Опис методу «Dive first».

Межівський аграрний  ліцей – інтернат Межівської селищної ради

Коляда Ольга Сергіївна

Вчитель початкових класів

Дніпропетровська область

Синельниківський район

ФОРМУВАННЯ  КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Постановка проблеми

Новітнє суспільство висуває до освіти нові вимоги, однією з яких є формування особистостей, що спроможні ухвалювати неординарні рішення й ефективно налагоджувати взаємини у швидкоплинній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін — ці риси особистості дуже важливі на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Відтак, за умов модернізації української школи актуальним став компетентнісний підхід в освіті, який пов’язаний передусім з особистісно орієнтованим та діяльнісним підходами до навчання, оскільки ґрунтується на особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки під час виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Питання формування ключових компетентностей молодших школярів є дійсно актуальною, оскільки, маючи певні знання, вміння й навички учні часто не вміють їх застосовувати на практиці, у спілкуванні з оточенням, а іноді не вміють переносити їх не тільки у практичну діяльність, а й з однієї навчальної галузі в іншу. З цією проблемою вчителі початкової школи зустрічаються постійно. 
Вирішення цієї проблеми нерозривно пов'язане з міжпредметною інтеграцією в освітньому процесі, який характеризується широким впровадженням інформаційних технологій. Інформаційні технології знаходять своє застосування в різних предметних областях, на всіх вікових рівнях, допомагаючи кращому засвоєнню як окремих тем, так і досліджуваних дисциплін у цілому.

Сучасне покоління дітей проводить 92% вільного часу за ґаджетами. Вони прийшли у цей світ у цифрову епоху і вже ніколи не зможуть уявити своє життя без інтернету.

Ці діти не ставлять зайвих запитань —  вони «гуглять». Вони не запитують дорогу у перехожих — вони шукають потрібне місце за допомогою навігатора. Вони роблять покупки в інтернеті, причому не завжди в тій країні, у якій живуть.

Ще з дитинства діти, народженні після початку ХХІ століття (Z), починають аналізувати величезні обсяги інформації. Найголовніше — вони також можуть швидко знайти потрібні відповіді, відкинувши зайве.  Діти водночас виконують домашнє завдання, переписуються із кількома друзями в соцмережах та месенжерах і розмовляють з дідусем, а на фоні ще Смарт-TV демонструє фільм, за сюжетом якого вони встигають стежити. Здібність водночас бачити та сприймати інформацію із різних джерел сприяють значному збільшенню швидкості сприйняття.

Швидке засвоєння інформації — це дійсно дуже корисна навичка. Але розум, що звик до швидкого потоку та опрацювання інформації, починає нудьгувати. Найбільше негативу це додає під час уроків у школі. Значна різниця у швидкості сприйняття у дітей та вчителів старшого віку призводить до певних проблем:

•      учителям не вдається утримати увагу дітей;
•      дітям не вдається уважно слухати матеріал та засвоювати його;
•      учителі сердяться на учнів, а учні — на вчителів.

«Z-ти» також не завжди здатні зрозуміти, чому вони повинні слухати пояснення вчителя, якщо вони хочуть практикувати, творити, пізнавати тут  і зараз. Такі діти найбільш продуктивно навчаються та виконують свої обов’язки не тоді, коли це комусь зручно або потрібно, а коли це буде дійсно корисно для їхнього життя або нагальних потреб.

Ефективне навчання залежить й від почуттів учнів, їх уважності, атрибуції (пояснення причини поведінки та дій) та цілей. Дослідники та вчителі все більше і більше визнають, що мотивація є важливою характеристикою, яка охоплює всі аспекти викладання та навчання.

Результати досліджень впливу школи у сфері мотивованого навчання вказують на велику кількість дітей, які бояться навчатись, прагнуть уникати навчання, а також повторення, запам’ятовування (вивчення напам’ять) та дисципліни у школі. Тому в процесі педагогічної практики виробила для себе певні рекомендації:

• сфокувати вагу дітей на проблемі та викликати інтерес до теми уроку;
• розпочинати з короткого огляду (повторення) вже вивченого, що є необхідною умовою для вивчення нового;
• новий матеріал давати невеликими кроками (порціями), завдяки чому діти мають можливість практикувати кожен крок;
• надавати чіткі, детальні інструкції та пояснення;
• забезпечувати високий рівень активностей та вправ для всіх учнів;
• ставити багато запитань, перевіряти розуміння учнів;
• надавати чіткий зворотний зв’язок і нову інформацію;
• давати чіткі вказівки щодо роботи в часі;
• наглядати (здійснювати супервізію учнів під час активностей).
• хвалити роботу кожного учня окремо, коли бачите прогрес у навчанні чи зусилля (спроби) працювати краще;
• надавати можливість учням покращити успішність.

Учні, які високо оцінюють свої здібності, частіше за інших мають кращі результати; вони докладають більше зусиль та наполегливості у вирішенні завдань, більш когнітивно залучені.

Зважаючи на особливості та  можливості сучасних дітей виникає потреба  у впровадженні нових прийомів навчання з такими особливостями: зменшення домінуючої ролі вчителя, використання у навчальній діяльності взаємодії учасників, практично орієнтоване навчання з  використанням інформаційних технологій.

Тому пропоную новий прийом навчання «Dive first» (пірнай першим). Це прийом, під якого час вчитель виступає у якості фасилітатора, а  діти навчаються завдяки активним самостійниим практичним діям ще на етапі пізнання об'єкта, використовуючи інструментарій інформаційних технологій. Основним завданням прийому є пертворення навчання на постійний пошук і надання свободи пізнання.  Завдяки інструментарію інформаційних технологій і актуальному досвіду учнів, можна  надати учасникам безпечне контролююче середовище, в якому вони можуть випробовувати нові речі, перш ніж застосовувати їх на практиці в реальному світі; та можливість самостійно продуктивно навчатися без остраху та ситуативної тривожністі.

«Dive first» - це передусім дослідження та практика, а потім теорія.  Теорія подається у мінімальній кількості і відіграє незначну роль. Етап надання усієї необхідної інформації настає після практичної роботи під час обговорення дітьми шляхів досягнення цілей. У центрі уваги активне самостійне навчання учасників процесу. Навчання відбувається за рахунок отримання актуального досвіду і особистісного переживання.

Учитель виконує роль фасилітатора, який працює з дітьми, щоб розробити послідовність дій та гарантувати, що їх дослідження  приведе до бажаного результату. Контроль з боку вчителя має непрямий характер. Всіляко заохочується само – і взаємоконтроль та самооцінка.

Такий підхід спонукає дітей нового покоління застосовувати і закріплювати отримані знання, уміння при вивченні інших предметів, дає можливість зрозуміти, що ці знання тісно взаємопов'язані і можуть стати в нагоді в повсякденному житті. (додаток 1)

Практичні рекомендації

1. Слід враховувати найоптимальніший час для навчання. Тривалість «Dive first» може бути різною. Найвдалішим прийомом є  mini «Dive first», який триває 5 – 10 хвилин.
2. Важливо створити в міні – групах та класі атмосферу підтримки, взаємоповаги і визнання.
3. Навчальний процес повинен містити певну провокацію і можливість розуміння виходу  з проблеми (інстайт). Кожен етап навчання повинен мати  значення, був цікавим і давати можливість керувати власним навчальним процесом.
4.  Важливо організувати «Dive first» таким чином, щоб кожна дитина  інтегрувала та інтерпретувала власний досвід. Осмислюючи отримані знання, могла зробити власні висновки.
5.  Щоб розробити експериментальні завдання, важливо визначити конкретні навички, які ви хочете, щоб учасники придбали, та надати способи, які дозволяють практикувати ці навички.
6.  Навички повинні формуватись частинами, а розуміння досягатись поступово. З іншого боку, частини і ціле взаємозалежні, тому учні повинні мати можливість побачити цілісний процес того, що вони вивчають і опановують.
7.  На «Dive first» очікується, що після активного практичного зануреня у завдання всі учасники будуть робити внесок в обговорення питань. Тому клас не повинен мати таку кількість учнів, щоб хтось був витіснений або не зміг взяти участь в обговоренні. Оптимальна кількість – це 10 – 15 осіб
8.  Діти повинні осмислювати досвід і зрозуміти як і чому саме вони навчились. Таке активне оцінювання дає можливість прийняти на себе відповідальність за власне навчання і розвивати свої здібності.
9.  Необхідно заохочувати обмін досвідом, тому важливо передбачити, щоб учні могли рухатись або спілкуватись.
10.  Велике значення має можливість отримувати задоволення і відчувати себе продуктивним. Тому дітям  важливо, щоб їх найменші здобутки брали до уваги.

Після практичного занурення у завдання  учні самостійно формулюють проблему і визначають шляхи її вирішення. Залежно від кількості запропонованих варіантів формуються дослідницькі завдання, які сприяють активному запам’ятовуванню здобутого теоретичного матеріалу та формуванню умінь і навичок учнів із вивченої теми. Наприкінці підводяться підсумки. Щоб активізувати дітей до взаємодії, використовую сукупність різноманітних прийомів: «Брейн – стромінг» («Альтернатива»), «Відстрочена відгадка», «Шпаргалка», «Спіймай помилку», «Здивуй», «Світлофор», «За - проти», «Дискусія».

При поєднанні прийому «Dive first» та певних інтерактивних технік створюються умови для виявлення власної ініціативи. Створюється  зона психологічного комфорту для активізації навчальної діяльності, недопущення зниження інтересу, а відтак і мотивації до засвоєння навчального матеріалу. Це чудово прослідковується під час зворотного зв’язку. У дітей не спостерігається страх самовираження, вони не бояться демонструвати свої можливості, бо завдяки використанню інформаційних технологій помилки швидко і безболісно виправляються. Помилка – не кінець світу. Помилка – це ресурс для зростання. В інформатиці це знахідка для начання. Це така галузь, в якій помиоки будуть завжди. Не всі користувачі знають, але при помилці можна натиснути Ctrl+Z ( поєднання клавіш для скачування останньої дії) -  нічого страшного не станеться! Ми повернемося назад і продовжимо іншим способом. В інформатиці помилка – це вказівка на те місце, де треба виправити, щоб було краще. Предмет «Інформатика» чудово прокачує правильне ставлення до помилки як до ресурсу, що його можна перенести і на решту предметів, і на інші спекти життя.  Як наслідок зникають проблеми і страхи у відносинах з вчителем, що підвищує  успішність навчання дитини. Діти  можуть бути автономними, знаходити і приймати рішення поза безпосереднього впливу вчителя.

Найважливішою частиною уроку є зворотній зв'язок. Він допомагає виявити прогрес у досягненні навчальної мети і визначити прогалини, що вимагають корекції.    Під час рефлексії учні усвідомлюють чого вони навчилися, пригадують деталі набутого досвіду, що спонукає їх надалі чіткіше планувати власну діяльність. Порівнюючи свої думки з висловлюванням інши, вони вчаться коригувати власні позиції.

Рефлексія настрою та емоційного стану часто використовується на самому початку заняття. Її мета – встановити емоційний контакт з учнями та налаштувати їх на доброзичливе ставлення і плідну роботу. Але така рефлексія в кінці уроку також буде доречна.

"Одним словом" Учням необхідно вибрати 3 слова з 12, які найбільш точно передають їх стан на уроці:

- Роздратування

- Злість

- Радість

- Байдужість.

- Задоволення

- Натхнення

- Нудьга.

- Тривога.

- Спокій.

- Впевненість

- Невпевненість.

- Насолода.

Рефлексія діяльності дозволяє оцінити активність учнів під час усього уроку. Незамінною така рефлексія є на заключному етапі уроку. Вона вчить дітей адекватно оцінювати свою роботу на уроці, методи і способи, які вони обирають, щоб досягти запланованого результату. З її допомогою учні можуть побачити свої слабкі місця і з’ясувати, де є прогалини в знаннях.

Вправа «Рефлексивний екран»

Рефлексія змісту матеріалу. Цей вид рефлексії спрямований на виявлення ступеня усвідомлення дітьми нового матеріалу. Найчастіше її проводять вже в кінці уроку, але якщо на занятті є кілька блоків матеріалу, то буде ефективніше використовувати таку рефлексію після кожного етапу роботи.

Вправа  «Плюс-мінус-цікаво».

Її можна виконувати як усно, так і письмово, роздавши дітям картки. Ця  вправа дозволяє вчителю подивитися  на урок очами учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного учня. Можна виконувати як усно, так і письмово, роздавши дітям картки.

В графу «П» – «плюс» записуємо все, що сподобалось на уроці, що здалося цікавим та корисним

В графу «М» – «мінус» записуємо все, що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним.

В графу «Ц» – «цікаво» учні записують факти, про які дізнались на уроці, чого б ще хотілось дізнатися, питання до вчителя.

Рефлексія змісту матеріалу 1

Отже, результати аналізу спостережень та анкетування  учнів показали, що збільшилсь кількість дітей, які усвідомлюють свої почуття, у них зростає впевненість, відповідальність, терпимість. 87 % учнів виявляють зацікавленість, відкритість новому досвіду, оптимізм. Вмотивованість дітей виросла на 12 % (Методика вивчення ставлення учня до навчальних предметів і до навчання за  Н. Казанцевою). (додаток2) Провідною мотивацією  вибору навчального предмету інформатики, як улюбленого є  пізнавальний мотив і мотив саморозвитку.

Беручи до уваги результати спостережень та анкетування, можна сказати, що прийом «Dive first» спонукає до командної роботи, вчить приймати пропозиції та ідеї, спонукати до самостійного пошуку рішень, дискутувати, спілкуватися з учителем та однокласниками. Діти проявляють творчу/дослідницьку активність, діляться досвідом, висловлюють власні суттєві пропозиції та ідеї, ставляють суттєві запитання. Також даний прийом сприяє формуванню пози­тивної навчальної мотивації.

Висновок

Уроки інформатики в жодному разі не зводяться лише до алгоритмів чи лише створення презентацій. Ідеться про обчислювальне мислення. Тобто вміння побачити задачу і знайти її розв’язання з використанням комп’ютерних технологій, тобто тих можливостей, які вони дють. Уміння побачити, як ми можемо вирішувати життєві проблеми за допомогою технологій, і є вивчення інформатики в школі. Для цього учитель має бути провокатором до зацікавленості, до того, щоб знайти відповідь самому!

Нове покоління набирає обертів, диктуючи нам свої правила, що ми не повинні ігнорувати. У такий ситуації найкращім рішенням є тільки симбіоз поколінь — максимальне взаєморозуміння та співпраця.

Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів

На мою думку, чим молодший школяр ефективніше засвоїть знання, вміння й навички, і ця сума теоретичного матеріалу та навиків не буде «мертвим» баластом, а буде вдало використовуватися ним у різних життєвих ситуаціях, допомагаючи вирішенню конкретних проблем, тим більше підстав ми будемо мати, щоб говорити про сформованість ключових компетентностей у цього учня. 

Додатки

Додаток 1

Проект "Сонце-планети" у середовищі Scratch».
-Сонце обертається навколо своєї осі
-8 планет, розміщені від Сонця на різних відстанях, і обертаються навколо нього з різною швидкістю.

Проект "Сонце-планети з підказками".

 Вдосконалити попередній проект так, щоб при наведенні мишкою на планету з'являлась її назва.

Проект «Математичний тренажер». Створення власної  гри для у середовищі Scratch.

• опановують правила та команди, які задають рух та властивості об’єктів;
• програмують динаміку руху об’єктів;
• навчаються програмувати основні об'єкти. 
• знайомляться з логікою побудови алгоритмів, із основами об'єктно-орієнтованого програмування та алгоритмізації.
• Розробляють  та створюють власну гру: створення сюжету та сценарію; підбір персонажів; розробка алгоритмів організації та взаємодії світу; умови перемоги / програшу (поразки); тестування гри. Презентація гри.

Розробка листівки, оформлення колажів, постерів,  створення опитувальників для інтерв'ю   у програмі Canva.

• розробляють структуру макету;
• створюють дизайн;
• обирають кольорову гаму;
• обирають шрифт;
• роблять корекцію зображення;
• готують текст привітання;
• роботи надсилають на персональні Е-мейли.

Використання сервісу Google Maps , GPS-навігатор для орієнтування на місцевості, прокладання оптимальних маршрутів. Проклавши маршрут, дізналися витрачений час. За отриманими даними розрахували швидкість, оперуючи величинами. Складали обернені задачі.

1.  17 000 : 17 = 1000 (м/хв) – швидкість авто
2. 17 136: 204 = 84 ( м/хв) – швидкість пішохода

Робота у текстовому редакторі MS Word та редакторі презентацій у MS PowerPoint.

• редагування та форматування текстових документів інтегруючи з мовно – літературною, природничою, здоров'язбережувальною, історичною  освітніми галузями.
• створення документів для виконання арифметичних дій, побудова діаграми або схеми до задач, геометричних фігур ( інтеграція з математичною, природничою, здоров'язбережувальною, історичною  освітніми галузями)

Деформовані речення ( текст)

Таземлямила, дематинародила. 

Всякапташкасвоєгніздознає. поганапташкаякійсвохєгніздонемиле.

птахрадіє весні%адитя – матері.

Виправ помилки і розстав розділові знаки.

Стипова спека

Сонце так росжеврілось, шчо вже ніхто на світі незміг би глянути на його. Воно випливло поверх білої коси перламутрових хмарок і опинилось у бесмежному небі нат головами. Наболоті в хлопьят виступили срібні капельки. Навіть коники швитко росбіглися під зилені лесточки. І перепілка десь сіла в ямкі розпустила крила розкрила дзьобик. Юрко розігнув спину прислухався. Хлопчикові вважає ця, що стипова спека звенить.

Паралельно проходить робота в онлайн- орфографічному, етимологічному, тлумачному словниках.

Створення графічних зображень, схем, діаграм, таблиць.

На уроках ЯДС діти виготовили барометр для вимірювання атмосферного тиску,  і  флюгер для визначення напрямку вітру. Усі результати своїх досліджень вони вносили в таблиці текстового редактора MS Word. Користуючись результатами спострережень за погодою у своїй місцевості, учні визначали  переважні вітри, вплив напрямку вітру на температуру повітря, які вітри приносять опади, вплив атмосферного тиску на погоду.  Висновки спостережень були у вигляді схем. Наприклад, залежність погоди від показників власноруч виготовленого барометра.

Робота у графічному редакторі Pаint.

Створення плану місцевості.

Додаток 2

Методика вивчення ставлення учня до навчальних предметів і до навчання (за г.Н. Казанцевою) для учнів 7-9 класів

Мета: визначити причини надання переваги тим чи іншим навчальним предметам та провідні мотиви навчання учня.

Обладнання: бланк методики, ручка.

Бланк дослідження

Прізвище та ім’я учня_____________________________________________

Вік_____________ Школа________________ Клас_____________________

Дата дослідження_________________________________________________

Інструкція: Я поставлю тобі кілька питань, на які прошу відповісти щиро.

I. Назви з усіх предметів, що вивчаються у школі, твої найбільш:

а) улюблені_________________________________________

б) обридливі_________________________________________

ІІ. Підкресли доводи, що характеризують твоє ставлення до предмету. Допиши характеристики, яких немає.

III. Чому ти взагалі вчишся? Підкресли відповідь, що найповніше відповідає цьому питанню. Допиши ту, якої немає.

1. Це мій обов’язок.

2. Хочу бути грамотним.

3. Хочу бути корисним громадянином.

4. Не хочу підводити свій клас.

5. Хочу бути розумним та ерудованим.

6. Хочу дістати повні та глибокі знання.

7. Хочу навчитися самостійно працювати.

8. Усі вчаться, і я теж.

9. Батьки змушують.

10. Подобається одержувати гарні оцінки.

11. Щоби похвалив учитель.

12. Щоби товариші зі мною дружили.

13. Для поширення розумового кругозору.

14. Класний керівник змушує.

15. Хочу вчитися.

Обробка результатів: якісно аналізуються відповіді досліджуваного: з’ясовуються причини вибору учнем предметів, що найбільше / найменше подобаються, відповідно визначається провідна мотивація вибору (чи відхилення) навчальних предметів; за результатами ІІ та ІІІ завдань методики визначається ієрархія мотивів навчання.

У ІІ завданні мотив № 4 можна віднести до професійних; мотиви № 3, 13 та 20 – до широких соціальних мотивів; №11, 14 та 15 – до вузькосоціальних; №№1, 10 ,12 17 – до пізнавальних; №№2, 5, 16 – до навчально-пізнавальних; №№6, 8, 9, 19 – до мотивів саморозвитку; №7 та 18 – до утилітарних.

У ІІІ завданні мотиви № 1, 3, 4 та 8 – до широких соціальних мотивів; №11, 12 – до вузькосоціальних; №№2, 5, 6 – до пізнавальних; №№7, 15 – до навчально-пізнавальних; №13– до мотивів саморозвитку; №10 – до мотивів досягнення; №7 та 15 – до утилітарних.

У висновках необхідно вказати обрані учнем предмети, проаналізувати причини їх вибору; розкрити специфіку ієрархії мотивів навчання досліджуваного учня, спираючись на класифікацію мотивів за змістом діяльності, та подати рекомендації по забезпеченню психологічних умов подальшого розвитку пізнавальної мотивації школяра.

Що ж являє собою педагогіка Монтессорі?

В основі цього методу лежить кілька правил: по-перше, головне у вихованні – це свобода дитини у всіх аспектах її зростання. Малюк має розуміти, що йому довіряють, тому дають можливість вибору, і також можливість робити власні помилки та самостійно їх виправляти. Саме він обирає, що і коли вивчати, як діяти у тій чи іншій ситуації, як впоратись із проблемою тощо (звісно, в міру його знань та можливостей).

По-друге, кожна дитина повинна бути самостійною. Роль батьків тут зводиться до можливості лише підштовхнути малюка в правильному напрямку. При цьому,  батьки не можуть критикувати дитину, порівнювати з іншими дітьми чи карати. Будьте терплячими,

Тож дитина уже з раннього віку розуміє, що є самостійною, відповідальною та самодостатньою, відповідно росте із високою самооцінкою та впевненістю у собі.

Предметні компетентності, набуття учнями яких є складником мети навчання інформатики в основній школі, мають ознаки ключових компетентностей.

Інформаційно-комунікаційні компетентності як ключові базуються на знаннях, уміннях і навичках, набутих у процесі навчання інформатики, і виявляються у формі здатності ефективно використовувати ІКТ у навчальній, дослідницькій і повсякденній діяльності з метою розв’язування задач, пов’язаних із пошуком, опрацюванням, зберіганням та передаванням різноманітних відомостей. Формування в учнів ІКТ-компетентностей, зміст яких є інтегративним, має відбуватися у результаті застосування ІКТ під час навчання всіх предметів навчального плану, реалізації діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів.

Предметні ІКТ-компетентності учнів виявляються в:

• розумінні ролі інформатики та ІКТ у сучасному суспільстві, наукових основ інформатики, фундаментальних понять створення й опрацювання повідомлень, принципів побудови й функціонування засобів ІКТ;
• умінні аналізувати прості інформаційні процеси в живій природі, суспільстві та техніці, будувати інформаційні моделі об’єктів і процесів;
• умінні безпечно працювати з комп’ютерним і комунікаційним обладнанням, використовувати засоби захисту даних;
• здатності раціонально використовувати комп’ютери, мережеві технології та програмні середовища для розв’язування навчальних і життєвих задач, пов’язаних із пошуком, зберіганням, опрацюванням і передаванням відомостей;
• здатності логічно та критично мислити у процесі планування та організації діяльності, зокрема навчальної;
• здатності ефективно планувати та здійснювати свою діяльність із використанням ІКТ;
• здатності спілкуватися та співпрацювати з використанням ІКТ для виконання різноманітних завдань, у тому числі комплексних;
• готовності дотримуватися правових і морально-етичних норм під час роботи з даними та програмними продуктами, а також у комп’ютерних мережах.
• 5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
• 6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

. Ексрериментальне дослідження мотиваційної сфери старшокласників

Методику «Спрямованість на здобуття знань або на оцінку « (Є. Ільїна, Н. Курдюкової).

3.2 Проведення дослідження та обговорення результатів

У дослідженні приймали участь учні 11 класу (18 осіб) – 8 хлопців і 10 дівчат. Дослідження проводилося в один етап. Учні були попередженні про мету дослідження і проінструктовані відносно правил надання відповідей.

Висновки

підтримувати зацікавленість у дітей можна багатьма способами:

• поєднання знайомого і складного;
• когнітивний конфлікт, запитання без готових відповідей;
• педагогічна прив’язка змісту, що вивчається, до життя учнів;
• готовність, що рівень зацікавленості в учнів – гнучкий;
• поєднання різних методик навчання та перерв;
• не надто тривалі періоди певної діяльності.

Висновок

Практичні педагогічні дії мають спиратися на важливі знання способів організації навчального процесу, що стимулюватиме мотивацію учнів. Крім того, дане дослідження викликало важливі думки вчителів щодо їх ролі у розробці навчального процесу, яка б спонукала учнів.

Нами на базі … проведено експериментальне дослідження з метою виявлення мотиваційної спрямованості старшокласників. Дослідження проводилося

Проведений ними аналіз особливостей ієрархії мотивів, що входять до спрямованості мотивації, показав наявність конструктивних (спрямованість на досягнення успіху, здобуття знань) і деструктивних (спрямованість на уникнення невдач, одержання оцінки) тенденцій у старшокласників

Так, у …% учнів зафіксовано домінування мотиву досягнення успіху над мотивом уникнення невдач (внутрішня мотивація): навчальна діяльність цих школярів характеризується інтенсивним прагненням до успішного досягнення мети в процесі розв’язання навчальних завдань. А у старшокласників з низьким рівнем навчальних досягнень у структурі мотивації досягнення мотив уникнення невдач домінує над мотивом досягнення успіху (зовнішня мотивація): їх поведінка у навчальній діяльності характеризується пасивністю у ситуаціях досягнення, вони не почуваються здатними впливати на результативність власної навчальної діяльності, спрямовані лише на одержання позитивної оцінки.

Юнаки з домінуючою зовнішньою мотивацією потребують корекційної допомоги з боку педагогів, психологів та батьків, тому ми запропонували примірну програму корекції мотиваційної сфери старшокласників, більш ретельна розробка і використання якої, може сприяти виробленню у старшокласників оптимальної тактики до навчання спрямованої на досягнення успіху.

Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації (за Н. Г. Лускановою)

1. Чи подобається тобі в школі?

• Не дуже;
• подобається;
• не подобається.

2. Зранку, коли ти прокидаєшся, то завжди охоче йдеш до школи чи часто хочеш залишитися вдома?

• Частіше хочу залишитися вдома;
• по-різному;
• іду охоче.

3. Якби вчитель повідомив, що завтра до школи не обов’язково приходити всім учням, що за бажанням можна залишитися вдома, ти пішов би до школи чи залишився б удома?

• Не знаю;
• залишився б удома;
• пішов би до школи.

4. Чи подобається тобі, коли у вас скасовують які-небудь уроки?

• Не подобається;
• по-різному;
• подобається.

5. Чи хотів би ти, щоб не задавали домашніх завдань?

• Хотів би;
• не хотів би;
• не знаю.

6. Чи хотів би ти, щоб у школі залишилися одні перерви?

• Не знаю;
• не хотів би;
• хотів би.

7. Чи часто ти розповідаєш батькам про школу?

• Часто;
• іноді;
• не розповідаю.

8. Чи хотів би ти мати менш суворого вчителя?

• Напевно не знаю;
• хотів би;
• не хотів би.

9. Чи багато у тебе в класі друзів?

• Мало;
• багато;
• немає друзів.

10. Чи подобаються тобі твої однокласники?

• Подобаються;
• не дуже;
• не подобаються.

Ключ

Кількість балів за певний варіант відповіді на запитання анкети.

Підсумуйте кількість отриманих балів.

Перший рівень. 25—30 балів — високий рівень шкільної мотивації, навчальної активності.

Такі діти мають пізнавальний мотив, прагнуть найуспішніше виконувати вимоги, що висуває школа. Учні чітко дотримуються всіх указівок учителя, сумлінні й відповідальні, засмучуються через незадовільні оцінки. У малюнках на шкільну тематику вони зображують учителя біля дошки, процес уроку, навчальний матеріал та ін.

Другий рівень. 20—24 бали — гарна шкільна мотивація. Подібні показники має більшість учнів початкових класів, які успішно можуть упоратися з навчальною діяльністю. У малюнках на шкільну тематику вони також зображують навчальні ситуації, а відповідаючи на запитання, виявляють меншу залежність від суворих вимог і норм. Подібний рівень мотивації є середньою нормою.

Третій рівень. 15—19 балів — позитивне ставлення до школи, але школа цікавить таких дітей здебільшого позаурочною діяльністю. Такі діти досить добре почуваються в школі, однак відвідують її переважно заради спілкування з друзями та вчителями. Їм подобається почуватися учнями, мати гарний портфель (рюкзак), ручки, зошити. Пізнавальні мотиви в таких дітей сформовані меншою мірою, тому навчальний процес їх цікавить недостатньо.

У малюнках на шкільну тематику такі учні зображують зазвичай не навчальні, а позаурочні ситуації.

Четвертий рівень. 10—14 балів — низька шкільна мотивація. Ці діти відвідують школу неохоче, пропускають заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, граються, бешкетують. Зазнають серйозних труднощів у навчальній діяльності. Нестійко адаптуються до школи. У малюнках на шкільну тематику такі діти зображують ігрові сюжети, хоча побічно пов’язують їх зі школою.

П’ятий рівень. Менше ніж 10 балів — негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація.

Такі діти зазнають серйозних труднощів у навчанні: вони не здатні впоратися з навчальною діяльністю, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з учителем. Вони досить часто сприймають школу як вороже середовище, перебування в якому є для них нестерпним. Маленькі діти (5—6 років) часто плачуть, просяться додому. Також такі учні можуть поводитися агресивно, відмовлятися від виконання завдань, дотримання певних норм і правил. Часто такі школярі страждають на нервово-психічні порушення. Малюнки таких дітей зазвичай не відповідають запропонованій шкільній тематиці, а відбивають індивідуальні пристрасті дитини.

Методика «Спрямованість на набуття знань» (Є.П. Ільїн, Н.А. Курдюкова)

Методика спрямована на вивчення мотивів навчання

Інструкція. «Тобі пропонується перелік тверджень-запитань з парними відповідями. Із двох потрібно вибрати одну відповідь і напроти номера запитання записати відповідну відповідь».

 Текст опитувальника

 1. Отримавши погану оцінку ти, прийшовши додому:

А) відразу сідаєш за уроки, повторюючи і те, що вивчив погано;

Б) сідаєш до телевізора чи просто відпочиваєш, оскільки урок з даної дисципліни буде лише через декілька днів.

2. Після того, як  отримав гарну оцінку ти: 

А) продовжуєш ретельно готуватися до наступного уроку.

Б) особливо не готуєшся, оскільки сподіваєшся, що тебе не запитають.

3. Чи буває, що ти залишаєшся незадоволений відповіддю, а не оцінкою:

А) так; Б) ні.

4. Що для тебе навчання:

А) пізнання нового;Б) тяжка, втомлююча справа.

5. Твої оцінки залежать від ретельності підготовки до уроку:

А) так; Б) ні.

6. Отримавши низьку оцінку ти аналізуєш, що зробив неправильно:

А) так; Б) ні.

7. Чи залежить твоє бажання готувати домашнє завдання від того, чи буде воно оцінюватися:

А) так; Б) ні.

8. Чи легко ти розпочинаєш навчання після канікул:

А) так; Б) ні.

9. Виникає у тебе бажання, щоб через хворобу вчителя не було уроку:

А) так; Б) ні.

10. Отримавши нові підручники ти цікавишся, про що в них розповідається?

А) так;Б) ні.

11. На твою думку краще вчитися, чи хворіти: 

А) навчатися; Б) хворіти.

12. Що для тебе важливіше – оцінки чи знання:

А) оцінки; Б) знання.

Обробка та аналіз результатів.

За кожну відповідь, яка співпадає з ключем нараховується 1 бал.

Про мотивацію на набуття знань свідчать відповіді «А» на запитання 1 - 6; 8 – 11 і відповіді «Б» на запитання  7 і 12.

1 - 4 – низький рівень мотивації на набуття знань;

5 – 8 – середній рівень мотивації на набуття знань;

9 – 12 – високий рівень мотивації на набуття знань.

Таблиця 1

Результати опитування учнів 4 класу за методикою

«Спрямованість на набуття знань» (Є.П. Ільїн, Н.А. Курдюкова)

№ п/пПрізвище,

ім’я учняВідповіді на питання анкетиСума балів

123456789101112

1Аль Шамі А. Н.ААББАБББААББ7

2Базака В. І.БААБААБАААБА8

3Вегнер А. О.ААБАБАББББАА6

4Гомзар А. Р.АБАБААБААААБ10

5Желтуцька І. Т.БББББАБАААБА5

6Касаткіна М. І.АААААБАБББАБ7

7Кобрин Р. В.ББАААББААААА8

8Левченко О. О.ААБАБББББААА6

9Логацький В. О.АББББАААБАББ5

10Мельник А. А.АААААБААААБА8

11Мичка П. В.БААААБАААААА8

12Петровський І. О.БАБААББАББАА6

13Пальохіна М. І.АББАББАБББАБ4

14Ольховик В. В.БААААББААБАА8

15Сачук Д. В.БББАААААААББ7

16Семенюк Ю. В.АББААААБББАБ6

17Сітарчук Т. С.БАААББАБББББ4

Узагальнені результати:

–високий рівень мотивації на набуття знань – 1 чол. (5,88%);

–середній рівень мотивації на набуття знань – 14 чол. (82,35%);

–низький рівень мотивації на набуття знань – 2 чол. (11,77%);

Інтерпретація результатів дослідження

За результатами дослідження в учнів 6-Б класу виявлено переважання низького та середнього рівня спрямованості на набуття знань.

Ступінь вираженості високої мотивації на набуття знань складає незначний відсоток від числа опитаних учнів (5,88%). Лише в 1 учениці (5,88%) переважає  позитивне відношення до навчання, переважання пізнавальних інтересів. Як правило, такі діти досить легко засвоюють навчальний матеріал, мають змогу повністю оволодіти програмним змістом, можуть виконувати доручення без зовнішнього контролю, проявляють інтерес до самостійної роботи і уважно слухають вказівки вчителя.

У 14 шестикласників (82,35%) відзначається позитивне відношення до навчання загалом, однак школа приваблює таких дітей більше позанавчальною діяльністю. Учні з таким рівнем спрямованості на набуття знань досить благополучно почувають себе у школі, однак часто ходять до неї з метою спілкування з друзями і вчителями. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані меншою мірою і навчальний процес приваблює їх мало.

2 учні (11,77%) показало, що у них відношення до навчання і до себе як школяра не сформироване, вони відносяться до набуття знань негативно або байдуже, відвідують школу неохоче. На уроках часто займаються сторонніми справами, відволікаються, порушують дисципліну, внаслідок чого фрагментарно засвоюють навчальний матеріал.

До рекомендацій педагогам щодо роботи у даному класі слід віднести:

–розвиток пізнавальної мотивації до навчання;

–формування проблемних ситуацій для надання інтересу до навчального заняття шляхом використання практичних завдань, екскурсій, спостереження;

–використовувати основні методы стимулювання навчальної діяльності (заохочення, змагання тощо).

Аналіз суджень учнів 6-Б класу про уроки музики

Аліна Г. Мені подобається складати вірші для покладання їх на музику. Все що я бачу, що відчуваю, записую на папірцях, а потім складаю у віршики. Коли наша вчителька музики сказала, що на уроках ми можемо імпровізувати на власні теми, я зрозуміла, що цей предмет дає мені творчо розвиватися.

Денис С. Мені подобаються уроки музики на теми народної творчості, тому що мої батьки цікавляться народним мистецтвом, зокрема, писанками. Однак я не хотів би стати вчителем музики, тому що мені більше подобаються предмети з активними діями, наприклад, фізкультура, трудове навчання.

Роман К. Я не дуже полюбляю уроки музики, тому що мені подобаються уроки, які якось торкаються мого життя, зачіпають мій особистий досвід. А на уроках музики ми вивчаємо не сучасні напрямки, наприклад, треш-метал, R’n’B, а займаємося лише класичними і народними творами.

Вікторія О. Мені здебільшого подобаються уроки музики. На цих уроках я познайомилася з багатьма класиками, а також з окремими сучасними співаками. Проте мені не подобається співати хором, коли всі перекрикують один одного, а самої себе майже не чути.

Тарас С. Я не люблю відвідувати уроки музики, тому що у майбутньому вони мені нічим не придадуться. Важливими є уроки, які потрібні для вступу до ВУЗу, а не такі, як образотворче мистецтво чи музика. Тим більше, що на цих уроках ми вивчаємо класичні твори і марші, народні пісні, коли цікавіше було б поговорити про сучасних популярних співаків.

З метою визначення ставлення учнів до навчальної предмету «Музика» було проанкетовано 17 учнів 6-Б класу.

Для проведення опитування розроблено орієнтовні питання, на які учням пропонувалося звернути увагу у своїх письмових судженнях, зокрема, щодо окремих видів і напрямків музики, музичних інструментів, музики як майбутньої професії.

У судженнях учнів виокремлювалося їх ставлення до музичного мистецтва та уроків музики, музичних інтересів й улюблених видів музично-творчої діяльності, організації музичної освіти в школі і музично-культурного дозвілля школярів тощо. 

Більшість учнів(72,37 %) засвідчують позитивне ставлення до музики: люблять слухати її, співати, грати на дитячих музичних інструментах. Близько четвертої частини респондентів висловлюють байдуже або негативне ставлення до музичного мистецтва (13,68 і 13,42 % відповідно). Ці дані безпосередньо корелюють з відомостями щодо "професійно-музичних" бажань школярів, адже 74,21 % учнів хочуть стати музикантами і лише 25,79 % дітей не планують пов'язати своє майбутнє з музикою.

Безумовно, дитячі мрії далекі від втілення, значною мірою ситуативні та зумовлені загальним музичним спрямуванням анкети, проте, на наш погляд, здобуті результати свідчать про престижність музичної діяльності у більшості школярів відповідної вікової групи. Це підтверджується й бажанням дітей здобувати спеціалізовану музичну освіту: 28,95 % опитаних школярів відвідують і 37,37 % хочуть відвідувати дитячі музичні заклади.

Стосовно загальної музичної освіти, шкільні уроки музики подобаються 67,10 % опитаних учнів класу, невпевнене ставлення виявляють 20,26 %, а негативне - 12,64 % дітей. Серед улюблених видів навчальної музично- творчої діяльності (в умовах вибору 1-3 відповідей) зазначаються: слухання музики - 57,63 % школярів; спів - 48,16 %; опанування знань про музичне мистецтво - 34,21 %; гра на дитячих музичних інструментах - 29,21 %; музично-ритмічні рухи - 22,63 %; розв'язування музичних логіко-творчих завдань - 22,63 %.

Подібні тенденції простежуються і в залученні дітей до позанавчальної музично-дозвіллєвої діяльності. Зокрема, близько половини учнів систематично відвідують музичні вистави, концерти. Водночас 26,08 % учнів жодного разу не були присутні на музичних заходах, а 25,26 % лише 1-2 рази переглянули виставу, концерт тощо. Зважаючи на те, що опитування проводилося в місті, де працює театр юного глядача та ведеться досить активна культурно-масова діяльність (у тому числі із залученням численних дитячих колективів), вважаємо, що ці дані засвідчують тривожні факти відверто недостатньої уваги батьків до музично-естетичного виховання дітей.

Збільшити кількість уроків музики побажали лише 18,68 % учнів, що, на мій погляд, свідчить про далеко не повне використання мотиваційних можливостей свого уроку вчителями.

Отже, результати аналізу письмових суджень учнів показали, що музичне мистецтво та музично-творча діяльність посідають суттєве місце у житті сучасних учнів 6 класу, є органічною частиною їх навчання та дозвілля. Разом з тим, розбіжності в результатах безпосереднього й опосередкованого досліджень музичних пріоритетів школярів свідчать про недостатню сформованість їх музичної спрямованості.

Література

Волков Б.С. Психология юности и молодости: Учебник для вузов. - М.: Трикста, 2006. - 256с.

Дубовицкая Т.Д. К проблеме диагностики учебной мотивации // Вопросы психологии. -2006. - №1. -С.73-78.

Заброцький М.М. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: МАУП, 1998. -92с.

Занюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2002. -304с.

Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. -СПб.: Питер, 2000. -446с.

Ковалев В.И. Мотивационная сфера личности как проявление совокупности общественных отношений // Психологический журнал. -1984. -Т.5,№4. -С.3-13.

Кон И.И. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. -320с.

Кон И.И. Психология старшеклассника. - М.: Просвещение, 1980. -191с.

Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М.: Педагогика, 1971. -186с.

Мильман В.Э. Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности // Вопросы психологии.