Опорні конспекти з історії Давнього світу до теми «Пізня Римська імперія»

Таблиця № 1 Гай Юлій Цезарь

Диктатор

Реформатор

1.Проголошено диктатором на 10 років.                                                                                         2. Надано необмежені повноваження цензора і трибуна.                                                                                                         3. Дістав титул «імператор» з правом передання його нащадкам.                                                7. Відзначений почесним званням «Батько вітчизни і визволитель».                                                                        5. Мав титул верховного жерця.                                                            6. Його щорічно обирали консулом. Відмовився від титулу «цар», зберіг республіканські органи влади.

1.Муніципальний закон про міське урядування.                                                                                                         2. Про видання плебсу безкоштовного хліба.                                                                                              3. Закон проти розкоші (забороняв носити пурпурний одяг, перли і витрачати надмірні кошти на встановлення пам’ятників на цвинтарях, встанов -лював обмеження на вживання вишуканих страв).                                                                                                  4. Про збільшення складу сенату.                                                                                 5. Про збільшення кількості магістратів.                                                                                            6. Про забезпечення земельними наділами ветеранів.                                                  7. Про надання жителям провінцій права римських громадян (усі лікарі і викладачі вільних мистецтв, що перебували в Римі, також набули прав римських громадян)                                                                                        8. Про запровадження нового – юліанського календаря, в основу якого було покладено сонячний рік і в якому передбачалось додавати кожні чотири роки один день.                                                              9. Про упорядкування діяльності судів, обмеження терміну розгляду справ.

Таблиця № 2 Тріумфи Ю. Цезаря

Галлський

58 – 51 рр. до н. е. – завоював Галлію

Єгипетський

втрутився у боротьбу за єгипетський трон на боці Клеопатри

азійський

47 р. до н. е. – перемога над понтійським царем Фарнаком («Veni, vidi, vici»

африканський

45 р. до н. е. – перемога при Мунді над синами Помпея

Таблиця № 3 Другий Тріумвірат

Час існування

43 – 32 рр. до н. е.

Склад учасників

Октавіан, Марк Антоній, Емілій Лепід

Мета створення

Наведення ладу в державі, покарання вбивці Юлія Цезаря

Наслідки діяльності

У Римі встановлено диктатуру трьох полководців

Причини розпаду

Прагнення тріумвірів одноосібної влади

Римське суспільство

Громадяни

Негромадяни

Раби

Мали право бути обраними на державні посади

Жителі завойованих земель (відслуживши певний строк в римській армії, отримували право на римське громадянство)

Могли стати вільними через викуп, або ж свободу рабу надавав власник, і він ставав вільновідпущеником

Римська економіка

Види господарства

Вілла

Сальтуси – спеціалізовані скотарські господарства

Латифундія

Дрібне селянське господарство

Працювала на ринок

Постачали армії коней, містам – продукти тваринництва

Натуральне виробництво

Перший римський імператор

Імператор

Роки правління

Дії

Октавіан Август

28 р. до н. е. – 14 р. н. е.

Був удостоєний титулів:                                                                                                            

•      «прицепса» - («перший серед рівних»);
•      верховного жерця;
•      «августа» («шанований», «звеличений богами»);

Пожиттєво обраний консулом і трибуном.                                                                            Скликав народні збори та сенат.                                                                Вносив законопроекти і накладав «вето».                                                                                             Призначав на найвищі посади.                                                                                                          Головнокомандувач армії.                                                                                                  Головний суддя.

Імператори Римської імперії І – ІІ ст. н. е.

Династія

Імператор

Роки правління

Дії

Клавдії

Тіберій

14 – 37 рр. н. е.

Утворив нові провінції на землях германців.                                                           Розширив повноваження сенату.                                                         Провадив політику репресій.

Гай Калігула

37 – 41 рр. н. е.

Витрачав величезні кошти на утримання імператорського двору.                                        Провадив політику репресій (примушував заможних складати заповіт на його ім’я, а потім страчував їх).                                                                                 Не приділяв уваги потребам армії, через що був убитий військовими.

Клавдій

41 – 54 рр. н. е.

Припинив репресії.                                                                           Завоював Британію, Фракію (Південна Болгарія), Мавританію.                               Загинув внаслідок змови дружини Агріппіни.

Нерон

54 – 68 рр. н. е.

Жорстокий тиран, підпалив Рим.                                                          Влаштовував масові страти християн.

Флавії

Тіт Флавій Веспасіан

69 – 79 рр. н. е.

Придушив повстання в Галлії та Іудеї.                                                                                                                                          Переселив до Рима частину провінційної знаті.                                                                                                  Упорядкував систему фінансів, запровадив нові податки.                                                                 Урегулював діяльність правосуддя та армії.                                                                    Збудував дороги.                                             За часів його правління було споруджено Колізей у Римі.

Доміціан

81 – 96 рр. н. е.

Вів боротьбу на Дунайських землях проти місцевих племен.                                                        Спираючись на вершників і війська у провінціях, обмежував вплив сенату.                                                                           Запровадив звертання до себе «господар і бог».                                                                                Розкішні будівлі і пишні святкування виснажували державну скарбницю.                                                                                                                                                                      Організовував численні процеси проти звинувачених через «образу його величності».                                                                    Убитий внаслідок змови і проклятий сенатом.

Антоніни                                                                (правління цієї династії – «золоте століття» Римської імперії)

Нерва

96 – 98 рр. н. е.

Відновив права сенату.                                                                        Проголошений імператором.                                                           Навів лад у справах фінансів.                                                                                                               Роздавав землі безземельним громадянам.                                                                                                                    Прийняв закон про надання землеробам позик під низький відсоток. Заснував аліментний фонд для підтримки сиріт і дітей жебраків.                                                                    Під тиском військових усиновив Траяна і зробив його співправителем.

Марк Ульпій Траян

98 – 117 рр. н. е.

«Будь щасливіший за Августа і кращий за Траяна!»                                        Перший імператор – представник провінції.                                                                                             Перетворив Дакію, Габатейське царство на римські провінції.                                                                            Приєднав до (чого?) Вірменію та Месопотамію.                                                                 На честь його перемог у Римі було споруджено колону Траяна. Дістав титул «оптимус принцупс» - «кращий серед принцепсів», «кращий правитель».

Публій Елій Адріан

117 – 138 рр. н. е.

Об’їхав усю імперію.                                                                                                                                        Підвищив платню за державну службу.                                                                                Створив державну пошту.

Антоній Пій

138 – 161 рр. н. е.

Налагодив мирні відносини між імператором і сенатом.                                                                 Сенату повернули право управляти провінціями.

Співправління Марка Аврелія (161 – 180 рр. н. е.) та Луція Вера (161 – 169 рр. н. е.)

Посилили тиск на кордони Риму з боку варварів.                                                          Злагода із сенатом.                                                                            Розширили державний апарат і, відповідно, його функцій.                                                              Полонених не перетворювали на рабів, а як колонів селили на кордонах імперії.                                                      Марк Аврелій став одним із відомих філософів античності. Усиновивши Коммода, зробив його співправителем.

Коммод

180 – 192 рр. н. е.

Покінчив з політикою співпраці з сенатом.                                                                                            Уклав мирні угоди з варварами, відмовився від агресії у Придунайських землях.                                                    Повністю спирався на підтримку армії і довірив управління державою префектам.                                                                   Вимагав обожнення своєї персони, схилявся до необмеженої монархії.                                          Убитий внаслідок змови й оголошений ворогом вітчизни.

Криза римської економіки

1.Рабовласницькі господарства вичерпали можливості свого розвитку.

2. Припинення загарбницьких війн, скорочення кількості рабів і зростання цін на них.

3. Низька продуктивність рабської праці.

4. Поява нових видів господарювання, запровадження системи колонату.

5. Для захисту великої території Римської імперії потрібне велике військо, що зумовило зростання впливу армії в політичному житті держави.