Опис інтерактивних прийомів та приклади використання на уроках української літератури

Про матеріал
В статті описано шляхи реалізації використання інтерактивних методів навчання на уроках української літератури
Перегляд файлу

Опис інтерактивних прийомів та приклади використання на уроках української літератури

Колективно-групове навчання

Прийом «Незакінчені речення»

Цей прийом часто використовується в по­єднанні з прийомом «Мікрофон», що дає можливість учням грунтовно працювати над формою висловлення власних ідей, порів­нювати їх із висловлюваннями інших учнів. Учні швидше долають стереотипи, вільні­ше висловлюються щодо запропонованих тем, навчаються вміння говорити коротко, по суті й переконливо.

Організація роботи

Визначивши тему, з якої учні будуть вислов­люватись, використовуючи уявний мікро­фон, формулою «незакінчене речен­ня»  пропонується учням висловлюючись закін­чувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...»,

 «Ця ін­формація дозволяє нам зробити висновок про те, що...»,

«Це рішення було при­йнято тому, що...» ,

«Це мій улюблений герой, бо…»,

«Цей твір нас навчив …» тощо.

Мікрофон

Прийом «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по чер­зі, відповідаючи на запитання або вислов­люючи свою думку або позицію. Правила проведення такі:

говорити має тільки той, у кого в руках символічний «мікрофон»;

відповіді не коментуються і не оціню­ються;

коли хтось висловлюється, ніхто не має права перебивати, коментувати, викри­кувати з місця.

Приклад застосування прийому «Мікрофон»

Проблемне питання

Визначте теми, почуття, явища, які об’єднують твори Лесі Українки або усім їм притаманні.

I група — «Напис на руїні», «Товаришці на спомин», «І все-таки до тебе думка лине»

ІІ група – Визначте основні мотиви лірики Лесі Українки.

ІІІ група – «Слово, чому ти не твердая криця», «Як я люблю оці години праці», «Contra spem spero!»

Коло ідей

Метою технології є залучення всіх учнів до обговорення проблеми. Порядок про­ведення:

учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих гру­пах;

після того як час на обговорення вичер­пано, кожна група представляє лише один аспект проблеми, яку обговорю­вала;

спікери груп висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді;

під час обговорення теми на дошці скла­дається список висловлених ідей;

коли всі ідеї щодо розв'язання пробле­ми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

Найдоцільніше застосувати «Коло ідей», обговорюючи питання, важливе для всьо­го класу.

Наприклад:

• Що в житті людини є найціннішим і найнебезпечнішим одночасно, най­кращим і найгіршим?

«Мозковий штурм»

Це - ефективний метод колективного об­говорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного виражен­ня думок усіх учасників і допомагає знахо­дити кілька рішень з конкретної теми.

Учитель називає проблему, яку треба розв'язати, та запрошує учнів до колектив­ного її обговорення — «мозкового штурму», який організовується за такими етапами:

проблему або проблемне питання запи­сують на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима;

учасники штурму висувають ідеї щодо розв'язання проблеми. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними;

учень записує на дошці всі ідеї, що ви­суваються;

коли всі присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється;

після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують;

обирають ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть розв'язанню поставленої проблеми.

Під час «мозкового штурму» необхідно:

намагатися зібрати якомога більше ідей щодо розв'язання задачі або проб­леми;

змусити працювати уяву: не відкидати жодну ідею тільки через те, що вона су­перечить загальноприйнятій думці;

можна подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

не обговорювати, не критикувати ви­словлення інших, не намагатися оціню­вати запропоновані ідеї.

Колективне складання плану навчальної діяльності на уроці як приклад застосування прийому «Мозковий штурм»

Помічник учителя підходить до кожного учня з конвертом, у який діти кладуть ар­куші з побажаннями: «Щоб ознайомитися з новелою М.Коцюбинського «Intermezzo», мені треба ...» Діставши картки з побажаннями, складаємо колективний план роботи:

1. Що таке імпресіонізм?

2. Новела  як літературний жанр, її особли­вості.

3. Життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського.

4. Що таке іntermezzо?

5. Зміст новели «Intermezzо».

Метод «Прес»

Метод «Прес» використовують у випад­ках, коли виникають суперечливі питання й виникає необхідність чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у своїй правоті. Метод надає учням можливість навчитися формулювати та аргументовано висловлювати власну думку з дискусійного питання чітко та стисло, впливати на думку співрозмовників.

Щоб висловлювання відповідало вищезгаданим критеріям, воно повинно мати таку структуру й етапи:

позиція;. «Я вважаю, що ...»;

обґрунтування: «...тому, що...»;

приклад: «Наприклад...»;

 висновки: «Отже (тому), я вважаю...».

У виступах, якщо це можливо, слід вико­ристовувати:

думку експертів;

статистичні та наукові дані;

закони України;

інші допоміжні матеріали (речові до­кази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).

Найдоцільніше застосувати цей метод на­прикінці уроку, коли проводиться  підсумок вивченого за урок.

                                                «Займи позицію»

Цей прийом допоможе з'ясувати існуючі позиції і думки щодо проблемного питан­ня. Також кожному учневі надається мож­ливість висловитися, обґрунтувати свою позицію, знайти найпереконливіші аргу­менти, порівняти їх з аргументами інших. Якщо учня переконали, він може перейти на іншу позицію в будь-який час та оціни­ти висловлювання інших учнів.

Порядок проведення:

учитель називає тему та пропонує ви­словити свою думку з досліджуваної теми;

учні, шикуються біля того плаката («так», «ні», «не знаю»), який відповідає їхній позиції;

самостійно або в групі своїх однодумців учні добирають кілька сильніших аргу­ментів, щоб переконати інших у своїй правоті, будуючи висловлювання, за­стосувавши метод «Прес»;

позиції та аргументи інших уважно за­слуховуються;

якщо після обговорення дискусійного питання учні змінили точку зору, вони можуть перейти до іншого плаката і по­яснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.

Приклад застосування прийому «Займи позицію»

Проблемне питання

Чіпку змалку ображали , ненавиділи і любили. Чи виправданими були дії баби Оришки  та матері стосовно їхнього виховання Чіпки?

Учні розташовуються в класі залежно від своєї думки щодо проблемного питання:

«має рацію мама Чіпки»;

«має рацію баба Оришка»;

«не визначився».

Учні висловлюють думки, наводячи дока­зи та аргументи.

Розігрування ситуації в ролях (рольова гра, імітація)

Мета розігрування ситуації в ролях — визна­чити власне ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведін­ки в подібній ситуації через гру, виконан­ня ролі, яка є близькою до реальної життє­вої ситуації. Вона допомагає навчитися че­рез досвід та почуття.

Рольова гра імітує реальність, учні «про­живають ситуацію в ролях», які їм діста­лись, та надає можливість діяти «як на­справді». Вони можуть поводитись і грати свою роль, моделюючи реальну поведін­ку, якщо це ситуації, у яких вони вже по­бували.

Якщо вони беруть участь у рольовій ситу­ації, вони повинні:

чітко дотримуватись своєї ролі;

уважно слухати партнерів та вчителя;

не коментувати діяльність інших, пере­буваючи в ролі; -

ставитися до своєї ролі як до реальної жит­тєвої ситуації, у яку вони потрапили;

вийти з ролі по закінченні рольової гри;

брати участь в її аналізі.

Приклад рольової гри «Заплутана розповідь»

Завдання. Встановити помилки й неточно­сті в повідомленні.

Розповідь Михайла з твору О.Кобилянської «Земля»

Михайло. Народився  я у бідній родині Івоніки та Марійки Федорчуків, у яких крім мене було ще двоє дітей: брат Сава та сестра Анна. Дуже добре жилося моїм батькам, тому що одного разу вони випадково натрапили на скарб і могли жити далі заможно і ні про що не турбуватись. Тільки ми (діти) не ледарювали і щодень тяжко працювали. Одружившись, жили ми гарною дружною родиною.

Помилки й неточності

1. У Федорчуків було двоє синів Михайло і Сава,  а дочки в них не було.

2. Івоніка та Марійка не були бідною родиною і не знайшли скарб, а тяжкою працею нажили своє багатство.

3. Сини за характером були різні , а Сава не хотів працювати

4. Одруженим був тільки один із синів.

5. Михайла було вбито в лісі.

Групова робота

Тема: «Кайдашева сімя» І.Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість - хроніка

 (Відбувається знайомство з героями повісті у формі групової роботи. У кожного учня-спікера – бейдж із указанням імені дійової особи твору. Решта учнів об’єднуються в 6 груп. Десятикласники відповідають на запитання свого персонажа.)

1 група. Кайдашиха

1) За що я зневажаю свого чоловіка?

2) Чому з деякими людьми проявлясь моя улесливість?

3)Розкажіть про мене , якою я була свекрухою, матір’ю та бабусею?

4) Якою була моя старість?

5)Як ставились до мене мої діти? Чому?

2 група. Кайдаш

1) Ким я працюю, щоб прогодувати сім’ю?

2)Якою була моя вдача?

3)Чому я почав повільно скачуватися на дно?

4)Чи намагалися діти допомогти мені звільнитися від «зеленого змія»?

5)Як закінчилось моє життя?

3 група. Карпо

1)Розкажіть про мої риси вдачі та ставлення до дівчат?

2)Яким було моє кохання?

3)Як я ставлюсь до батьків та брата?

4)Що впливало на моє ставлення до оточуючих?

5)Чи хотіли б ви бути схожим на мене?

4 група. Лаврін

1) Розкажіть про мої риси вдачі.

2)Як і коли я покохав Мелашку?

3) Як я ставлюсь до батьків?

4)Чи уподібнився я до свого брата? Чому?

5) Чи хотіли б ви бути схожим на мене?

5 група. Мотря

1) Розкажіть про мої риси вдачі.

2)Як я ставилась до своєї свекрухи і чи показувала це почуття?

3)Чи дружила я зі своєю братихою?

4)Чи мучила мене совість за мої аморальні вчинки стосовно рідні?

5)Оцініть мої вчинки.

6 група. Мелашка

1)Якою я зростала у своїх батьків?

2)Яким було моє життя у сім’ї чоловіка?

3)Як я намагалася захиститися від нападок свекрухи?

4)Чи змінилось ставлення свекрухи після мого повернення з Києва?

5)Ваше ставлення до мене.

 

Фрагменти уроків з інтерактивними прийомами навчання

Фрагмент № 1

Тема: Еволюція Чіпки від правдошукача до розбійництва

Мета: розкрити характер героя роману в усій його складності

й з'ясувати причини, що привели Чіпку до морального падіння; розкрити огидність злочину; формувати вміння учнів осмислювати прочитане; виховувати в старшоклас­ників прагнення зберегти кращі моральні якості, жити за законами народної моралі й етики.

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо роботу над зміс­том роману Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла пов­ні?», зокрема над характеристикою його образів. Різне судилося життя героям роману, до кожного з них у нас своє ставлення.

Життя Максима — шлях грабунку, кровопролиття, розбою. Смерть Максима — попередження Чіпці: стій, зупинись, бо й тобі буде те саме. Ні до чого доброго цей шлях не приведе.

  Тож прослідкуємо на сьогоднішньому уроці, як Чіпка про­жив свій вік, якими законами й правилами він керувався в житті.

Дослідимо образ Чіпки Варениченка, спробуємо осягнути внутрішній світ героя, який відображається в його вчинках, діях, словах. Спробуємо зрозуміти, хто ж Чіпка насправді: захисник народних прав, борець за справедливість, злочинець чи, можливо, герой?

Дискусія.

Учитель .Для цього ми з вами розділимося на дві групи: обвинувачів й захис­ників, щоб прослідкувати за життям головного героя роману Нечипора Варениченка. А оскільки без дискусії нам не обійтись, давайте пригада­ємо «Правила проведення диспуту».

Якщо хтось говорить — слухай.

Кожен говорить по черзі, а не всі водночас.

Якщо хочеш висловитися, підніми руку, щоб тебе побачили.

Не перебивай того, хто говорить.

Якщо ти не погоджуєшся з кимось, переконайся, що ти хочеш.

Критикуй ідею, а не особу, яка її висунула.

Не смійся, коли хтось говорить.

Заохочуй до участі інших.

Учитель. Тож зараз пропоную кожній групі висловити свої думки з приводу обвинувачення та захисту Чіпки Варениченка. Суддя вислу­хає їх і винесе справедливий вирок. У чому ж звинувачується головний герой роману — Чіпка Варениченко?

Учень-суддя. Нечипор Варениченко, мешканець села Піски, зви­нувачується в тому, що він разом зі своїми дружками в стані сп'яніння вночі напали на сім'ю заможного козака Хоменка, що мешкав на ху­торі. Жорстоко вирізали всю сім'ю, навіть не пожаліли немовля. Лише десятирічна дівчинка змогла чудом врятуватися. Сьогодні суд має ви­нести вирок стосовно його вчинків. Хто ж Чіпка: злочинець чи борець за справедливість?

І група... Я думаю... (дискусія).

Учитель. Ми простежили слідом за авторами непростий життєвий шлях головного героя. І зараз прошу суддю підвести підсумок нашої дис­кусії й винести вирок головному герою.

Учень-суддя. І обвинувачі, і захисники переконливо аргументува­ли свої думки, наводили вагомі факти з роману. І хоча в Чіпки були всі підстави стати борцем за соціальну справедливість, не можна виправ­дати його злочину, коли він убив сторожа, вирізав мирну сім'ю хуторян. Життя — це найдорожче, що є в людини. І ніхто не має права посяга­ти на нього. Тому Чіпка — злочинець, що не розкаявся: «Один Чіпка не плакав. Як той сич насуплений, стояв він нарізно всіх, звісивши на гру­ди важку голову, в землю втупивши очі — тільки коли-не-коли з-під на­суплених брів посилав на людей грізний погляд... Не знайшлося душі, щоб підійшла до нього, попрощалася».

Учитель.   -  Як ви розцінюєте вчинок матері, яка не приховала злочин сина?

Метод «Обери позицію» (засуджую, виправдовую)

Учитель. Так, Чіпка — вбивця, злочинець. Все життя він шукав правду й одночасно нею нехтував. Шукав її межи людьми, а власну втра­тив. Збирався помститися своїм кривдникам, а вбивав невинних: сто­рожа, сім'ю Хоменків. За все в житті слід відповідати і, можливо, якби покарали Чіпку за нерозкриту смерть сторожа, то сім'я Хоменків була б жива.

Зараз я пропоную для груп наступне завдання: створити плакати, на яких схематично зобразити:

I — схематично життєвий шлях Чіпки.

II — за допомогою кольорової гами передати внутрішній світ головного героя (учні зобразили маску для обличчя, використавши чорний, білий, червоний кольори, причому на одній частині позначили вели­кий рубець).

У групах визначаються: спікер, художник, доповідач.

Учитель. Каторга для Чіпки — справедливе покарання. І, можли­во, після повернення з каторги він зможе змінити своє життя, яке йому не вдалося прожити, не розтративши духовних скарбів: доброти, любо­ві, кохання, гідності.

А зараз уявіть на мить, що ви зустрілися з Чіпкою. Які поради при на­годі ви б дали йому на майбутнє життя?

Метод «Коло ідей»

Навчитися прощати.

Критично ставитися до себе й своїх вчинків.

Шукати винуватців нещасть не тільки десь, а й у собі

Шукати порятунку не в пиятиці, а в роботі, серед людей і т. ін. (Звернення учнів до епіграфа уроку, трактування його)

Підсумок. Кожна людина народжується на світ для добра, але, на жаль, у житті Чіпки переважило зло й повело його в нікуди. Якщо б схаменувся Чіпка, зрозумівши, що розбійницький шлях веде в прірву, то був би господарем свого життя. Давайте подумаємо, а скільки сьо­годні молодих людей, шукаючи легкого хліба, заможного життя, «кай­фу», виходять на шлях розбою й стають кримінальними злочинцями? Для вас все попереду, ви щасливі від того, що ваше життя тільки по­чинається.

Скажіть, чого ж навчив кожного з вас гіркий досвід Чіпки?

Метод «Мікрофон»

Змушує кожного замислить над загальнолюдськими цінностями, над суттю людського буття.

Будемо пиячити, красти, вбивати — втратимо людську подобу.

Вчить дотримуватися народної моралі, загальнолюдських норм і т.п.

Учитель. Гіркий досвід Чіпки дає зрозуміти, що життя — це не чер­нетка, в якій можна виправити помилку чи вирвати заплямований аркуш.

Його слід творити за законами честі й порядності, пам'ятати про найви­щі моральні цінності людини. І дай, Бог, щоб ваша життєва нива була не дуже тернистою, а якщо комусь доведеться оступитися, щоб знайшов у собі силу зробити правильний наступний вирішальний крок.

Лунає грамзапис «Дай, Бог» у виконанні О. Малініна.

Учитель. Думаю, що сьогоднішній урок змусив вас задуматися над власними звичками, характером, поведінкою, вчинками. Тож повчіть­ся на помилках Чіпки і йдіть по життю не з опущеними вниз очима, а з високо піднятими головами.

Зараз з'ясуємо, чи досягнута мета уроку, чи справдилися ваші очі­кування.

Аналіз карток очікування.

Фрагмент № 2

Тема: Історико-романтична повість М.Старицького «Облога Буші». Пригодницький сюжет, драматизм, багато проблемність.

Мета: допомогти учням усвідомити проблематику твору; розвивати навички цілісного сприйняття великого твору; формувати національну свідомість учнів, почуття відповідальності перед своїм народом.

Слово вчителя.

Роздуми про «братовбивчу» війну та багато інших важливих проблем піднімає

М. Старицький у повісті «Облога Буші», знайомство з якою ми розпочинаємо на сьогоднішньому уроці.

 «Мозковий штурм».

1. Визначте проблематику твору.

(У повісті М. Старицького «Облога Буші» підняті проблеми: патріотизму, служіння вітчизні і зради; братовбивчі війни; кохання; самопожертви; життя і смерті та ін.)

2. Визначте поняття, явища або почуття, які об'єднують героїв або їм усім притаманні.

- Сотник Завісний, автор, Орися. (Патріотизм, антимілітаристські настрої)

- Орися, Антось, Катря. (Вміють сильно кохати.)

    - Чарнецький,   Лянцкоронський,   Потоцький. (Жорстокі вороги України.)

    «Мікрофон». 

Я вдячний (вдячна) нашому часові...

Фрагмент № 3

Тема: Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією у драмі-феєрії Лесі Українки

Мета: допомогти учням усвідомити суть конфлікту, розкрити підтекст драми ; навчити виділяти головне та деталі, цілісно сприймати великий твір; розвивати вміння висловлювати свої думки з приводу прочитаного; виховувати в учнів гуманістичні ідеали , любов до природи та бережне ставлення до неї.

Слово вчителя.

Вічні проблеми, які постійно хвилюють людство — конфлікт між мрією та дійсністю, волею та духовним рабством, високими пориваннями душі особистості та буденним життям,  намагається розв'язати письменниця у своїй драмі-феєрії «Лісова пісня» і про це говоритимемо  на уроці.

 «Упізнай героя».

1)...не дав зрубати старезного дуба, хоч за нього давали великі гроші? (Дядько Лев.)

2)...чудовим співом ніжної сопілки пробудив зі сну Мавку? (Лукаш.)

3)...просить Лукаша не точити сік із берези, бо то її кров? (Мавка.)

4)...лукава, ніби видра, і хижа, наче рись? (Килина.)

5)...навмисне поранила руку, щоб не жа­ти жито й не шкодити Русалці Польовій? (Мавка.)

6)...в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати? (Водяник.)

7)...прагне все живе і вільне ввести в «твер­диню тьми і спокою»? («Той, що в скалі си­дить».)

8)...застерігав Мавку, щоб обминала людські стежки, бо на них «раз тільки ступиш — і пропала воля». (Лісовик.)

9)...для збагачення нехтує почуттями Лука­ша, що полюбив лісову царівну. (Мати Лукаша.)

10)...залицяється до Мавки, але не бачить в її очах торішнього кохання й кидає, коли з'являється Марище? (Перелесник.)

11)...захищає Мавку від матері Лукаша, про­сить не називати її відьмою, бо відьми жи­вуть у селі, а не в лісі? (Дядько Лев.)

12)...після зради Лукаша і її зневіри забирає Мавку до себе? (Марище.)

Проблемне питання.

У драмі-феєрії «Лісова пісня» відображений конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості. Які сили уособлюють різні сторони конфлікту?

Завдання для груп

1-а група. Чому Мавку незлюбила свекруха?

2-а група. Що зруйнувало душу Лукаша?

3-а група. Чи досягла Мавка щастя якого прагнула?

 

Фрагмент № 4

Тема: Життєвий і творчий шлях І.Франка

Мета: доповнити й поглибити знання учнів про І.Франка, набуті в попередніх класах, зупинитись на основних напрямках його діяльності; розвивати вміння учнів застосовувати свої знання; виховувати в них патріотичні почуття, любов і пошану до видатних діячів української культури.

Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок – ми розпочинаємо вивчати життєвий і творчий шлях провісника возз’єднання українського народу, визначного діяча нашої культури Івана Яковича Франка.

Ви вже не раз чули про І. Франка, вивчали його твори в молод­ших та середніх класах. Тому хочеться дізнатися, як ви засвоїли матеріал.

Пропоную провести  інтелектуальну розминку

Літературний диктант

1. Хто прищепив любов Івану Яковичу до народної пісні? (Мати)

2. Пристрасті письменника. (Рибальство, рибництво, мандрівництво)

3. Народний псевдонім І. Франка. (Каменяр)

4. Творчість якого письменника Іван Якович вивчив майже всю напам'ять?                  

(Т. Шевченка)

5. Найулюбленіший герой творів І. Франка. (Хлопчик Мирон)

6. Назва циклу казок для дітей письменника. («Коли ще звірі вміли гово­рити»)

7. Оповідання, яке для Івана Яковича було найбільш «особистим». («У кузні»)                  

8. Твір, у якому І. Франко відтворив прекрасні карпатські краєвиди, чарівну природу, народ, славний своєю героїчною історією. («Захар Беркут»)

9. Колір фарби, що була у діжці (І. Франко  «Фарбований Ліс»). (Синій)

10. Хто з героїв твору І. Франка «Захар Беркут» навчив тухольців робити метальні машини? (Мирослава)

11. Предмет, за допомогою якого Мирослава мала можливість вільно пере­суватися у ворожому таборі (І. Франко  «Захар Беркут»). (Перстень)

12. Бронзову фігуру каменяра, що розбиває скелю встановлено... (На могилі 

Франка у Львові на Личаківському цвинтарі)

 

 

docx
Додано
31 січня
Переглядів
190
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку