Опис педагогічного досвіду Сєрік О.В. Розвиток креативного мислення учнів засобами інноваційних технологій на уроках біології

Тема досвіду: «Розвиток креативного мислення учнів засобами інноваційних технологій на уроках біології»

 

Успіх у навчанні – єдине джерело

внутрішніх сил дитини, які породжують

енергію для переборення труднощів,

бажання вчитися.

В.О. Сухомлинський

Актуальність досвіду

На розвиток особистості учня великий вплив має творчість. Сучасний випускник нової української школи повинен знайти своє місце в житті, бути успішним, конкурентоспроможним і володіти всіма життєвими компетентностями. Креативність - це здатність до творчості, здатність породжувати незвичайні речі, придумувати, знаходити, бачити світ по особливому. Креативна людина придумує і фантазує, роблячи життя яскравіше, цікавіше, перетворюючи все у щось нове, неповторне. І адже не даремно сучасні педагоги вимагають від своїх учнів творчого підходу, винахідливості, різнобічності, оригінальності, іншими словами креативності.

Тому розвиток креативного мислення учнів засобами інноваційних технологій на уроках біології є актуальною. Умовою для розвитку креативного мислення постає упровадження в навчальний процес інноваційних технологій.

Основна ідея педагогічного досвіду

Творчі здібності, загадка геніальності в усі часи хвилювало людство. Дослідження творчих процесів людини як джерело розвитку, руху, взаємодії описані у 1960-х роках в роботах Пономарьва Я.О., Брушлінскій А.В., Тихомирова О.К.

Осмисленням теми «Креативність як особистісна здатність до творчості», займалися такі дослідники, як С. Л. Рубінштейн, А. Маслоу, Б. М. Теплов,       Д. Б. Богоявленська, В.Ф. Вишнякова, Р. Мей. Дж. Гілфорд виділив чотири основних параметри креативності: оригінальність, продуктивність, гнучкість та здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі.

В основі досвіду лежить конструктивне поєднання елементів інноваційних технологій: інтерактивних, мультимедіа, ігрових, методу проектів, методики розвитку критичного мислення (Схема 1). Поєднання цих елементів дає інтеграційний ефект, що виявився у розвитку креативного мислення учнів.

Схема 1

 

Для досягнення основної ідеї досвіду ставлю перед собою такі завдання: формування в учнів компетентностей, необхідних для вирішення життєвих ситуацій; створення умов для набуття учнями навичок пошуку та аналізу інформації, прийняття рішень; розвитку готовності для самонавчання, саморозвитку, самореалізації та продуктивної творчої діяльності.

Ефективними засобами для розвитку креативного мислення є сучасні інноваційні технології, завдяки яким, навчання урізноманітнюється цікавими творчими пошуками та відкриттями, традиційний урок перетворюється в інноваційний. Це сприяє гармонійному формуванню творчої та компетентної особистості учнів.

 

Технологія реалізації провідної ідеї та її складових

Використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій направлено на засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров'я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, застосування знань з біології у повсякденному житті. Тому роботу з учнями на уроках біології організовую так, щоб розвивати креативне мислення, що сприяє стимулювання здібностей кожної дитини, вільного вираження свого «Я», самовдосконаленню.

На етапах актуалізації опорних знань, узагальнення і систематизації знань уроку застосовую технології колективно-групового навчання: мозковий штурм, мікрофон, навчаючи ― вчусь, незакінчені речення, мозаїка, пазли, «Вірно – не вірно». Доцільно навчання в малих групах, трійках, в парах, акваріум, використовую технології ситуативного моделювання навчання у грі: сюжетно–рольові ігри, круглий стіл, пресконференція, урок-подорож,  технології опрацювання дискусійних питань таких як дискусія, диспут, займи позицію – застосовую на етапі мотивації навчальної діяльності учнів (додаток 1).

Ефективність інтерактивних технологій полягає в тому, що вони сприяють розвитку в учнів вміння критично оцінювати проблему, всебічно аналізувати її, приймати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору. Тим самим формуються в учнів комунікативні, інформаційні та соціальні компетентності.

В практиці своєї роботи під час уроку та в позаурочний час використовую  ігрові технології: імітаційні (журналіст, лікар, еколог), операційні (конференції, дискусії, диспути), ігри-змагання («Брейн-ринг», «Що, Де, Коли», «Знавці») (додаток 3).

Сучасний урок неможливий без використання мультимедіа технологій.

Створюю авторські презентації за допомогою програми Microsoft Power Point для кожного уроку біології, для контролю знань  - тестування в мережі Internet, що  забезпечує  систематичний і різнорівневий контроль для підготовки старшокласників до ЗНО з біології. Проводжу інтегровані уроки (біологія – інформатика, біологія – географія, біологія – основи здоров'я, біологія – екологія).

Мультимедіа технології  сприяють досягненню високого рівня якості навчально-виховного процесу; формуванню інформаційних, комунікативних та творчих компетентностей; розвитку пізнавального інтересу учнів.

На творче  співробітництво учня і вчителя, постановку проблеми і пошук її розв'язання, розвиток в учнів аналітичного й творчого підходів, створення оптимальних умов для формування ключових компетентностей учнів направлена методика розвитку критичного мислення. На етапі актуалізації опорних знань і мотивації навчальної діяльності використовую стратегії «мозкова атака», «сенкан», «асоціативний кущ», «кубування», «посилена лекція», «джигсоу», «кути» та інші (додаток 1-3).

Одним із шляхів творчого сприйняття сучасних наук біології є систематична науково-дослідницька робота. Метод проекту підвищує інтерес учнів до процесу навчання. Пропоную учням створювати дослідницькі проекти  «Чому скисає молоко або корисний йогурт» (6 клас); «Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою» (8 клас); творчі: «Значення дихання, профілактика захворювань органів дихання» (9 клас); «Шкіра – поліфункціональний орган людини» (9 клас); інформаційні: «Зуби ссавців або тварини-будівельники» (7 клас); «Збалансовне харчування» (8 клас).

Результативність роботи

Розвиток креативного мислення учнів на уроках біології через використання інноваційних технологій дають змогу підвищувати ефективність навчально-виховного процесу за рахунок пізнавальної активності учнів; розвивати в учнів вміння креативно мислити і знаходити раціональні шляхи вирішення проблем; формувати культуру мислення школярів.

Результативність даного досвіду виражається у рівні сформованості предметних компетентностей (рис. 1), особистісному розвитку, визначені можливості одержання стабільно високих результатів, удосконаленні методичної роботи.

Моніторинг успішності учнів 6-11 класів з біології

Рис. 1

Учні 5-11 класів беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі «Геліантус» і «Колосок» і отримують золоті та срібні сертифікати.

Робота з обдарованими дітьми проводиться систематично і результатом є перемоги у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з біології та екології: у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад. Якщо у 2013-2014 році учні посідали призові місця лише у міському етапі всеукраїнських олімпіад, то у 2014 – 2015, 2015 – 2016 навчальних роках мої вихованці є переможцями ІІІ етапу олімпіади з екології, та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН з біології (2016 р.).

Досвід роботи свідчить, що саме сучасні інноваційні технології дозволяють максимально підвищити ефективність уроків біології, створити умови для розвитку креативного мислення та формування компетентностей учнів. Тому випускник нової сучасної української школи зможе успішно реалізуватися у всіх сферах людського життя, адже успіх гарантовано тим, хто володіє креативним мисленням та всіма життєвими компетентностями.

Додаток 1

Класс: 6

Тема: Вольвокс, губка, ульва – многоклеточные организмы.

Задание: сформулировать в учеников понятие многоклеточный простоорганизованный организм; изучить среду обитания, строение и процессы жизнедеятельности вольвокса, губки и ульвы; развивать в учащихся умение выделить главное, обобщать материал, правильно делать выводы; воспитывать научное биологическое мировоззрение.

Формы роботы: фронтальная, парная.

Методы: словесне (беседа), словесно – наглядне (работа с нагляднстью, слайдами презентации, видеофрагмент ), практические (составление таблиц, схем).

Инновационные технологии: методика развития критического мышления, мультимедиа технологи, игровые технологи, интерактивные технологи.

Оборудование и материалы: презентация «Вольвокс, губка, ульва – многоклеточные организмы», дидактические карточки, проекты – таблицы (формат А4), видеофрагменты: «Вольвокс», «Губки», «Ульва». учебники.

Тип урока: комбинированный.

Вид урока: урок – путешествие.

І. Актуализация опорных знаний. Терминология: Прокариоты – Эукариоты Одноклеточные организмы – Автотрофный тип питания – Гетеротрофный тип питания – Миксотрофный тип питания - Игра «Верно – не верно»: 1. Макроскопические размеры – «-»; 2. Организм состоит из 2 и более клеток – «-»; 3. Передвигаются с помощью псевдоподий, жгутиков или ресничек - «+»; 4. Имеют разнообразную форму и  симметрию – «+». Установите соответствие:   Хламидомонада Бактери Инфузория Амеба Дрожжи Хлорелла Эвглена	Продолжить предложение.         Игра «верно- не верно». Работа в парах с цветными карточками.   Работа с пазлом. Фронтальная беседа.
ІІ. Мотивация учебной деятельности.  Обсудим вместе…На слайде представлены организмы: Можно ли их назвать одноклеточными организмами? «Вольвокс, губки, ульва»	Создание проблемной ситуации. Дискуссия.
ІІІ. Сообщение теми, заданий урока. Тема урока: Вольвокс, губка, ульва – многоклеточные организмы. Задание: сформулировать понятие многоклеточный простоорганизованный организм; изучить среду обитания, строение и процессы жизнедеятельности вольвокса, губки и ульвы; развивать умение выделить главное, обобщать материал, правльно делать выводы; воспитывать научное биологическое мировоззрение. Чтобы справится с задачами урока предлагаю нам отправиться в путешествие: Транспорт – корабль «Успех», он плывет под. девизом «Достигает успеха тот, кто к нему стремится. Желаю каждому достичь успеха на уроке!». Остановки: Итак, отправляемся в путешествие, а по пути заполняем маршрутне листы.	Сообщение учителя. Запись на доске.
ІV. Первостеренное восприятие и осмысления нового материала. Маршрутная таблица Признаки Организмы Вольвокс Губка Ульва 1. Среда обитания       2. Особенности строения       3. Процессы жизнедеятельности:           3.1. Питание 3.2. Размножение       4. Усложнение в сравнение с одноклеточными       Дидактический материал Вольвокс Во́львoкс (лат.Volvox) – это подвижные колониальные организмы, относящийся к отделу зелёных водорослей. Среда обитания: стоячие пресные водоёмы — в прудах, озерах, старицах рек, где имеется хорошо развитая водная растительность. Особенности строения: размер одной колонии — до 2 мм. Колония шарообразная, включает 50 тысяч клеток со жгутиками, направленными наружу. Клетки соединены цитоплазмотическими мостиками, в центре колонии имеется полость, содержащая жидкую слизь. Клетки внешнего слоя схожи по строению с хламидомонадой. Они имеют по два жгутика, обращенных наружу. Процессы жизнедеятельности:                  Питание. Автотрофный тип питания (фотосинтез).                  Размножение. Они делятся, но после деления дочерние клетки остаются соединенными общей слизью (цитоплазмотическими мостиками). Вывод: вольвокс - колониальный организм:                  состоящие из множества одинаковых клеток, приспособленных для самостоятельного существования;                  клетки недифференцированные;                  клетки соединены цитоплазмотическими мостиками;                  каждая клетка сохраняет способность к размножению. Губки Губки (лат. Porifera) – это многоклеточные животные организмы, ведущих прикреплённый образ жизни. Среда обитания: пресные и морские водоёмы. Особенности строения: размер тела 1см — до 2м. Губка имеет бокаловидную форму тела.                  внешний слой – покровные клетки, функция покровных клеток – защитная;                  внутренний слой – жгутиковые клетки, функция – благодаря движению жгутиков поступает вода в полость. Стенки губки пронизаны порами. Сквозь поры вода поступает в губку, а выходит через устье. Между внешним и внутренним слоем находится желеобразное основное вещество – мезоглея, содержащая клетки – амебообразные, которые могут превращаться в клетки других типов. Процессы жизнедеятельности:                  Питание. Гетеротрофный тип питания. Жгутиковые клетки напрвляют пищу – бактерии, водоросли, отмершие остатки. Пища захватывается в процессе фагоцитоза, а затем отправляется в основное вещество→к амебообразным клеткам → непереваренные остатки вместе с водой выбрасываются через устье.                  Размножение. Бесполое размножение – почкованием и с помощью геммул (специализированные клетки, в которых находятся амебоцитыи имеют плотную оболочку) и половым путем. Вывод: губка - многоклеточный организм:                  состоящие из множества клеток;                  клетки дифференцированы, так как клетки отличаются по строению;                  клетки специализированные, так как выполняют определенные функции;                  каждая из этих клеток не может существовать самостоятельно, все они взаимодействуют между собой. Ульва Ульва (лат. Ulva) – это многоклеточная зеленая водоросль. Среда обитания: морские водоёмы (Черное и Азовское море). Особенности строения: размер тела 50 см. Тело образовано двумя слоями схожих по строению и функциям клеток. Ульва ведет прикрепленный образ жизни (крепится к субстрату с помощью крупных клеток с ризоидами), а затем отрывается и свободно плавает. Процессы жизнедеятельности:                  Питание. Автотрофный тип питания (фотосинтез).                  Размножение. Бесполое размножение и половое.  Вывод: ульва - многоклеточный организм:                  состоящие из 2-х слоев ктеток;                  клетки схожие по строению;                  клетки выполняют подобные функции;                  каждая из этих клеток не может существовать самостоятельно, все они взаимодействуют между собой.	Просмотр видеофрагмента. Работа в парах с дидактическим материалом и марштутными таблицями. Отчет каждой пары. Запись в маршрутних листах.
V.Закрепление изученного материала. 5 остановка: Заключительная: 1. В чем заключается отличие одноклеточных от колониальных и многоклеточных? 2. В чем заключается отличие колониальных организмов от  многоклеточных организмов? 3. Почему колониальные организмы: вольвокс и многоклеточные организмы: губка и ульва считаются переходными формами от одноклеточных организмов к многоклеточным?	Сообщение учителя. Беседа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Класс: 6

Тема: Растения – живой организм.

Задание: сформулировать в учеников понятие растения, ботаника, царство растения, основные процессы жизнедеятельности растений; развивать в учащихся умение выделить главное, обобщать материал, логически мыслить; воспитывать научное мировоззрение.

Формы роботы: фронтальная, парная.

Методы: словесне (беседа), словесно – наглядне (работа с нагляднстью, слайдами презентации, видеофрагмент ), практические (составление таблиц, схем).

Инновационные технологии: методика развития критического мышления, мультимедиа технологи, игровые технологи, интерактивные технологи.

Оборудование и материалы: презентация «Растения – живой организм», видеофильм, дидактические карточки, учебники.

Тип урока: урок усвоения нових знаний.

Вид урока: урок – путешествие.

І. Актуализация опорных знаний. На предыдущем уроке мы с вами изучили тему… Работаем с карточками: зеленый цвет – да, красный – нет. Эукариоты – это безядерные организмы. Амеба протей, Эвглена зеленая, Ифузория туфелька – это представители царства животные. Бактерии или Дробянки – это прокариоты. Вольвокс – это колониальный организм. Многоклеточные организмы – ульва и губки.	Фронтальная беседа. Игра «верно или не верно».
ІІ. Мотивация учебной деятельности.  Обсудим вместе…Ребята, что мы знаем о растениях? Ассоциативный куст:                       А сегодня вы узнаете о строении, процессах жизнедеятельности растительного организма.	Создание проблемной ситуации. Беседа.                     Сообщение учителя.
V. Второстепенное восприятие и закрипление. 1 ряд – физиологический процесс питания стр. 92 2 ряд – физиологический процесс дыхания стр. 94 3 ряд – физиологический процесс размножения стр. 92 + дидактические карточки, так как материала в учебнике по данному вопросу недостаточно. Работаем в парах. Вы должны выписать: понятия каждого процесса, что характерно ответив на вопрос:  где и как.   1. Питание – это процесс поступления питательных веществ. Для растений характерно 2 типа питания: минеральное (корни), при котором из почвы всасывают воду и минеральные соли и органическое (лист) синтезируют органические вещества – автотрофы. происходит процесс фотосинтеза – это процесс образования органических веществ из неорганических под действием солнечного света, происходит в хлоропластах. 2. Дыхание – это процесс поглощения атмосферного кислорода. под действием кислорода расщепляются органические вещества, в результате образуется вода и углекислый газ. углекислый газ выделяется в окружающую среду, при этом образуется энергия, необходимая для жизнедеятельности растения, происходит в митохондриях. 3. Размножение – это процесс увеличения численности особей. У растений выделяют бесполое и половое размножение. Бесполое размножение может осуществляться с помощью: спор, деление тела, вегетативны размножением (частями тела: корневищами, усами, луковицами). Половое размножение осуществляется с помощью гамет – специализированных половых клеток. За половое размножения отвечают органы: цветок, плод и семя – это генеративные органы. 4. Обмен веществ и энергии - это процесс при котором происходит превращение веществ, полученных при питании и дыхании, необходимых для жизнедеятельности растения. Образованные в этом процессе ненужные вещества удаляются, т. е. выделяются. В каждую клетку поступают питательные вещества (а и б). Из этих веществ (а и б) клетка образует для жизни свойственные ей органические вещества (АБ). В результате химической реакции, по действием кислорода (красный кружок),  сложные вещества клетки превращаются в более простые (в и г, СО2 (синий кружок) - продукты распада). При этом освобождается необходимая для жизни энергия (Е)	Технология кооперативного обучения (в малых группах).   Беседа. Составление схемы. Запись в тетрадях.
VІ. Обобщение и  систематизация знаний. 4 станция: Заключительная: Признаки Фотосинтез Дыхание В каких органах     Какие органеллы клетки     Необходимость света     Кислород     Углекислый газ     Органические вещества     Энергия	Заполнения таблицы в парах с использованиемльтимедиа технологии. Беседа.

 

Додаток 3

Класс: 7

Тема: Мини проект: «Зубы Млекопитающих» или «Животные - строители».

Задание: сформулировать в учеников понятие Млекопитающие; развивать в учащихся умение выделить главное, обобщать материал, правильно делать выводы; воспитывать научное мировоззрение.

Методы: словесне (беседа), словесно – наглядне (работа с нагляднстью, слайдами презентации, видеофрагмент ), практические (составление таблиц, схем).

Инновационные технологии: метод проекта, мультимедиа технологи, игровые технологи, интерактивные технологи.

Оборудование и материалы: презентация «Млекопитающие», учебник, таблицы.

Тип урока: урок применения знаний.

І. Актуализация опорных знаний. На предыдущем уроке мы с вами изучили тему… Мы работали по плану… Признаки Первозвери Низшие звери Высшие звери Наличие клоаки       Постоянство температуры тела       Наличие матки       Наличие плпценты       Особенности млечных желез       Откладывание яиц или живорождение       Степень развития появляющихся детенышей       Место развития детенышей после их появления       Отряды	Технология кооперативного обучения (работа в малых группах) заполнение таблицы. Беседа.
II. Мотивация учебной деятельности. Обсудим вместе… Какие признаки Млекопитающих свидетельствует о родственых связях с Пресмыкающихся? Опорно – двигательная система: шейный отдел, грудной, поясничный, крестцовый, хвостовой. Вороньи кости во время зародышевого развития прирастают к лопаткам. Развит мозжечок и головной мозг.	Создание проблемной ситуации. Технология обрабатывания дискуссийных вопросов.
ІV. Отчет учащихся. План Зубы Млекопитающих (информационный). Животные строители (исследовательский).	Метод проектов. Отчет учащихся о проделанной работе.
V. Обобщение и систематизация знаний. 1. Покров тела у млекопитающих. 2. Железы, вырабатываемые у самок млекопитающих молоко. 3. Сумка, в которой вынашивает детёнышей ехидна. 4. Передвижение кенгуру по суши. 5. Древнее яйцекладущее дожившее до наших дней. 6. Он живёт на эвкалиптовом дереве и питается только его листьями. 7. Тело ехидны покрыто … 8. Кровеносная система млекопитающих. 9. Кругов кровообращения. 10. Уровень организации НС (нервная система). 11. Температура тела яйцекладущих. 12. Сердце. 13. Наиболее высокоорганизованные позвоночные животные. 14. Североамериканское животное размером с кошку. 15. Сумчатая древесная хищница. 16. На верхней и нижней челюстях млекопитающих расположены 17. Сумчатое животное. Обитает в почве, роет норы, питается насекомыми, червями. 18. Складка кожи в виде кармана у сумчатого животного, куда помещается новорождённый. 1. Назовите все ароморфозы. 2. Назовите представителей класса Млекопитающие.	Игровая технология:  «Знатоки класса Млекопитающие ».

 

 

Тема досвіду: «Формування компетентностей учнів через використання інноваційних технологій в умовах запровадження

Концепції нової української школи»

Актуальність досвіду. Особливістю ХХІ століття є ринкова економіка, євроінтеграція, демократизація суспільства, які вимагають від сучасної української школи значних змін. Щоб знайти своє місце в житті, бути успішним, конкурентоспроможним сучасний випускник повинен володіти всіма життєвими компетентностями.

Умовою для здійснення компетентнісного підходу постає упровадження в навчальний процес інноваційних педагогічних технологій.

Таким чином, актуальність досвіду «Формування компетентностей учнів через використання інноваційних технологій в умовах запровадження Концепції нової української школи» ґрунтується на наукових ідеях вітчизняних педагогів. Ці ідеї та рекомендації адаптувала до своїх уроків та успішно застосовую на практиці.

Основна ідея досвіду.

Основні завдання, які ставлю перед собою:

•  сформувати в учнів компетентності необхідні для вирішення життєвих ситуацій;
•  створити умови для набуття учнями навичок критичного мислення, пошуку та аналізу інформації, прийняття рішень;
•  розвивати готовність для самонавчання, саморозвитку, самореалізації та продуктивної творчої діяльності.

Зміст досвіду.

Компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини.

Компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці (за Новим Державним стандартом).

В навчально-виховному процесі в учнів формуються ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності.

Успішність та ефективність формування компетентностей залежить від форм та методів організації навчально-виховного процесу. Найбільш ефективними засобами формування компетентностей учнів є сучасні інноваційні технології.

Інновації (італ. іnnovatione — новизна, нововведення) — нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства.

Інноваційний процес в освіті — це сукупність послідовних, цілеспрямованих дій, спрямованих на її оновлення, модифікацію мети, змісту, організації, форм і методів навчання та виховання, адаптації навчального процесу до нових суспільно-історичних умов. Дослідники проблем педагогічної інновації (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці — це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти.

Інноваційні  технології — це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, які забезпечують реалізацію нововведень» (І. Дичківська).

Технологія реалізації.

Формування компетентностей учнів на уроках біології через використання інноваційних технологій дають змогу:

•  підвищувати ефективність навчально-виховного процесу за рахунок пізнавальної активності учнів;
•  розвивати в учнів вміння критично і творчо мислити і знаходити раціональні шляхи вирішення проблем;
•  формувати культуру мислення школярів.

Особливості інноваційних технологій, які використовую в педагогічній діяльності, представила у вигляді опорних схем, що допомагає детальніше ознайомитися з кожною із них:

Інтерактивні технології – це форма організації пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання, при яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Вчитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу.

Застосовую на уроках біології такі групи інтерактивних технологій:

•  технології колективно-групового навчання – це спільна взаємодія всього класу. Найчастіше на своїх уроках використовую: мозковий штурм, мікрофон, навчаючи ― вчусь;
•  технології кооперативного навчання – це навчання в малих групах. На уроках використовую роботу в парах, трійках, малих групах. Ефективність даної технології відбувається через спілкування і тим самим формуються в учнів комунікативні, інформаційні та соціальні компетентності;
•  технології ситуативного моделювання – це навчання у грі. В практиці роботи використовую сюжетно – рольові ігри – круглий стіл, пресконференція. Так при вивченні у 7 класі теми «Заповідні території України», використовую круглий стіл;
•  технології опрацювання дискусійних питань – це навчання через широке, публічне обговорення спірних питань. На уроках біології використовую такі методи: дискусія, займи позицію. Так при вивченні у 8 класі тем «Вплив алкоголю, наркотиків та токсинів на нервову систему і поведінку людини», «Гіподинамія» використовую метод – займи позицію.

Ефективність та цінність інтерактивних технологій в тому, що вони сприяють розвитку в учнів особистісних якостей: вміння критично оцінювати проблему, всебічно аналізувати її, приймати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору.

Ігрові технології – це навчання у грі. Щоб розвивати пізнавальний інтерес, на уроках під час впровадження ігрових технологій використовую різні види нестандартних біологічних диктантів, логічні вправи, біологічні головоломки та ребуси, проблемні завдання. В практиці своєї роботи використовую «Брейн-ринг», «Що, Де, Коли». Ігрові технології використовую в позакласній роботі під час проведення тижня біології.

Сучасний урок неможливий без використання мультимедіа технологій.– це новітні інформаційні технології, які створюються за допомогою комп’ютерної техніки, мережі Internet. Для сучасної людини необхідною умовою професійної конкурентоспроможної діяльності стає уміння застосовувати мультимедіа технології.

 

 

 

На уроках біології існує декілька способів використання даної технології:

На своїх уроках велику увагу надаю роботі з комп’ютерною технікою, активно застосовую комп’ютерну програму Microsoft Power Point для створення авторських презентацій.

Мультимедіа технології сприяють:

•  високому рівню навчально - виховного процесу;
•  формуванню інформаційних, комунікативних та творчих компетентностей;
•  розвитку пізнавального інтересу учнів.

Методика розвитку критичного мислення – це методика заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвиток в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу.

Методика орієнтується на постановку проблеми і пошук її розв'язання. Навчання за методикою розвитку критичного мислення здійснюється у три стадії: виклик, осмислення та рефлексія. Основною формою роботи учнів на уроці є групова.

На своїх уроках використовую мозкову атаку, сенкан, кубування при цьому створюються оптимальні умови для формування ключових компетентностей.

Метод проектів — це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити і тому спрямований на розвиток інформаційних, комунікативних, творчих компетентностей.

В практиці своєї роботи пропоную учням створити такі види проектів:

•  дослідницькі;
•  творчі;
•  інформаційні.

Ефективність використання методу проектів:

•  Навчальний процес: уроки біології, екології, природознавства 5 – 11 класи.
•  Позакласна робота: предметні тижні, прес – конференції, відкриті заходи.
•  Робота з обдарованими дітьми: підготовка до олімпіад, конкурс – захист робіт МАН, створення екологічних проектів.

Результативність професійної діяльності.

Результатом моєї роботи є:

•  достатня адаптованість учнів до сучасного життя;
•  активна життєва позиція учнів;
•  володіння ключовими компетентностями;
•  глибокі базові знання з біології;
•  перемоги учнів в міських, обласних олімпіадах, конкурсах МАН.

Проблеми та труднощі. Шляхи їх подолання.

Проблеми та труднощі: інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості.

Шляхи подолання проблем та труднощів: чітка мотивація інноваційної діяльності.

Висновки.

Досвід роботи свідчить, що саме сучасні інноваційні технології дозволяють максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, створити умови для формування компетентностей учнів. Тому випускник сучасної української школи зможе успішно реалізуватися у всіх сферах людського життя, адже успіх гарантовано тим, хто володіє всіма життєвими компетентностями.