Методи та форми роботикритичного мисленняІнтелект-карта (ментальна карта, карта розуму, карта знань) – це графічне відображення процесів багатомірного мислення, як найбільш природній спосіб інтелектуальної діяльності людини. Автором ідеї став відомий психолог Тоні Бьюзен. Вона вчить учнів ефективно та критично мислити, знаходити правильні рішення, справлятися зі складними задачами, а також виконувати творчі завдання. Інтелект-карта (Mind maps) допомагає вирішити безліч питань, а на їх створення не потрібно багато часу. Це сучасний та простий інструмент, незамінний для:швидкого опрацювання великих об’ємів інформації;зручного запам’ятовування;розвитку асоціативного мислення;унаочнення та презентації матеріалів;розробки проектів та планів дій;прийняття рішень. Метод «Інтелектуальна карта»(Робота в групах)
простіше працювати з інформацією: запам’ятовувати, розуміти, відновлювати логіку;зручно використовувати для презентації матеріалу і наочного пояснення своєї позиції співрозмовникам;дозволяє простіше приймати рішення, створювати плани, розробляти проекти.поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова й образи;генерувати ідеї;продемонструвати концепції;аналізувати результати або події;структурувати плани. Карта знань дозволяє :
Краще, якщо на інтелект-карті буде не більше 5-7 елементів. Якщо елементів більше - постарайтеся згрупувати між собою.Інтелект-карта повинна бути логічна: дотримані відносини між елементами, що за чим іде, що до чого і як належить. Краще, якщо на інтелект-карті буде багато різних візуальних образів, які просто запам'ятати: використовуйте різні кольори, малюнки, символи. Завжди зручно, коли інтелект-карта симетрична: так, запам'ятавши одну її частину ви легко зможете відновити іншу. Центральне місце в карті мислення повинен займати ключовий елемент. Якщо потрібно відобразити шкалу, то зазвичай зліва - позначають час, що минув, справа - майбутнє. Пам’ятайте:
Кубик Блума. Бенджамін Семюел Блум – відомий американський психолог методів навчання, творець таксономії Блума (таксономії педагогічних цілей в пізнавальній сфері). Під його керівництвом було визначено цілі :когнітивної групи;афективної групи (виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо); цілі психомоторні (навички письма, мовні, фізичні, трудові навички). Іншими словами ці цілі можна позначити блоками “Знаю“ “Творю” “Вмію“Тобто, дитині пропонують не готове знання, а проблему. А вона, використовуючи свій досвід і знання, повинна знайти шляхи вирішення цієї проблеми. Саме таксономія Блума й стала основою методу “Кубик Блума”.
Як використовувати на уроці ?1. Вчитель визначає тему уроку та формує коло питань, на які діти мають відповісти.2. Вчитель на уроці підкидає кубик. Сторона, яка випаде, вкаже, на яке питання слід відповідати. Рекомендують, щоб питання починалося з першого слова на грані кубика. Наприклад, тема уроку «Зима»- Назви, як природа змінюється взимку.- Чому деякі птахи зимують, а деякі відлітають в теплі краї?- Поясни: ти впевнений(на), що зима - це найхолодніша пора року?- Поділись, що ти відчуваєш, коли бачиш, як падає сніг.- Придумай, що буде, якщо зима назавжди зникне?- Запропонуй, як можна грітися взимку.
Варіанти використання «Кубика Блума» на уроках. Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії – коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Варіант -1 Варіант -2 Питання формулюють самі учні. Вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання –завдання вимагають певного досвіду.
Діаграма Фішбоун або «Діаграма Ішікави» названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту , професора Ішікави Каору, який запропонував її 1952 року, як доповнення до існуючих методик логічного аналізу та покращення якості процесів в промисловості Японії. В основі Фішбоун лежить схематична діаграма у формі риб’ячого скелета, що є графічним зображенням, який дозволяє наочно зобразити причини і наслідки між конкретними подіями і явищами. Дослівно переводиться з англійського «Скелет риби» або «Рибна кістка» – один з найбільш ефективних прийомів, який можна використовувати тоді, коли необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки, здійснити обґрунтований вибір, розвинути навички роботи з інформацією, навчити вирішувати проблеми тощо. Сьогодні метод «риб’ячої кістки» або «риб’ячого скелету» використовують всі – і в бізнесі, і в освіті. Метод
Застосування методу Фішбоун на уроці Схема Фішбоун може бути використана в якості окремого застосовуваного методичного прийому для аналізу будь-якої ситуації, або виступати стратегією цілого уроку. Найефективніше її застосувати під час уроку узагальнення і систематизації знань, коли матеріал по темі вже пройдено і необхідно привести всі вивчені поняття в струнку систему, що передбачає розкриття і засвоєння зв’язків і відносин між її елементами. Важливо! Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови. Fishbone буде доречним як під час індивідуальної роботи, так і в процесі роботи в групах. В останньому випадку учасники групи зможуть обговорити проблемне питання та поглянути на нього з різних точок зору.
Фішбоун виконується в декілька етапів: Формування групи для аналізу проблемного питання. Кожна група отримує зображення риб’ячого скелету (або малює його самостійно), а потім заповнює основні кістки, вказуючи проблему, причини та факти. Заповнювати схему можна лише після тривалого обговорення всією групою, яке має займати приблизно 10 хвилин. Якщо проблем та фактів, які заслуговують на увагу, багато, то до основної схеми можна домалювати відгалуження. Коли схема повністю заповнена, настає час детального аналізу причин та наявних фактів. Після обговорення в групах учні презентують результати роботи перед класом, аргументуючи свої висновки та відповідаючи на питання однокласників. Потім можна запропонувати учням подумати про те, що нового вони дізналися, яких висновків дійшли та наскільки успішною була дискусія.
Фішбоун дає можливість: Організувати роботу в парах або в групах. Розвивати критичне мислення. Візуалізувати взаємозв’язок між причинами і наслідками. Ранжувати факти за ступенем їх значущості. За допомогою схеми можна знайти вихід з будь-якої складної ситуації, використовуючи щоразу нові ідеї членів групи. Ефективним буде застосування під час Мозкового штурму.
Метод «Сенкан» Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і означає «вірш, який складається з п’яти рядків». Використовується як спосіб синтезу матеріалу Сенкан – це вірш, який написаний у відповідності з визначеними правилами:стратегія передбачає використання «білого» вірша; синтезує інформацію і факти у коротке висловлювання, яке описує тему.
Метод «Сенкан» сприєю вирішеннюнайважливіших завдань: вивчений матеріал набуває емоційного забарвлення, що сприяє його глибшому засвоєнню; відпрацьовуються знання про частини мови; знання про речення; уміння дотримуватись певної інтонації; активізується словниковий запас дітей; удосконалюються навики використання в мові синонімів, антонімів; активізується і розвивається розумова діяльність;удосконалюється уміння висловлювати власне відношення до чого-небудь.
Метод «Сенкан» (п’ятиряддя)(Етап рефлексії) Алгоритм складання сенкану : 1рядок – тема(іменник);2 рядок – опис (два прикметники);3 рядок – дія ( три дієслова);4 рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття; 5 рядок – одне слово – синонім до слова(теми), ніби висновок вірша.