Опис роботи соціального педагога"Організація дозвілля учнів"

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………

1. Психолого-педагогічні особливості дітей і підлітків, захоплених комп'ютерними іграми. 

2. Роль комп'ютерних ігор та соцмереж в діяльності дітей і підлітків. 

3. Комп'ютерна залежність як результат захопленістю комп'ютерними іграми. 

4. Методичні рекомендації батькам по профілактиці комп'ютерної залежності дітей і підлітків. 

ВИСНОВКИ ………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження.  Особливий неспокій у батьків і педагогів викликає комп'ютерна залежність. Комп'ютерна, зокрема, Інтернет-залежність, визначається як психічний розлад, що характеризується нав'язливим бажанням підключитися до персонального комп'ютера (для ігор, спілкування в мережі тощо) і хворобливою нездатністю вчасно відключитися від нього.

Психологічними особливостями дитини, що страждає комп'ютерною залежністю, є замкнутість, агресивність, неврівноваженість, невпевненість в собі, образливість, недовірливість, високий рівень тривожності, низький рівень самоактуалізації. Крім того, надмірна захопленість комп'ютерними іграми, призводить до формування стійкого бажання відходу в комп'ютерний світ, де можна відчути себе успішним і сильним, прийняти на себе роль іншого, у разі захоплення «стрілялками» відбувається звикання до сприйняття сцен насильства.

Необхідно враховувати, що наявність комп'ютерної залежності є ознаками емоційного неблагополуччя і свідчить про необхідність надання психологічної допомоги і педагогічної підтримки (дітям властиві неадекватна самооцінка, нездатність до саморегуляції, емоційні труднощі у взаємодії, складності соціальної адаптації тощо). Зауважимо, що необхідною також є робота з батьками, оскільки часто комп’ютерна залежність дитини пов’язана з небажанням батьків приділяти їй достатню увагу та їхнім прагненням таким чином «чимось зайняти» дитину. Зусилля також повинні бути спрямовані на те, щоб допомогти дитині навчитися конструктивно вирішувати свої проблеми, отримувати позитивні емоції і той особистісний сенс в реальній взаємодії та діяльності, а не у взаємодії з персональним комп'ютером, планшетом, мобільним телефоном.

 

 

1. Психолого-педагогічні особливості дітей і підлітків, захоплених комп'ютерними іграми. 

Рівень розвитку, що характеризує дітей підліткового віку, не є постійним. Він росте і змінюється разом зі зміною умов життя суспільства. Сучасний підліток всебічно поінформований, він перестав все приймати на віру, став точніше помічати недоліки в поведінці і висловлюваннях дорослих. Підліток  хоче бути хорошим, прагнути до ідеалу, і в той же час, не любить, щоб його виховували, не терпить тієї «оголеності» ідей, тенденцій, яка іноді стає справжнім лихом шкільного виховання. Підліток бажає самоствердитися, але не знає як це зробити.  Людина в цьому віці потребує поради і підтримки, але антагонізм настільки разючий, що підліток навіть не збирається  попросити її  в когось, особливо це стосується батьків чи вчителів. Протиріччя між кількістю бажань і неможливістю їх реалізувати настільки сильне, що змушує підлітка замкнутися в своєму світі та не бажання ділитися своїми турботами.
Дитина, ставши підлітком, виявляє непідготовленість управляти власним бурхливим розвитком, своїми переживаннями. Самі по собі ці переживання не є причиною відхилень у поведінці. Відхилення у поведінці підлітка з'являються в результаті помилок, допущених батьками у               вихованні із-за незнання чи ігнорування ними вікових особливостей підлітків. Підліток схильний сприймати найбільш цікаві для нього предмети і явища. Для уваги в цьому віці також характерна вибірковість. Підліток уважний до того, що його цікавить, і захоплюючою роботою займається зосереджено й тривалий час, не відчуваючи втоми. Разом з тим через великий ступінь збудливості  дітям і підліткам властива нестійкість уваги, пам'ять дітей і підлітків удосконалюється, якісно змінюється, розвиваються здібності логічного запам'ятовування.  Правильно роблять ті батьки, які тренують сина чи дочку в викладі прочитаного своїми словами, вчать його робити це легко і вільно. [1, 53] Прагнучи до самостійності, діти і підлітки іноді ухиляються від перевірки знань з боку дорослих. Вони відмовляються повторювати навчальний матеріал вголос, запевняючи батьків, що все знають. У результаті - неміцність, а часом і занедбаність знань. У підлітковому віці такі почуття як дружба, товаришування відрізняються більшою усвідомленістю, ніж раніше. Дружба виникає частіше за все на основі спільної діяльності - навчальної, ігрової, спортивної, суспільної, на основі одних і тих же інтересів і схильностей. Підліток дорожить дружбою, готовий постояти за товариша в будь-яких обставинах. Дружба  позитивно позначається на формуванні його особистості, на вихованні високих моральних якостей: уважності і чуйності, доброзичливості та чуйності, правдивості і чесності, взаємодопомоги і взаємовиручки. 

Особливо гостро у дітей та підлітків проявляється почуття колективізму. Хлопчика чи дівчинку характеризує підвищена потреба в  колективній  діяльності, прагнення знайти своє місце в учнівському колективі. Підліток дорожить думкою однокласників і намагається заслужити своєю поведінкою їх схвалення. Невміння знайти своє місце в колективі учнів призводить до замкнутості, самотності, що може з'явитися причиною недисциплінованості, пошуків діяльності поза колективом однолітків. Соціально-педагогічне спостереження показує, що більшість учнів підліткового віку займаються самовихованням, хоча не у всіх воно носить стабільний характер. Проте їх прагнення активно впливати на себе не завжди збігається, а часом і вступає в протиріччя з його звичками,  бажаннями. У результаті з'являється неорганізованість, недисциплінованість. [3, 103] Весь процес формування дисциплінованості дітей носить суперечливий характер. Школяр може усвідомлювати необхідність дисципліни, планувати шляхи її формування та вдосконалення і в той же час порушувати її. У свідомості і поведінці підлітка одночасно уживаються дитинство і зрілість. У нашому суспільстві діти і підлітки в значній мірі засвоюють ролі і правила поведінки з сюжетів комп'ютерних ігор, телевізійних передач, фільмів та інших засобів масової комунікації. Символічний зміст, представлене в цих медіа, надає глибокий вплив на процес соціалізації, сприяючи формуванню певних цінностей і зразків поведінки дітей та підлітків. Кожного разу підліток «з головою» йде в гру, взаємодіючи з об'єктами, які беруть участь у ній, які підпорядковуються певним законам, що описує їх поведінку. Він має можливість досліджувати в деталях весь час новий, постійно оновлюється світ гри, стикаючись часом з несподіваними явищами в рамках попередньо визначених законів цього світу. Зазвичай, його улюблені персонажі або об'єкти «живуть», щоб, змінюючись в нескінченних поєднаннях і варіаціях, приносити йому радість. Серед них є «погані» і «хороші», «добрі» і «злі», «розумні» і «дурні». Перш за все, гра дає всі ті емоції, які не завжди надає дитині життя. Найширший спектр емоцій (від позитивних до негативних) можна випробувати, не зрушуючи з місця! Це захоплення, задоволення, захопленість, досада, гнів, роздратування. Гра вивільнює надлишкову життєву силу, дає відпочинок і розрядку, прагнення до верховенства, компенсацію шкідливих спонукань, заповнення монотонної діяльності, підпорядкування уродженому інстинкту наслідування, вправа в самовладанні, задоволення нездійсненних в реальній обстановці бажань, здійснює тренування перед серйозною справою. [5, 9] У грі дітям і підліткам добре. Вони сильні, сміливі, успішні. Є й інший важливий аспект: дитина в грі отримує «владу над світом», практично не докладаючи зусиль, використовуючи лише як аналог чарівної палички комп'ютерну мишу. У дитини створюється ілюзія оволодіння цим світом. Програвши -  можна переграти, повернутися назад, щось переробити, заново прожити невдалий фрагмент гри. Це особливо захоплює дітей і підлітків, які болісно відчувають свою неуспішність, яких приваблює можливість позбавлення від своїх комплексів, одномоментного отримання задоволення, подання себе в різних іпостасях. В основному стан комп'ютерної залежності дезадаптує дітей та підлітків, вибиває з життя, причому таким чином, що у них не залишається інших інтересів, окрім гри. Дитина вже не може без неї жити. Вона стає домінантною, тому можна сказати, що комп'ютерна залежність - своєрідний вид наркоманії. Надмірне захоплення комп'ютерними іграми стало однією з актуальних проблем початку третього тисячоліття. У дітей, а часом і у дорослих, формується потяг, з яким самі вони вже не завжди здатні впоратися. Їх поведінка відрізняється неадекватністю реакції на різні життєві ситуації, так як реальний світ управлінню за допомогою натискання на клавіші не піддається. З'являється дратівливість, агресивність, імпульсивність, швидка стомлюваність, нездатність перемикатися на інші розваги, почуття уявної переваги над оточуючими, порушується сон, зникає бажання спілкування з ким-небудь. Загальний розвиток такої дитини сповільнюється. Якщо підліток залежний від комп'ютерних ігор, то, як правило, він не може контролювати час, проведений за комп'ютером (обіцяє зменшити його, вийти з програми, але не в силах цього зробити), бреше, приховує вид занять, який виконував, переоцінює роль комп'ютера у своєму житті. Діти та підлітки відчувають депресію і тривогу, коли що-небудь або хто-небудь заважає їхнім планам «посидіти» за комп'ютером, часто занурений у віртуальну активність. [4, 6] 

У будь-якому суспільстві знаходяться люди, які віддають перевагу «тікати» від проблем, а комп'ютерні ігри, соціальні мекрежі є способами так званої «аддиктивної реалізації», тобто відходу від реальності. «Виринаючи» з віртуального світу в реальний, діти і підлітки відчувають дискомфорт, почуваються  маленькими, слабкими і беззахисними в агресивному середовищі. І дуже кортить якомога швидше повернутися туди, де він переможець. Їх комп'ютерний герой і весь віртуальний світ дозволяють задовольнити ті потреби, які не задоволені в реальному житті. Цього героя поважають, з його думкою рахуються, він супермен. Для підлітка дуже приємно входити в роль такого персонажа, почувати себе ним. Далі, чим більше він грає, тим більше починає відчувати контраст між «ним реальним» і «ним віртуальним», що ще сильніше притягує його до комп'ютерної гри й усуває від реального життя. Гра стає засобом компенсації життєвих проблем. Особистість починає реалізовуватися в ігровому світі, а не в реальному. Така ситуація спостерігається і з соцмережами, де на своїй сторінці можна розмістити чужу, на думку підлітка, кращу за власну фотографію, представитися чужим ім’ям, мати можливість похизуватися перед віртуальними знайомими вигаданими, але такими приємними для власної свідомості, фактами із життя. Залежності схильні ті, у кого самооцінка є неадекватною, як заниженою так і завищеною. І якщо одні знаходять у комп'ютері  співрозмовника й друга, а також можливість досягти успіху в комп'ютерному  житті, то для інших важливим є досягнення результату при мінімумі зусиль. [10, 21].  

Таким чином, основною причиною виникнення комп'ютерної залежності у дітей та підлітків можна вважати брак спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками і значущими людьми. Спочатку комп'ютер компенсує спілкування, потім оточуючі стають неважливі. Підлітковий вік - це період формування життєвих цінностей, розширення соціальних контактів. А залежна дитина обмежує своє коло спілкування комп'ютером. Комп'ютерні ігри, соцмережі в даний час стали для багатьох дітей важливішими від навчання або прогулянки з друзями. Вони прив'язують підлітка до неіснуючих об'єктів, заважаючи отримувати задоволення від спілкування з оточуючими людьми. В результаті у деяких підлітків відзначається відсутність життєвого досвіду, інфантилізм у вирішенні життєвих питань, труднощі в соціальній адаптації. І це при тому, що розумовий коефіцієнт у таких дітей, як правило, високий. 
Отже, дитячий і підлітковий вік в силу вікових психолого-педагогічних особливостей є найбільш схильним для комп'ютерної залежності. 
 

 

 

 

 

 

2. Роль комп'ютерних ігор та соцмереж в діяльності дітей і підлітків. 

Процеси комп'ютеризації в нашій країні з 90 - х років минулого століття відбувалися дуже бурхливо, що спричинило за собою розвиток різних форм взаємодії з комп'ютером, зокрема, захоплення користувачів комп'ютерними іграми та соцмережами. У деяких індивідів ця взаємодія набула форм, схожих за своїм змістом з психологічною залежністю. [6, 12] Оскільки комп'ютерна індустрія тільки розвивається, а комп'ютерні технології стають все більш доступними для широких верств населення, то проблема з набуває все більшої гостроти. 
Значне число людей, які можуть характеризуватися тим чи іншим ступенем залежності від комп'ютерних ігор та сощмереж складають школярі. За спостереженнями педагогів і батьків це викликає значні проблеми, пов'язані з успішною соціалізацією дітей, фізичним і навіть психічним здоров'ям.

Комп'ютерна гра, так само як і звичайна, не є самостійною реальністю,той, хто грає усвідомлює нереальність того, що відбувається. Гра обмежується місцем, простором і часом. У цьому моменті комп'ютерна гра дещо відрізняється від традиційної, тому що широкі візуальні можливості гри роблять її простір продуктом розумової діяльності не гравця, а розробника, який вигадує правила гри. Місце гри поступово втрачає своє значення. Час гри має подібне значення з часом у традиційній грі. Зіграна комп'ютерна гра зберігається в пам'яті як факт і може бути повторена при наявності бажання, якщо відновити початкові умови гри. У комп'ютерній грі також обов'язкове дотримання правил, що закладено в її алгоритм. [8, 16] 

Шанувальниками електронних ігор в основному є підлітки та люди молодого віку.. Електронні ігри значно відрізняються за жанром і змістом. Найменш небезпечні так звані аркадні ігри, з простою графікою і звуком. За цими іграми, як правило, «вбивають час», вони не можуть викликати тривалої прихильності. Інша справа - рольові ігри, під час яких гравець «перевтілюється» в керованого ним героя і з головою поринає в його світ. У таких іграх відчуття реальності може бути дуже велике і надовго утримувати увагу гравця. Найбільшу небезпеку представляють «стрілялки», які характеризуються досить примітивним сюжетом, заснованим на насильстві. Такі ігри можуть негативно позначитися на психіці дитини і стати причиною надмірної агресивності. Ігри бувають різними. Наприклад, в операційну систему Windows входить стандартний набір ігор - як правило, пасьянси. Можуть бути гарні для відпочинку, якщо доводиться довго працювати за комп'ютером, тренують мислення, увагу. З цієї ж серії ігри-головоломки, ігри на швидкість реакції, наприклад, комп'ютерний настільний теніс. Стратегічні ігри припускають, що гравець керує цілим комп'ютерним світом - будує будинки, завойовує території, видобуває, наприклад, нафту, золото. Є різновид комп'ютерних ігор, званих "Квест". Суть в тому, що герой потрапляє в якусь складну, заплутану ситуацію, або отримує якесь завдання, йому належить пригода. Завдання гравця - розгадувати таємниці, головоломки, супутні пригоди. Такі ігри, як правило, не містять сцен насильства. Вони можуть бути хороші тим, що розвивають просторове мислення, пам'ять. В основі таких ігор можуть лежати реальні історичні події - наприклад, розквіт і падіння римської імперії, великі війни. При грамотному підході такі ігри можуть пробудити інтерес до історії, дають можливість відчути себе учасником подій, що відбувалися давним-давно. Негативним моментом таких ігор можна назвати виникнення ілюзії всевладдя і небезпека відходу від реальності у віртуальний ілюзорний світ. Крім того, практично всі комп'ютерні ігри мають таку особливість: на певному етапі гри можна зберігатися, щоб у разі невдачі (наприклад, загибелі героя) можна було повернутись і почати спочатку. У реальному житті такої можливості немає, але діти, на жаль, цього не розуміють - що живемо-то ми без чернетки, і те, що зроблено, деколи вже не виправити. Гірше справа йде з різними "стрілялками". Вид на екрані як правило відповідає вигляду з власних очей, тобто грає не просто бачить героя, а сам перетворюється на нього. При цьому його завдання - знищити якомога більше ворогів. У таких іграх сцени насильства дійсно можуть виявитися руйнівними для дитячої психіки, провокуючи дітей на агресивну поведінку в реальному житті. При сучасному рівні графіки кров, на екрані після пострілу, героя може здатися цілком реальною. Завдання батьків - однозначно не допустити появи таких ігор у дитини. [4, 33]. 

 Отже, рольові комп'ютерні ігри найбільшою мірою дозволяють людині «увійти» у віртуальність, відійти (мінімум на час гри) від реальності і потрапити у віртуальний світ. В наслідок цього рольові комп'ютерні ігри істотно впливають на особистість: вирішуючи проблеми «порятунку людства» у віртуальному світі, людина набуває проблеми в реальному житті. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 3. Комп'ютерна залежність як результат захопленістю комп'ютерними іграми. 

Термін «комп'ютерна залежність» визначає патологічну пристрасть людини до роботи або проведенню часу за комп'ютером. Вперше про комп'ютерну залежність заговорили на початку 80-х років минулого століття американські  вчені. У наш час термін «комп'ютерна залежність» все ще не визнаний багатьма вченими, які займаються проблемами психічних розладів, однак сам феномен формування патологічної зв'язку між людиною і комп'ютером став очевидний і набуває все більшого розмаху. 

Комп'ютерна залежність - форма відходу від реальності. Реальності, яка травмує і яку складно передбачити, де доводиться будувати відносини з різними людьми - і з симпатичними нам, і не дуже. Реальність  небезпечна  конфліктами і розчаруваннями, хворобливими провалами і гіркими втратами. Тому підлітку, який ще   не навчився існувати у дорослому жорсткому світі  і здається, що комп'ютер, соціальні мережі – ідеальний  вихід. . [2, 9] Залежність від комп'ютера усвідомлюють оточуючі дитини, друзі, родичі, знайомі, але аж ніяк не вона сама, що дуже схоже з будь-яким іншим видом залежності. Основними критеріями, що визначають початок комп'ютерної залежності, можна вважати наступні: 
безпричинне збудження або млявість, часті і різкі перепади настрою, значне емоційне відчуження, погіршення пам'яті, уваги,
зниження успішності, систематичні прогули занять,
обмеження спілкування з раніше значимими людьми, відхід від участі в справах, які раніше були цікаві, відмова від хобі, улюбленої справи, з'являється  брехливість, неохайність, напади депресії, страху, тривоги. 
Комп'ютер, виконує дійсно широкий спектр завдань: програвання музики і радіо, відображення фільмів і телевізійних каналів, фіксація текстових напрацювань, відображення текстів, графічних об'єктів і анімації, виконання функцій телефону і калькулятора, відображення та надання можливості вивчення глобальних мереж і участі в електронних іграх, а також багато іншого.

Таким чином, перед дитиною відкривається новий світ незліченної кількості можливостей та інтересів, який "відключає" її від реального світу, "перемикаючи" на себе. Психологічна неможливість впоратися з бажанням насититися новою інформацією, і є комп'ютерна залежність [9, 11].

Незважаючи на те, що прагнення, що виникають при комп'ютерній залежності, спочатку несуть позитивні аспекти, даний тип залежності, як і будь-яка інша адикція, веде до деградації особистості, розкладанню соціального статусу, втрати власного "Я", погіршення психологічного здоров'я, порушення внутрішніх подразників, виникнення агресії, замкнутості. 

Як правило, комп'ютерна залежність (або її різновиди) викликають обурення і засудження з боку оточуючих, що ще більше поглиблює конфлікт, а, отже, посилює пристрасть до проведення часу за комп'ютером. для дітей комп'ютер та комп'ютерні ігри - це варіант проведення дозвілля, який "так захоплює дитину, що він йде від реального життя". При цьому "страждає як фізичне, так і психічне здоров'я дітей". На нашу думку, причини формування комп'ютерної залежності в тому, що на перших етапах звикання дитини до комп'ютерної гри батьки заохочують ці дії. "Вони усвідомлюють проблему тільки тоді, коли дитина перестає реагувати на їх вимоги вимкнути комп'ютер, у неї падає успішність у школі, погіршується зір. 
На підставі запропонованої динаміки ігрової залежності можна виділити чотири стадії розвитку психологічної залежності від комп'ютерних ігор: легкої залежності,  захопленості, залежності, прихильності.

 

 

 

4. Методичні рекомендації батькам по профілактиці комп'ютерної залежності дітей і підлітків. 

Часто причиною виникнення комп'ютерної залежності у дітей і підлітків стають невпевненість у собі і відсутність можливості самовираження. У таких випадках батьки повинні підтримати дитину і допомогти їй розібратися з проблемами, що виникли. Абсолютно неправильно критикувати дитину, яка проводить занадто багато часу за комп'ютером. Це може тільки поглибити проблему і віддалити дитину від батьків. Критика сприймається дитиною, як відмова батьків зрозуміти його інтереси і тому викликає замкнутість і в деяких випадках агресію. Основним заходом запобігання виникнення залежності будь-якого типу у дітей є правильне виховання дитини. При цьому важливо не обмежувати дітей у їх діях (наприклад, забороняти ті чи інші ігри), а пояснювати, чому та або інша заняття або захоплення для них не бажане. Рекомендується обмежувати доступ дітей до ігор і фільмів, заснованих на насильстві. У той же час, якщо дитина все ж таки зустрілася з такою інформацією потрібно в доступній формі пояснити, чому така інформація  небезпечна і чому вона не повинна прагнути пізнати її. Категорична заборона того чи іншого виду інформації без жодних пояснень тільки збільшить інтерес дитини до цієї інформації, а існування заборони зробить неможливим обговорення проблеми між батьками і дитиною. 

Діти та підлітки мають потребу в самовираженні. За браком інших засобів вираження своїх думок і енергії вони звертаються до комп'ютера і комп'ютерних ігор, які створюють ілюзію реальності безмежних можливостей, позбавленої відповідальності. Така ілюзія чинить руйнівну дію на психіку дитини і порушує її зв'язок з батьками і однолітками. Для того щоб уникнути виникнення прихильності дитини до комп'ютера потрібно урізноманітнити коло його інтересів і занять. Цього можна досягти, наприклад, при зверненні уваги дитини на спорт або різні види мистецтв (музика, малювання та ін.) Говорячи про профілактику комп'ютерної залежності у дітей, слід звернути увагу на те, що виховання дитини має зводитися здебільшого до того, що комп'ютер - це лише частина життя, а не самий головний подарунок за хорошу поведінку. Єдиним на даний момент перевіреним способом не дати дитині опинитися в залежності від комп'ютера - це привернути його в процеси, не пов'язані з комп'ютерною діяльністю, щоб електронні ігри та соцмережі не стали заміною реальності. Показати маленькій людині, що існує маса цікавих розваг крім комп'ютера, які не тільки дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло й нормалізують психічний стан. Завдання соціального педагога, класного керівника -  організувати дозвілля дитини таким чином, щоб захистити її від негативного впливу інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютера. Батькам необхідно: 

• спробувати все-таки регламентувати час, проведений дитиною за комп'ютером; показуйте особистий позитивний приклад. Важливо, щоб слова не розходилися з ділом. І якщо батько дозволяє синові грати не більше години на день, то сам не повинен грати по три-чотири;
•  спробувати скористатися позитивними можливостями комп'ютера - може дитина зацікавиться програмуванням, веб-дизайном (робити сайти в Інтернеті), займеться комп'ютерною графікою, анімацією - робитиме мультики, але для цього бажана допомога зацікавленого дорослого, який не просто критикує і забороняє, а допомагає;

- обмежте час роботи з комп'ютером, пояснивши, що комп'ютер не право, а привілей, тому спілкування з ним підлягає контролю з боку батьків. Різко забороняти працювати на комп'ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп'ютерної залежності, вона  може проводити за комп'ютером дві години в будній день і три - у вихідний. Обов'язково з перервами; 
- запропонуйте інші можливості проведення часу. Можна скласти список справ, якими можна зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були спільні заняття (походи в кіно, на природу, гра в шахи і т.д.); 
- використовуйте комп'ютер як елемент ефективного виховання, в якості заохочення (наприклад, за правильно і вчасно зроблене домашнє завдання, прибирання квартири тощо);
- звертайте увагу на ігри, в які грають діти, так як деякі з них можуть стати причиною безсоння, дратівливості, агресивності, специфічних страхів;
- обговорюйте ігри разом з дитиною. віддавайте перевагу розвиваючим іграм. Вкрай важливо навчити дитину критично ставитися до комп'ютерних ігор, показувати, що це дуже мала частина доступних розваг, що життя набагато різноманітніше, що гра не замінить спілкування. 

У випадках, якщо ви самостійно не можете впоратися з проблемою, звертайтеся до  психолога, соціального педагога, в спеціалізовані центри. 
Часто буває так, що за  комп'ютерною залежністю можуть ховатися зовсім інші проблеми. Це неуспішність дитини в реальному житті, невміння спілкуватися, так звана соціальна дезаадаптованість. Така дитина комфортно відчуває себе саме у віртуальній реальності. І тоді в першу чергу потрібно звертати увагу саме на психологічні  проблеми дитини. 

Як один із варіантів ефективного дозвілля Шпилівський НВК пропонує учням гурткову роботу, особливо приглянулося нашим учням заняття квілінгом, коли під керівництвом досвідченого майстра на аркушах народжуються живописні картини із надзвичайно складних композицій, учні, як правило, відкладають свої смартфони і активно включаються в процес творіння. На нашу думку, розвинена гурткова діяльність, небайдужість педагогів до дозвілля своїх підопічних важливий аспект у протидії Інтернет-залежності школярів нашого навчального закладу.

На базі Шпилівського будинку культури у приміщенні бібліотеки діє гурток із моделювання і виготовлення саморобок, часто соціальний педагог веде учнів на такі заняття.

Батьки, ажливим аспектом у контролюванні користування дитиною інтернетом є встановлення паролів, яких підліток не знає. Частіше подорожуйте, не бійтеся завести  розмову першим, займайтеся рукоділлям, відвідуйте різноманітні гуртки та секції, як би це складно не здавалося , особливо для сільської місцевості, але старайтеся вчасно почути своїх дітей, відреагувати на їхні проблеми, не штовхайте дитину за порадою у соцмережу, контролюйте її списки віртуальних друзів, і знайте – це все можливо лише завдяки взаєморозумінню батьків та дітей, їхній взаємній довірі.

Розумійте одон одного, слухайте і дослухайтеся, довіряйте своїм дітям. Дотримуючись таких простих правил вам, напевно, не доведеться зіштовхнутися із проблемою Інтернет-залежності дитини, чи будь-якого іншого виду залежності. Важливо також не боятися вчасно звернутися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів з даної проблеми. Не прогавте біди, наголошуйте, що комп’ютер – це засіб для праці, а не якийсь привілей сучасного світу!

З усього сказаного випливає висновок - для того, щоб правильно організувати діяльність школяра за комп'ютером необхідно свою роботу будувати поетапно, і продумати який кінцевий результат своєї роботи ви хотіли б досягти. В організації профілактики комп'ютерної залежності необхідно поєднувати різні форми і методи виховних заходів. Методичні рекомендації необхідно враховувати при профілактиці комп'ютерної залежності, для того щоб не тільки правильно організувати процес виховання, а і  сприяти ефективному формуванню повноцінної особистості.

 

 

ВИСНОВКИ

Знайомство з вітчизняним і зарубіжним досвідом побудови і функціонування виховних систем, комп'ютерної залежності дітей і підлітків переконує нас у тому, що самим надійним стрижнем профілактики комп'ютерної залежності учнів є виховні заходи, дозвілля дитини.

 Сьогодні дитина живе вже в світі відмінному від того, в якому виросли його батьки. У нашому суспільстві діти і підлітки в значній мірі засвоюють ролі і правила поведінки з сюжетів комп'ютерних ігор, телевізійних передач, фільмів та інших засобів масової комунікації. Символічний зміст, представлене в цих медіа, надає глибокий вплив на процес соціалізації, сприяючи формуванню певних цінностей і зразків поведінки. Деякі дослідники вважають, що вплив комп'ютера на процес соціалізації майже такий, як вплив батьків. 

Віртуальна реальність - це нематеріальність впливу, умовність параметрів і ефемерність, - це не є життя, це лише вторинна частина життя, це паралельний, але не основний процес. Немає сенсу ігнорувати комп'ютерні можливості, необхідно їх використовувати в міру необхідності, а розваги у вигляді комп'ютерних ігор, необхідно сполучати з реальними активними діями в реальному світі.  Дозвілля є сприятливим грунтом для випробування  дітьми і підлітками фундаментальних людських потреб. У процесі дозвілля дитині набагато простіше  формувати поважне ставлення до себе, навіть особисті недоліки можна подолати за допомогою дозвільної активності.

Виховання має реалізовуватися через творчість, гру, забаву. 
Передбачається безперервність, систематичність, демократичність процесу виховання школярів. Виховання має нести цілеспрямований характер. 

 

 

 

Список використаних джерел. 

1. Крутецький В. А. Психологія підручник для учнів педагогічного училища 2 - е вид. Перероблено і доповнено М. Освіта 1986р .- 145 с. 
2. Кузнєцов Г. Похід за силою / / Комп'ютера. - 2000. - № 18 - 24-45с. 
3. Прібилова Ю.О. Психологічні проблеми сучасних школярів в області інформаційних технологій / / Природознавство в школі. - 2005 .- № 4 - 35-39с. 
4. Розін В.М. Культурна діяльність підлітка в контексті сучасної підліткової культури / / Шкільні технології. - 2000. - № 5 - 17-23с. 
5. Соболєва Б. Вплив телевізора і комп'ютера на душу дитини / / Жіноче здоров'я. - 2000. - № 7 - 16-19с. 
6. Стукова О.В комп'ютерної колисці? У комп'ютерних мережах! / / Аномалія. - 1996. - № 23 - 3-9 с. 
7. Федоров А.В. Школярі та комп'ютерні ігри з «екранним насильством» / / Педагогіка. - 2004. - № 6 - 56-58 с. 
8. Яманова Т. Новий вид наркоманії / / Аргументи і факти. Сімейна рада. - 2004. - № 17 (234) 17 вересня .- 22-24 с. 
9. http://www.net196.soes.ru/ 
30. http://www.Le-Mon.ru 
 

 

 

 

 

 

Календарний план

9 клас

«Правознавство (практичний курс)»

 

 

35 годин

 

 

 

 

 

 

 

 

Шпилівський НВК

 

 ІІ семестр 2016-2017 навчального року

 

Вчитель:  Тараніна К.М.

 

№	Тема уроку	Дата уроку
1.	ВСТУП.
Розділ 1. Правила і закони у суспільстві та твоєму житті
2.	Що таке правила та як вони виникають. Які правила існують у суспільстві. У чому призначення правил
3.	Що таке право. Норми права та галузі права. Які суспільні відно-сини називають правовими
4.	Що таке закон. Як приймаються закони.
5.	Підзаконні акти та їх значення для життя громади. Як і де знайти правовий документ
6.	Яка поведінка є правомірною. Що таке правопорушення та юридична відповідальність.
7.	Коли і як особа відповідає за правопорушення
8.	Що таке конституція. Як Конституція врегульовує життя громадян України
9.	Узагальнення
Розділ 2. Ти – людина, значить маєш права
10.	Що таке права і свободи людини. Загальна декларація прав людини. Види прав і свобод людини. Конвенція ООН про права дитини. Як захищаються права і свободи  людини в Україні й світі
11.	Що означає бути громадянином держави.  Як набути громадянства Україні. Як визначається громадянство дітей. За яких підстав припиняється громадянство України
12.	Конституційні права і свободи людини і громадянина. Як реа-лізувати  та захистити  права і свободи. Які основні обов’язки закріплює Конституція України
13.	Право на освіту в Україні. Які середні навчальні заклади існують в Україні. Якими є права та обов’язки учнів, вчителів і батьків у навчальному процесі
14.	Як громадяни беруть участь у житті демократичної держави. Що таке самоврядування. Громадські об’єднання та дитячі організації. Демократія у шкільному житті
15.	Узагальнення
Розділ 3. Ти і цивільно-правові відносини
16.	Що таке право власності. Як людина стає власником. Як реалізувати право власності. Якими правами наділені неповнолітні власники	17.01.2017
17.	Які договори є цивільно-правовими. Як укласти договір. Які договори можуть укладати неповнолітні	24.01.2017
	Як захистити особисті немайнові та майнові права. Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб
19.	Хто такі спадкодавець і спад-коємець. Що таке заповіт. Як скласти заповіт. Як успадкувати майно	07.02.2017
20.	Хто такі споживачі, продавці, ви-робники, виконавці. Які права спо-живачів закріплені законодавст-вом України. Як захистити права споживачів. Які організації та установи допомагають споживачам у захисті їхніх прав  узагальнення	14.02.2014
Розділ 4. Закони в житті твоєї сім’ї
21.	Що таке сім’я і шлюб. Як укласти шлюб. Чи можуть неповнолітні укласти шлюб. Які особисті немайнові та майнові права і обов’язки  мають подружжя	21.02.2017
22.	Взаємні права та обов’язки батьків і дітей. Особисті немайнові права дітей. Права батьків і дітей на майно, право на утримання	28.02.2017
	Як  держава захищає права дитини в сім’ї. Що таке опіка, піклування, усиновлення	07.03.2017
Розділ 5. Твої права у трудових відносинах
24.	Право на працю в Україні. Як законодавство регулює трудові відносини. Роботодавці та праців-ники на ринку праці. Як знайти роботу. Право та підприємницька діяльність	14.03.2017
25.	Як укласти і розірвати трудовий договір. Що записується в трудову книжку. Що таке заробітна плата	21.03.2017
26.	Де можуть працювати підлітки. Як законодавство регулює працю неповнолітніх. Як закон захищає неповнолітніх від експлуатації	04.04.2017
27.	Узагальнення	11.04.2017
Розділ 6. Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві
28.	Які відносини регулює адміністративне і кримінальне право. Які правопорушення називають адміністративними. За які адміністративні проступки відповідають  неповнолітні	18.04.2017
29.	Що таке злочин. Ознаки та види злочинів. Склад злочину.	25.04.2017
	Наслідки злочину для особи та суспільства. Як не стати жертвою злочину
31.	Що таке кримінальна відповідальність і кримінальне пока-рання. Які покарання передбачені Кримінальним кодексом України. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх	23.05.2017
32.	Правоохоронні органи в Україні. Міліція і неповнолітні. Як звернутися до міліції. Які права має неповнолітня особа при затри-манні, арешті, допиті
33.	Коли порушується кримінальна справа. Як проводиться досудове слідство. Як проходить розгляд кримінальних справ у суді. Права та обов’язки учасників кримінального процесу
Розділ 7. Твоя подорож у світ юридичних професій
34.	Які юридичні професії існують. Де  здобути юридичну освіту. Хто такі слідчий і прокурор. Як стати адвокатом, суддею, нотаріусом. Коли і як ми звертаємося до правника
35.	Узагальнення

 

9 клас   «Правознавство (практичний курс)» (35 годин)