Вступ

Значний вплив на сучасний стан ф зичного виховання  спорту мала поразка Франц ї у Друг й Св тов й В йн , а також невдалий виступ француз в

на Ол мп йських грах 1952 року, що зумовили сплеск патр отизму у країн .

Існуючий тогочасний уряд очолюваний Шарлем де Голем прийняв р шення про покращення орган зац йної та ф нансової сторони спорту, як чинника навколо якого можуть згуртуватися нац онал сти Франц ї. У

результат був розроблений чотирир чний план  вид лено 46,5 м льйон в

фунт в, як значно покращили становище ф зичного виховання  спорту в країн . Окр м цього, урядом були визначен пр оритетн види спорту, як отримали б льше кап таловкладень. Такими видами спорту у 1958 роц

стали: велоспорт, футбол, регб та тен с. Ця пол тична  економ чна

п дтримка в дчувається  сьогодн у св товому статус Франц ї в зазначених видах спорту.

Фізичне виховання у початковій школі

Початкова школа покликана п дтримувати ф зичний розвиток

дитини, сприяти можливостям розширювати простори та м сця

розвитку її навичок, що допоможуть п знати  знати самого себе,

розвивати власн ф зичн зд бност , як сприятимуть утвердженню й ур зноман тненню емоц й  почутт в, викликатимуть бажання

розвиватися, сп лкуватися та гратись у груп . Дитина також вчиться

д яти сп льно з своїми однол тками, бере участь у колективних

грах, танцях, сп вах тощо. Ус ц компетентност набуваються шляхом практичної ф зичної д яльност . Вони сприяють

зосередженню дитячих зусиль  надають їм смисл: стрибати в

довжину – це атлетична д яльн сть, яка в др зняється в д стрибк в через снаряд з приземленням на ноги (г мнастична вправа).

Виконання ф зичних вправ, досягнут результати спонукають учн в до висловлення в дчутих, пережитих емоц й  вражень.

 У початкових школах навчальними планами передбачено три години щотижня на ф зичне виховання. Його метою є розвиток зд бностей моторики та практична ф зична, спортивна й

артистична д яльн сть. Ф зичне виховання сприяє розвитку здоров’я, даючи школярам змогу краще

знати т ло людини, а такожпокращує знання правил безпеки, ф зичних ризик в повед нки у колектив ,

правил власної ф зичної безпеки й оточення. Шк льне спортивне виховання розвиває естетичн й

гуман стичн ц нност , популяризує великий спорт зпом ж учн в. Воно в д грає значну роль у залученн молод до профес йного спорту, наповнює зм стом

поняття “життя в колектив ” тощо. Зрештою хороша ф зична п дготовка стає важливим складником

досягнення р вних перспектив, сприяє вихованню молодих громадян республ ки.

 Значна к льк сть р зних вид в спортивної та ф зичної д яльност залежно в д людських техн чних ресурс в закладу кожного року пропонується на виб р учням початкових шк л:

атлетика, плавання, адаптац я до навколишнього середовища, ор єнтац я на м сцевост ,

скелолаз ння, к нний спорт, ковзани, парусний спорт, байдарки, тен с, боротьба, баскетбол, футбол, гандбол, волейбол, танц , художня г мнастика, акробатика тощо. Кожен

ззапропонованих модул в зор єнтований на здобуття нових знань  практичних навичок.

Проте плавання з-пом ж ус х вид в спорту має пр оритетн сть, оск льки перед навчальними закладами стоїть таке завдання: кожен учень зобов’язаний оволод ти к лькома видами

плавання до к нця навчання в колеж . Загалом навчальними планами початкової школи

передбачено 108 годин на р к на ф зичне  спортивне виховання, водночас кожна школа має право вдосконалювати навчальн плани  зб льшувати к льк сть навчальних годин на ф звиховання.

У б льшост початкових шк л снують спортивн шк льн асоц ац ї, проте вони не є обов’язковими. Учн , як займаються якимось з

вид в спорту, мають право вступити до такої шк льної асоц ац ї. До її складу також можуть входити педагоги, виховател та батьки.

Спортивна асоц ац я має за мету  завдання покращувати шк льне життя учн в та їхню усп шн сть. Залучення школяр в до спортивних асоц ац й, до участ у змаганнях робить їх в дпов дальними,

дисципл нованими, сприяє розвитку автономност й н ц ативност у прийнятт р шень.

У систем початкової осв ти Франц ї д є спортивний союз

початкових шк л (USED – union sportive del’ ensegnement du premier dйgrй), який об’єднує асоц ац ї початкових шк л. До його складу входять 830 000 член в  близько 13 200 заклад в осв ти. Школяр та спортивн орган зац ї широко зад ян у проведенн великих спортивних змагань, чемп онат в з р зних вид в спорту тощо. Така участь

позитивно впливає на розвиток шк льного ф зичного виховання та стимулює д яльн сть м сцевих спортивних об’єднань (Jeunesse).

Фізичне виховання у колежі

У неповн й середн й школ – колеж – учн обов’язково в дв дують уроки з ф зичної культури та спорту. Навчальними планами передбачено 4 години ф зичної

п дготовки у 6-ому клас (у французьк й систем зворотний порядок)3 години у 5-3их класах щотижня. Оц нка з ц єї дисципл ни виставляється в державному атестат

про неповну середню осв ту за результатами поточного контролю. На державному р вн м н стерством осв ти пропонується перел к р зних вид в спорту, як необх дно

практикувати. Окр м цього, академ ї та м сцев громади можуть пропагувати власн

додатков види ф зичного виховання. Особливу увагу в колежах, як  в початков й школ , прид ляють плаванню – вс учн мають оволод ти навичками плавання знати правила повед нки на вод .

Заняття з ф зичної  спортивної п дготовки дають учням змогу покращити здобут навички та їхню ефективн сть. П дл тки вчаться поважати правила та норми, беручи участь у р зних проєктах, в дчувають особисту в дпов дальн сть, п знають самих себе, а також вчаться захищатися та обстоювати власн досягнення.

 Учн колеж в, як мають бажання займатись певними видами спорту, можуть вступати до спортивної шк льної асоц ац ї. Вона обов’язково,на в дм ну в д

початкових шк л, створюється  д є в кожному колеж . Її головним завданням є

покращення усп шност учн в  пожвавлення шк льного життя. Спортивна асоц ац я колежу пропонує кожному практикувати один або к лька вид в

спорту протягом навчального року 3 години на тиждень, зазвичай, в середу п сля об ду. Залучення учн в колеж в до д яльност спортивних асоц ац й, до орган зац ї спортивних змагань особливо п дтримуються  стимулюються

державою та виконавчими органами влади р зних р вн в. Так, у колеж з числа

учн в призначать в цепрезидента спортивної асоц ац ї. Це сприяє розвитку в дпов дальност , стимулює н ц ативу й самост йн сть молод в прийнятт р шень.

Зд бн й умотивован учн колеж в мають можлив сть займатися спортом поглиблено в шк льних спортивних секц ях за розкладом  в дпов дно до затвердженої програми. Для того, щоб усп шно д яла та чи нша секц я,

навчальний заклад має укласти догов р про сп впрацю з Французькою

федерац єю практичного спорту. Метою такої сп впрац є зближення

спортивного руху  нац ональної осв ти задля реал зац ї положень конвенц ї, п дписаної у вересн 2013 року м н стром осв ти, м н стром спорту

президентом Нац онального ол мп йського ком тету Франц ї. Заняття у спортивних секц ях безкоштовн , вони проводяться, зазвичай, у друг й

половин дня вчителями ф зичного  спортивного виховання колеж в або

запрошеними дипломованими фах вцями. Колеж , спортивн команди, вчител

можуть брати участь в орган зац ї та проведенн спортивних заход в високого р вня: кубк в, чемп онат в тощо. У кожному колеж у вересн проводиться

традиц йний день шк льного спорту. Мета цього заходу – ознайомити учн в, батьк в  шк льн колективи з д яльн стю спортивних асоц ац й  федерац й.

Фізичне виховання у ліцеї

Старшою середньою школою у Франц ї є загальноосв тн  технолог чн л цеї.

Ус л цеїсти в дв дують заняття з ф зичної  спортивної п дготовки 2 години на тиждень. Ф зичне виховання сприяє р зноб чному розвитку учн в завдяки

широкому розмаїттю вид в спорту, ф зичної й артистичної д яльност . Воно значно впливає на ф зичний стан  стан здоров’я л цеїст в протягом усього

життя, розвиває громадянськ ц нност . Для б льшост з них це чи не єдиний

вид рухової активност , що впливає на ф зичний розвиток т ла. Спортивне ф зичне виховання прищеплює смаки до самост йної та систематичної

практичної д яльност . Ус л цеїсти у випускному клас складають екзамен з

ф зичного  спортивного виховання. Бажаюч поглиблено займатись спортом

можуть записатися на додатков факультативн заняття (3 години на тиждень) або до групи експедиц йно-пошукового навчання (5 годин на тиждень у другому клас ).

 У л цеях, так само як  в колежах, обов’язково д ють спортивн асоц ац ї, як нтегрован в осв тн й процес. Їхн м завданням визначено покращувати шк льне життя й усп шн сть л цеїст в. Спортивна асоц ац я л цею пропонує 3 години на тиждень практичних занять з р зних вид в спорту. Така

спортивна п дготовка є додатковою  проводиться, зазвичай, п сля оп вдня в середу. Залучення

л цеїст в до участ в д яльност асоц ац ї має за мету виховати в них в дпов дальн сть, самост йн сть й

н ц ативн сть. В цепрезидент спортивної асоц ац ї призначається з числа кращих л цеїст в.

Спортивна асоц ац я зд йснює п дготовку л цеїст в до орган заторської, арб тражної,

менеджерської та репортерської д яльност . За кожним з напрям в видається диплом

“Молодий прац вник Нац онального союзу шк льного спорту”. Л цеї, так само як  колеж , з метою популяризац ї ф зичного виховання та спорту сп впрацюють з р зними спортивними орган зац ями  рухами, беруть участь в

орган зац ї та проведенн спортивних змагань р зного р вня.

фізичне виховання у вищих закладах освіти

У французьких закладах вищої осв ти значна увага прид ляється розвитку практичних вид в спорту. Так,

у 2016 роц Конференц я президент в ун верситет в прийняла Харт ю про розвиток спорту в ун верситетах.

Заклади вищої осв ти орган зовують  розвивають практичне спортивне  ф зичне виховання студент в сп вроб тник в. Вони можуть законно шляхом укладання договор в м ж ун верситетськими

спортивними асоц ац ями  спортивними

федерац ями чи територ альними громадами або їх

об’єднаннями дозволяти доступ для розвитку спорту в ун верситетах.

Ун верситетськ спортивн служби мають продовжувати та як сно вдосконалювати досягнення, здобут п д час навчання в середн й школ . Із ц єю метою ун верситети забезпечують:

–                спортивну п дготовку шляхом проведення практичних занять для студент в незалежно в д р вня ф зичного розвитку – в д дебютант в до призер в.

–                координац ю можливостей щонайширше охопити спортивними практиками студент в  прац вник в ун верситет в, як вже мають незначн чи висок спортивн досягнення;

–                управл ння спортивними комплексами (спорудами)  планування їх використання;

–                створення й удосконалення р зних проект в, як сприяють розвитку спортивної ун верситетської д яльност ;

–                тренування студент в для участ у змаганнях  залучення їх до орган зац ї й проведення спортивних заход в;

–                управл ння спортивними асоц ац ями, розвиток ун верситетського спорту та проведення змагань, як орган зовує Французька федерац я

ун верситетського спорту (Fédération française du sport universitaire –FFSU) (CHARTE).

висновок

Ф зичне виховання  спортивн практики у французьк й осв т мають системний характер, вони

запроваджен на вс х р внях – в д материнських шк л

до заклад в вищої осв ти. Центральн , а також м сцев органи державної влади та нш орган зац ї й

установи прид ляють значну увагу спортивному вихованню, вважаючи його запорукою здорової

нац ї. Приваблив сть  популярн сть заклад в вищої осв ти в сусп льств значною м рою залежать в д їх забезпечення ус м необх дним (спортивними

спорудами, майданчиками, нвентарем тощо) для ф зичного  спортивного розвитку член в ун верситетської сп льноти.

Дякую за увагу!Дякую за увагу!