неперервність сучасної освіти вимагають від людини самостійного підвищення свого професійного та культурного рівня, здатності ставити і вирішувати задачі самовдосконалення та саморозвитку, вміння неперервно та постійно навчатися.

   Принцип гуманізації сучасної школи передбачає створення умов для творчого розвитку та самореалізації кожної особистості, формування потреби та здатності особистості до самоосвіти. Однак це неможливо, якщо з дитинства не прищеплювати бажання вчитися та знаходити задоволення в процесі пізнання.

  Дослідження українських вчених М.І.Алексєєвої, Б.Ф.Баєва, Г.О.Балла, Н.О.Бойко, М.Й.Боришевського, Ю.З.Гільбуха, С.У.Гончаренко, О.К.Дусавицького, та ін. свідчать, що основи мотивації навчання закладаються у початковій школі, тому саме молодший шкільний вік має великі резерви формування мотиваційної сфери учнів. Зусилля практиків та науковців сьогодні спрямовані на дослідження певних організаційних форм та змістових компонентів навчальної діяльності, за яких відбувається посилення мотивації навчання, що оптимізує весь навчально-виховний процес. Український психолог І. Бех, досліджуючи проблему виховання вольової сфери як рішучої дії поведінки, підкреслює її зв'язок з мотивами, бажаннями та потребами, що передбачає розвиток таких особистісних якостей як ініціативність, активність і відповідальність.

        Таким чином, соціальна значущість проблеми обумовлює актуальність теми  дослідження „Формування у молодших школярів мотивації до навчання ”.

Об’єкт дослідження – мотиваційна сфера дитини. Предмет дослідження – позитивні мотиви в навчанні молодших школярів.

  Мета: через врахування психологічних особливостей учнів, з допомогою новітніх технологій та інтерактивних методик теоретично обґрунтувати і практично впровадити систему спеціальних психолого-педагогічних засобів впливу на мотиваційну сферу молодших школярів.

 

Завданнями дослідження є:

  • Сприяти швидкому включенню учнів у навчально-пізнавальну й навчально-виробничу діяльність.
  • Підтримувати діяльність на високому продуктивному рівні.
  • Формувати в учнів здатність ставити і вирішувати задачі самовдосконалення та саморозвитку.
  • Формувати вміння неперервно та постійно навчатися.
  • Виявити специфіку педагогічного впливу на мотивацію до навчання молодших школярів (додаток Б).

   Новизна даного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному доведенні ефективності впливу новітніх технологій та інтерактивних методик на мотивацію навчання молодших школярів.

Практичне значення полягає у тому, що визначені особливості мотиваційної сфери молодших школярів та її зміни, що відбуваються під впливом новітніх педагогічних технологій, методів та прийомів, можуть слугувати основою для подальшої оптимізації процесу навчання в початковій школі як при традиційній, так і при інноваційних формах навчання (додаток Г, Д). Теоретично обґрунтована та практично перевірена модель діяльності вчителя з впливу мотивації молодших школярів до навчання може бути використана вчителями для дослідження мотиваційної сфери учнів початкової школи (додаток А).

З досвіду реалізації теми дослідження

Авторами теорії мотиваційної діяльності є американські психологи    А. Маслоу та Ф. Герцберг. Так, А. Маслоу вважав, що потреби людини мають ієрархічну структуру і включають п'ять рівнів: фізіологічні потреби, потреби в безпеці, соціальні потреби, потреби в повазі та потреби в самовираженні. Теорія особистості А. Маслоу є джерелом гуманістичного виховання і широко використовується у педагогіці для розв'язання питань виховання обдарованих дітей.

До осмислення поняття «мотивація» зверталися представники різних гуманітарних наук: філософії, психології, педагогіки (Б. Ананьєв, Л.Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, В. Давидов, Е. Ільїн, Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Маркова, В. Матюхіна, С. Рубінштейн).

У педагогічних дослідженнях (В. Князь, І. Нілов, К. Овчаренко, З. Файчак) аналізується залежність розвитку інтересу від змін, що відбуваються у мотиваційній сфері (додаток Н).

На зв'язок мотивації та інтересу вказує у своєму дослідженні Т. Кротова. Вона зазначає, що поняття «інтерес» є похідним від стану мотивації, тобто спрямованість мотиваційної сфери є основою, джерелом, а інтерес – наслідком та інтегральним проявом тих процесів, які відбуваються в ній і спрямовані на задоволення певної потреби.

Педагогічна практика свідчить, що відсутність інтересу до навчання, небажання дитини ходити до школи сьогодні є однією з найактуальніших, найгостріших проблем Мова йде про відсутність у дитини внутрішнього інтересу до предмета пізнання, наявність якого автоматично забезпечує успішне навчання і знімає проблему негативного ставлення до освіти.

Відповідно до психологічної  формули «інтерес – стимул - реакція на стимул – мотив дії – сама дія», позбавивши дитину стимулу, не варто чекати від неї успішного вирішення навчальних завдань.

Є.Ільїн під мотивом навчальної діяльності розуміє всі фактори, що обумовлюють виявлення навчальної активності: мотиви, мета, настанови, почуття обов’язку, інтереси.

Г. Розенфельд визначає такі категорії (фактори) мотивації навчання:

  1. Навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предмета викладання.
  2. Навчання без особистих інтересів та користі.
  3. Навчання для соціальної ідентифікації.
  4. Навчання заради успіху або страху невдач.
  5. Навчання з примусу або під тиском.
  6. Навчання, що ґрунтується на поняттях і моральних зобов’язаннях або загальноприйнятих нормах.
  7. Навчання для досягнення мети у повсякденному житті.
  8. Навчання, що ґрунтується на соціальній меті, вимогах та цінностях.
  9. Зовнішні фактори: заохочення, похвал, покарання…

Переваги внутрішніх навчальних мотивів:

1. Позитивний вплив на вирішення творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму вирішення (евристичний метод).

2. Емоційне задоволення від виконання завдання, подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань, що викликають позитивні емоції і ґрунтуються насамперед на внутрішьому інтересі.

3. Підвищення самоповаги дитини, її самооцінки.

Найзначущим,  найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення людини до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання. Інтерес – збудження – це відчуття захопленості, зачарованості, допитливості. У дитини, що відчуває інтерес, виникає бажання досліджувати, втручатися, розширювати досвід шляхом отримання нової інформації і глибокого вивчення  об’єкта, що викликав цей інтерес. Існують різні механізми формування інтересу до навчання (додаток В)

Для того, щоб діяльність приносила задоволення і насолоду, треба, щоб об’єктивне значення діяльності та її особистісна суть співпадали: якщо діяльність направлена на формування певних цінностей дитини, то саме ці цінності і повинні бути основним мотивом її  діяльності.

Інтерес - перша умова мотивації до навчання. Він  проявляється у направленості уваги, думок, міркувань; потреба – у бажаннях, волі, захопленнях. Потреба викликає бажання володіння предметом, інтерес – ознайомленням з ним. Інтерес – мотив, який діє в силу своєї усвідомленої значущості і емоціональної привабливості.

Викликати інтерес допомагають проблемні завдання, «незвичайні» новини, практичні, максимально наближені до повсякденного життя учнів вправи, досліди, задачі тощо. Звичайно у нагоді стають такі сучасні можливості, як використання відео фрагментів, обговорення проблеми учнями в чаті, музичні сугестопедичні хвилинки, слайд шоу, створення фільму тощо.  Ситуацію захоплення створюю через знайомство «книгою рекордів», організацію візиту несподіваного гостя, планую так звану раптову зміну теми уроку або виду діяльності, зйомку репортажу «Мене надзвичайно вразило…» (додатки Ж, З, М)

 Спираючись на теоретичний матеріал та свій практичний досвід, був зроблений висновок, що педагог не повинен домінувати на уроці, а навпаки, має стати з перших кроків вивчення предметів рівноправним партнером, другом, помічником. Учні повинні не тільки сприймати і відчувати матеріал, а вміти з перших уроків висловлювати своє ставлення до нього, отримувати задоволення від своєї здатності розуміти ситуацію, не боятися припуститися помилок та відчувати доброзичливість і справедливість, повинні вміти критично мислити, навчитись правильно сприймати похвалу і критику, допомогу вчителя і однокласників, відчувати власний успіх (додаток К, Л).

Урок – це не тільки організаційна, а й педагогічна форма процесу і виховання. Особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання лежить в основі педагогічної технології „Створення ситуації успіху”. Ситуація успіху – це психічний стан задоволення наслідком виконавця справи.

Віковою особливістю молодших школярів є загальна недостатність волі: учень молодшого шкільного віку ще не вміє тривалий час досягати поставленої мети, цілеспрямовано долати труднощі і перешкоди. Він у разі невдачі може втратити віру у свої сили і можливості. Тому в своїй педагогічній діяльності я вважаю необхідним створювати ситуацію успіху для кожного учня, цим самим допомагаю дитині подолати сумнів, напругу в складних ситуаціях, невпевненість у власних силах тощо. Створення ситуації успіху є частиною особистісно орієнтованої технології.

Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Об'єктивна успішність діяльності дитини - це успіх зовнішній, бо якість результату оцінюється тими, хто поряд. Усвідомлення ситуації успіху самим же учнем, розуміння її значущості виникає у суб'єкта після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного бар’єру та інших труднощів.

Хочу відзначити, що навіть інколи пережита дитиною ситуація успіху може залишити надзвичайне емоційне враження в її душі, різко змінити на позитивне її життя.

Побачити в дитині особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно вчителю буває важко тоді, коли цього не розуміють і не бачать їх батьки, так як дитині потрібно мати психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому знання заходів цієї педагогічної технології вміння застосовувати в житті важливе як для вчителя, так і для батьків. Система роботи з батьками, сім'ями учнів є багатогранною і містить значну кількість різноманітних заходів, які передбачають індивідуальні, групові, колективні та диференційовані форми загальнопросвітницької, педагогічної, психологічної та багатьох інших видів діяльності. Сім'я несе відповідальність за навчання і виховання дітей: саме батьки, зобов'язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, зміцнення фізичної освіти тощо. Сім'я — це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки дитини.

Завжди пам’ятаю, що нормою педагогічної діяльності повинно стати ставлення до дитини, як до рівного але при цьому  кожен учитель повинен бути цікавим як особистість - непередбачуваним, загадковим, особливим.

Компетентний і вимогливий педагог, який насправді любить дітей, досягає найкращих результатів, і його найбільше поважають учні. Діяльність вчителя це  чіткі норми вимог - максимальна допомога учням у їхній праці - справедливе оцінювання кінцевого результату і все це ґрунтується виключно на позитивному ставленні учителя до дітей.

ВИСНОВКИ:

  1. Навчання, яке ґрунтується на внутрішній зацікавленості, буде значно успішнішим, тому що при наявності такої зацікавленості дитина здатна працювати довше без будь-яких зовнішніх підкріплень. Водночас переважання зовнішньої мотивації сприяє зниженню пізнавальної активності. Тому досить часто при зникненні зовнішніх стимулів дитина втрачає інтерес до навчання.
  2. Школярі, яких приваблює насамперед інтерес до самого процесу навчання, схильні обирати складніші завдання, що позитивно впливає на розвиток їхніх пізнавальних процесів.
  3. Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруження, зменшенню спонтанності, що справляє пригнічуючу дію на креативність дитини, тоді як наявність внутрішніх мотивацій сприяє виявленню безпосередності, оригінальності, зростанню креативності, розвитку творчості..

 

 

 

 

 


 

docx
Додано
13 листопада 2019
Переглядів
323
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку