«Опозиційний рух у період системної кризи радянського ладу»

Розробка уроку на тему:

«Опозиційний рух у період системної кризи радянського ладу»

Тема «Опозиційний рух у період системної кризи радянського ладу»

Мета і завдання уроку:

• розкрити причини активізації опозиційного руху наприкінці 1960-х – 1970-х роках.
• Дати оцінку дисидентському рухові цього періоду.
• З’ясувати течії дисидентського руху цього періоду та дати їм характеристику.
• Продовжувати формувати критичне ставлення до  влади та опозиційного руху.
• Виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.
• Сприяти формуванню в учнів розуміння фундаментальних принципів і цінностей, таких як права людини, правова держава.
•  Розвинути базові навички, включаючи критичне мислення, рефлексію, уміння розмірковувати, спілкуватися, спостерігати.
• Порівнювати основні вимоги Першої та Другої хвиль дисидентського руху.
•  Розуміти те що  від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє.

Обладнання: персональний комп’ютер, комп’ютерні файли (презентація, відео, посилання на інтернет-ресурси тощо), проектор та екран, історичні джерела, робочий аркуш для учнів.

1.  «Виклик» (5-7хв.)

Запитання: «Що відмінного і спільного між дисидентами I хвилі дисиденства та «шістдесятниками»? » ( метод «Коло Вена»)

Рекомендовані відповіді учнів:

 Дисиденти

•      Відмова від співпраці з компартійно-радянським режимом;
•      Відкрито заявляли про незгоду з політичною лінією партії;
•      Прийнятна підпільна боротьба, легальні форми;
•      Пропагандистська робота

                   «Шістдесятники»

•      Посилання на радянську ідеологію;
•      Переважає молоде покоління;
•      Національні проблеми;
•      Методи: пам’ятні вечори, виставки, краєзнавчі експедиції, лекції, акції;
•      Використання праць вітчизняних істориків;
•      Популяризація здобутків української культури.

Спільне:

•      Верховенство закону;
•      Не йшли на прямий конфлікт із владою;
•      Активна життєва позиція;
•      Спонукали 30-ті роки та Друга світова війна;
•      усвідомлювали життєву необхідність демократичного розвитку держави. 

Запитання: «Яка була реакція влади на рух «інакомислячих» у кінці 50-х років?» (прослуховування відповідей учнів)

Оголошення теми уроку «Опозиційний рух у період системної кризи радянського ладу»

2. Осмислення (до 30хв.)

Запитання:

• «Що ви очікуєте дізнатись нового про опозиційний рух кінця 60-х -70-х роках XX століття?»
• «Як на ці події реагував світ?»

Епіграф уроку:

«Якщо на твоїй рідній землі тебе розпинають за любов до неї-тоді доводиться змиритися з тим, що в тебе є рідна земля, але не має рідної країни…»

Василь Стус

Протягом уроку учні створюють свою ментальну карту!!!

Пропоную перегляд фільму: (з 11хв.21сек. до 16 хв.49сек. )

 https://www.youtube.com/watch?v=FiUsuHomUW4

Бесіда на основі фільму про:

• Петра Шелеста
• Івана Дзюбу
• Прем’єра фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»
• Про порушення прав людини при «вихованні» дисидентів радянською владою.

Робота у групах: (3-5 хв.)

1 група: з фрагментом історичного джерела Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація? » (додаток 1 )

2 група: з фрагментом історичного джерела В’ячеслава Чорновола часопис «Український вісник» (додаток 2)

3 група: з фрагментом історичного джерела Михайла Брайчевського стаття «Приєднання чи воз’єднання? » (додаток 3)

•      У кожній групі обраний спікер, який звітує про дослідження фрагменту історичного джерела своєї групи.
•      Прослуховування випереджального завдання, яке задавалося на попередньому уроці « Життя та  громадська діяльність Василя Стуса».
•      Протягом доповідей заповнюється учнями Ментальна карта.

Слово вчителя.

• Усі люди створені вільними. Саме це найвагоміше право людини, отримане кожним/кожною від народження, визначає суть нашої цивілізації.
• Бути вільною людиною — це не лише зовнішня ознака, яка об’єднує усіх нас за правами, але й внутрішній духовний вибір.
•  Невільна людина не здатна бути ані щасливою, ані захищеною, ані впевненою у своєму майбутньому.
• Бути вільною людиною означає завжди і всюди самостійно додержуватися принципу нашої рівності один з одним, а також рівності перед законом.

Українська хартія вільної людини

Саме таких принципів дотримувалася Група сприяння виконанню Гельсінських угод в СРСР та в УРСР.                                                            У травні 1976 року у Москві створена Група сприяння виконанню Гельсінських угод з 11 осіб. У листопаді 1976 року в УРСР створена УГГ (Українська Гельсінська група).

Робота класу з документом: Витяг з Декларації української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (додаток 4) (3хв.)

Запитання:  

• «Якою була мета діяльності УГГ в Україні?»
• Хто входив до складу УГГ?

Робота із таблицею на мультимедійній дошці, звіряють учні з тим, що дізналися про УГГ із джерела і тим, що не відомо.

Запитання: Придушення дисиденства, форми та методи влади щодо «інакодумців», доцільно розкрити завдяки перегляду фрагменту фільму:            (з 35хв.45сек. до 39хв.17сек.)

 https://www.youtube.com/watch?v=zVxvz6aFyD4&t=636s

Обговорення переглянутого:

• Які нові методи використовувала радянська влада до ув’язнених українців?
• Уявіть, якщо ви б були на місці дисидентів, чи вчинили б інакше?

3. Рефлексія (до 10 хв.)

1. Підсумок вчитель робить разом із дітьми: 

Отже, що змінилося в русі дисидентів у кінці 60-х та 70-х роках  XX століття?

Очікувані відповіді:

• Чітка мета і орієнтири;
• Самвидав і тамвидав;
• Трансформація дисидентського руху на рух правозахисників;
• Підтримка Заходу;
• Течії: національно-визвольна, правозахисна та релігійна.

2. Порівняння образонів ментальних карт учнів з  ментальною картою вчителя, і доповнення …..
3. Метод « 6 капелюшків»

Слово вчителя:

Як добре те, що смерті не боюсь я                                                                                       і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що перед вами, судді, не клонюся

в передчутті недовідомих верств.…………

Народе мій, до тебе я ще верну,

як в смерті обернуся до життя…….(Василь Стус)

4. Домашнє завдання.