Біологія 7 клас Дата______________
Тема: Органи чуття, їх значення
Мета: поглибити знання учнів про подразливість як загальну властивість тварин; розширити знання учнів про органи чуття тварин, їх різноманітність; розглянути значення органів чуття в житті тварин; розвивати вміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та формулювати висновки; виховувати розуміння того, що людина — частина природи.
Очікувані результати: учні називають органи чуття; наводять приклади способів орієнтування тварин, використання ехолокації; характеризують особливості органів чуття в різних груп тварин; пояснюють значення органів чуття для організму; спостерігають та описують прояви подразливості в різних груп тварин.
Обладнання: зошит, підручник, картки – завдання, таблиці
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
У літературі можна знайти багато описів дослідів, проведених з одноклітинними тваринами. Наприклад, якщо помістити на скло краплю чистої води і краплю води з інфузоріями і з’єднати їх тонким водяним каналом, а потім у краплю з інфузоріями покласти маленький кристалик солі, то туфельки перепливатимуть у краплю із чистою водою: для інфузорій розчин солі шкідливий. Якщо в краплю з інфузоріями нічого не додавати, а в краплю чистої води додати трохи настою з бактеріями, тоді туфельки зберуться навколо бактерій — своєї звичайної їжі. Якщо пробірку з інфузоріями почати нагрівати, то можна побачити, що вони спочатку будуть рухатися до тепла, а з підвищенням температури переміщуватимуться у найвіддаленішу частину пробірки.
Запитання до учнів:
— Що демонструють ці досліди? (Ці досліди показують, що інфузорії можуть відповідати певним чином (наприклад, переміщенням) на вплив зовнішнього середовища.)
— Як називається така властивість? (Подразливість.)
— Для яких живих організмів характерна подразливість? (Ця властивість характерна для всіх живих істот.)
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
1. Подразливість як загальна властивість тварин
Розповідь учителя
Будь-який організм нерозривно пов’язаний з навколишнім середовищем: отримує з нього поживні речовини, піддається впливу несприятливих факторів середовища, вступає у взаємодію з іншими організмами і т. д. У процесі еволюції в живих організмів виробилася і закріпилася властивість вибірково реагувати на зовнішні впливи. Ця властивість має назву подразливості.
Запитання до учнів:
— У яких організмів спостерігаються найбільш прості форми подразливості?
(Найбільш прості форми подразливості спостерігаються в бактерій, одноклітинних тварин та водоростей.)
У досліді з інфузорією тварина рухалася в бік подразника (бактерії).
Запитання до учнів:
— Пригадайте, як називається така рухова реакція одноклітинних організмів у відповідь на подразники навколишнього середовища? (Таксиси.)
— Що може бути джерелом подразнення? (Джерелом подразнення можуть бути світло, температура, волога, хімічні речовини тощо.)
Пояснення учителя
Таксис, спричинений дією світла, називається фототаксисом, температурою — термотаксисом, вологою — гідротаксисом, хімічними речовинами — хемотаксисом тощо.
— Пригадайте, які таксиси називають позитивними? (Рухова реакція, спрямована в бік подразника.)
— Які таксиси називають негативними? (Рухова реакція, спрямована у протилежний від подразника бік.)
Технологія «Мікрофон»
— Наведіть приклади позитивних і негативних таксисів.
Учитель записує на дошці всі варіанти відповідей учнів, а потім разом з учнями обговорює кожен приклад.
Розповідь учителя
У зв’язку з розвитком у багатоклітинних організмів нервової системи, органів чуття, руху форми подразливості ускладнюються і залежать від тісної взаємодії цих органів. У цих тварин подразливість має вигляд рефлексів.
Запитання до учнів:
— Пригадайте, що таке рефлекс. (Рефлекс — реакція організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи.)
— У яких організмів уперше з’являються рефлекси? (Кишковопорожнинні.)
«Мозковий штурм»
— Для гідри характерні прості рефлекси і подразливість. Як вони проявляються?
Очікувана відповідь учнів:
Рефлекторний характер мають рухи гідри: подразнення, сприйняті нервовими закінченнями, через нейрони передаються до шкірно-м’язових клітин, які у відповідь скорочуються. Приклад подразливості гідри: реакція викидання жалкої нитки жалкою клітиною у відповідь на подразнення чутливого волоска не пов’язана з нервовою системою.
2. Органи чуття, їх значення
Розповідь учителя
Шукаючи їжу, миша метушиться у темряві і почувається цілком безпечно. Але навіть не підозрює, що отруйна змія ямкоголов здатна «бачити» теплоту, яку вона виділяє. Яка ж фатальна помилка! У піску на дні штучної водойми причаїлася камбала, а прямо над нею сновигає голодна акула. Вона не бачить камбалу, аж раптом різко зупиняється, занурює ніс у пісок і заковтує свою здобич. Ямкоголов і акула — це лише два створіння, що наділені особливими, не знайомими людині чуттями. Проте чуття інших живих істот дуже схожі на наші, тільки гостріші, тому вони по-іншому сприймають навколишній світ.
Технологія «Мікрофон»
— Які органи чуття мають тварини?
Обговорення відповідей учнів
— Яка основна функція органів чуття?
Основні функції органів чуття — сприйняття певного подразника, що діє на організм. За допомогою органів чуття тварини пристосовуються до умов навколишнього середовища, що постійно змінюються.
Розповідь учителя
Поза всяким сумнівом, у тварин органи чуття розвинені набагато краще, ніж у людей. Тоді як в одних представників фауни відмінно розвинений слух, інші можуть похвалитися чудовим зором і бездоганним нюхом.
«Ажурна пилка»
Завдання для домашніх груп ( пар):
I група — Органи чуття кільчастих червів та молюсків.
II група — Органи чуття членистоногих.
III група — Органи чуття риб та амфібій.
IV група — Органи чуття плазунів та птахів.
V група — Органи чуття ссавців.
Слово вчителя
Усім відомо, що кажан може опівночі облетіти темний хлів, не зачепивши при цьому ні стовпів, ні крокв, ні сплячих корів. Очі кажана не мають спеціальних приладів нічного бачення. Як же вони орієнтуються в просторі?
Повідомлення учнів «Ехолокація у тварин».
Заповнення таблиці
Характеристика органів чуття тварин різних груп
Група тварин |
Органи |
||||
зору |
нюху |
слуху |
дотику |
смаку |
|
|
|
|
|
|
|
ІV. Узагальнення і закріплення знань.
4.1. «Установи відповідність».
Установити відповідність між тваринами та їхніми органами дотику.
Тварини |
Органи дотику |
1 річковий рак 2 білка 3 ящірка 4 тарантул |
А вусики Б щупальці В язик Г щетинки Д вібриси |
Відповіді: 1 — А, 2 — Д, 3 — В, 4 — Г.
4.2. «Упізнай тварину».
Установити групу хребетних тварин за трьома підказками.
1. Органи зору характеризуються наявністю опуклої рогівки, лінзоподібного кришталика. У більшості тварин цієї групи очі захищені повіками: верхньою, нижньою та миготливою перетинкою; є слізні залози.
2. Орган слуху складається з внутрішнього та середнього вуха, відмежованого від навколишнього середовища барабанною перетинкою.
3. Органи нюху функціонують лише у повітряному середовищі, представлені парними нюховими мішками. Їхні стінки вистелені нюховим епітелієм.
Відповідь: амфібії.
4.3. «Біологічний ланцюжок».
Учитель ставить запитання за темою уроку учневі, який дає коротку відповідь, останній запитує товариша і т. д. Потім визначаються найкраще запитання і найкраща відповідь.
Початкове запитання вчителя:
— Як членистоногі орієнтуються в навколишньому середовищі?
V. Підбиття підсумків уроку
Технологія «Незакінчені речення»
Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:
— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
— Урок важливий, тому що…
— Мені сподобалося…
— Мені не сподобалося…
— Від наступного уроку я чекаю…
VІ. Домашнє завдання
6.1. Завдання для всього класу.
Опрацювати відповідний параграф підручника
6.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Скласти п’ять тестових завдань формату Б (декілька правильних відповідей).
1