ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ В ПРОЦЕСІ КОРЕКЦІЇ ФФНМ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ В ПРОЦЕСІ КОРЕКЦІЇ ФФНМ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Характер порушення звуковимови у дітей з інтелектуальними недоліками із ФФНМ свідчить про низький рівень фонематичного сприйняття і фонематичних уявлень. Стан фонематичного розвитку дітей часто є індикатором недостатньої готовності до засвоєння звуко-буквеного аналізу і впливає на оволодіння ним. Без спеціального корекційного впливу дитина не навчиться розрізняти та впізнавати фонеми на слух, аналізувати звуко-складовий склад слів, узагальнювати фонеми, що в подальшому призведе до появи стійких помилок при оволодінні писемним мовленням.

Організація логопедичної роботи має першочергове значення. Дитину зараховують до групи з ФФНМ, якщо в неї порушено вимову не менше 5-6 звуків із двох фонетичних груп.

Особливості дітей із порушенням інтелектуального розвитку та ФФНМ призвели до необхідності логопедизації всього педагогічного процесу, всього життя та діяльності дітей, а також до деякого зміщення акцентів у корекційно-виховній роботі та навчальній діяльності. Насамперед, посилена робота з батьками щодо фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей – це щоденна фізкультура та загартовування, ранкова гімнастика, самомасаж, коригуюча гімнастика після денного сну, артикуляційна та пальчикова гімнастика не менше 3-х разів на день. Також збільшилися роль та місце медичних заходів (спостереження психоневролога, медикаментозне лікування, лікувальний масаж, кисневий коктейль).

Все це вимагає більшої ефективності занять, ретельнішого та економнішого відбору матеріалу, кращої обробки методів та прийомів корекційної роботи, деякої зміни структури та характеру занять (переважаючими стали комбіновані заняття).

У процесі навчання дітей з порушенням інтелектуального розвитку із ФФНМ вирішуються такі завдання:

- сформувати фонетичну систему мови, тобто уточнити та закріпити вимову збережених звуків, а також виправити вимову порушених звуків;

- розвинути повноцінний фонематичний слух і сприйняття, тобто за допомогою спеціальних прийомів навчити дітей розрізняти звуки на слух, запам’ятовувати та відтворювати ряди звуків та складів;

- сформувати навички звуко-складового аналізу та синтезу, тобто розвинути вміння ділити слово на склади і звуки, виробляючи їх послідовний аналіз, та проводити зворотні операції: складати склад зі звуків та слово зі складів (синтез);

- з урахуванням аналітико-синтетичної діяльності забезпечити засвоєння дітьми деяких елементів грамоти.

Діти із інтелектуальними недоліками з фонетико-фонематичним недорозвиненням повинні засвоїти обсяг основних знань, умінь і навичок, які необхідні для успішного навчання. Корекційне навчання також передбачає оволодіння дитиною певним колом знань про навколишній світ та відповідним обсягом словника.

Режим роботи визначає оптимальний порядок проведення педагогом і логопедом занять із зазначенням їх кількості та тривалості. Відповідно до розкладу логопед проводить різні типи занять:

- індивідуальні, тобто окремо з кожною дитиною. Необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної дитини – будову і рухливість апарату артикуляції, ступінь розвитку слухового сприйняття, кількість неправильно вимовлених звуків, рівень звукового аналізу, ступінь сформованості граматичного ладу мови, працездатність. Залежно від цих даних зміст роботи з кожною дитиною буде різним.

- підгрупові, тобто з трьома-чотирма дітьми. У підгрупи підбирають дітей з подібними порушеннями мови, склад підгруп протягом року може змінюватися залежно від конкретної мети і завдань того чи іншого періоду навчання та індивідуальних успіхів кожної дитини.

- фронтальні, тобто з усіма дітьми чи половиною класу – залежно від рівня мовленнєвого розвитку. Фронтальні заняття з уточнення артикуляції, розвитку фонематичного сприйняття і з підготовки дітей до аналізу та синтезу звукового складу слова обов'язково проводяться на звуках, які правильно вимовляються всіма дітьми.

Існуючі в сучасній логопедії вимоги до фронтальних логопедичних занять поширюються на всі фронтальні та підгрупові заняття для дітей з порушенням інтелектуального розвитку із ФФНМ.

Необхідно дотримуватися таких правил:

1. Мета та тема заняття пронизують усі його етапи, усі види роботи.

2. Максимальна насиченість звуком, що вивчається, лексичним і граматичним матеріалом.

3. Поєднання навчальних та ігрових форм.

4. Наочність залежно від віку дітей, етапу роботи, змісту матеріалу.

5. Систематична робота з розвитку уваги, пам'яті, мислення.

6. Постійний звуко-складовий аналіз та синтез.

7. Повсякденне закріплення навичок письма та читання.

8. Розвиток зв'язного мовлення за складністю, що наростає.

Чергування індивідуальних та фронтальних занять забезпечує максимальну ефективність логопедичної роботи.

Під час логопедичної роботи важливо дотримуватися певної методики. Зокрема, працюючи над приголосними звуками, насамперед, уточнюється артикуляція приголосного. Для цього визначається положення артикуляторних органів спочатку за допомогою зорового сприйняття, а потім на основі кінестетичних відчуттів, які отримують від артикуляторних органів. При цьому звертається увага на звучання, характерне для цього звуку.

Визначається наявність або відсутність звуку у складах, які сприймаються на слух. Потім пропонується дітям визначити наявність або відсутність звуку в словах різної складності: односкладових, двоскладових, трискладових, без збігу та зі збігом приголосних. При цьому добираються слова таким чином, щоб даний звук знаходився на початку, всередині та наприкінці слова (крім дзвінких приголосних). Спочатку наявність звуку визначається на слух і на основі власної вимови, потім або лише на слух, або лише на основі власної вимови і, нарешті, за слухомовним уявленням, тобто у розумовому плані. Далі звук зв'язується із буквою.

При плануванні та проведенні корекційних занять необхідно враховувати можливі особливості перебігу вищих психічних функцій у дітей з порушенням інтелектуального розвитку із ФФНМ. Тому організовуючи логопедичну роботу з ними, доцільно:

- здійснювати суто індивідуальний підхід до кожної дитини з урахуванням її вікових та психічних особливостей;

- забезпечувати позитивну мотивацію виконання завдань, щоб підвищити ефективність корекційного впливу;

- чергувати різні види діяльності;

- включати в заняття тренувальні вправи щодо розвитку уваги, пам'яті, розумових операцій тощо.

Здійснюючи корекційне навчання дітей з порушенням інтелектуального розвитку логопед враховує закономірності процесу оволодіння звукової сторони мови в нормі, які складаються шляхом диференціювання, що поступово виробляється у сфері розрізнення характерних ознак мовних звуків. Складна взаємодія функцій вимагає розмежованого поетапного формування як повноцінного артикулювання звуків, так і їх рецепції. Насамперед, у дітей має бути уточнено артикуляційну основу для подальшого розвитку фонематичного сприйняття звукового аналізу. З уточнених вимовних навичок формуються найпростіші форми фонематичного сприйняття, тобто вміння чути заданий звук, визначити наявність цього звуку в слові.

Очевидно, що необхідними передумовами навчання грамоті молодшого школяра з порушенням інтелектуального розвитку є: сформоване фонематичне сприйняття, правильна вимова всіх звуків рідної мови та наявність елементарних навичок звукового аналізу. Підкреслимо, що всі названі процеси взаємопов'язані та взаємообумовлені. Відомо, що вторинні порушення легше попередити, ніж виправити порушення.

На всіх етапах роботи диференціації звуків приділяється значна увага. Кожен звук, після того як досягнуто правильної вимови, порівнюється на слух з усіма артикуляційно та акустично близькими звуками (1-й етап диференціації). Пізніше, після засвоєння артикуляції другого з пари звуків, що взаємно замінюються в мові, диференціація проводиться не лише на слух, але і під час вимови (2-й етап диференціації). Фонетичні порушення проявляються у тому, що дитина вимовляючи ті чи інші звуки не вловлює акустичної і артикуляційної різниці між протилежними звуками. Це призводить до того, що діти недостатньо чітко опановують звуковий склад слова і роблять специфічні помилки при читанні та письмі.

Формування правильної вимови звуків залежить від можливості дитини до аналізу та синтезу мовних звуків, тобто від певного рівня розвитку фонематичного слуху, що забезпечує сприйняття фонем цієї мови. Фонематичне сприйняття звуків мови відбувається під час взаємодії слухових і кінестетичних подразників, що надходять до кори головного мозку. Поступово ці подразнення диференціюються і стає можливим виокремлення окремих фонем. При цьому велику роль відіграють первинні форми аналітико-синтетичної діяльності, завдяки яким дитина узагальнює ознаки одних фонем та відрізняє їх від інших. Лише при чіткій, правильній вимові можливо забезпечити однозначний зв'язок між звуком та відповідною літерою.

Для забезпечення успішної логопедичної роботи важливу роль відіграє взаємозв'язок логопеда та педагога.

Логопед має працювати у тісному контакті з дефектологом, забезпечуючи чітку наступність цієї роботи. Логопед та дефектолог, здійснюючи спільно корекційне навчання, повинні враховувати закономірності процесу оволодіння звуковою стороною мови у нормі. Бажано, щоб дефектолог відвідував фронтальні логопедичні заняття для того, щоб відзначати, хто з дітей відчуває труднощі під час виконання завдань логопеда та які саме.

Ознайомлення з деякими спеціальними методичними прийомами дозволить дефектологу ефективно закріплювати матеріал, пройдений логопедом та чітко координувати із ним свою діяльність. Логопед та дефектолог спільно планують роботу з розвитку мовлення дітей, визначаючи тематику та зміст занять, лексичний матеріал і вимоги до мовлення дітей на кожному конкретному етапі навчання. Дефектолог планує ознайомлення дітей з лексичним матеріалом на задані теми, а логопед забезпечує його автоматизацію та введення до самостійної мови.

Не менш важливим етапом є робота логопеда з батьками. Протягом року логопед надає батькам дітей з порушенням інтелектуального розвитку можливість вивчати індивідуальні зошити дітей, щоб вони могли простежити динаміку навчання та розвитку, щотижня проводить бесіди з батьками і залучає їх до виконання домашніх завдань. Також логопед організує оформлення тематичних виставок та стендів для батьків, не менше 3 разів на рік проводить батьківські збори, планує показові заняття тощо.

Розвиток фонематичного аналізу та синтезу у дітей з порушенням інтелектуального розвитку із ФФНМ є одним із найважливіших завдань, що стоять перед логопедами. Розвиток фонематичного аналізу та синтезу має велике значення для процесу становлення і розвитку мовлення: на його основі діти навчаються виділяти у мовленні оточуючих фрази, розуміти сенс слова, розрізняти слова-пароніми тощо.

Аналіз результатів дослідження засвідчив, що фонематичний аналіз та синтез у дітей із ФФНМ проявляється в нечіткому розрізненні на слух фонем у власній та чужій мові; труднощах виділення звуків на фоні слова, визначення їх кількості та послідовності; труднощах при аналізі звукового складу мови. Несформованість фонематичного аналізу та синтезу негативно впливає на подальше формування звуковимови: характерним є вживання дифузних звуків нестійкої артикуляції, заміни та змішання звуків при відносно нормальному стані будови і функції артикуляційного апарату та інші порушення.

Важливим компонентом успішної корекційної роботи є тісна співпраця фахівців, що забезпечить чітку наступність роботи. Логопед та дефектолог, спільно здійснюючи корекційне навчання, повинні враховувати закономірності процесу оволодіння звуковою стороною мови дітей у нормі.