ОПИС ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ «ТАН–СОДЕРБЕРГ» (МЕТОД ГЛОБАЛЬНОГО ЧИТАННЯ)

Спеціальна школа в м. Дубно

 ОПИС  ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ

 «ТАН–СОДЕРБЕРГ»

(МЕТОД ГЛОБАЛЬНОГО ЧИТАННЯ)

Вчитель початкових класів

                                                         Міщеня І.І.

2023

 Початкова ланка є тією основою, базою, фундаментом яка формує особистісне становлення учня, розвиток його пізнавальних здібностей, компетентностей, наскрізних умінь щодо його особливостей і потреб, формування цінностей, а також самостійності, творчості, пізнавальної активності. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, розвитку пізнавальної діяльності, корекції та розвитку мовлення, що забезпечить готовність учнів до життя в демократичному суспільстві. націлені на досягнення кращих результатів у розвитку мовлення школярів. Тож усі форми і види роботи, що використовуються у практиці, базуються на ігровій діяльності учнів, на стимулюванні їхньої зацікавленості предметом, розширенні власних можливостей, спонуканні дітей до говоріння. У нашій школі навчаються діти, які мають ті чи інші інтелектуальні порушення, що є проявами відхилення у розумовому розвитку, які є різними за походженням і спрямованістю, а саме: недостатня здатність до розв’язання життєвих, навчальних завдань, труднощі орієнтування в новій ситуації, брак знань, умінь, навичок, обмежений словниковий запас, який призводить до зниження потреби у спілкуванні в соціумі (соціалізації) тощо. Тому постає нагальне питання визначення специфічних труднощів оволодіння мовленням учнями із інтелектуальними порушеннями, пошуку і впровадження в практичну діяльність спеціальних методів, форм і засобів, які були б актуальними та доцільними в подоланні недоліків і комплексному розвитку всіх компонентів мовлення учнів із інтелектуальними порушеннями, розвитку їхніх комунікативних навичок.

 За основу було взято методику ТАН – Содерберг, завдання якої полягає у формуванні та забезпеченні оволодіння мовленнєвою діяльністю та культурою спілкування учнями з інтелектуальними порушеннями. Дана методика базується не лише на принципах усунення та корекції дефекту, а й зорієнтована, в першу чергу, на пошук і активізацію компенсаторних зон дитини в розвитку її мовленнєвих навичок.

Завдання впровадження методики ТАН-Содерберг полягають у формуванні й розвитку в учнів життєво необхідних компетентностей, а саме: – лінгвістичної компетентності – формування в учнів знань, умінь і навичок із мови, що можуть бути застосовані в конкретних умовах спілкування; – лексичної компетенції, яка означає здатність миттєво викликати з довгострокової пам’яті еталон слова залежно від конкретного мовленнєвого завдання; та включати це слово у мовленнєвий ланцюг; – фонетичної компетенції, що передбачає добре розвинений фонематичний слух, на базі якого формується правильна вимова звуків і звукосполучень; оволодіння інтонаційними засобами виразності; – граматичної компетенції – вміння правильно вживати граматичні форми рідної мови: – мовленнєвої компетентності – розвиток в учнів навичок адекватного, культурного і доречного використання мови в будь-якій комунікативній ситуації (прохання, побажання, подяка, невдоволення тощо); здатності «іти» на діалог, ініціювати та підтримувати його, розуміти співрозмовника та бути ним зрозумілим; користуватися мовою як засобом мовленнєвої взаємодії в конкретних ситуаціях соціально-побутового спрямування.

 Одним із ключових структурних компонентів занять із розвитку мовлення учнів за методикою ТАНСодерберг є складання ТАН-історій, використання ТАН-вправ, ігор, читання глобальним методом.

 Складання ТАН-історій. Мотивацією, що стимулює дитину до дії, до вивчення нової лексичної теми виступають ілюстровані фото, які дитина використовує, звертаючись до власного досвіду. Саме вони є приводом для початку розмови про той чи інший випадок, ситуацію, що трапилася в житті дитини, викликає в неї позитивні емоції та є безпосередньо важливою, актуальною для неї саме зараз, у цей час. Це може бути сімейне свято, наприклад, день народження, цікавий відпочинок, подарунок, що викликав багато емоцій, чи придбання речі сімейного вжитку. Робота з фотоальбомом для розвитку мовлення, складається з декількох етапів від створення до презентації. І етап – організаційно-підготовчий. Вчитель під час екскурсії до шкільного скверу чи парку робить фото учнів (чи батьки, які отримують завдання на канікули). Пропонуємо батькам сфотографувати дітей під час цікавих заходів, свят. Потім рекомендуємо зібрати й укомплектувати їх. ІІ етап – добір фото для альбому. Разом із дитиною обираємо ті фотокартки, які викликали у дитини найбільшу кількість позитивних емоцій. Головне у доборі фотокарток те, що дитина має бути зображена на фото у діяльності, в русі. Фото мають спонукати дитину до говоріння, викликати інтерес, плекати бажання розповідати товаришам, вчителеві про побачене, зроблене ним. ІІІ етап – розповідь. На цьому етапі з дібраних фото комплектується альбом таким чином, щоб біля кожної фотографії було місце для запису власного висловлювання дитини. Підписи робимо різноманітним, зручним способом: пишемо від руки, друкуємо чи клеїмо з набірного полотна букв. Перегляд фото є надзвичайною подією, діти стають говіркими, комунікабельними, бо кожному хочеться розповісти свою історію або бути почутим іншими. IV етап – презентація власної ТАН – історії.

  Ще одна вправа за методикою ТАН – Содерберг – це глобальне читання, яке використовую у своїй педагогічній діяльності з першого дня навчання дітей у школі. Навчання «читання» та говоріння – мета даної вправи. Суть вправи полягає в тому, що підбираються слова, виготовляються картки зі словами, назвами речей, людей, які мають важливе значення для учня, і викликають у них позитивні емоції. Картки створюються обов’язково у двох екземплярах. Починається навчання з вивчення (запам’ятовування) якихось понять. Так, першою темою були власні імена (пізніше – прізвища), наступними були такі теми, як: сім’я, шкільне приладдя, тварини, овочі, фрукти. Учні вчаться співставляти картки, відшукувати однакові слова і запам’ятовувати їх. Словникові картки є найкращим способом навчання розмовляти та вдосконалювати артикуляцію.

 Пропоную  приклади деяких вправ та ігор, які використовую на уроках:

Вправа «Власні імена».

Хід роботи:

 1. Учень знаходить серед інших імен своє і говорить: «Я Іванко».

 2. Викладаємо разом з учнем імена присутніх у школі дітей у ланцюжок (потяг), проговорюємо при цьому, хто є, а кого немає.

 3. Кожен по черзі підходить до дошки, вибирає першу літеру свого імені, на столі знаходить розкладені таблички з власними іменами і закріплює їх на дошці, або навпаки (до слова добирає літеру).

Ця вправа-гра із власними іменами завжди викликає шквал емоцій, бо діти, дізнавшись значення свого імені, усвідомлюють своє місце в колективі, знаходяться у піднесеному настрої, у них виникає бажання вчитися, пізнавати щось нове, з радістю вивчати нові слова, змагаючись один з одним.

 – Гра «Слово – естафета».

Учень бере слово-картку з кошика, впізнає слово, читає його після чого відшукує це слово у класі, добираючи до нього зображення. Це, наприклад, слова повсякденного вжитку: дошка, парта, стілець, крейда та інше. Ми використали цю гру для закріплення теми «Овочі та фрукти»

 – Гра «Контейнер із макаронами».

У контейнер з макаронами ховаємо картки із словниковими словами чи картки з малюнком. Інший комплект карток (дублікат) викладаємо в рядочок на столі. Учні по черзі дістають з контейнера картку та підкладають її до картки на столі, «читаючи» її. Таким чином підкладаємо малюнок до малюнка, слово до слова, малюнок до слова, слово до малюнка.

 – Гра «Веселий кубик».

 На кожній із сторін кубика є прозорі кишеньки, у які вставляються картки словникових слів, малюнки чи поняття.

Варіанти гри: 1) учитель кидає кубик учневі, той називає (або проговорює) те зображення чи слово, яке бачить; 2) учитель кидає кубик учневі, той ловить його, називає слово і відшукує його дублікат на столі вчителя; 3) спіймавши кубик, дитина бачить малюнок і відшукує його назву (слово) на столі вчителя, чи навпаки – слово є, а малюнок до нього необхідно підібрати; 4) діти називають пору доби, потім учитель кожному з учнів кидає кубик, який бік кубика з зображенням до нього випаде, по тому малюнку учень і розповідає. Наприклад, можуть бути такі запитання: яка пора доби зображена? Хто або що це? Що відбувається на малюнку? Імовірні відповіді учнів: на малюнку зображено «День»; діти прийшли до школи вчитися; діти сидять за партами; я – Вікторія, я також прийшла до школи навчатися. Як варіант «Кубик настрою». У кишеньки вкладається картки: «який у мене сьогодні настрій» за НУШ (комплект карток), учень спіймавши кубик з певною його стороною (малюнком), розповідає, що (який настрій) зображено.

– Гра «Склади слово». Учні складають слова (з тем, що вивчають) з окремих літер (за зразком). Результати проведеного моніторингу динаміки мовленнєвого розвитку учнів (навченості та розуміння) показують безперечну ефективність проведеної роботи на основі навчання читання глобальним методом.

 Таким чином, результативність і оптимальність досвіду навчання дітей із інтелектуальними порушеннями шляхом упровадження методики ТАН-Содерберг свідчить про те, що: – за період навчання читання глобальним методом активний та пасивний словник учнів значно розширився; – якісне засвоєння слів дало можливість учням використовувати слова в самостійному мовленні; – рівень навченості та розуміння того, про що говориться значно покращився: учні читають слова по картках, будують фрази за питаннями та малюнками, розуміють зміст сюжету; – поліпшилися соціальні стосунки у класі. Практичне значення здобутих результатів полягає в тому, що його результати можуть бути використані у навчально-виховній діяльності вчителів, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами та батьків, які виховують дітей з інтелектуальними порушеннями.

 Висновки і пропозиції.

 За час навчання за методикою ТАН-Содерберг рівень навченості значно покращується: діти читають глобально слова, знаходять ключове слово в реченні, уважно слухають та розуміють зміст невеликого оповідання, відповідають на запитання за змістом прослуханого (одним-двома словами); разом з учителем уважно розглядають ілюстрації до оповідань, співвідносять їх зі змістом; співвідносять слова, що означають назву предмета і навпаки – предмети з відповідними словами-назвами; беруть активну учать у колективному складанні ТАН-історії; використовують у власному мовленні слова та словосполучення; зосереджують увагу на зображеннях з підтримкою внутрішнього мовлення; спостерігають за об’єктами живої та неживої природи на екскурсії; адекватно реагують на інструкції вчителя та слідують їх виконанню. Таким чином, безпосередню роботу з глобального читання використано як необхідність у розв’язанні комунікативних навичок у дітей, розвитку й активізації їхнього мовлення. У роботі за методикою ТАН-Содерберг це дотримання таких принципів: послідовність і поступовість дій, спланованість роботи, її доступність, зацікавленість та мотивація учнів.