Схематичне зображення переміщення частинок, характерних для броунівського руху можна переглянути за посиланням https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%BD%
D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D 1%83%D1%85#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brownian_hierar
chical.svg
Коротко про головне: З основних положень молекулярно-
кінетичної теорії знаємо, що всі тіла складаються з молекул, атомів чи йонів. Вони постійно хаотично рухаються. Такий рух називаємо тепловим. Що вища температура речовини, то більша швидкість теплового руху. Частинки з розміром меншим за 1 мкм, броунівські, наприклад, пилок чи сажа, які перебувають у рідинах чи газах, також рухаються безладно. Цей рух викликаний тим, що молекули середовища, що рухаються хаотично, стикаються з макрочастинками. Одна молекула не може зрушити з місця набагато більшу частинку пилку чи сажі, але таких зіткнень одночасно відбувається дуже багато. Якщо б частинку з усіх боків штовхала однакова кількість молекул, то вона б не рухалася. Проте молекули рухаються хаотично, а отже, зазвичай з одного боку зіткнень більше, ніж з іншого. Такі молекули штовхають макрочастинку, і вона починає рухатися. Такий рух називаємо броунівським.
Дифузія – це процес взаємного проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої речовини внаслідок теплового руху цих молекул. Вона відбувається як в рідинах та газах, так і в твердих тілах.
Модель броунівського руху за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=RvJbsw97atY
Творче відеозавдання: створіть невелике відео на тему
( приклад виконання роботи можна переглянути, натиснувши на посилання https://drive.google.com/file/d/12Byw0TvKcJXxwBSSOGhk5ulaxE0VFSo/view?usp=sharing )
Дифузія (броунівський рух) надзвичайно важливий процес для функціонування живих організмів. Зокрема, клітини під час дифузії наповнюються рідиною, що дозволяє їм зберігати форму та пружність. На жаль, цей процес дуже складно дослідити без спеціального обладнання. Тому ми пропонуємо виконати самостійно експеримент, що повторює процеси, які відбуваються в клітинах, але у більшому масштабі. Для цього вам знадобляться цукерки з желе (наприклад, ведмедики), 3 склянки води та 3 столові ложки цукру та солі.
1) Гарячу воду розподіліть по склянках та додайте до однієї з них цукор, а до іншої – сіль. Розмішайте до повного зникнення залишку на дні. Якщо знадобиться, розігрійте для цього розчин повторно.
2) Дайте воді охолонути і, коли вона досягне кімнатної температури, покладіть у кожну склянку (з цукром, сіллю та без домішок) по 1 цукерці.
3) Залиште цукерки у воді на 24 години.
4) Виміряйте розмір цукерок після 24 годин у розчині. Проаналізуйте результати. У якому випадку дифізія відбувався найбільш інтенсивно? Чому? Зробіть висновки. Описаний дослід можна знайти за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3vebCu3Qiu4
Для реєстрації натисніть на посилання https://miyklas.com.ua/p/fzika/7klas/budova-rechovini-16526/difuziia-vzayemodiia-mizh-molekulami-16529/re-
0ec9ece6-ffd5-4139-b202-8429f7789707