Орфографія: Уподібнення. Чергування. Спрощення
Теоретична частина
Основні випадки уподібнення приголосних звуків
Спрощення в групах приголосних
Основні випадки чергування у-в, і-й.
Практична частина
БЛОК «Орфографія»
Теоретична частина
Основні випадки уподібнення приголосних звуків
Щоб мова була легкою і співучою, приголосні звуки уподібнюються одне одному. Існують чотири типи уподібнення приголосних звуків. Розберемо кожен із них.
- За м’якістю
Під час уподібнення наступний звук впливає на попередній. Наприклад, у випадку уподібнення за м’якістю наступний м’який приголосний випливає на твердий:
[п’іс′н′а] С Н´ C´Н´ - наступний приголосний м'який звук [н´] впливає
на попередній твердий [с], унаслідок чого
твердий уподібнюється наступному і стає
теж м’яким – [с´]
[рад′іс′т′] С Т´ С´ Т´
[с′в’ато] С В’ С´ В’
! Хоча [в’] напівпом’якшений, попередній звук стає м’яким, оскільки він має свою м’яку пару.
Уподібнення за м’якістю стосується звуків д, з, с, ц, л, н (Де ти з’їси ці лини?). Якщо вони стоять перед наступним м’яким або пом’якшеним, теж стають м’якими.
2. За дзвінкістю
Однією із особливостей правильної української вимови є одзвінчення глухих приголосних. Це помітно у таких словах:
Футбол [фудбол] - наступний приголосний дзвінкий звук [б] впливає на
попередній глухий [т], унаслідок чого глухий уподібнюється
наступному і стає теж дзвінким – [д] (адже до глухого [т]
– дзвінка пара [д])
Анекдот [анеиґдот] – пара [ґ] - [к]
Лічба [л´іджба] – пара [дж] - [ч]
Вокзал [воґзал] – пара [ґ] - [к]
Отже [одже] – пара [д] - [т]
3. За глухістю
На відміну від російської мови, в українській дзвінкі приголосні в кінці слів не оглушуються. Вимовляємо їх дзвінко:
Сторож [сторож]
Дуб [дуб]
Оглушення в українській мові відбувається тільки у 5 словах (та в похідних від них):
Вогко [вохко]
Легко [лехко]
Кігті [к’іхт′і]
Нігті [н′іхт′і]
Дьогтю [д′охт′у]
Крім того, може інколи оглушуватися префікс з- перед глухими приголосними
Зсипати [с:ипати] З С С С С:
4. За місцем і способом творення
Це, напевно, найскладніший випадок уподібнення. Його можна просто вивчити:
-ться [ц′:а] сміється [см’ійец′:а]
-шся [с′:а] хвилюєшся [хвил′уйеис′:а]
-сш- [ш:] винісши [вин′іш:и]
-тч- [ч:] отчий [оч:ий]
-жці [з′ц′і] книжці [книз′ц′і]
-тці [ц′:і] тітці [т′іц′:і]
-чці [ц′і] сестричці [сеистриц′:і]
-зж- [ж:] зжати [ж:ати]
! СУМНІВНИЙ ПРИГОЛОСНИЙ
Щоб правильно написати слово із сумнівним приголосним , потрібно так змінити слово чи дібрати до нього спільнокреневе, щоб після цього приголосного був голосний: кігті, бо кіготь; ложка, бо ложечка.
Джерело:
https://promovu.in.ua/assimilation-of-consonants/
Спрощення в групах приголосних
Iнодi при вiдмiнюваннi слова або його твореннi виникає важкий для вимови збiг приголосних звукiв. Тому в процесi мовлення один з таких приголосних випадає, тобто вiдбувається спрощення. Варто запам’ятати:
Спрощення вiдбувається:
-
У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д:
виїздити – виїзний, тиждень – тижня. -
У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т:
щастя – щасливий, честь – чесний. -
У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз суфiксом -ну-.
Наприклад: бризк – бризнути, трiск – трiснути. -
У групi приголосних -слн- випадає л:
масло – масний, ремесло – ремiсник. -
У групах приголосних -рдц-, -рнц- випадають д, н:
чернець – ченця, сердечний – серцевий.
Спрощення НЕ вiдбувається:
- У словах зап’ястний, кiстлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шiстнадцять i похiдних вiд них.
-
У прикметниках, утворених вiд iменникiв iншомовного походження з кiнцевим СТ (вiдповiдний звук не вимовляється).
Наприклад: баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний. -
У групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нстськ-, -нтств-.
Наприклад: артист – артистцi, студент – студентський, агент – агентство. - У словах вискнути, випускний, пропускний, тоскно, скнара, скнiти.
Джерело:
Основні випадки чергування у-в, і-й.
Для того, щоб не було важкої вимови слів, їх «зіткнення», для милозвучності відбуваються чергування. В українськiй мовi чергуються прийменники у, в i префiкси у-, в- у словах, якщо це не змiнює їх значення.
У вживається для уникнення збiгу приголосних:
- на початку слова перед приголосним: учора;
- на початку речення перед приголосним: У мене була книжка.
- на межi слiв мiж приголосними звуками: прийшов у село;
- якщо наступнi приголоснi в, ф або їхнi сполуки з iншими звуками (-льв-, -св-, -тв-, -хв-): Сидимо у вагонi.
-
пiсля роздiлового знака перед приголосним (тире, дужки, лапки, кома, крапка з комою):
Стоїть на видноколi мати — у неї вчись;
Моя мама, учителька, сьогоднi провела вiдкритий урок.
В уживається для уникнення збiгу голосних:
- мiж голосними: Була в Одесi.
- перед голосними на початку речення: В Антарктидi працюють вченi.
- пiсля голосного перед бiльшiстю приголосних (крiм в, ф, -льв-, -св-, -хв- i под.): Пiшла в садок.
У — В не чергуються:
якщо таке чергування може призвести до зміни значення слова:
удача – успіх, вдача – характер.
I вживається:
- мiж приголосними: зiбрав i пiшов.
- на початку речення: I день iде…
- для зiставлення понять: батьки i дiти.
- перед буквами я, ю, є, ї та звуком [й]: Знайшли i їжака, i ялинку.
Й вживається:
- мiж голосними звуками: лiто й осiнь.
- пiсля голосного звука перед приголосним: червонi й жовтi.
Практична частина
Завдання 1. З'ясуйте, у якому рядку в усіх словах відбувається уподібнення приголосних звуків. Доведіть це, записавши їх у транскрипції.
А. Стрибати, веселка, стіна, вітчим, грається.
Б. Пункт, зерно, житнє, чуття, мишці.
В. Застій, плести, ремінь, обшир, безжалісний.
Г. Зсунути, розшитий, Устя, зціпити, грієшся.
Ґ. Рушник, зліт, зчищу, коритце, стрічці.
Вирішення:
А. Стрибати, веселка, стіна, вітчим, грається.
Б. Пункт, зерно, житнє, чуття, мишці.
В. Застій, плести, ремінь, обшир, безжалісний.
Г. Зсунути, розшитий, Устя, зціпити, грієшся.
[c: уʹ н у т и] – за глухістю, [р о ш: иʹ т и й] – за місцем і способом творення,
[уʹ с´ т´ а] – за м'якістю, [с´ ц´ іʹ п и т и] - за м'якістю і за глухістю,
[г р´ іʹ й е с´: а] - за місцем і способом творення.
Ґ. Рушник, зліт, зчищу, коритце, стрічці.
Завдання 2. Яка транскрипція відповідає слову «подружці»?
а) [п о́ д р у ш ц’ і];
б) [п о́ д р у ж ц’ і];
в) [п о д р у з ц’ і];
г) [п о́ д р у з՛ ц՛ і].
Який процес відбувся у цьому слові? Опишіть його. Складіть речення із цим словом. Запишіть решту слів у транскрипції. Назвіть м’які і напівпом’якшені звуки, поясніть чому вони такими стали.
Вирішення:
г) [п о́ д р у з՛ ц՛ і] – зверніть увагу на наголос; тут відбулося уподібнення приголосних звуків за м’якістю та місцем і способом творення.
Вчора я зателефонувала подружці, щоб повідомити радісну новину.
[в ч оʹ р а] [й а] [з а т е л еи ф о н у в аʹ л а] [ш ч о б] [п о вʼ і д оʹ м и т и]
[р аʹ д' і с н у] [н о в и н уʹ]
М'які приголосні звуки: [й] – завжди м’який, [д`] – після нього стоїть [і].
Напівпом'якшені: [в’] - після нього стоїть [і].
Завдання 3. Заповніть фрейм.
Вирішення:
-ться [ц′:а]
-шся [с′:а]
-сш- [ш:]
-тч- [ч:]
-жці [з′ц′і]
-тці [ц′:і]
-чці [ц′і]
-зж- [ж:]
Завдання 4. Запишіть слова у фонетичній транскрипції.
Мотузка, вокзал, швидкий, боротьба, казка, танці, легкий, просьба, берег, важко, Марічці, здається, умиваєшся.
[м оу т уʹ з к а] – якщо перед наголошеним [уʹ], є [о], то він буде наближатися до [оу]; [в о ґ з аʹ л], [ш в и д к иʹ й], [б о р о д' б аʹ], [к аʹ з к а], [т а н' ц' і], [л е х к иʹ й], [п р оʹ з' б а], [б еʹ р еи г], [в аʹ ж к о], [м а р' іʹ ц': і], [з д а й е ц': а], [у м и в аʹ й е с': а].
Завдання 5. У якому рядку всі слова написано правильно? Пигадайте слова, у яких не відбувається спрощення приголосних звуків.
а) сумніваєсся, бородьба, бесхвостий;
б) тиждневий, цілісний, обласний;
в) кістлявий, безхмарний, заздрісний;
г) шіснацять, користний, пестливий.
Вирішення:
в) кістлявий, безхмарний, заздрісний.
КІСТЛЯВИЙ, ПЕСТЛИВИЙ, ХВАСТЛИВИЙ, ХВАСТНУТИ, ЗАП’ЯСТНИЙ, ХВОРОСТНЯК, ШІСТНАДЦЯТЬ; прикметниках від іменників іншомовного походження: КОНТРАСТНИЙ, БАЛАСТНИЙ, ФОРПОСТНИЙ, АВАНПОСТНИЙ ТА ІН.
Завдання 6. Відредагуйте словосполучення. Знайдіть слово, яке можна перетворити прикметник, у якому відбудеться спрощення.
Олексій ввійшов в хату;
у обох сестер;
в другому рядку;
стрибнув в воду;
студент й викладач;
Оля і Інна;
Оксана й Юрій;
поїзд прибув в Варшаву;
тобі й йому;
ось й зима
Вирішення:
Олексій увійшов у хату;
в обох сестер;
у другому рядку;
стрибнув у воду;
студент і викладач;
Оля й Інна;
Оксана і Юрій;
поїзд прибув у Варшаву;
тобі і йому;
ось і зима
студент - студентський
Завдання 7. Складіть невеличкий зв'язний текст (5-6 речень), продемонструвавши вживання у-в, і-й.
Варіант вирішення:
У горах холодна зима, закутана у вовняний кожух снігу. Гострі верхівки величних гір устромилися в сіре небо. І там, і тут розкинулися затишні хатини в тепленьких білих вушанках. Коти й собаки позв'язували хатки візерунком слідів маленьких босих лап.
Домашнє завдання
- Конспект «Чергування приголосних звуків».
-
Завдання із відкритими відповідями.
- Опишіть оглушення приголосних звуків.
- Випишіть 15 фразеологізмів із сполучниками у-в, і-й.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку