2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Випускна творча робота "" Управління методичною роботою в умовах модернізації "освіти

Про матеріал
У роботі досліджується науково-методична робота як цілісна система в навчальному закладі, її оcновні компоненти. Методична робота — один із важелів управління навчально-виховним процесом, який має бути спрямований на виховання у педагогів вимогливості до своєї педагогічної праці, бажання пошуку більш раціональних методів та форм навчання і виховання. Об’єкт дослідження: управління методичною роботою в загальноосвітньому навчальному закладі. Предмет дослідження даної роботи є: управління методичною роботою в Житницькому ЗЗСО І – ІІІ ступенів. Мета дослідження: визначити нові підходи до управління методичною роботою в Житницькому ЗЗСО І – ІІІ ступенів.
Перегляд файлу

1

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ

ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

Випускна творча  робота

 

Управління методичною роботою

в умовах модернізації освіти

 

 

                                                              Науковий керівник:

                                    Лісова Наталія Іванівна,

                                                             доцент кафедри педагогіки

                                                            та освітнього менеджменту,

                                                              кандидат психологічних наук

 

Керівник проекту:

Висунько Лариса Дмитрівна,

директор Житницького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної  ради 

Черкаської області

 

 

                                        Черкаси 2019

 Анотація

 

У  роботі досліджується науково-методична робота як цілісна система в навчальному закладі, її оcновні компоненти. Методична робота — один із важелів управління навчально-виховним процесом, який має бути спрямований на виховання у педагогів вимогливості до своєї педагогічної праці, бажання пошуку більш раціональних методів та форм навчання і виховання.

Об’єкт дослідження: управління методичною роботою в загальноосвітньому навчальному закладі.

Предмет дослідження даної роботи є: управління методичною роботою в Житницькому ЗЗСО І – ІІІ ступенів.

Мета дослідження: визначити нові підходи до управління методичною роботою в Житницькому ЗЗСО І – ІІІ ступенів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………….  3

  1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ………………………………………………………………………………….6
  2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ В ЖИТНИЦЬКОМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ …..…….………………………………………………………………………...13
  3. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ В ЖИТНИЦЬКОМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ …………………………………………………………………….26

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………38

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      ВСТУП

Школу можна удосконалювати тільки удосконалюючи кваліфікацію вчителя. Який вчитель – така школа.

Ян Амос Коменський.

 Актуальність і доцільність дослідження.  Створення національної школи в незалежній Україні потребує нового підходу до мети освіти, змісту навчання та виховання. Показником позитивних зрушень у процесі реформування вітчизняної освіти є поява в Україні загальноосвітніх навчальних закладів нового типу: гімназій, ліцеїв, колегіумів. Їх досвід роботи підтверджує, що підготувати нову генерацію інтелектуальної еліти для відродження Української держави неможливо без якісного оновлення системи роботи з педагогічними кадрами. У Національній доктрині розвитку освіти в розділі XII «Освіта і наука» визначається, що «поєднання освіти й науки є умовою модернізації освіти, головним чинником її подальшого розвитку, що забезпечується: розвитком освіти на основі наукових і технологічних досягнень; інноваційною освітньою діяльністю у навчальних закладах усіх типів, рівнів акредитації та форми власності». Таким чином, науково-методична робота, яка охоплює коло зазначених проблем, є важливою рухливою силою в розвитку загальноосвітньої школи України. Проблема якості і ефективності науково-методичної роботи в ЗНЗ стала наріжним каменем у реформуванні освітніх систем. Модернізація навчальних закладів, поява їх нових типів і різних форм власності потребують створення адекватних моделей управління, які базуються на засадах сучасного наукового менеджменту.

 Методична і науково-методична робота завжди була предметом уваги вчених і педагогів-практиків. Проте, в умовах перебудови вітчизняної освіти оновлюється її зміст, організаційні форми і методи роботи. Відомо, що науково-методична робота має здійснюватись у певній системі і тому її організація потребує науково обґрунтованого управління.

Не потребує доведення, що педагоги повинні постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію, вдосконалювати професійну майстерність, забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання навчальних дисциплін. Тобто, проблема належної організації методичної роботи з педагогічними кадрами залишається  завжди актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема управління методичною роботою ЗНЗ ґрунтовно розглянута в роботах Ю. К. Бабанського, Є. С. Березняка, В. І. Бондаря, Л. І. Даниленко, Г. В. Єльникової, Ю. А. Конаржевського, В. І. Маслова, В. С. Пікельної, М. Л. Портнова, М. М. Поташника, П. І. Третьякова та ін.  Управління методичною роботою ЗНЗ вони розглядають як цілеспрямовану узгоджену взаємо доповнюючу систему дій керуючої і керованої підсистем для досягнення поставленої мети.

Методична робота – це система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково – практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально – виховного процесу.

Але, на жаль, процеси удосконалення методичної роботи відбуваються повільно, а тому не задовольняють сучасних вимог до підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Недостатньо реалізуються можливості діагностикопрогностичного підходу до організації методичної роботи, спостерігається багато формалізму, що пов’язано з дотриманням застарілих традицій, звичок.

Проблеми організації методичної роботи у ЗНЗ неодноразово розглядались видатними вченими та науковцями. Питання  процесу та технології впровадження досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду до недавнього часу не були розроблені. Певною мірою вони були поставлені у працях Т.В.Новикової, М.Н.Сказкіна, Ю.К.Бабанського, П.І.Карташова, В.І.Журавльова та деяких інших вчених педагогів.

    Сучасні технології дозволяють значно ефективніше обробляти великі масиви інформації, більш оперативно приймати управлінські рішення, використовувати послуги глобальної мережі Інтернет та ін. Разом з тим, аналіз сучасного стану функціонування ЗНЗ та використання у практиці управлінських технологій дозволив конкретизувати протиріччя між:

1. сучасними вимогами до функціонування та розвитку ЗНЗ і технологіями управління методичною роботою, які використовуються керівниками закладів освіти;

2. темпами розвитку керуючої та керованої підсистем ЗНЗ;

3. реальними станом управління ЗНЗ і рівнем умінь і навичок суб’єктів управління щодо використання управлінських технологій в своїй діяльності;

4. рівнем компетентності керівників ЗЗСО та необхідністю прийняття управлінських рішень в умовах нестабільності і мінливості ситуацій.

Таким чином,  це і  обумовило тему мого дослідження «Управіння методичною роботою в Житницькому ЗЗСО І-ІІІ ступенів в умовах модернізації освіти».

Тож представлений погляд на окремі  питання управління, планування та по­єднання традиційних і новітніх форм організації методич­ної роботи є орієнтовним, проте може бути використаний освітніми установами як допоміжний матеріал у плануванні та організації науково-методичної роботи  з метою підвищення  та удосконалення рівня організації методичної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

 

 За умов практичної реалізації Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, Державної програми “Вчитель” виняткового значення набуває проблема підвищення кваліфікації педагогічних працівників, упровадження у навчально-виховний процес досягнень психолого-педагогічної науки й передового педагогічного досвіду. Розв'язати цю проблему можна різними шляхами, але, передусім, через організацію внутрішньо шкільної науково-методичної роботи.

І якою б не була точка зору на місце науково-методичної роботи в освітньому процесі, спільною є думка, що науково-методична робота — цілісна система взаємопов'язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі утруднень учителів, і спрямована на підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, а в результаті — на підвищення якості освітнього процесу.

Основні завдання й зміст управління науково-методичною роботою загальноосвітніх навчальних закладів нового типу охоплюють такі напрямки:

  • аналіз умов забезпечення психофізичного здоров'я учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів, підготовка рекомендацій щодо приведення їх у відповідність до державних стандартів освіти;
  • створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;
  • організація вивчення якості забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою;
  • керівництво роботою методичних кафедр, комісій та координація їх діяльності;
  • проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення, узагальнення й поширення ППД;
  • залучення педагогів до науково-дослідної роботи в статусі методистів-кореспондентів відповідних кафедр регіональних інститутів післядипломної педагогічної освіти;
  • апробація та введення нових освітніх технологій і систем;
  • створення умов для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання методичного фонду літератури, аудіо- та ві деоматеріалів;
  • координація змісту управління науково-методичною роботою зі змістом діяльності методичних і науково-методичних установ регіону [10, с.85].

Вихідними положеннями управління науково-методичною роботою у загальноосвітньому навчальному закладі нового типу є:

  • колегіум, гімназія, ліцей - це відкрита система для інноваційних технологій та передового педагогічного досвіду, що адаптуються відповідно до мети і завдань навчального закладу;
  • включення педагогів в інтенсивну багатофункціональну науково-методичну діяльність нерозривно пов'язане з процесом формування творчої особистості педагога, розвитком його професійної діяльності, а також ефективності навчально-виховного процесу;
  • розвиток педагогічної діяльності вчителя та закладу в цілому можливий лише за умов дослідницького підходу до розгляду ключових завдань педагогіки і освіти, відповідно до цього аналіз різних аспектів НВП, узагальнення результатів педагогічної діяльності здійснюється на засадах досліджень, які проводяться;
  • педагогічне дослідження не є виключною прерогативою вчених, а основою практичної педагогічної діяльності кожного вчителя;
  • педагог - це особистість, яка безперервно розвивається та вдосконалюється, самостійно визначає цілі, засоби їх досягнення, реалізації, контролює відповідність їм отриманих результатів.

Структура управління науково-методичною роботою  складається із взаємопов'язаних   та  взаємодіючих   елементів,   які   відповідають   цілям   і завданням, що стоять перед загальноосвітнім закладом нового типу    та втілюються у різних формах, методах і засобах (див.рис.2.1.).

Кожна підсистема управління науково-методичною роботою, тобто кожний його структурний елемент (творчі, динамічні групи; семінари, конференції тощо) має своє специфічне завдання. Будь-який структурний елемент «працює» на реалізацію проблеми та на підвищення майстерності окремого вчителя й всього педагогічного колективу загалом.

 

 

Рис. 2.1. Структура управління науково-методичною роботою

Науково-методична рада як професійний колективний громадський орган посідає чільне місце в структурі управління науково-методичною роботою гімназії. В компетенції науково-методичної ради — організація роботи з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду, взаємодія з науковими установами, громадськими організаціями тощо.

Науково-методична рада:

  • організує роботу з розвитку професійної майстерності вчителя; ініціює та здійснює мікродослідження;
  • сприяє створенню колективу однодумців, які працюють над постійним професійним вдосконаленням, підвищенням продуктивності педагогічної праці;
  • розглядає та затверджує плани, програми, проекти усіх підрозділів щодо науково-методичної роботи;
  • координує діяльність з питань науково-методичної роботи з науково-методичним центром міського управління освіти;
  • інструктує та консультує педагогів з питань виконання нормативно-правових документів, організації навчально-виховного процесу;
  • інформує педагогів про досягнення психолого - педагогічної науки, кращий педагогічний досвід працівників гімназії, міста, області, країни.
  • організовує та стимулює ініціативу педагогічного колективу до науково-дослідної, експериментальної та творчої діяльності, спрямованої на вдосконалення, оновлення й розвиток навчально-виховного процесу у ЗНЗ нового типу;
  • консультує педагогів з проблем інноваційної діяльності, дослідницької роботи, професійного вдосконалення;
  • вивчає професійні досягнення педагогів, узагальнює прогресивний досвіду кожного та впроваджує його у практику роботи педколективу;
  • створює умови для використання в роботі педагогів діагностичних методик і моніторингових програм з прогнозування, узагальнення та оцінки результатів педагогічної діяльності [14, с.55].

Коротко охарактеризуємо масові форми управління НМР. Педагогічна рада  -   вищий   орган  закладу,   який  визначає   основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних принципових питань діяльності. Головою педагогічної ради є директор. Робота педагогічної ради проводиться відповідно до плану, який складається, як правило, на навчальний рік та затверджується на першому засіданні педагогічної ради. Педагогічна рада має право виносити рішення при наявності не менше двох третин її членів.

Одним із шляхів трансформації педагогічної ідеї в практику є розробка актуальної для педагогіки й загальноосвітнього навчального закладу нового типу науково-методичної проблеми.

Ще однією масовою формою управління науково-методичної роботи є педагогічні читання, які мають на меті аналіз, осмислення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду й проводяться з актуальної педагогічної тематики. Педагоги впродовж певного періоду працюють над окремими темами, проблеми і на педагогічних читаннях доповідають про результати свого дослідження.

Ефективною формою управління науково-методичною роботою є науково-практична конференція для вивчення й узагальнення передового досвіду. З темою конференції педагогічну громадськість ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання, відвідують уроки та заходи. Відповідно до теми конференції вчителі вивчають літературу й осмислюють власний досвід, а також досвід колег. На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації науково-практичної конференції з даної проблеми

До групових форм управління науково-методичною роботою відносяться:

  • науково-методичні кафедри;
  • семінари-практикуми;
  • психолого-педагогічний семінар;
  • школа педагогічної майстерності;
  • творчі групи;
  • наукове товариство гімназії [8, с.55-56].

Однією з групових форм управління науково-методичною роботою у загальноосвітніх   навчальних  закладах  нового  типу   є  науково-методичні кафедри, які на відміну від методичних об'єднань загальноосвітніх шкіл обов'язково планують, організують, здійснюють керівництво, контроль за дослідницькою (дослідно-експериментальною, інноваційною) діяльністю, здійснюють моніторинг процесу та результатів експериментальної роботи кожного члена кафедри. Будь-яка модернізована чи нова навчальна програма, розроблена вчителем, нова методика або форма організації НВП піддягає обов'язковому рецензуванню кафедри. Важливими новими напрямками діяльності кафедр є: міжциклова, міжпредметна, міжкурсова координація навчального матеріалу по ступенях, паралелях, класах різних типів, як усередині кафедри, так і між ними. Кафедра забезпечує цілісність (системність) змісту навчального матеріалу й технологій навчання в рамках тих предметів, якими вона опікується. Наприклад, науково-методична кафедра класних керівників, що забезпечує використання тих чи інших методик розвиваючого виховання учнів у позакласній діяльності, зобов'язана вступити у взаємодію з іншими кафедрами й забезпечити повну наступність у вихованні дітей за цими методиками. До роботи науково-методичних кафедр залучаються науковці, що забезпечує відмінний від методичних об'єднань досвід, спрямований на забезпечення нововведень в систему роботи загальноосвітніх навчальних закладів нового типу, навчання усіх категорій педпрацівників, подальше впровадження інноваційних технологій, створення банку інновацій, допомогу молодим учителям.

Всі науково-методичні кафедри, як учасники психолого-педагогічного семінару-практикуму, займаються удосконаленням педагогічних умінь та навичок в управлінні процесом соціалізації дітей, вивчають та узагальнюють систему роботи педагогів. Значна увага у роботі приділяється науково-дослідній роботі вчителів. Кожен вчитель працює за теоретичною та практичною темами, і має змогу поділитися власними напрацюваннями під час проведення заходів як традиційних, так і нетрадиційних. Одним з показників  розвитку творчого  потенціалу  кожного  педагога  є  наявність педагогічних знахідок,  ідей, які  в  подальшому утворюють  педагогічний досвід.

Серед групових форм управління науково-методичною роботою добре себе зарекомендували творчі групи вчителів. До їхнього складу входять теоретично підготовлені, досвідчені, творчі вчителі (8-10 осіб). Завдання цих груп — розв'язувати актуальні проблеми НВП (особливості роботи за новою програмою, підручником, створення на уроці проблемних ситуацій тощо), які є новими в педагогічній теорії і практиці.

Цікавою є така форма групової роботи педагогів, як робота Наукового товариства, яка здійснюється за різними формами: у вигляді уроків, лекцій, лабораторно-практичних та семінарських занять, диспутів, дебатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ В ЖИТНИЦЬКОМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

За понад 100 років Житницький заклад загальної середньої освіти (школа) випустив широкий життєвий шлях десять поколінь учнів, в її стінах працювало чотири покоління учителів і в різні періоди очолювало 6 директорів.

 Будівлі школи в селі Житники було збудовано в 1914 році на кошти земства та 1963-  на кошти колгоспу ім.. Куйбишева. Зі школою пов'язане

ім'я Марії Гуртовенко (Марії Долі). Батьки, якої були вчителями.

 Важко зараз підрахувати скільком випускникам дала путівку в життя школа. В післявоєнні роки в школі навчалися учні з населених пунктів Литвинівки,Вільшанки, Адамівки, Пугачівки, Шуляк. Кількість учнів становила 560 і більше. Навчання проводилось у дві зміни. З 9 до 14 години –учні молодших класів, з 14 до 21 –старших.

Сучасна школа як соціально-педагогічна система повинна забезпечити досягнення позитивних освітніх результатів, які б відповідали вимогам суспільства та створювати умови для розкриття потенціалу особистості як учня,  так і вчителя.

Тому науково - методична та дослідницька, проектна, творча робота педагогічних працівників школи стає невід’ємною складовою діяльності закладу, щодо впровадження державних освітніх установ та  програм (рис. 2. 1, 2.2.).

Найголовнішою запорукою будь-якого освітянського успіху є педагогічний колектив школи, його творчий запал, талант завжди відповідати потребам сьогодення.

 

Рис. 2.1. Методична рада Житницького ЗЗСО

Структура1

Рис. 2.1. Структура методичної роботи Житницького ЗЗСО

 

Учительський колектив  із 13 осіб, серед яких 4 випускників школи - це сімя.

85% учителів мають стаж педагогічної роботи понад 20 років, що свідчить про високий професійний потенціал учителів навчального закладу. Педагогічній колектив налічує:

Учителі-методисти - 1

Старші учителі - 3

Спеціалісти вищої категорії - 5

Спеціалісти першої категорії - 6

Спеціалісти другої категорії -1

Спеціалісти – 1

Житницький заклад загальної середньої освіти Жашківської районної ради організовує діяльність шкільної методичної служби   з урахуванням сучасних інноваційних технологій та методик для підвищення ефективності діяльності, систематично працює над підвищенням професійних якостей.

В Житницькому закладі загальної середньої освіти директор і його заступник глибоко і всебічно аналізують підсумки роботи школи за попередні роки, виявляють невирішені проблеми і недоліки, знайомляться з елементами передового досвіду, проводять виробничі наради з керівниками методичних об'єднань, учителями – методистами, керівниками творчих груп. Після цього всі учителі заповнюють діагностичні анкети, у яких вказують, що вдається добре в навчальній, виховній роботі, у спілкуванні з учнями, що не вдається, з яких проблем потрібна методична допомога, які є труднощі. Після цього складається діагностична карта успіхів, труднощів учителів, наставництва, списки охоплення учителів різними формами методичної роботи (шкільне методичне об’єднання, педагогічний практикум, педагогічна лабораторія, творча група, школа молодого учителя) (рис 2. 3.).

 

Рис. 2.3. Форми організації методичної роботи  Житницького ЗЗСО

Можливості учителів, їхній творчий потенціал вивчається за допомогою психодіагностики, яка дозволяє визначити різні сторони особистості учителя, типові форми його поведінки. Для цього застосовуються тести, рольові ігри, моделювання різних педагогічних ситуацій (рис 2. 4.). Використання діагностики значною мірою позначається на можливостях для оптимального вибору й поєднання різних форм методичної роботи[14,9].

Загальну організацію методичної роботи у Житницькому закладі загальної середньої освіти здійснює директор, безпосереднім організатором її є заступник директора. Конкретну ж роботу з різними категоріями педагогічних працівників проводять заступники директора або голови методичних об’єднань.

Методична робота у школі планується на рік, виходячи з цілей і завдань, які педагогічний колектив ставить перед собою, враховуючи єдину науково-методичну проблему, над якою працює педагогічний колектив, та аналіз діяльності педагогічного колективу за попередній навчальний рік.

 

Рис. 2.4.Модель  діагностики педагогічних працівників Житницького  ЗЗСО

Внутрішньошкільна методична робота в Житницькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з педагогічними кадрами спрямована на:

формування професійної компетентності;

збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу;

вироблення інноваційного стилю діяльності;

підготовку вчителів до пошукової діяльності;

залучення до науково-дослідної та експериментальної діяльності з метою впровадження інноваційних соціально орієнтованих технологій у навчально-виховний процес.

Основні завдання методичної роботи:

кадрове та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;

упровадження в навчально-виховний процес інноваційних методик і технологій, трансформування наукових ідей у практику діяльності вчителів школи;

розробка чіткої системи роботи щодо підвищення фахового та методичного рівня педагогічних кадрів в умовах оновлення змісту і структури освіти;

вивчення, накопичення, апробація, впровадження в практику перспективного досвіду учителів-новаторів, нових освітніх технологій та систем;

залучення педагогів до науково-дослідної діяльності.

Для ефективної реалізації вищезазначених завдань методична робота в нашому навчальному закладі має безперервний характер; робота всіх структурних одиниць та ланок спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми школи і приведена до певної системи.

Моделювання динамічної структури, змісту й форм науково-методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, освітніх потреб суспільства, науково-методичної проблеми школи.

У методичній роботі враховано індивідуальні, групові та масові (загальношкільні) форми роботи (рис 2. 5.).

Рис. 2.5. Форми методичної роботи Житницького ЗЗСО

Серед індивідуальних форм роботи, що проводяться в школі, слід зазначити такі: діагностування, самоосвіта, наставництво, конкурс «Учитель року», атестація, індивідуальні консультації і співбесіди, видання методичних посібників, розробка авторських програм, практичне використання інноваційних методів педагогічної роботи на уроках і в позакласній роботі, виставки-презентації (вернісажі) педагогічних ідей та технологій.

  • Групові форми роботи:
  • методична рада ;
  • методичні об’єднання:
  • шкільне методичне об’єднання учителів суспільно-гуманітарних предметів ;
  • шкільне методичне об’єднання учителів природничо– математичних предметів ;
  • шкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів
  • Масові форми роботи:
  • інструктивно-методичні наради (з питань єдиного орфографічного режиму, ведення шкільної документації, організованого початку і закінчення навчального року тощо);
  • методичні виставки;
  • предметні тижні;

Найбільш дієвими та ефективними формами роботи для нашої школи стали:

  • семінари-практикуми (доповіді, повідомлення із візуальною демонстрацією на уроках, класних годинах, позакласних і позашкільних заходах);
  • ділові та рольові ігри, уроки-презентації;
  • диспути, дискусії;
  • обговорення передового педагогічного досвіду, його впровадження і поширення;
  • педагогічні ради;
  • обговорення новітніх методик, технологій, досягнень психолого-педагогічної науки;
  • аналіз і обговорення відкритих уроків, заходів;
  • обговорення питань для тестування й анкетування учнів, результатів проведених «зрізів знань».

Кожна із зазначених форм має свій пріоритетний вплив на досянення тих чи інших цілей. Загальна результативність залежить від якості поєднання цих форм у безперервному процесі вдосконалення педагогічної майстерності вчителів школи.

Визначну роль в цій роботі відіграє науково-методичне забезпечення професійного розвитку педагогічних кадрів, збереження та розвиток творчого потенціалу колективу, індивідуальні та колективні форми роботи, мотивація вчителів до пошукової, науково-дослідної та експериментальної діяльності, впровадження інноваційних виховних технологій у навчально-виховний процес.

У школі впродовж багатьох років проводяться моніторингові дослідження навчально-виховного процесу, що полягають у систематичній аналітико-діагностичній діяльності.

У навчальному закладі розроблені структура роботи педагогічного колективу над реалізацією методичної проблеми, модель реалізації методичної роботи з учителями із використанням індивідуальних і колективно-групових форм, управлінська модель роботи з учителями (рис 2.6., 2.7.).

Рис. 2.6. Структура методичної роботи Житницького ЗЗСО

 

Рис. 2.7. Система методичної роботи Житницького ЗЗСО

 

Кожне методичне об’єднання має банки професійних портфоліо, матеріали досвіду методичних об’єднань і учителів-предметників, розробки методичних заходів (педради, семінари, конференції тощо).

Планування науково-методичної роботи здійснюється на діагностико-корекційній основі, забезпечується цілісною інформаційно-аналітичною системою і постійним оновленням інформаційного банку даних щодо нормативно-правового забезпечення діяльності педагогів.

Педагогічний колектив школи на чолі з адміністрацією знаходиться в постійному пошуку нових і вдосконаленні існуючих принципів, концепцій, підходів до освіти. Контроль ефективності впровадження інноваційних педагогічних технологій, відповідно, виступає невід’ємною складовою науково-дослідної роботи. Серед учителів достатньо широкого розповсюдження здобули інформаційно-комунікаційні технології (38%), інтерактивні технології (34%), особистісно орієнтовані технології (26%). Інтерактивні та інформаційно-комунікаційні технології в школі є загальнопедагогічними. Слід зазначити, що інноваційна діяльність потребує ретельного науково-методичного супроводу.

Не дивно, що на сучасному етапі розвитку суспільства пріоритетним напрямком розвитку навчального закладу стає саме інформатизація освіти. Всі педагогічні працівники володіють ПК, активно використовують мультимедійні технології на уроках і в позакласній діяльності.   

У школі продовжується робота щодо вдосконалення умов для впровадження інформаційних технологій.

Читальний зал бібліотеки обладнаний комп’ютерною технікою, що широко використовується під час навчальний занять і в позаурочний час для підготовки до олімпіад і предметних турнірів, створення рефератів, презентацій тощо.

          Широко використовуються також інноваційні управлінські технології: стратегічного планування, колективного прийняття управлінських рішень, адаптивного управління.

Багато учителів використовують у своїй роботі різноманітні сучасні форми й методи проведення уроків, зростає професіоналізм учителів, збільшується кількість педагогів, що впроваджують інноваційні педагогічні методи в навчальний процес.

Велику стимулюючу роль у професійному зростанні педагогічних кадрів відіграє атестація учителів, яка сприяє моральному і матеріальному заохоченню педагогічних працівників, узагальненню та впровадженню досвіду кращих учителів у практику навчання та виховання.

Атестація проходить у відповідності з затвердженим Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників  і здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності шляхом тестування, відвідування уроків, позакласних заходів, аналізу контрольних робіт. 

Продуктивною формою системи підвищення педагогічної майстерності педагогів є участь учителів у науково-методичних семінарах, конференціях, тренінгах, що сприяють ознайомленню з сучасними науковими здобутками, з новими технологіями навчання, допомагають їм осмислити власний досвід навчально-виховної роботи, прилучитися до науково-пошукової роботи, підвищити свій інтелектуальний і творчий потенціал, обрати і формулювати стратегію самоосвіти, техніку її здійснення. Протягом минулого навчального року педагоги школи взяли активну участь у семінарах і конференціях різних рівнів – від міжнародного до районного. 

Важлива роль в організації методичної роботи належить методичному кабінету. У кабінеті зібрані матеріали творчих знахідок шкільних методичних об’єднань, атестаційні матеріали, зразки уроків, позакласних заходів, науково-практичних конференцій, фахові журнали, газети, картотека методичної літератури, матеріали для роботи над методичною проблемою школи, зібраний інформаційний каталог передового педагогічного досвіду вчителів школи, розпочато роботу над створенням відеотеки уроків та виховних заходів.

 У методичному кабінеті, який працює на базі школи створені необхідні умови для підготовки викладачів до уроків, поурочних заходів, є необхідна методична література, комп’ютер з підключенням до центрального серверу навчального закладу, що дає можливість користуватись необхідними матеріалами, розміщеними на центральному сервері.   Методиний кабінет є зосередженням інформаційного, навчально-методичного, нормативного матеріалів. Також в методичному кабінеті зберігаються зразки педагогічного досвіду працівників, зразки планувальної та звітної документації, навчальні та методичні посібники, що розроблені педагогічними працівниками навчального закладу, зразки дидактичних та наочних матеріалів, тощо [16, 14].

Педагогічними працівниками навчального закладу на базі методичного кабінету проводяться виставки дидактичних і навчальних матеріалів досягнення передового педагогічного досвіду, аукціони педагогічних ідей.

         На базі методичного кабінету проводиться індивідуальна і колективна методична робота, надається консультативна допомога педагогічним працівникам, здійснюється обговорення експериментальної дослідної роботи. Особливе місце посідає робота з вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду його поширення та розповсюдження, видаються інформаційні листівки.

     Педагогічні працівники мають можливість у методичному кабінеті ознайомитись з науково-методичною літературою, досягненнями педагогіки і психології, періодичною літературою тощо.

Необхідна умова оптимізації методичної роботи — наявність об’єктивних даних про особистість і професійні якості кожного педагога. Використовується діагностування педагогічних кадрів шляхом відвідування адміністрацією школи уроків, позакласних заходів; аналізувати виступи вчи­телів на засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях, методичних об’єднаннях, педагогічних консиліумах, участі в роботі твор­чих груп тощо. До засобів діагностики можна віднести ділові ігри.

Результативною є методична робота з обдарованими школярами й підготовка їх до районних турів, конкурсів, олімпіад. Так, 22 учні взяли участь в грі «Геліантус», 14- «Кенгуру», 25- «Соняшник», 12- «Колосок» та були нагороджені грамотами, дипломами. Учні 11 класу щорічно отримують І-ІІ м. в грі «Патріот».

      За підсумками   навчання  за  І-ІІ семестри, організовано моніторингові дослідження  рівня навчальних досягнень учнів з різних предметів,  будуються таблиці, діаграми з якими знайомляться  учні, батьки. Визначається середній бал кожного учня 2 – 11 класів, а також середній бал класу в порівнянні із загальношкільним балом, також середні бали по кожному предмету. За результатами навчання учням школи вручені посвідчення кращого учня класу, школи.

Традиційним стало свято «Золоті зернятка  школи» за підсумками навчального року. На святі були присутні батьки, представники громадськості села, учні. Були нагороджені грамотами, сувенірами, переможці в номінаціях: «Майстер Золоті руки», «Обдарованість року», «Науковець року», «Гордість школи», «Надія  школи» «Пошуковець року», «Спортсмен року», «Співачка року», «Декламатор року», «Історик року», «Випускник року».

В районному конкурсі на кращий інтернет-ресурс учителя загальноосвітнього закладу переможцями стали  Осадчук Л.Г., Гайдай Г.В. нагороджені грамотою районного віділу освіти.

 

 

 

 

 

 

 

3. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ В ЖИТНИЦЬКОМУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Житницький заклад загальної середньої освіти Жашківської районної ради  (далі - навчальний заклад, або заклад) створений рішенням сесії Жашківської районної ради Черкаської області 08.08.2018 року.

Навчальний заклад утворений та зареєстрований у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Навчальний заклад утримується за рахунок бюджету Жашківської районної ради і освітньої субвенції. Навчальний заклад отримав  фінансову автономію. Має свого бухгалтера. Є  юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державної казначейської служби Укнаїни.

Навчальний заклад заснований відповідно до закону «Про освіту». Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Головними завданнями Навчального закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на доступність та безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;

- виконання вимог Державного стандарту, загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

- формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй;

- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

Навчальний заклад діє в межах компетенції, передбаченої законодавством України, Положенням та цим Статутом.

Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- дотримання державних стандартів освіти;

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази.

У Навчальному закладі визначена українська мова навчання.

У Навчальному закладі  можуть створюватися та функціонувати методичні об’єднання, творчі групи, психологічна, соціологічна, методична служби, наукові та інші об’єднання учнів, вчителів, батьків (рис 2. 12.).

STR1

 

Рис. 2.12. Структура органів управління Житницького ЗЗСО

 

Навчання за індивідуальною та екстернатною формами навчання у Навчальному закладі організовуються відповідно до положень про індивідуальне навчання та екстернат у системі загальної середньої освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України.

 Навчальний заклад планує свою роботу самостійно відповідно до перспективного, річного, щомісячного, щотижневого планів.

У плані роботи відображаються найголовніші питання роботи Навчального закладу, визначаються перспективи його розвитку.

План роботи обговорюється педагогічною радою, затверджується спільно адміністрацією та радою Навчального закладу.

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, що складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини. Робочий навчальний план погоджується радою навчального закладу, педагогічною радою і затверджується віддіом освіти. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники Навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів. Навчальний заклад здійснює навчально-виховний процес за груповою та індивідуальною формами навчання.

Навчальний рік у закладі поділяється на семестри, починається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Загальна тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів. Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у Навчальному закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

У Навчальному закладі контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до нормативних вимог, визначених Міністерством освіти і науки України.  Облік навчальних досягнень учнів протягом навчального року здійснюється у класних журналах, інструкції про ведення яких затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Цілі виховного процесу в Навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах. У Навчальному закладі забороняється утворення та діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.

Учасниками  навчально-виховного процесу в Навчальному закладі є учні, педагогічні працівники, бібліотекар, інші спеціалісти закладу, керівники, батьки або особи, які їх замінюють.

Педагогічними працівниками Навчального закладу можуть бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечують результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я яких дозволяє виконувати посадові обов’язки.  До педагогічної діяльності у Навчальному закладі не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показаннями, за вироком суду. Перелік медичних протипоказань щодо провадження педагогічної діяльності встановлюється законодавством України.

У Навчальному закладі обов’язково проводиться атестація педагогічних працівників. Атестація здійснюється, як правило, один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

Безпосереднє керівництво Навчальним закладом здійснює його директор. Директором може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше 3 років. Директор Навчального закладу призначається на посаду начальником відділу освіти, культури, спорту та туризму Виконавчого комітету Пришибської сільської ради  за контрактом та звільняється з посади згідно з законодавством України.

Заступник директора призначаються на посаду та звільняються з посади директором закладу .

 Вищим органом громадського самоврядування Навчального закладу є конференція колективу, що скликається не менш 1 разу на рік. Делегати конференції з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:

- працівників Навчального закладу – зборами трудового колективу;

- учнів школи ІІ-ІІІ ступенів Навчального закладу – класними зборами;

- батьків, представників громадськості – класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів. Термін їх повноважень становить один рік.

Конференція правочинна, якщо в її роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.

Право скликати конференцію мають голова ради Навчального закладу, делегати конференції, якщо за це висловилось не менше третини її загальної кількості, директор Навчального закладу.

У період між конференціями діє рада Навчального закладу.

Очолює раду Навчального закладу голова, який обирається із складу ради. Голова ради може бути членом педагогічної ради. Головою ради не можуть бути директор Навчального закладу та його заступники. Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій і зміст їх роботи визначаються радою. Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності Навчального закладу, пов’язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.

Структура методичної роботи складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, які відповідають цілям і завданням, що стоять перед  школою та втілюються у різних формах, методах і засобах. У школі здійснюється колективна та індивідуальна методична робота. Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників.

Положенням про загальноосвітній навчальний заклад визначено обов’язки педагогічних працівників, зокрема необхідність постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і педагогічну культуру. Радикальне оновлення системи загальної освіти передбачає підвищення професійної самостійності педагогів, надання їм права на конструювання змісту освіти, вибір форм і методів навчання та виховання, що збільшує ступінь відповідальності педагогів перед суспільством, учнями, батьками за кінцеві результати навчально­виховного процесу. За цих умов суттєво зростає роль методичної роботи усіх рівнів у вдосконаленні професійної компетентності педагогів, підготовці їх до діяльності в новій освітній ситуації, у забезпеченні особистісно­професійного розвитку. Перед методичною службою актуалізувалися завдання: насамперед інтенсивно розвивати методичні межі професійного досвіду педагогів та інтерес до методичної творчості в умовах оновлення системи освіти. Головна мета науково­методичної роботи з педагогічними кадрами – забезпечення неперервного і цілеспрямованого професійного зростання педагогічних працівників відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик[19,4].

Житницький заклад загальної середньої освіти налічує 13 педагогічні працівники. Усі педагогічні працівники на сьогоднішній день мають  вищу освіту.  Аналіз кадрового складу педагогічних працівників свідчить про наявність потужного потенціалу за професійною ознакою. 5 педагогічних працівників мають вищу кваліфікаційну категорію, а 3 педагогічних працівників мають педагогічне звання. Упродовж останніх років освітяни показують високі результати професійної діяльності. багато з них є переможцями різних фахових конкурсів, авторами навчально­методичних посібників, освітянських програм, численних публікацій у педагогічній пресі.

Сучасні освітні реалії зумовлюють пошук нових підходів до організації методичної служби. Назріла потреба в оновленні форм діяльності шкільної методичної служби з метою надання допомоги педагогу в самовдосконаленні і становленні творчої особистості.

Традиційна методична робота передбачає підвищення професійного рівня учителя шляхом нарощування знань про нові методики, прийоми, технології і набуття вмінь використовувати їх у своїй діяльності. Треба зазначити, що саме так донедавна будувалася методична робота в школі, і, певною мірою, вона вважалася результативною. Але враховуючи нові тенденції розвитку освіти та, зокрема, методичної роботи, ми визначили відповідні цілі та розробили нову модель методичної служби.

Для реалізації основних напрямів діяльності розроблено модель методичної служби, яка перед бачає створення умов для досягнення вчителями такого рівня, який би відповідав їхньому особистому потенціалу, розвивав їхню творчість, компетентність, позитивно впливав на навчання та виховання сучасного школяра. За такої організації діяльності можливе надання адресної допомоги всім педагогічним кадрам.

В освітньому просторі функціонують такі сектори методичної служби: бібліотечно­інформаційного забезпечення, соціально­психологічного супроводу, методичної підтримки інформатизації освіти й освітніх галузей – та постійні і динамічні, проблемні, проектні, експертні, робочі групи супроводу інноваційного розвитку методичного центру та навчального закладу в цілому.

Для задоволення потреб педагогічних працівників в оволодінні інформаційними технологіями проводяться тренінги для вчителів інформатики та навчання вчителів­предметників.  Освітній заклад має власний сайт для організації дистанційного навчання, поширення та презентації передового педагогічного досвіду

Одним із найактуальніших напрямів оновлення змісту освіти є організація профільного навчання в старшій школі. У сільських школярів немає можливості вибору іншого освітнього закладу, окрім школи в рідному селі. У такій ситуації досить складно врахувати індивідуальні особливості й прагнення кожного учня, що зводить нанівець саму ідею профільної освіти.

   Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально – виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду та педагогічної інформації. Колективними формами методичної роботи є: педагогічна рада, інструктивно – методичні наради, теоретичні та практичні семінари, школи професійної майстерності, передового досвіду, педагогічні читання тощо.

Педагогічна рада – вищий колегіальний орган ліцею, який координує питання навчально – виховної, навчально – методичної діяльності. Педагогічна рада визначає основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних принципових питань діяльності навчального закладу (рис. 2.13.).

Головою педагогічної ради є директор. До складу педагогічної ради входять заступники директора, учителі, психолог, соціальний педагог. Робота педагогічної ради проводиться відповідно до плану, який складається, як правило, на навчальний рік та затверджується на першому засіданні педагогічної ради. Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. З питань, які обговорюються, виносяться рішення з визначенням термінів і виконавців, а також осіб, що здійснюють контроль за їх виконанням. Педагогічна рада має право виносити рішення при наявності не менше двох третин її членів. Рішення педагогічної ради приймаються більшістю голосів. При рівності голосів ухвальним є голос голови педагогічної ради. Рішення педагогічної ради вступає в дію тільки після його затвердження головою ради.

Педагогічна рада

Рис. 2.13. Система роботи педагогічної ради  Житницького ЗЗСО

Організацію роботи з виконання рішень та рекомендацій педагогічної ради здійснює голова ради. З найбільш важливих рішень педагогічної ради видаються накази. Інформація про результати виконання попередньо прийнятих рішень заслуховується на чергових засіданнях ради. Діловодство педагогічної веде секретар, який обирається з членів ради терміном на навчальний рік та працює на громадських засадах. Протоколи засідань підписуються головою та секретарем. У протоколі фіксується його номер, дата засідання, кількість присутніх, порядок денний, короткий зміст виступів, пропозицій, зауважень та прийняте рішення. До протоколу додаються матеріали з питань, що обговорювалися. Протоколи засідань педагогічної ради зберігаються у архіві школи до десяти років.

Керівництво роботою методичних об’єднань здійснюють керівники методичних об’єднань, які обираються з найбільш досвідчених вчителів. Персональний склад методичних об’єднань, а також керівники методичних об’єднань затверджені наказом директора школи. Керівники закладу є членами методичних кафедр відповідно до профілю їх викладацької діяльності[16, 65].

План роботи методичного об’єднання розробляється на навчальний рік за результатом попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників.

На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записуються його номер, дата засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.

Інструктивно – методичні наради проводяться адміністрацією  з метою інформування педагогічних працівників, оперативного вивчення та обговорення нормативних актів, документів, окремих поточних питань, доведення конкретних завдань, а також поточного інструктажу педагогічних працівників.

Проблемні семінари, семінари – практикуми, лекторії, школи передового досвіду організовуються з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально – виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду і проводяться диференційовано залежно від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх професійної компетентності.

Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівня освіти, професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо. Індивідуальним формами методичної роботи є наставництво, консультації, самоосвіта, стажування тощо.

Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо.

До індивідуальних форм відноситься індивідуальна методична допомога педагогічним працівникам школи .

Загальну організацію методичної роботи в Житницькому закладі загальної середньої освіти здійснює директор. Безпосереднім організатором методичної роботи є заступник директора, в обов’язки якого входить організація даної роботи з педагогічними працівниками. Конкретну методичну роботу з різними категоріями методичних працівників відповідно до специфіки їх діяльності проводить заступник директора, керівники методичних об'єднань.

В організації методичної роботи та її планування  актуальні завдання розвитку освіти. Планування методичної роботи – це система заходів, що забезпечує її безперервність, впорядкованість, визначеність, відповідність потребам навчально – виховного процесу та особистим запитам педагогічних працівників. Реалізації програмних цілей  Житницького закладу загальної середньої освіти та методичної роботи сприяє робота над єдиною науково – методичною проблемою: «Удосконалення системи навчально-виховного процесу шляхом формування конкурентно спроможної особистості з високим рівнем життєвих компетенцій»

Методична робота на рік планується на підставі аналізу діяльності педагогічного колективу у вигляді самостійного розділу річного плану роботи закладу загальної середньої освіти.

План методичної роботи розробляється  заступником директора, обговорюється на педагогічній раді, затверджується директором закладу загальної середньої освіти.

Виконання плану методичної роботи узагальнюється у звіті, який методист подає директору закладу загальної середньої освіти.

З метою забезпечення належних умов для організації та проведення методичної роботи в щколі створено методичний кабінет, який є центром методичної роботи, де зосереджуються інформаційні, навчально –  методичні, нормативні матеріали, матеріали кращого досвіду педагогічних працівників, зразки плануючої та звітної документації, дидактичних, наочних матеріалів тощо[18, 13].

Отже, методична служба – це соціально­педагогічна система, спрямована на розвиток професійної компетентності вчителя. Цілісність розробленої системи методичної роботи з розвитку професійної компетентності педагогів забезпечується наявністю та доцільним вибором організаційних форм (компонентів структури), наступністю і взаємозв’язком між ними. Відповідно до нових вимог, що висуваються суспільством, методична служба стає ефективною умовою розвитку професійної компетентності педагогів, оскільки реалізує їхні індивідуальні можливості шляхом застосування різноманітних форм організації роботи. Завдяки співпраці з  Черкаським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, Жашківським районним відділом освіти буде продовжено та удосконалено систему роботу зі створення необхідних соціально­педагогічних умов для підвищення професіоналізму педагогів, оскільки всі ми розуміємо: у нас сьогодні особлива місія, у наших руках – майбутнє.

 

 

ВИСНОВКИ

 

У нинішній складний період розвитку  та розбудови  системи національної освіти сучасність вимагає  реорганізації управлінської діяльності, професійної готовності педпрацівників  до впровадження інновацій, пошуку нових науково–методичних підходів до технологічного забезпечення освітнього процесу, що протікає за умов відкритості школи, залучення громадськості до вирішення нагальних освітніх проблем.

Інформатизований,  інноваційний освітній простір спонукає  методичні служби до збагачення  та оновлення змісту й форм методичної роботи, створення варіативного, поліфункціонального  науково–методичного середовища, що забезпечить умови розкриття творчого потенціалу  суб’єктів освітнього  процесу, збагачення їх професійного досвіду, вдосконалення компетентнісного рівня.

Пропонована до розгляду   структура  методичної роботи у межах територіальних освітніх утворень передбачає зміну традиційних ієрархічних  вертикальних зв’язків на горизонтальні, інформаційні, коопераційні, що ґрунтуються  на засадах партнерства та співпраці.

Чинна система внутрішньошкільної науково-методичної роботи відіграє важливу роль у розвитку сучасної загальноосвітньої школи. Тривалий час вона відповідала вимогам школи: педагогічні кадри були озброєні необхідними знаннями, вміннями; сприяла піднесенню їх наукового рівня та професійної майстерності.

Однак, при удосконаленні як у змістовному, так і в організаційному плані, внутрішньошкільна науково-методична робота нині забезпечує повною мірою подолання суперечностей між рівнем знань та вмінь педагогів і вимогами суспільства.

Задля підвищення ефективності шкільної освіти, потрібно розглядати необхідність удосконалення науково – методичної роботи через призму моделі психолого-педагогічної компетенції учителя у двох блоках: блоку знань та блоку умінь. При цьому, на підставі оцінки та самооцінки діяльності учителя визначені та впроваджені нові методичні проблеми, що загалом створює певну циклічність та цілісність роботи всього педагогічного колективу школи.

Протягом всієї історії розвитку нашої школи не припинялася спроба розробити та розповсюдити в практиці освіти оптимальні моделі навчання, що пов’язані з інноваційними формами і методами навчального процесу. Найбільш відомі з них – моделі навчання, що орієнтуються на інтелектуальний розвиток та виховання дитини.

Розглядалися, вдосконалювалися та розповсюджувалися  відомі й апробовані моделі удосконалення методичної роботи в школі, що побудовані на принципах розумового розвитку учнів.

Проте застосування конкретних моделей до певного закладу освіти у повному обсязі регулюється державою та законами про освіту.

Модель удосконалення управління методичною роботою в Житницькому закладі загальної середньої освіти, що успішно працює в умовах впровадження новітніх технологій, передбачає поступове інтелектуальне збагачення учителя, підвищення його професійних здібностей, фахових можливостей та послідовності у зв’язку «від вчителя до учня» під час організації навчально-виховного процесу в школі як формування творчої інтелектуальної індивідуальності кожної дитини.

Науково-методична робота здійснюється на засадах загальнопедагогічних принципів (демократизації, гуманізації, диференціації, індивідуалізації та індивідуального підходу.

Динаміка змін в усіх сферах життєдіяльності сучасної людини потребує нового змісту шкільної освіти, і нових підходів до організації навчально-виховного процесу. Насамперед це пов’язано з інтенсивним розвитком інформаційних технологій, інтеграцією вітчизняної освіти у світовий та європейський освітній простір. Відтак зростає роль менеджера шкільної освіти як основного стратега розвитку навчального закладу.

Оновлення сучасної школи потребує значних зусиль як з боку педагогічного колективу, так і керівництва навчальним закладом. Одним із шляхів досягнення позитивних змін у вітчизняній шкільній освіті є активне удосконалення методичної служби школи в усіх її складових.

На сучасному етапі суттєво змінюються функції методичної служби – від директивних до орієнтуючих. На черзі розробка змісту, форм навчально-методичної роботи за умов демократизації її спрямованості з урахуванням інтересів працівників різних рівнів підготовки. Саме в процесі методичної роботи, коли формується і вдосконалюється професійна компетентність і педагогічна майстерність, створюється такий колектив, що орієнтує свої професійні потреби на результативну діяльність.

Домінуючою формою методичної роботи в школі є методичні об'єднання (кафедри, асоціації) педагогічних працівників.

Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Організаційно - методичне моделювання наданої системи науково- методичного супроводу субєктів освітнього процесу  здійснюється за умови оптимального дотримання співвідношення колективних, групових,  індивідуальних, формальних та неформальних різновидів методичної роботи, спрямованих на формування професійної компетентності освітян та готовності до продуктивної участі працівників служб сприяння здійсненню осітньої діяльності в навчально-виховному процесі на засадах партнерства та співпраці, включення їх до продуктивного та конструктивного  методичного  окружного полілогу.

У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня учителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

За результатами проведеної експертизи можна зробити висновок, що розроблену модель управління методичною роботою доцільно впроваджувати в практику роботи Житницького закладу загальної середньої освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1.              Артюх, М. Особливості сучасного оновлення управління
    діяльністю районного відділу освіти / М. Артюх // Освіта і управління. –2006. – № 2. – С. 55-58. – Бібліогр.: 3 назв.- укр.
  2.              Баранецька Н. Організація методичної роботи з педагогічними кадрами // Управління освітою. – 2004. – № 22. – С.8-9
  3.              Березняк Є. С. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи / Є. С. Березняк. –.: ІСДО, 1996.— 64 с.
  4.               Бережний С, Тарнавська А., Бережна Г. Знаємо, можемо, хочемо // Освіта. - К., 2003, - № 58.- С.101
  5.              Біляєва О.І., Співаковський О.В., Щедролосьєв Д.Є. Інформаційно-аналітична система керування ЗНЗ “Школа ”. – Херсон: ХДУ, 2006.
  6.              Биков В.Ю. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології. Колективна монографія / В.Ю. Биков, О.О. Гриценчук, Ю.О. Жук та інші. – К.: Атіка, 2005.
  7.              Бойко, А. Науково-методичний супровід професійно-педагогічної підготовки вчителя / А. Бойко // Рідна шк. — 2009. — N 12. — С. 28-33. —Бібліогр.: 9 назв.– укр.
  8.              Бойченко М.А. Розвиток творчого потенціалу освітніх лідерів: Британський досвід / М.А. Бойченко // Витоки педагогічної майстерності. Збірник наукових праць ПНПУ ім. В.Г.Короленка. Випуск 8. –2011.–С. 69-74.
  9.              Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі / В.І.Бондар. – К.: Школяр, 2000. – 191с.
  10.         Борова Т.А. Теоретичні і методичні засади адаптивного управління  професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчаль-ного закладу. Автореферат  докт. пед наук: 13.00.06 / Т. А. Борова. – К., 2012.
  11.         Варенко В.М.  Інформаційно-аналітичні технології прийняття ефективних управлінських рішень / В. М. Варенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2014. - № 3. - С. 62-65.
  12.         Васильченко Л.В. Управлінська культура і компетентність керівника – Х.: Вид. група «Основа», 2007, - 176 с. – Б-ка журн. «Управління школою»; Вип. 3(51)).
  13.         Васильченко Л. В. Дистанційне навчання: науково-методичне; інформаційний простір навчального закладу / Л. В. Васильченко, В. Л. Шевченко. – Х.: Основа, 2009. – 208 с. – (Б-ка журналу «Управління школою»; Вип. 1 (73)).
  14.         Галчановський М.В. Організація навчально-виховного процесу// З досвіду роботи середніх навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. 2005 №5 – 207 с.
  15.         Гах О. Система методичної роботи НВК // Завуч. – 2004. – № 26-27. – С.4-43

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
13 листопада 2019
Переглядів
1683
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку