Опис власного педагогічного досвіду

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ

ОЛЕКСІЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

Ведькал Тетяна Дмитрівна,

вчитель російської мови та зарубіжної літератури, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель» Олексіївської ЗОШ

І-ІІІ ступенів

 

 

 

І. ВСТУП

1.1  Обґрунтування актуальності теми

ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення. Комп‘ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп‘ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.

Інформатизація освіти – один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів.

Запровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес – це необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання  під час вивчення будь-якого предмету.

Це  не твердження, а практично догма, якої вимагає час. Адже вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа (телебачення,  мобільні телефони, ігрові приставки тощо).

Крім того, витрачаючи великі кошти на придбання комп’ютера для дитини з метою, насамперед, забезпечити нащадка гарним засобом навчання, багато хто з батьків не розуміє, що сам по собі комп’ютер – це своєрідна tabula rasa, яка буде виконувати лише ті функції, які у неї закладуть, тому дуже часто комп’ютер стає не помічником у навчанні, а потужною, часом – непереборною перепоною останньому, коли у дитини виникає ігрова або Інтернет залежність.

Тому саме вчитель має виховувати бажання застосовувати улюблену іграшку для здійснення навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Теоретична  база досвіду

Про  користь   комп’ютерних  технологій  в   процесі  розвитку читацької  культури  висловлюються  О. Ісаєва,  Г.  Дегтярьова; проаналізувавши досвід  застосування  комп’ютерних  методичних  систем  на  уроках  літератури,  Н. Вукіна  та  І.  Якиманська  говорять про  високу  результативність  роботи, якщо  є  тісний  взаємозв’язок  різних технологій  (ІКТ  та  критичного мислення);  О. Грищенко,  Ю. Ковбасенко,  якими  досліджено  різноманітні  інноваційні  педагогічні  технології  в  процесі  вивчення шкільних  дисциплін.

Технологія – це наука про способи розв’язання задач людства за допомогою технічних засобів.

Педагогічна технологія – це науково обґрунтована педагогічна система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначений наперед   кінцевий результат.

Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання – це процес підготовки і передачі інформації,  засобом здійснення яких є комп'ютер.

Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.

Предметом  методики використання засобів ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання.

Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа-засобів.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і найрізноманітніші ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити. Такого партнера  їй  часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3  Головна мета педагогічної діяльності

 

Головною в роботі стала мета зробити навчання цікавим: для учня це означає посильним і успішно-результативним. Виховання ж інтересу передбачає реалізацію багатьох методичних прийомів, пошуків і застосування різних технологій навчання.

 -  технологізація педагогічних процесів шляхом впровадження новітніх технологій, методик, сучасних інформаційних засобів навчання;

- впровадження особистісно-орієнтованого навчання шляхом застосування педагогічних інновацій;

•              підвищення   мотивації  до навчанні  через  створення   ситуації  успіху,  що  сприяє  повноцінній  діяльності  кожної  дитини;
•              підвищення якості знань та вихованості учнів;
•              формування  життєво  необхідної  компетентності – отримання   інформації  за  допомогою  засобів ІКТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4  Задачі діяльності  на цей час:

•           вивчення та аналіз педагогічних інновацій, які найбільш сприяють   якісній гуманітарній  освіті;
•           використання новітніх технологій в педагогічній діяльності;
•           розробка методичних продуктів щодо реалізації унаочнення  навчання  засобами   ІКТ;
•           виховувати в учнів пізнавальну активність через уміння працювати з додатковими джерелами, використовуючи можливості комп’ютера та мережі Інтернет;
•           виробляти вміння самостійно аналізувати, відбирати головне, а потім використовувати на уроці;
•           розвиваючи мотивацію, підвищувати ефективність уроку засобами ІКТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.  Основна частина

2.1 Практичне застосування засобів ІКТ на уроках

Етап  підготовки  до  сприйняття  нового матеріалу

•   У 6 класі знайомство з «Різдвяною піснею у прозі» Ч. Діккенса починається з яскравих різдвяних листівок, повторення колядок, різдвяних атрибутів та страв. Діти поринають у дивовижній світ новорічних свят за допомогою презентації «Диво Різдва». Разом з учителем співаються колядки, читаються вірші.   Все це сприяє більш глибокому осмисленню метаморфози, що відбувається з головним героєм Скруджем у різдвяну ніч.

 

 

 

 

 

 

 

 

•       Перегляд  фрагментів  художніх фільмів за навчальними програмами  з  подальшим  розв’язанням  проблемних  запитань

Пропонується  учням  перегляд уривків кінофільмів: «Троя», «Тарас Бульба», «Злочин і кара», «Перевтілення» та ін.  Школярі  самостійно  роблять  висновки  про  те,  як  формувався  характер  головних героїв, що  впливало  на  формування  їхнього світогляду,  де  бралися  автором  сюжети  для  творів  тощо.

•       Перегляд  ілюстрацій,  фотографій  до  твору  чи  теми

Під  час  проведення уроку розвитку мовлення у  9  класі «Бережи мене, мій талісмане» у формі творчої майстерні використовується мультимедійна  презентація   «Блистательный Фаберже»,  де представлено ілюстрації, фотографії робіт видатного ювеліра,  що  унаочнює  розповідь  учителя,  полегшує  учням, що є  візуалістами,  процес   розуміння,  сприйняття  інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етап  засвоєння навчального матеріалу

•       Шкільна  лекція  із  залученням  мультимедійних  презентацій

Навчальні презентації, завдяки своїй наочності та яскравості, полегшують сприйняття учнями навчального матеріалу, їх можна використовувати в самоосвітній діяльності учнів. Так, одинадцятикласники  із задоволенням знайомляться із життєвим та творчим шляхом  поета «срібного століття» Б. Пастернака. Інтерактивна лекція побудована за фоновим принципом, що  передбачає викорис­тання картин митців або музичних творів, що відтворю­ють певну історичну добу, певний напрям або течію, на­ціональні та топографічні реалії тексту.

•       Створення  опорних  конспектів,  схем,  таблиць

•       Прослуховування  художнього  тексту або музичного супроводу в  електронному  варіанті

 

Етап  закріплення  знань

•       Актуализация опорных знаний на уроке русского языка в 7 классе

Робота в групах

(Учитель формує 3 групи, кожна група працює з зображеною на моніторі репродукцією картини)

 

Карточка № 1

Расскажите, как образуются страдательные причастия прошедшего времени. Выразительно прочитайте текст, приведите из него примеры.

 

Картина А. Саврасова «Грачи прилетели»

Композиция картины «Грачи прилетели» необычайно жизненна. Окраины глухого провинциального местечка. На переднем плане группа берёз. За ними среди низких строений возвышается шатровая колокольня сельской церкви, вдали – потемневшие весенние поля. Воздух по-весеннему прозрачен, небо с высокими облаками, светло-голубое вверху, затянуто у горизонта тёмной полоской, и кажется, что такие голые ветки берёз ожили, встрепенулись и тянутся вверх, к солнцу. Растаял пруд. Стая прилетевших грачей с шумом опустилась на берёзы. На переднем плане, на потемневшем белом снегу, лежат лёгкие тени от деревьев. На снежном бугре около забора лёгкий розовато-золотистый отсвет. Мягкая, тонко разработанная в нюансах колористическая гамма как нельзя лучше передаёт состояние природы, только что пробуждённой лёгким дуновением тёплого ветра. Найдённое художником колористическое решение и передаёт характер русской весны.

 

Карточка № 2

Расскажите о правописании Н и НН в суффиксах полных страдательных причастий прошедшего времени. Выразительно прочитайте текст, выберите из него примеры на данную орфограмму.

Как работал Врубель

В зале было холодно, и Врубель принялся за работу, не снимая пальто. Он работал, как всегда, стоя – энергично и нетерпеливо.

Нестерпимая мука изогнула тело Демона, глаза его увлажнились, крылья радужно разгорелись. Демон представлен в минуту обнажённого страдания, не скрывая его, наедине сам с собой.

Донести, не расплескав, всю горечь этой боли! Показать её огромность рядом со скудной меркой жизни у людей, обрекших себя на малость. Сравнить масштабы ледниковых гор, расплавленного солнца, бесконечного времени с миром минут, рублей, чинов и орденов второй и третьей степени. Такую задачу ставил перед собой М.А. Врубель, когда работал над «Демоном». Он считал, если зритель сумеет сравнить несоизмеримое, если в нём проснётся тяга к иной жизни, его работа будет не напрасна.

Карточка № 3

Расскажите о правописании Н и НН в суффиксах кратких страдательных причастий прошедшего времени. Выразительно прочитайте текст, выберите из него примеры на данную орфограмму.

 

Сдержанное сердце

На портрете изображена скромно одетая женщина, со спокойным, притягивающим взглядом, убегающей и вновь возникающей улыбкой; голова покрыта тончайшей «вдовьей» вуалью. Чудесные, мягкие, удивительно женственные руки замыкают фигуру.

Она некрасива и в тоже время прекрасна. Она печалится, но глубоко не страдает, может быть, потому что только умом воспринимает печаль. Её взгляд проникает в вашу душу и сердце.

Самое ошеломляющее – вы не понимаете: сопротивляться или радоваться? «Джоконда» смотрит с тихим, лукавым, сожалеющим торжеством, словно уверенная заранее – вы не устоите перед её умом и обаянием, вы обязаны понять, как возвышена её печаль и изыскана утончённость её души. «Джоконду» называли сфинксом, замечали в ней тайну «сдержанного сердца». А, по сути, она стала символом «непрерывности жизни».

(Каждая группа семиклассников готовится по карточке и по очереди презентует свой ответ)

•       Розгадування  вікторин, кросвордів,  ребусів.  У процесі закріплення    діти  після  опрацювання  виучуваного  матеріалу отримують завдання  на   слайді, працюють  над  його  вирішенням,  після  чого  можуть  перевірити  себе  або  свого  товариша,  перейшовши  до  наступного  слайду,  де  вчителем  заздалегідь  уведено правильні відповіді.  Це  дає  змогу  дитині  оцінити  самого себе.  Якщо  в  учня  виникають  труднощі  з   виконанням   через  неуважність   під  час  отримання  нової  інформації  у  процесі   роботи  з  презентацією,   він  має   можливість  повернутись  до  потрібного  слайду, опрацювати його ще раз.  Учень  працює  самостійно,  використовуючи  стільки  часу  на  вивчення  матеріалу,  скільки йому потрібно,  аби  його  засвоїти.  Колективна  ж робота  не дає учневі  такої можливості.  Такі презентації дозволяють учням не тільки набути практичних навичок з певної теми, а й виправити помилки при їх виникненні, отримати   оцінку за свою роботу.
•       Створення  учнями  презентацій  з   вивченої  теми  чи  розділу

Створювати свої власні презентації з лінгвістичних тем учні починають з 8 класу (до цього часу школярі працюють у програмі Microsoft Word: складають висловлювання, друкують твори-міркування, знаходять цікаві повідомлення). Вихованці 8 та 9 класів презентують власні доробки з теми: «Синтаксис. Пунктуація». Створені учнями 11 класу презентації про літературні напрямки «срібного століття» («Символізм», «Акмеїзм», «Футуризм», «Імажинізм») активно використовуються у своїй педагогічній діяльності.

•       Створення  презентацій-вікторин, інтелектуальних ігор  про  авторів, героїв  твору

Контрольні роботи, зроблені у програмі PowerPoint, допомагають об’єктивно оцінити відповіді школярів.

•       Створення презентацій до уроків розвитку мовлення (уривок з конспекту уроку російської мови у 7 класі)

Учитель. Дорогие ребята, здравствуйте! Сегодня мы совершим необычную экскурсию в Крым, город Феодосию. Там родился, жил и творил величайший певец моря, выдающийся мастер кисти Иван Константинович Айвазовский. Вы увидите замечательные картины художника-мариниста, и каждый из вас составит высказывание по картине.

1. Психологическая подготовка к философско-этическому осмыслению слова искусство.

2.          Словарная работа. На доске записано слово искусство, учащимся предлагается объяснить его значение с помощью школьного толкового словаря русского языка (ученики работают со словарем, озвучивают толкование и записывают в тетради).

Искусство:

1.          Творческое отражение, воспроизведение действительности в художественных образах. 2. Умение, мастерство, тонкое знание дела.

                                               Школьный толковый словарь русского языка

3. Задание классу:

1) подберите однокоренные слова (искусственный, искусственно, искушение, искушенный, искуситель и т.д.);

2) включите слово искусство в словосочетание (произведение искусства, искусство живописи);

3)   запишите предложение, постарайтесь объяснить его.

Искусство – мед, хранимый человеческими душами и собираемый на крыльях лишений и труда. (Теодор Драйзер)

 

ІІ. Целевая установка

Слово учителя. «Искусство создает хороших людей, формирует человеческую душу», - сказал русский писатель К.Г. Паустовский. Соприкасаясь с искусством,  человек становится нравственно лучше, а, следовательно, и счастливее: он легче дружит с другими людьми, с другими культурами, с другими национальностями, ему легче жить.

 Анализ стихотворения. Давайте повторим недавно выученное с вами стихотворение   М.Ю. Лермонтова «Парус». Оно приблизит нас к пониманию творчества художника-мариниста И.К. Айвазовского.

6. Посещение картинной галереи (использование собственного метода «Волна вдохновения»)

Слово учителя. Спасибо за ваши оригинальные рассуждения. А сейчас я приглашаю вас на торжество живописи. Открытия, которые мы делаем с помощью искусства, не только живые и впечатляющие, но и добрые открытия. А знание действительности, приходящее через искусство, есть знание, согретое человеческим чувством.

Мы отправляемся в Феодосийскую картинную галерею художника-мариниста Ивана Константиновича Айвазовского, чтобы насладиться красками природы, окунуться в морскую пучину и вместе с пострадавшими выстоять, противостоять стихии, укрепить силу духа.

Так пусть виртуальная экскурсия в мир искусства поможет вам совершить открытия. У каждого из вас это будет своё открытие: кто-то откроет для себя имя художника, кто-то – его шедевры, а кто-то сделает самое важное открытие – откроет самого себя. Я уверена, сегодня каждый сможет сказать: «Я побывал в Царстве искусства!».

Займите свои места возле компьютеров. Кликните виджет PowerPoint  «Картинная галерея И.К. Айвазовского». Во время просмотра шедевров будет тихо звучать соната Людвига ван Бетховена «Море. К Элизе», которая, я надеюсь, благоприятствует составлению высказывания: «Какое впечатление произвело на меня творчество И.К. Айвазовского?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вивчення нового матеріалу, пропонованого комп'ютерною програмою, одержує особистісно орієнтовану спрямованість. В процесі роботи з навчальними системами значно активізується процес корекції і актуалізації знань учнів, часу на ці етапи уроку витрачається набагато менше.

Використання комп’ютера  на уроках розширює можливості учителя під час підбору матеріалу до уроку і форм навчальної роботи, робить уроки яскравими та цікавими, інформаційно та емоційно насиченими.

При  підготовці  до  уроку  з  використанням  засобів ІКТ  слід  пам’ятати,  що  комп’ютер повинен не замінювати  вчителя,  а  лише  доповнювати  його.

 Комп’ютер  може  виконувати    функції:

•         джерела  навчальної  інформації;
•         наочного  посібника;
•         тренажера;
•         засобу  діагностики  і  контролю.

При проектуванні  уроку  можна використовувати різні  програмні  продукти:

• Готові  програмні  продукти (енциклопедії,  довідники,  програми);
• Пакет  Microsoft Office,  який  включає  у себе крім  відомого  всім  текстового  редактора  Word і  електронні  презентації  PowerPoint;
• Текстовий  редактор  Word  дозволяє  підготувати  роздатковий  та  дидактичний  матеріал;
• Електронні  презентації  дають  можливість  при мінімальній підготовці  і  незначних  витратах  часу  підготувати  наочність  до  уроку.  Уроки,  проведені  за  допомогою презентацій  у   PowerPoint,  видовищні  і  ефективні  в  роботі  над  інформацією;
• Інтернет-ресурси,  які   сприяють   спілкуванню  з  колегами,  обміну  досвідом,  а  значить  і  матеріалами,  що  використовуються  у  педагогічній діяльності.

2.2  Переваги  використання засобів ІКТ

•         Індивідуалізація  навчання;
•         Інтенсифікація   самостійної  роботи  учнів;
•         Зростання  обсягу  виконаних  за  урок  завдань;
•         Розширення  інформаційних  потоків  при  використанні  Інтернет;
•         Підвищення  мотивації  та  пізнавальної  активності  за  рахунок  різноманітності  форм  роботи:  поставити  вірно  пропущені  літери,  дати  відповіді  на  поставлені  запитання  -  відкриєш  картинку  чи  почуєш музику  тощо.  Такі  заняття  викликають  у  дітей  емоційний  підйом,  навіть  слабкі учні  охоче  працюють  з  комп’ютером;
•         Інтегрування  звичайного  уроку  з   комп’ютером  дозволяє  частину  роботи  перекласти  на  ПК.

Реалізація  методичної  теми здійснюється  в  кілька  етапів:

І етап  (6-7 кл.):

•              розширення  пізнавальних  можливостей учнів;
•              формування  навичок  самостійної  роботи  з  комп’ютером  з  огляду  на  особливості  вивчення  предмету;
•              зростання  інтересу  учнів  до  вивчення  предметів базового компоненту.

ІІ  етап  (8-9 кл.):

•              виховання  в  учнів  почуття  відповідальності  за  виконану  роботу;
•              формування  стійкої  мотивації  в  учнів  до самостійного  пошуку;
•              розвиток  критичного  мислення,  уміння  аналізувати,  порівнювати  інформацію,  отриману  з  різних  джерел.

ІІІ  етап  (10-11 кл.):

•              розвиток уміння  захищати  свою  позицію;
•              формування  стійких  умінь  і  навичок;
•              оригінально  розв’язувати навчальні завдання;
•              розвиток  уміння  аргументовано   захищати свою  позицію;
•              вільне  володіння  навичками  виконання  поставлених  завдань.

Але,  поряд  з  плюсами,  виникають  і  різні  проблеми  як  при  підготовці  до  таких  уроків,  так  і  під  час  їх  проведення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3  Недоліки  та  проблеми  застосування засобів ІКТ

•         Велику  кількість  часу  потрібно  для  підготування  уроку  з  використанням  засобів ІКТ.
•         Недостатня  комп’ютерна  грамотність  як  учнів,  так  і  вчителів.
•         Не  вистачає  комп’ютерного  часу  на  всіх.
•         При  недостатній  мотивації  до  роботи  учні  часто  відволікаються   на  ігри, музику,  перевірку  характеристик  ПК.
•         Фінансова  неспроможність  сільської  школи,  яка  самотужки  вирішує  проблему функціонування  Інтернету   у  її  стінах,  забезпечити  постійний  доступ  до  глобальної  мережі,  аби  користуватись  нею   як  джерелом  отримання  інформації.
•           Існує  ймовірність,  що,  захопившись  застосуванням засобів ІКТ  на  уроках,  учитель  перейде  від  розвивального  навчання  до  наочно-ілюстративного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4  Результативність

 Зацікавлені очі учнів упродовж  уроку і  фраза  після  дзвінка  «як  швидко  промайнув  урок»   знову  і  знову  надихатиме  учителів  на  підготовку  і  проведення  занять  з  використанням  засобів ІКТ.   

На  І  етапі   роботи  над  методичною  темою  для  порівняння    були взяті  різні  уроки   у  одному  7 класі  (з  використанням  засобів ІКТ,  і  де  ІКТ-навчання  не  застосовувалось)  і  проведено  аналіз  результативності  використання  мультимедійного  супроводу  навчального  заняття  з літератури.  Дійшли  висновку,  що  урок,  проведений  з  ІКТ-технологіями відзначився  такими  перевагами:

•              матеріал краще  сприймається;
•              забезпечуються  умови   для самостійної  роботи  над  отриманням   знань,  самооцінки  учня;
•              відбуваються  позитивні  зміни  в  якості  знань;
•              підвищується  мотивація  до  вивчення  предмету.

Порівняно  з  минулим  роком  в  учнів  9  класу зросла  мотивація  до  вивчення предметів (російська мова, зарубіжна література),  використовуючи  засоби ІКТ;  не  зважаючи  на  невисокий  інтелектуальний  потенціал  учнів  класу,  спостерігалося  підвищення  мотивації,   активності  у  вивченні  предметів,  що  в  результаті  неодмінно приводить  до  підвищення  якості  знань.

   

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Висновки

Застосування засобів ІКТ в системі освіти, перш за все, направлене на вдосконалення існуючих технологій навчання. Комп'ютерні технології підсилюють дослідницькі, інформаційно-пошукові і аналітичні методи роботи з навчальним матеріалом.

За допомогою комп’ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване та проблемне навчанням. Програмне забезпечення дозволяє вчителю-«предметнику» знайти свій підхід до викладання предмета. 

Використання навчальних програм є дуже ефективним методом навчання, якщо він поєднується з традиційними методиками, а вчитель займає активну позицію та при необхідності стає проміжною ланкою між комп’ютером та учнем під час практичних занять. Використовуються власні різноманітні мультимедійні презентації  як  на  уроках,  так  і  у  процесі  проведення  виховних  заходів  різного  характеру,  позакласної  роботи  з  предмету, в управлінській діяльності.  

Основна мета використання таких засобів  – активізувати пізнавальну діяльність учнів; підсилити самостійність в оволодінні знаннями, уміннями і навичками, мотивацію і інтерес до навчання і, тим самим, поліпшити навчальні досягнення учнів.

У  практичній  діяльності  застосовуються методичні  прийоми  із  використанням  комп’ютера  на  різних  етапах  уроку.

На уроці з використанням ІКТ дуже вдало можна поєднувати з апробованими, результативними технологіями: інтерактивним, проблемним  навчанням, проектною технологією тощо.

 

 

 

 

 

4. Рекомендації

Досвід з проблеми «Використання засобів інформаційно-комунікаційних  технологій  у навчально-виховному процесі»  може бути використаним у практиці вчителів  за умови:

•             знання вчителем теорії питання, основних ідей технології, методики викладання, вікових та психологічних особливостей учнів;
•             достатнього рівня ІКТ-компетентності  педагога;
•             бажання творчого підходу щодо вирішення проблем якісного навчання школярів в умовах інформатизації освіти.

 Отримані позитивні результати переконують в тому, що робота з створення і впровадження дидактичних засобів з використанням засобів ІКТ на уроках російської мови  та  зарубіжної літератури має бути продовжена.

На виконання програми «Партнерство в навчанні» компанія «Майкрософт Україна» за сприяння Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводить щорічний конкурс «Вчитель-новатор», мета якого — опанування освітянами сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, підтримка роботи педагогів у розробці та впровадженні мультимедійних програмних засобів навчання.

Конкурс спрямовано на підвищення якості навчання учнів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), виявлення кращого досвіду створення інноваційних освітніх програмних продуктів на основі ресурсів Microsoft, розвиток ініціативи педагогів, студентів та науковців у розробці та вдосконаленні навчально-методичних матеріалів, мотивування педагогів до використання засобів ІКТ в навчально-виховному процесі. Учитель двічі брав участь у цьому конкурсі, вивчав досвід інших педагогів, активно використовує в своїй педагогічній діяльності програмні продукти.

5. Бібліографія

 

1.          Ісаєва О.О.  Про основні парадигми шкільної літературної освіти/ Науково-педагогічна діяльність Є.П. Голобородько, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України: Матеріали регіональної науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю діяльності вченого-педагога (24 вересня 2010 р.) / за ред. А.М. Зубка,         С.Ф. Одайник та ін. – Херсон : РІПО, 2010. – с. 85-90.

2. Дегтярьова Г.А. Оновлене звучання традиційного уроку (Конструювання уроків з використанням інформаційних технологій в умовах гуманізації освіти) / Г.А.Дегтярьова // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – №2. – с. 34-44.

3. Дегтярьова Г.А. Проблеми змісту освіти в умовах впровадження комп’ютерно-орієнтованих систем навчання / Г.А.Дегтярьова / Освітні інновації : філософія, психологія, педагогіка : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (16-17 квітня 2008 року, м. Суми); Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. – с. 45-49.

4.  Дегтярьова Г.А. Підготовка вчителя до проведення сучасного уроку в умовах інформатизації освіти: навчально-методичний посібник / Г.А. Дегтярьова, Т.В. Папернова; // за заг. ред. Покроєвої Л.Д. – Харків : ХАНО, 2011. – с. 176.

5.  Вукіна Н. Критичне мислення: як цьому навчати / Н.В. Вукіна,  Н.П. Дементієвська, І.М. Сущенко // за наук. ред. Пометун  О.І. – Харків : Б.в., 2007. – с. 190.