Семінарське заняття 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ Організація і проведення контролю та оцінювання . Критерії оцінювання. Академічна заборгованість. Підготувала студентка групи ММЗ СОМагістри. Заочна форма навчання. Мігульова Ольга. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі
Контроль - це процес збирання інформації та спостереження за виконанням завдань, з метою перевірки та забезпечення правильності, точності і якості виконаної роботи або досягнення певних цілей. Контроль може бути проведений в різних формах, таких як тестування, перевірка, спостереження, аналіз тощо. Оцінювання - це процес призначення або визначення оцінок, які відображають рівень знань, навичок, компетенцій або якості роботи. Оцінювання може бути використане для визначення результатів навчання, вимірювання прогресу, а також для прийняття рішень щодо подальших кроків у навчальному процесі або кар'єрному розвитку. Важливо враховувати, що контроль та оцінювання в навчальному процесі можуть включати як формальні (наприклад, екзамени або оцінки), так і неформальні (наприклад, обговорення, рефлексія) методи. Обидва ці аспекти грають важливу роль у визначенні успішності студентів і ефективності навчання.
Роль контролю та оцінювання в навчальному процесі Контроль та оцінювання грають важливу роль у навчальному процесі, допомагаючи визначати, наскільки студенти засвоїли матеріал та розвинули необхідні навички. Ось роль цих процесів у навчанні: 1. Забезпечення якості навчання: Контроль і оцінювання допомагають переконатися, що навчання відбувається ефективно і студенти засвоюють необхідні знання та навички. 2. Моніторинг прогресу: Вчителі можуть використовувати контроль та оцінювання, щоб відстежувати прогрес студентів протягом навчання. Це дозволяє вчасно виявляти проблеми та реагувати на них. 3. Стимулювання навчання: Завдання та оцінки можуть служити мотивацією для студентів. Вони надають цілі для досягнення та можуть стимулювати студентів до активної участі в навчанні.
4. Визначення потреб: Контроль та оцінювання можуть допомогти вчителям визначити індивідуальні потреби студентів. Це дозволяє пристосовувати навчальний процес для кожного учня.5. Зворотний зв'язок: Оцінки та коментарі надають студентам та вчителям зворотний зв'язок щодо того, які аспекти матеріалу потребують покращення.6. Прийняття рішень: Оцінки можуть бути використані для прийняття рішень щодо продовження навчання, вибору спеціалізацій чи навчальних програм.7. Оцінка якості викладання: Результати контролю та оцінювання можуть служити вказівником якості викладання і допомагати вчителям у вдосконаленні методів навчання.8. Підготовка до майбутньої роботи: Оцінки можуть бути важливим елементом для вступу на роботу або до інших освітніх програм. Загалом, контроль та оцінювання є необхідними складовими навчального процесу, які допомагають визначити успішність студентів та покращити якість навчання.
Методи контролю та оцінювання 1. Семестрові та фінальні іспити Семестрові іспити: Час проведення: Семестрові іспити зазвичай проводяться наприкінці кожного навчального семестру або триместру. Вони призначені для оцінювання знань та розуміння матеріалу, який був вивчений протягом півріччя. Мета: Основною метою семестрових іспитів є перевірка та оцінка знань студентів з конкретної дисципліни або предмету після закінчення півріччя навчання. Зміст: Зазвичай семестрові іспити покривають матеріал, який був вивчений протягом семестру. Вони можуть включати теоретичні питання, практичні завдання, тести, есе та інші види завдань, які дозволяють перевірити знання та розуміння студентів. Вагомість: Оцінки за семестрові іспити можуть мати велику вагомість у загальній оцінці студента за конкретну дисципліну або предмет.
Фінальні іспити: Час проведення: Фінальні іспити проводяться наприкінці навчального курсу або семестру. Вони призначені для підсумкової оцінки знань та навичок, які студенти здобули протягом всього курсу. Мета: Головною метою фінальних іспитів є оцінка загальної підготовки студентів у певній дисципліні або предметі та визначення, наскільки вони досягли основних навчальних цілей. Зміст: Фінальні іспити можуть бути більш обширними та включати більше матеріалу, ніж семестрові іспити. Вони можуть включати теоретичні питання, практичні завдання, проекти, дослідження та інші види завдань. Вагомість: Оцінки за фінальні іспити також можуть мати значну вагомість у загальній оцінці студента за курс або дисципліну.
2. Курсові роботи та лабораторні роботи. Курсові роботи: Час проведення: Курсові роботи зазвичай виконуються протягом навчального семестру або року. Мета: Головною метою курсових робіт є дослідження конкретної теми або проблеми в рамках певної дисципліни. Вони дозволяють студентам розширити свої знання, вивчити літературу та провести аналіз питання. Зміст: Курсові роботи зазвичай вимагають літературного пошуку, аналізу інформації, структурованого викладу думок та можуть включати написання есе, рефератів, дослідницьких звітів, презентацій тощо. Вагомість: Оцінки за курсові роботи можуть мати велику вагомість у загальній оцінці студента за дисципліну.
Лабораторні роботи: Час проведення: Лабораторні роботи зазвичай виконуються під час занять у спеціально обладнаних лабораторіях. Мета: Основною метою лабораторних робіт є відпрацювання практичних навичок, експерименти та спостереження в реальних умовах. Вони допомагають студентам засвоїти та застосовувати теоретичні знання. Зміст: Лабораторні роботи можуть включати проведення експериментів, вимірювання, аналіз даних та підготовку звітів про результати. Вони часто пов'язані з науковими та технічними дисциплінами. Вагомість: Оцінки за лабораторні роботи можуть мати вагомість у загальній оцінці курсу чи дисципліни.
3. Заліки та практичні вправи Заліки: Час проведення: Заліки можуть проводитися після завершення окремого модуля, теми або курсу. Вони можуть бути регулярними або завершальними. Мета: Головною метою заліків є перевірка та підтвердження того, що студенти засвоїли необхідні знання та навички для подальшого продовження навчання в даній області. Зміст: Заліки можуть включати письмові тести, усні опитування, практичні завдання або комбінацію цих методів. Вони оцінюють загальний рівень засвоєних матеріалів. Вагомість: Оцінки за заліки можуть мати вагомість у загальній оцінці курсу чи модуля.
Практичні вправи: Час проведення: Практичні вправи можуть проводитися під час занять, лабораторних робіт, практик, а також в самостійному форматі під керівництвом викладача або наставника. Мета: Основною метою практичних вправ є розвиток практичних навичок та здатностей студентів, а також їх підготовка до роботи в реальних умовах обраної області. Зміст: Практичні вправи можуть включати в себе виконання конкретних завдань, вирішення практичних проблем, розробку проектів, відповідь на практичні питання та інші завдання, що спрямовані на застосування знань у практиці. Вагомість: Оцінки за практичні вправи можуть варіюватися в залежності від конкретного завдання та курсу, але вони часто мають вагомість у загальній оцінці.
Портфоліо та індивідуальні проекти Портфоліо: Час проведення: Портфоліо побудоване протягом тривалого періоду, часто на протязі всього навчання. Воно постійно оновлюється та поповнюється новими матеріалами. Мета: Основною метою портфоліо є створення комплексного зразка робіт, який демонструє рівень знань, навичок та досягнень студента в певній області. Воно також сприяє рефлексії та самооцінці студента. Зміст: Портфоліо може включати в себе різноманітні роботи, такі як есе, проекти, лабораторні роботи, презентації, мистецькі роботи тощо. Кожен елемент портфоліо зазвичай супроводжується відгуком або аналізом студента щодо власних досягнень. Вагомість: Портфоліо може бути оцінене з використанням різних критеріїв, таких як якість робіт, рефлексія, творчість та інші.
Індивідуальні проекти: Час проведення: Індивідуальні проекти можуть варіюватися за часом виконання. Вони можуть бути короткостроковими завданнями або довгостроковими дослідницькими проектами. Мета: Головною метою індивідуальних проектів є розвиток самостійності та творчості студентів, а також їхнього глибокого розуміння теми. Проекти спрямовані на вирішення конкретних завдань або дослідження певних аспектів предмета. Зміст: Індивідуальні проекти можуть бути дослідницькими, творчими, науковими або практичними. Студенти можуть вибирати тему, розробляти план дослідження або реалізації проекту, збирати дані та подавати результати. Вагомість: Оцінка індивідуального проекту зазвичай залежить від його складності, цілей та результатів. Портфоліо та індивідуальні проекти сприяють розвитку критичного мислення, творчості та самостійності у студентів. Вони також дають можливість вчителям та викладачам отримати глибше розуміння здібностей та досягнень своїх студентів
Контроль та оцінювання в навчальному процесіКонтроль: Визначення: Контроль в освіті включає в себе систематичне спостереження, слідкування та оцінку навчальних досягнень студентів протягом навчального процесу. Мета: Основною метою контролю є встановлення та забезпечення відповідності навчальних результатів студентів заданим навчальним цілям, стандартам та вимогам навчальних програм.Інструменти: Контроль може включати в себе різні методи та засоби, такі як тести, заліки, лабораторні роботи, практичні завдання, реферати, контрольні роботи та інші форми перевірки знань. Частота: Контроль може проводитися регулярно протягом навчального періоду для визначення проміжних результатів, а також на підсумок курсу чи семестру.
Оцінювання: Визначення: Оцінювання в освіті включає в себе збір та аналіз інформації про навчальні досягнення студентів з метою встановлення їхнього рівня знань, вмінь та компетенцій. Мета: Оцінювання спрямоване на визначення ступеня досягнень студентів у відповідності до конкретних навчальних цілей та критеріїв оцінювання.Інструменти: Оцінювання використовує різні методи та інструменти, такі як оцінки, оцінювальні таблиці, портфоліо, рубрики оцінювання, анкети, інтерв'ю та інші засоби збору даних. Частота: Оцінювання проводиться зазвичай на підсумок певного етапу навчання (наприклад, курсу, семестру) та може включати в себе оцінки, які враховують результати різних видів контролю. Важливо зауважити, що контроль та оцінювання мають різні цілі та функції, але обидва є необхідними для забезпечення якості навчального процесу та розвитку студентів. Контроль спрямований на визначення поточного стану студентів, в той час як оцінювання служить для встановлення їхніх досягнень на підсумок певного періоду навчання
Критерії оцінювання Критерії допомагають стандартизувати та об'єктивізувати процес оцінювання, роблячи його справедливим та спрямованим на конкретні цілі. Ось кілька ключових кроків у визначенні критеріїв оцінювання: Визначте мету оцінювання: Перш ніж визначати критерії, визначте, що саме ви хочете оцінювати. Це може бути знання, навички, компетенції, творчий потенціал тощо. Розгляньте конкретний контекст: Контекст навчальної програми або курсу може впливати на те, які критерії є найбільш відповідними. Розгляньте специфічність вашої освітньої програми та потреби студентів. Встановіть якісні та кількісні критерії: Критерії оцінювання можуть бути якісними (наприклад, рівень креативності в роботі) і кількісними (наприклад, кількість правильних відповідей у тесті). Вони можуть також бути сумісними.
-Врахуйте конкретність: Критерії повинні бути чіткими та конкретними, щоб уникнути суб'єктивності. Наприклад, замість загального критерію "добре написана робота", визначте, що саме ви розумієте під "добре написаною роботою", такі як правильна граматика, структурована аргументація тощо.=Покажіть вагомість: Покажіть, яку вагомість має кожний критерій в загальній оцінці. Наприклад, ви можете визначити, що граматика важливіша, ніж стиль написання в тексті.=Залучіть інших фахівців: При визначенні критеріїв оцінювання корисно провести обговорення з іншими викладачами або експертами у відповідній галузі. Вони можуть надати додаткові ідеї та погляди.=Перевірте критерії на практиці: Після визначення критеріїв варто випробувати їх на практиці. Оцініть різні роботи чи завдання за використанням цих критеріїв та переконайтеся, що вони дійсно відображають те, що ви хочете оцінювати. Зазначимо, що критерії оцінювання можуть варіюватися в залежності від конкретної ситуації та завдання, і вони повинні відповідати вашим конкретним освітнім цілям та потребам студентів.
Оцінки студентів в навчальному процесі повинні відображати їхні досягнення відповідно до встановлених критеріїв. Критерії оцінювання допомагають зробити оцінки більш об'єктивними та справедливими, оскільки вони надають структуру та керівництво в оцінюванні. Нижче наведено загальну залежність між оцінками та критеріями: Визначення критеріїв: Перший крок - це визначення критеріїв оцінювання для конкретного завдання чи процесу. Критерії мають бути чіткими та конкретними, вони повинні відповідати цілям та очікуванням навчального завдання. Зібрання даних: Після визначення критеріїв студенти виконують завдання або проходять тест, із збираються дані про їхні досягнення відповідно до цих критеріїв. Це може включати в себе письмові завдання, тести, проекти, практичні роботи тощо.
Оцінки студентів в навчальному процесі повинні відображати їхні досягнення відповідно до встановлених критеріїв. Критерії оцінювання допомагають зробити оцінки більш об'єктивними та справедливими, оскільки вони надають структуру та керівництво в оцінюванні. Нижче наведено загальну залежність між оцінками та критеріями: Визначення критеріїв: Перший крок - це визначення критеріїв оцінювання для конкретного завдання чи процесу. Критерії мають бути чіткими та конкретними, вони повинні відповідати цілям та очікуванням навчального завдання. Зібрання даних: Після визначення критеріїв студенти виконують завдання або проходять тест, із збираються дані про їхні досягнення відповідно до цих критеріїв. Це може включати в себе письмові завдання, тести, проекти, практичні роботи тощо. Оцінка за критеріями: На основі зібраних даних оцінюються студенти. Кожен критерій може мати власну вагомість у загальній оцінці, і вона визначається на основі важливості цього критерію для конкретного завдання. Обчислення загальної оцінки: Після оцінки за кожним критерієм обчислюється загальна оцінка студента. Це може бути простим сумуванням оцінок за критеріями або застосуванням інших методів обчислення, в залежності від визначених правил оцінювання. Залежність від критеріїв: Загальна оцінка студента залежить від того, наскільки він відповів кожному з встановлених критеріїв. Це означає, що студенти, які досягли високих показників на всіх критеріях, отримують вищу загальну оцінку, тоді як ті, які мають слабкі результати на деяких критеріях, можуть отримати нижчу оцінку навіть при відмінних досягненнях на інших. Залежність оцінок від критеріїв робить процес оцінювання більш об'єктивним і спрямованим на досягнення конкретних цілей навчання. Критерії оцінювання допомагають уникнути суб'єктивності та забезпечують справедливі та об'єктивні оцінки.
Об'єктивність та справедливість є важливими принципами оцінювання в освіті, спрямованими на забезпечення справедливих та надійних оцінок для студентів. Ось що ці поняття означають та як їх досягти: Об'єктивність: Визначення: Об'єктивність в оцінюванні означає, що процес оцінювання ґрунтується на об'єктивних критеріях та стандартах, які однаково застосовні для всіх студентів. Способи досягнення об'єктивності: Використовуйте конкретні критерії оцінювання, які визначають, що саме оцінюється та яким чином. Забезпечте однакові умови для всіх студентів під час проведення оцінювання. Мінімізуйте суб'єктивний вплив викладача чи оцінювача шляхом використання рубрик, оцінювальних таблиць і т. д. Забезпечте надійність і стабільність результатів оцінювання.
Справедливість: Визначення: Справедливість в оцінюванні означає, що всі студенти мають рівні можливості для досягнення високих оцінок і їхні результати відповідають їхнім зусиллям та досягненням. Способи досягнення справедливості: Забезпечте рівний доступ до ресурсів та підтримки для всіх студентів, незалежно від їхньої статі, раси, етнічності, інвалідності та інших характеристик. Уникайте дискримінації чи упередженості в процесі оцінювання. Розглядайте індивідуальні потреби та можливості студентів, інколи застосовуючи адаптивні методи оцінювання. Забезпечте прозорість та відкритість в оцінюванні, дозволяючи студентам розуміти процес і критерії. Досягнення об'єктивності та справедливості в оцінюванні сприяє підвищенню довіри до навчальної системи та мотивує студентів до досягнення високих результатів. Розробка чітких критеріїв оцінювання, забезпечення рівних умов для всіх студентів та урахування їхніх індивідуальних потреб є ключовими аспектами досягнення цих цілей
Академічна заборгованість Академічна заборгованість - це ситуація, коли студент не виконує вимоги навчального закладу щодо навчальних завдань, таких як виконання домашніх завдань, здійснення контрольних робіт, підготовка до іспитів або не відвідує лекції та семінари. Причини академічної заборгованості Недостатнє управління часом: Студенти можуть мати проблеми з ефективним плануванням та розподілом часу між навчанням, роботою та іншими зобов'язаннями. Відсутність мотивації: Низька мотивація до навчання може призвести до відмови від виконання завдань. Стрес і особисті проблеми: Особисті або емоційні проблеми можуть впливати на академічну успішність. Брак навичок навчання: Неуміння вчитися, робити плани, вести записи тощо може стати перешкодою у навчанні. Здоров'я: Проблеми зі здоров'ям можуть ускладнити навчання та призвести до академічної заборгованості.
Наслідки академічної заборгованості: Зниження академічного успіху: Спроби вирішити академічні проблеми можуть призвести до падіння балів та зниження середнього балу. Затримка у випуску: Академічна заборгованість може призвести до затримки у випуску або навіть відрахування з навчального закладу. Стрес і погіршення психічного стану: Студенти можуть відчувати стрес та погіршення психічного стану через навантаження та неспроможність справлятися з ним.
Шляхи подолання академічної заборгованості: Планування часу: Розробіть гнучкий графік навчання, який дозволить вам вчасно виконувати завдання та відпочивати. Мотивація: Знайдіть мотивацію до навчання, визначивши свої цілі та користь від навчання. Розвиток навичок навчання: Вивчайте техніки навчання, такі як ефективне читання, ведення записів, планування тощо. Підтримка та консультування: Зверніться за підтримкою викладачів, консультантів чи психологів у навчальному закладі для отримання порад та допомоги. Особистий догляд: Дотримуйтеся здорового способу життя, забезпечуйте відпочинок і фізичну активність. Рішення особистих проблем: Якщо особисті проблеми впливають на навчання, розгляньте можливість звернутися до професіонала для консультування. Завданням є знайти баланс між навчанням та особистим життям, розвивати навички навчання та шукати підтримку в разі потреби, щоб подолати академічну заборгованість
Ролі викладача та студента Відповідальність викладача за проведення оцінювання: Чесність та об'єктивність: Викладач повинен проводити оцінювання чесно та об'єктивно, використовуючи чіткі критерії та стандарти. Він не повинен бути суб'єктивним у встановленні оцінок. Чіткість критеріїв оцінювання: Викладач повинен передбачити чіткі критерії оцінювання, які студенти можуть розуміти і використовувати для оцінки своєї роботи. Відповідність програмі та навчальним цілям: Викладач повинен переконатися, що оцінювання відповідає навчальним цілям та матеріалам програми. Забезпечення рівних можливостей: Викладач повинен створити умови, які дозволяють усім студентам мати рівні можливості для отримання оцінок. Проведення зворотного зв'язку: Викладач повинен надавати студентам повернення та пояснення оцінок, щоб допомогти їм розуміти свої сильні та слабкі сторони
Відповідальність студента за участь у контролі та оцінюванні: Заслуження оцінки: Студент повинен заслужити свою оцінку шляхом виконання вимог та завдань, які надає викладач. Дотримання правил та обов'язків: Студент повинен дотримуватися правил та обов'язків, пов'язаних з оцінюванням, таким як терміни здачі завдань та заборони на плагіат. Активна участь у процесі: Студент повинен брати активну участь у навчанні та контролі, бути готовим до виконання завдань, запитань та тестів. Звернення за допомогою: Якщо студент відчуває труднощі або має питання стосовно оцінювання, він повинен звертатися до викладача чи консультанта для отримання допомоги та пояснень. Чесність і уникальність: Студент повинен дотримуватися принципу чесності та уникальності у виконанні робіт, уникати плагіату та інших порушень академічної чесності. Самооцінка та самоконтроль: Студент повинен вчитися оцінювати свій власний прогрес та робити зусилля для покращення результатів навчання. Відповідальність викладача та студента є ключовими у забезпеченні чесного та ефективного процесу оцінювання та навчання
Виклики та підходи до підвищення об'єктивності оцінювання Мінімізація суб'єктивних факторів у процесі оцінювання - це важливий аспект, який сприяє об'єктивності та справедливості оцінок. Деякі способи досягнення цього: Мінімізація суб'єктивних факторів у процесі оцінювання - це важливий аспект, який сприяє об'єктивності та справедливості оцінок. Деякі способи досягнення цього: Чіткі критерії оцінювання: Викладачі повинні ретельно визначити критерії та стандарти для оцінювання робіт студентів. Це допомагає уникнути суб'єктивних оцінок та надає студентам чіткі очікування. Подвійне оцінювання: Деякі завдання можуть бути оцінені двома або більше викладачами незалежно. Порівняння їх результатів може зменшити вплив суб'єктивності. Використання об'єктивних критеріїв: Деякі завдання можуть бути автоматизовані та оцінені за допомогою комп'ютерних програм. Це дозволяє уникнути суб'єктивних впливів.
Використання різних джерел інформації для оцінювання: Різноманітні завдання: Завдання для оцінювання можуть бути різноманітними, включаючи тести, практичні завдання, курсові роботи, проекти тощо. Це дозволяє збирати інформацію з різних джерел та форм. Самооцінка студентів: Залучення студентів до самооцінки їх власного навчання може доповнити оцінку викладача. Самооцінка може бути корисною для розвитку навичок саморефлексії. Залучення зовнішніх оцінювачів: Експертні оцінювачі: Зовнішні експерти або фахівці можуть бути запрошені для оцінювання робіт студентів, особливо у випадку важливих іспитів чи оцінювання великих проектів. Міжуніверситетське оцінювання: Оцінювання студентів може бути проведено міжуніверситетською комісією, що сприяє об'єктивності та незалежності процесу. Залучення зовнішніх оцінювачів може додати об'єктивності та відкритості до процесу оцінювання та забезпечити додаткову перевірку результатів.
Приклади критеріїв оцінювання Приклади критеріїв оцінювання. Для кращого розуміння, ось приклади критеріїв оцінювання для різних видів робіт: Тести та контрольні роботи (приклади критеріїв): Вірно відповідає на запитання. Використовує належну термінологію та обґрунтування. Правильно розв'язує завдання. Здатність до аналізу та критичного мислення. Курсові роботи (приклади критеріїв): Якість дослідження та аналізу. Обґрунтування та логіка аргументації. Структура та оформлення роботи. Використання джерел та посилань. Проекти (приклади критеріїв): Ідея та концепція проекту. Здатність до планування та виконання завдань. Здатність до співпраці та комунікації в команді. Презентація та здатність пояснити проект іншим. Портфоліо (приклади критеріїв): Різноманітність та якість робіт, представлених у портфоліо. Рефлексія та аналіз навчального процесу. Здатність до самооцінки та постановки цілей. Ці приклади критеріїв оцінювання можуть варіюватися в залежності від конкретних завдань та предметів навчання. Важливо визначити чіткі критерії перед оцінюванням, щоб забезпечити об'єктивність та справедливість оцінок.
Висновки У цій презентації ми розглянули важливі аспекти організації та проведення контролю та оцінювання в освітньому процесі. Оцінювання є необхідною складовою навчання, яка допомагає студентам розвивати навички та отримувати зворотний зв'язок щодо їхнього прогресу. Використання різних видів оцінювання, чіткі критерії та мінімізація суб'єктивних факторів сприяють об'єктивності та справедливості процесу. Важливо також розглядати академічну заборгованість як проблему, для якої існують рішення, і розвивати підходи до її подолання. Здатність до самооцінки та саморефлексії є важливими навичками для студентів у процесі навчання. Незалежно від форм оцінювання, головною метою є підтримка та стимулювання студентів у їхньому освітньому розвитку. Оцінювання є інструментом, який допомагає визначити, чому навчання студентів було успішним або де потрібні подальші зусилля для поліпшення. Усі ці аспекти разом сприяють покращенню якості освіти та досягненню більшого навчального успіху
Використані джерела інформаціїБлум, Б. С., Гастінгс, Дж. Т., Маддокс, Дж. А. (2016). Інструкціональні цілі та оцінка вищої та середньої школи. Пер. з англ. Київ: Видавництво "Освіта". Андерсон, Л. В., Кравцов, М. Л., Мозол, В. Г. (2017). Основи оцінювання в навчальних закладах. Київ: Видавництво "Педагогічна думка". Маркова, А. К. (2015). Теорія та практика оцінювання навчальних досягнень студентів. Київ: Видавництво "Лібра". Центр освітньої політики та менеджменту. (2019). Методичні рекомендації щодо організації контролю та оцінювання у вищому навчальному закладі. Київ: Центр освітньої політики та менеджменту. Закон України "Про вищу освіту". (Останнє оновлення 2021 року). Доступно на сайті Верховної Ради України. Сайт Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/). Сайт Всеукраїнського центру оцінювання якості освіти (https://vcentr.org.ua/). Сайт Всеукраїнського тестування з іноземних мов (https://testportal.gov.ua/)