Урок Вічне таїнство кохання в повісті «Тіні забутих предків М. Коцюбинського

Тема.    Вічне таїнство кохання в повісті «Тіні забутих предків»                                                                                       М. Коцюбинського

Мета: у процесі аналізу допомогти учням розкрити для себе красу глибоких почуттів і взаємної вірності на прикладі головних героїв повісті Івана й Марічки; визначити значення справжніх людських почуттів у житті людини, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей, проаналізувати образи героїв; розвивати вміння зіставляти, аналізувати прочитане, висловлювати свої думки з приводу прочитаного; порушуючи «одвічні проблеми» людства – сенсу людського життя, щастя, краси, кохання, виховувати дітей відкритими і добрими, взаємну повагу, високі почуття.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет письменника, текст твору, ілюстрації до нього, фотоматеріал із краєвидами Карпат, тлумачний словник, мультимедійний проектор, ноутбук, дидактичне забезпечення уроку на слайдах, музичний супровід, кадри із фільму С. Параджанова "Тіні забутих предків", картки з завданням для груп, міні-дискусія.

Міжпредметні звязки: художня культура, українська мова, зарубіжна література.

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, усна зв'язна розповідь, робота в групах, інформаційне гроно, вправа «Кола Вена», інсценізація, компаративний аналіз, відеофрагменти, метод «Займи позицію», метод «ПРЕС».

                                                                            Перебіг уроку

         І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 (Звучить музика «Місячна соната» Бетховена або «Довга дорога в дюнах» Паул)

1.Учитель читає вірш Л. Костенко «Спини мене»

Спини мене, отямся і отям!
Така любов буває раз в ніколи.
Вона ж промчить над зламаним життям,
За нею ж будуть бігти видноколи,
Вона ж порве нам спокій до струни,
Вона ж слова поспалює вустами!
 

Спини мене, спини і схамени,
Ще поки можу думати востаннє!
Ще поки можу... але вже не можу.
Настала черга й на мою зорю:
Чи біля тебе душу відморожу,

Чи біля тебе полум’ям згорю.

Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це людина і кохання.

-           Що ж таке кохання? Над цим питанням людство міркує скільки існує

ІІІ. Актуалізація опорних знань.                                                                                         1. Завдання за вибором   у  парах                                                                                             -Скласти  ланцюг асоціацій до слова кохання.

                                  краса                                            мука 

                                  щастя                     Кохання       зрада

 Кохання                  мить                                             сльози

                                 спів душі

                                 вірність

- Скласти  сенкан до слова кохання                                                                                                 -Підібрати епітети до слова кохання                                                                                                                                                                                                2.Згадати вислови відомих людей про кохання                                                 Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без прикрого почуття (Леся Українка). Найщасливіші дні юності – це чисте, ідеальне кохання, з яким духовно багатим людям довго не хочеться розлучатися( В.Сухомлинський). Кохання варте стільки, скільки варта сама людина, яка його відчуває!( Ромен Роллан ).

Учитель: Який твір  ми вивчаємо?Як ви вважаєте, яка тема нашого уроку? Яка мета?

                      ІV. Оголошення теми й мети.               

                             Епіграф:   Від самого початку кохання Івана та Марічки було трагічним. І не тому, що їм на перешкоді стояла давня ворожнеча родів, а тому, що воно було більшим і сильнішим за життя.

                                                                                       Ю.Кузнєцов

                              Проблемне завдання: Чи можна вважати, що кохання Івана та Марічки було більшим і сильнішим за життя?

                          Учитель  У повісті М.Коцюбинський співає гімн коханню. Як живі постають перед нами Іван та Марічка. Ми живемо з ними, любимо їх, співчуваємо їм. Почуття цих дітей природи романтичні й піднесенні. Таким має бути справжнє кохання – найвищий подарунок долі. 

V. Робота з  текстом.                                                                                                        

1. Метод «Мікрофон»Учитель. А що ж вкладали в поняття «щастя, кохання» Іванко й Марічка?                                                                                        -А першу зустріч Іванка та Марічки пригадуєте? Я пропоную вам стати свідками зародження великого й чистого кохання. Якими  перед нами постають герої твору?  Доведіть, що сцена побудована на контрасті.                                                                 

2. «Стежками прочитаного твору» (Інсценування першої зустрічі Іванка та Марічки)                                                                                                                                  Іван. Ага! Се, певно, Гутенюкова дівка! (Штовхає дівчину, видирає з рук кісники і викидає їх).                                                                                                     Марічка. (зігнута вся, дивиться на нього і спокійно говорить). Нічо… У мене є другі… Май ліпші. Мене неньо купили нову запаску… І мережані капчури… Я си обую файно та й буду дівка.                                                                                             Іван. А я вже вмію грати денцівку.                                                                             Марічка. Наш Федір зробив си файну флояру… та як заграє…                                     Іван. (надувся), А я вже щезника бачив.                                                                        Марічка. (здивовано дивиться на нього). А нащо ж ти б'єшся?                                             Іван. А ти нащо коло воза стояла?                                                                                          Марічка. (подумавши трохи, дістає з-за пазухи цукерку, половину відламає, а другу половину дає Іванові). Ади! На!                                                                                  

3. Бесіда                                                                                                                                        - Що після першої зустрічі Іванові запало в серце, а що в пам`ять?(«…погляд її чорних матових очей м`яко поринав у Іванове серце…», « Але в Івановій пам`яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам, що, скривджене ним безвинно, повним довір`я, рухом подало йому половину цукерки»)                                                                                                                                           - Пригадайте, як розвивалися надалі стосунки Івана та Марічки, коли вони були дітьми?(Вони разом пасли вівці, купались в холодній гірській річці, слухали гупання невидимої сокири, дражнили жаб, зустрічали й проводжали сонце).                                                                                                                                          -Що єднало їх в юності?(Івана та Марічку можна назвати дітьми природи. Сміялися трави- сміялася Марічка, легким ходом йшли нявки, так само ступала і вона, тужила зозуля, такої ж співала дівчина. Своїми коломийками Марічка засівала гори, а звуки Іванової флояри розносив по схилах гомінкий Черемош Іван і Марічка – справжні діти природи, яку  вони сприймають, як живу істоту, чарівну і загадкову. Обоє вони щедро  обдаровані люди. Їм  властиве  тонке відчуття стобарвної і стозвукової природи,  щедрість сердець і доброта, любов до пісні і музики, здатність  самим творити веселі і сумні  співаночки. З дитячої  дружби маленьких  пастушків у пору  юності Івана  й Марічки розквітло їх ніжне і глибоке кохання, яке  спалахнуло, як блискавка. Все було  природним «відколи світ світом». Іван  був стрункий, як  смерека, міцний і вродливий легінь. Природа  навчила  його грати  на флоярі, сопілці, передавати мелодією свою любов до Марічки. Через  співаночки Марічка – свою. Все, що її оточувало, «виливалося у пісню, легку і просту, як ті гори у їх давнім,  первіснім житті». Мова цих  пісень  і звуків була мовою  кохання. Діти природи Іван і Марічка  в своїх поглядах  на світ і у своєму коханні цілком  віддані безпосереднім  душевним пориванням. Гармонія людини і природи, гармонія почуттів і дій – це  та особливість, яку бачить Коцюбинський у цьому «первісному» житті гуцулів.)                                                                                                  -Як довго тривало їх щастя?( Але щастя їх тривало недовго. Треба було  рятувати господарство, яке занепадало без батька, Іван був змушений піти у найми на полонину, це стало  причиною їх розлучення. Він не знав, що більше  не побачить свою Марічку, яка обіцяла  його вірно чекати і виглядати.)                       4. Робота з текстом.                                                                                                                    

-Як поставилися закохані до вимушеної розлуки? Підтвердіть це текстом.Читання за ролями.

  -Які почуття переповнюють героїв у момент прощання?                                         -Як ви розумієте слова Марічки:   «Любчику Іванку!
Ци будемо в парі усе?»   та «Не набутися нам».  (Це означає життєву дорогу. Напрацюватися, намилуватися, натішитися,наспіватися, налюбитися)                                                                                                -Про що свідчить зміст коломийок?                                                                                                                                   -Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі чують одна одну на відстані? Обгрунтуйте відповідь на основі тексту.                                                                                                -Чим викликані марева Івана?( Смертю Марічки)                                                                                 - Що сталося з Марічкою, поки Іван був на полонині?(Повернувшись з полонини він дізнається, що  сталася біда. Його Марічка, виглядаючи його, брела річкою Черемош. Набігли сильні хвилі, збили її з ніг. Ніхто не міг  допомогти дівчині, вона загинула випадково  під час повені.)                                                                                                      - Як переніс смерть коханої Іванко? ( Смерть коханої  погнала Івана з рідного краю. Шість років  не було про нього чутно. Лише на сьомий  рік з’явився худий, зчорнілий. Горе природно  робить свою  справу.)                                                          

5. Метод «Займи позицію»                                                                                                    - Як ви вважаєте, чи зрадив Іванко Марічку, одружившись на Палагні? Чи можна сказати, що зі смертю Марічки скінчилася пісня кохання?  (Життя  продовжується. Через рік він одружився на хазяйновитій багатій Палагні, яку  не кохав, бо треба ж було газдувати. Іван «не був жадний до багатства – не на те гуцул живе на світі – саме  плекання маржинки сповняло радістю  серце». Він  господарював і згадував Марічку, часто чув її голос.)                                                       

6. «Коло думок»                                                                                                                     1. Що, на вашу думку, стало причиною загострення Іванових переживань, які призвели до роздвоєння свідомості?  (Все більш Іван згадує  Марічку, марить нею. Свідомість  його двоїлась. То Марічка йому  бачиться живою, і він дивується, що вона жива і водночас ніби мертва. І серце  його сповнюється радістю на фоні  суворої  природи, яка віщує недобрий кінець:«Безжурна молодість й радість  знову  водили його по сих безлюдних верхах, таких мертвих й самотніх, що навіть  лісовий шепіт не міг вдержатись там та спливав  у долину туман потоків. Через фантастичні  образи автор показує зміну психічного стану Івана, який втрачає відчуття реальності. Рятуючи Марічку від чугайстра, Іван пускається за ним також. Чугайстир втомлюється, Іван  не дає йому перепочинок, щоб Марічка встигла втекти. І коли злий дух готовий був уже припинити танок, Іван заграв ту чарівну пісню, яку почув  колись від щезника. Це була  справжня пісня, в якій злились і дихання диких гір, і глибокі душевні сили самого Івана і його  кохання до Марічки. Чугайстир  знову танцював. А Іван  чув голос Марічки, це був «поклик кохання і муки».)                                                                                              7.. Інсценізація розмови Івана з нявкоюМарічкою.                                                          -Чи є в цій розмові деталі, які вказують на неминучість трагедії?                                                                     -Чи розумів Іван, що це була нявка ?                                                                                  8. Перегляд епізоду фільму «Тіні забутих предків» («Зустріч Івана з Нявкою»)                                                                                                                  Завдання на вибір перед переглядом епізоду «Зустріч Івана з Нявкою  :                     1.Чим  вразив  вас цей епізод?                                                                                                                                                                                                                                                          2.Чому саме лісова русалка вибрала жертвою саме Івана? Це жорстокість?                                                                                              Що уособлює образ Нявки? (Іван уже був внутрішньо готовий до смерті, а нявка лише прискорила нестерпне конання та ще дала йому перед кінцем краплю радості як дарунок за прийняті муки. Нявка – це доля, совість, душа людська.)                                                                                                                    1.Індивідуальне завдання. Уявіть себе Іванком, спробуйте передати  думки та переживання під час зустрічі з нявкою.                                                                             

Метод «Прес»                                                                                                                                                 1.Чому гине Іванко?   ( Велика туга за щасливим минулим, душевний протест проти безрадісного животіння призводять Івана до передчасної смерті. «Поклик кохання і муки» породжує в його душі й ілюзії, і фантастичні  образи, і врешті – решт призводить  до того, що й Іван, як і Марічка, втративши пильність, гине від зіткнення з дикою гірською природою. Велика туга за  щасливим  минулим, душевний протест проти  безрадісного  животіння призводять Івана до загибелі.                                                                                                                                      Малюючи  непереборну  силу кохання, автор повісті шукає його  джерела в таїнстві природи, таїнстві життя, таїнстві людської  душі, яка зберігає у своїх глибинах весь віковий досвід аж до вірувань далеких предків).                                      

9. Міні-дискусія                                                                                                                           -Чи був щасливий в останні хвилини свого життя ?                                                                                                                            (Мертве обличчя ніби  починає усміхатися загадковою усмішкою смерті.  Закохані душі возз’єдналися. Тож повість закінчується оптимістично, утверджуючи тріумф життя над смертю. Іван і Марічка поєдналися в смерті, кохана забрала його у свій світ, не залишивши ворожим душам його доброту, чисту довіру, його вірне серце. Мабуть, тому похорон Івана і зображений майже як весілля, мабуть, тому сумні мелодії на ньому переходять у веселі танці, жарти, пустощі. Дійсно, нема за чим плакати: Іван повернувся до Марічкн, до свого кохання, сенсу свого життя)                                                                                            - Із якими літературними героями зарубіжної класики можна порівняти українських Івана та Марічку? (Ромео і Джульєтта).                                                                       

VІ. Закріплення набутих знань                                                                                                    

1. Дослідницько - пошукова робота в групах.( Звучить Патетична соната Бетховина )                                                                                                                                          І група. Скласти інформаційне гроно до образів Марічки та Івана.                                     -Перехресне завдання групам -Яке ваше ставлення до Івана та Марічки за повістю  М. Коцюбинського « Тіні забутих предків.»                                                                 

ІІ група. Скласти «Кола Венна» до образів Палагни та Марічки.                              Відмінне: Палагна - в ній немає нічого романтичного, далека від музики, визнавала потойбічні сили («Палагна вічно заклопотана була своїм ворожінням, зв'язок з Юрою), прагнення до багатства, цінує лише силу, зрада в коханні (прикладом цього також може бути зв'язок з Юрою та іншими чоловіками «Палагну цілували чужі чоловіки – ото диво яке!»), душевна ницість, втрата моральності.                                                                                                                     Марічка – романтична натура, поетична натура, що співанками «засіяла гори», щира, віддана, мала веселу та лагідну вдачу, тонко відчувала світ природи, обдарована людина (як вже зазначали, вміла співати і складати коломийки).                        Спільне: жінки, гуцулки, бажання бути коханими, гарні газдині (Палагна «звикла шість день на тиждень робити і тільки в свято одпочивала»), (Марічка ж, рятуючи худобу, загинула).                                                                                                            -Перехресне завдання групам-Чи була Палагна парою Іванові?                                   

ІІІ група. Здійснити компаративний аналіз двох творів.   Що спільного й відмінного між героями   В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»та Михайла Коцюбинського« Тіні забутих предків»?                                                                      Відмінне: Ромео і Джульєтта з аристократичних родин, а Марічка й Іван – з селянської родини, у Шекспіра закохані гинуть через неузгодженість своїх дій, у Коцюбинського – Марічка йде з життя випадково під час повені, а Іван гине через величезну тугу за коханою («хапав руками повітря, ловив ногою камінь…, і чув, що летить вниз…»), місце подій, природа .                                                                         Спільне: ворогуючі родини, закоханість в юному віці, вірність у коханні, смерть закоханих.                                                                                                       -Перехресне завдання групам -Над чим змусили мене замислитись твори М. Коцюбинського « Тіні забутих предків» В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» або Які образи трагічніші                                                                                                

ІV. Група «Міні-проект у вигляді серця». Яке кохання у Марічки та Іванка?                                                                                                                                       -Перехресне завдання групам -Чи ви вірите у таке кохання? Чи можливе воно сьогодні?   ( Образи Івана і Марічки трагічніші за шекспірівських Ромео та Джульетту. Веронські коханці гинуть випадково, а гуцульські юнак та дівчина приречені долею, бо їх кохання надто повне, самодостатнє, воно більше за життя).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Учитель. Михайло Коцюбинський створив геніальну поему про життя, про життя в усіх його вимірах. Створив повість – притчу, яка вчить людей найскладнішій науці – життю, життю за законами краси, вірності, духовності. І не застаріє це його вчення ніколи, бо проблеми, порушені письменником, вічні. Своїм твором «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський возвеличує чарівне почуття — кохання, кохання Івана і Марічки, яким судилося стати українськими Ромео і Джульєттою, нагадуючи людям, що воно головне у житті, що тільки воно зігріває серця, що тільки воно світить, як провідна зірка. І світитиме завжди!Повість «Тіні забутих предків» стала вершиною мистецької майстерності М. Коцюбинського, окрасою всієї української літератури, лебединою піснею кохання, ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного.                                                                                                                             

VІІ. Підсумок уроку.                                                                                               Рефлексія    «З’явився на світ – отже, маєш набутися в ньому, бо сенс і краса життя – у самому житті, в його індивідуальності. Не всі зможуть розгадати його Тайну, сподіваюся, що вам це вдасться, схилившись над сторінками повісті «Тіні забутих предків»                                                                                                                                                                                                        -  Чи змогли б закоханні поєднати свої долі, якби Марічка залишилася живою?                                                                                                                                   Індивідуальне  випереджувальне   завдання.  Кохання -  вічна таїна?((Створення буклету)                                                                                                             - Чи може кохання бути більшим і сильнішим за життя, як це сказано в епіграфі? (Кохання справді має незбагненну силу. Воно не зникає навіть тоді, коли закохані гинуть. Справжнє кохання стає легендою, живе в пам`яті сущих, у піснях, у серцях хлопців і дівчат, які плекають мрію про таке високе й чисте почуття, як у Карпатських  Ромео і Джульєтти. М. Коцюбинський возвеличує чарівне почуття — кохання, нагадуючи людям, що воно головне у житті, що тільки воно зігріває серця, що тільки воно світить, як провідна зірка. І світитиме завжди!)                                                                                                                                                                                                                                             - Які емоції та почуття ви відчували, коли працювали на уроці?             Висновок: 1- аналізуючи ці твори, я гостро відчула велику силу почуттів героїв, 2 – а я хочу додати, що не в кожного вистачить глибини й сили душі на таку природну вірність, на кохання. 1 – вони зазнали справжнього кохання.                                                                                                                                                                                                                 

VІІІ Домашнє завдання.   На вибір. Написати есе «Чи зміг би (змогла б) я так кохати, як Іван(Марічка)? або переглянути фільм та написати відгук про те, наскільки  режисеру С. Параджанову вдалося втілити ідейний задум                                   М. Коцюбинського.                                                                                                             (Звучить п’єса М. Альбера «Почуття»)

Моя любове! Я перед тобою

Бери мене в свої блаженні сни,

Лиш не зроби слухняною рабою,

Не ошукай і крил не обітни.

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

І не приспи, для чого я живу.