ПІДГОТОВКА ДО НМТ 2024
БІОЛОГІЯ
Тема: Опорно-рухова система людини
Опорно-рухова система організму людини складається з:
1) скелета (включаючи зв'язки та суглоби); 2) скелетних м'язів.
Скелет є пасивною частиною опорно-рухової системи, а м'язи — активною. Разом вони утворюють систему, оскільки скорочення м'язів примушує рухатися кістки скелета.
Основними функціями опорно-рухової системи є: опорна, рухова, захисна.
Скелет виконує опорну і захисну функції, оскільки кістки скелета, з'єднані зв'язками і суглобами, підтримують інші органи і системи, а також захищають їх від можливих зовнішніх впливів. Наприклад, головний мозок міститься у порожнині черепа та захищений його кістками; легені і серце захищені грудною кліткою, тощо.
Скелетні м'язи виконують рухову функцію. Кістки, прикріплені до м'язів, приводяться в рух, як важелі. М'язи також виконують захисну функцію. Наприклад, органи черевної порожнини захищені від зовнішніх впливів не тільки хребтом і кістками таза, але і м'язами спини і живота.
Крім того, опорно-рухова система бере участь в обміні речовин організму (мінеральному, білковому) і виконує кровотворну функцію (у червоному кістковому мозку губчастих кісток утворюються формені елементи крові).
Скелет людини містить понад 200 кісток.
Розрізняють такі відділи скелета: череп — має два відділи: лицьовий (утворений 15 кістками) і мозковий (утворений 8 кістками) — захищає головний мозок і є опорою для жувальних м'язів;
скелет тулуба — захищає серце, легені, спинний мозок; бере участь у забезпеченні роботи кінцівок; забезпечує дихальні рухи; скелет верхніх кінцівок — забезпечує рухливість верхніх кінцівок; скелет нижніх кінцівок — забезпечує рухливість нижніх кінцівок.
Череп має два відділи: лицьовий та мозковий. Мозковий відділ за розмірами значно переважає лицьовий.
Мозковий відділ утворений 8 кістками:
парні: скроневі; тім'яні; непарні: лобова; потилична; клиноподібна; решітчаста Лицьовий відділ утворений 15 кістками: парні: верхньощелепні; носові; слізні; виличні; піднебінні; нижньоносові; непарні:
нижньощелепна; леміш; під'язикова.
Усі кістки черепа, крім нижньої щелепи, з'єднанні нерухомо — швами.
Скелет тулуба складається з двох частин: хребта і грудної клітки.
Грудна клітка утворена ребрами та грудиною. Людина має 12 пар ребер, з яких перші 7 пар з'єднані безпосередньо з грудиною, наступні 3 прикріплюються до хрящів вищих ребер, а останні 2 пари розташовані вільно. Грудина розташована попереду грудної клітки і виконує важливу функцію — скріплює ребра між собою.
Хребет людини утворений 33 — 34 хребцями. Він включає 5 відділів:
шийний відділ — 7 хребців (перший хребець — атлант, сполучає хребет з черепом); грудний відділ — 12 хребців — від кожного хребця відростає одна пара ребер; поперековий відділ — 5 хребців; крижовий відділ — 5 хребців, які зрослися в одну кістку; куприковий відділ — 4 — 5 хребців.
Людина має дві пари кінцівок — одна пара верхніх (руки) і одна пара нижніх (ноги).
Скелет верхніх кінцівок складається з двох частин:
пояс верхніх кінцівок — включає лопатку і ключицю; вільні верхні кінцівки — включають плече (плечова кістка), передпліччя (ліктьова та променева кістки), кисть (кістки зап'ястка, п'ястка, фаланги пальців).
Зверни увагу!
Усі пальці мають по три фаланги, лише великі пальці складаються з двох фаланг.
Скелет нижніх кінцівок складається з двох частин:
пояс нижніх кінцівок — утворений тазовими та крижовою кістками: вільні нижні кінцівки — включають стегно (стегнова кістка), гомілка (велика і мала гомілкові кістки), надколінник, стопа (кістки заплесна, плесна, фаланги пальців).
Кістка — основна структурна одиниця скелета.
В утворенні кісток основна роль належить сполучній кістковій тканині.
Кісткова тканина включає: клітини — остеоцити; і міжклітинну речовину.
Міжклітинна речовина є дуже щільною, що надає кістковій тканині механічну міцність.
Остеоцити оточені найдрібнішими «канальцами» з міжклітинної рідиною, через яку відбувається живлення і дихання кісткових клітин. У кісткових каналах проходять нерви і кровоносні судини.
Твердість кісткам надає наявність у їх складі неорганічних речовин: мінеральних солей Фосфору, Кальцію, Магнію.
Гнучкість і пружність кісткам надають органічні речовини.
Міцність кістки забезпечується поєднанням твердості і пружності.
Більшою гнучкістю володіють кістки організму, що росте; більшою міцністю — кістки дорослої (але не старої) людини.
Склад кістки і властивості речовин, що входять до її складу, можна експериментально довести.
Спалюванням: при тривалому прожарюванні кістки органічні сполуки згоряють. Кістка стає крихкою, розсипається при дотику на безліч дрібних частинок. Залишки складаються з неорганічних сполук. Отже, при відсутності органічних речовин кістка втрачає гнучкість і пружність.
Зануренням у розчин хлоридної кислоти на декілька днів: неорганічні солі розчиняються у хлоридній кислоті і вимиваються з кістки. Кістка стає гнучкою, її можна зав'язати в вузол. Отже, при відсутності неорганічних солей кістка втрачає твердість.
Кожна кістка — складний орган.
За формою кістки поділяють на: трубчасті; губчасті; плоскі; змішані
Розглянемо будову трубчастих кісток на прикладі стегнової кістки.
У зовнішній будові довгої трубчастої кістки можна виділити тіло кістки (діафіз) та дві кінцеві суглобові головки (епіфізи).
Епіфізи трубчастої кістки покриті хрящем.
Між тілом і головками міститься епіфізарний хрящ, що забезпечує ріст кістки у довжину.
Усередині кістки міститься порожнина (канал) з жовтим кістковим мозком (жировою тканиною), що і дало назву таким кістках — трубчасті.
Епіфізи стегнової кістки складаються з губчастої речовини.
Тіло кістки (діафіз) усередині утворено губчастою речовиною, зовні — товстим шаром компактної речовини і покрито оболонкою — окістям.
В окісті розташовані кровоносні судини і нервові закінчення, завдяки чому забезпечується ріст кістки у товщину, живлення, зростання кісток після переломів.
На суглобових головках (епіфізах) окістя відсутнє.
Усі кістки скелета за будовою, походженням і виконуваними функціями ділять на чотири види: трубчасті — це довгі кістки у формі трубки, що мають усередині канал з жовтим кістковим мозком — забезпечують швидкі різноманітні рухи. Розрізняють довгі трубчасті кістки: плечова, ліктьова, променева, стегнова, велика гомілкова, мала гомілкова; та короткі трубчасті кістки: фаланги пальців, кістки плесна і п'ястка.
Губчасті — кістки, складаються переважно з губчастої речовини, яка покрита тонким шаром компактної речовини. Ці кістки містять червоний кістковий мозок, що забезпечує функцію кровотворення. Розрізняють довгі губчасті кістки — ребра, та короткі губчасті кістки: кістки зап'ястка, передплесна.
Плоскі — кістки, ширина яких переважає над товщиною для захисту внутрішніх органів. Складаються з пластинок компактної речовини і тонкого шару губчастої речовини. До них належать: кістки черепа, лопатки, тазові кістки.
Змішані кістки складаються з декількох частин, що мають різну будову, походження і функції. Наприклад, тіло хребця є губчастої кісткою, а його відростки — плоскими кістками.
Різні види з'єднання кісток забезпечують функції частин скелета.
Нерухоме (шви) з'єднання являє собою зрощення або скріплення сполучною тканиною для виконання захисної функції (з'єднання кісток верхівки черепа для захисту головного мозку).
Напіврухоме з'єднання через пружні хрящові прокладки утворюють кістки, які виконують і захисну, і рухову функції (з'єднання хребців міжхребцевими хрящовими дисками, ребер з грудиною і грудними хребцями).
Рухоме з'єднання завдяки суглобам мають кістки, які забезпечують рух організму.
Різні суглоби забезпечують різні напрямки рухів.
Суглоб складається з: суглобових поверхонь кісток; суглобової сумки; суглобової порожнини; суглобової (синовіальної) рідини.
Суглобові поверхні відповідають одна одній за формою і покриті гіаліновим хрящем. Суглобова сумка утворює герметичну порожнину з синовіальною рідиною. Це сприяє ковзанню і захищає кістку від стирання.
М'язи, прикріплені до скелету, називаються скелетними м'язами.
Вони складаються з поперечно-посмугованої м'язової тканини, яка скорочується під впливом нервових імпульсів.
Таким чином м'язи забезпечують переміщення організму у просторі, збереження рівноваги, дихальні рухи, тощо.
В організмі людини налічується близько 600 скелетних м'язів. М'язи дорослої людини становлять близько 44 % загальної маси тіла: у чоловіків — 40 - 50 %, у жінок — 30 %.
М'язи — активна частина опорно-рухової системи.
М'язи містять кровоносні судини і нерви.
Поперечно-посмугована м'язова тканина, поєднана пухкою сполучною тканиною, утворює пучки. Пучки першого порядку об'єднуються у пучки другого порядку, другого — у пучки третього порядку, тощо. Усі пучки разом утворюють м'язове черевце.
Скелетний м'яз являє собою складну конструкцію, яка включає:
посмуговану м'язову тканину, яка формує скоротливу частину м'яза — м'язове черевце, або тіло м'яза;
сполучну тканину, яка формує нескоротливу частину — сухожилля, оболонки і тіло м'яза; нервову тканину — чутливі нервові закінчення; кровоносні судини, які постачають кров до м'язу.
По кінцях черевця прошарки із сполучної тканини утворюють сухожилля.
Сухожилля — це частина м'яза, яка кріпиться до кістки.
При скороченні м'язове черевце коротшає, а сухожилля тягне за собою кістку, виконуючи роль важеля при здійсненні рухів.
За місцем розташування розрізняють: м'язи голови, шиї, тулуба, кінцівок.
М'язи голови
Розрізняють мімічні та жувальні м'язи голови.
Мімічні розташовані на обличчі. У людини вони добре розвинені. Одна точка їх фіксації — кістки обличчя, інша — шкіра або слизова оболонка. Під час скорочення вони змінюють положення та глибину складок шкіри і надають обличчю того чи іншого виразу.
Надчерепний м'яз — зміщує шкіру склепіння черепа, піднімає брови та розширює щілину повік.
Коловий м'яз ока — змикає повіки, розширює сльозовий мішок, тягне брови донизу.
Коловий м'яз рота — закриває ротову щілину, в результаті чого губи витягуються і притискаються до зубів.
Основна функція жувальних м'язів — рухати нижню щелепу, піднімати її та висувати допереду.
М'язи шиї— усі парні. Їх основні функції — при двобічному скороченні відводити голову дозаду, а при однобічному — у бік м'яза, що скорочуються.
Основними м'язами живота і грудей є: малий грудний; внутрішні міжреберні; зовнішні міжреберні м’язи; прямий м’яз живота; внутрішній косий м’яз живота; поперечний м’яз; грудо – поперекова фасція; зовнішній косий м’яз живота; передній зубчастий; великий грудний; дельтоподібний; підшкірний.
Основними м'язами спини є: трапецієподібний м'яз, найширший м'яз спини, ремінний м'яз, великий та малий ромбоподібні м'язи, нижній задній зубчастий м'яз, грудо-поперекова фасція.
Основними м'язами верхніх кінцівок є: дельтоподібний, двоголовий, плечо-променевий, триголовий, розгиначі пальців, згиначі пальців.
М'язи нижніх кінцівок: великий сідничний, напів-сухожильний, кравецький, чотириголовий м'яз стегна, двоголовий м'яз стегна, литковий, Ахіллесове сухожилля.
ПІДГОТОВКА ДО НМТ 2024 БІОЛОГІЯ