Організація науково-дослідної роботи здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання ( з досвіду підготовки учасниці - переможця МАН з правознавства)

Марія Санкович

Вчитель - методист ЗЗСО с. Яблуниці

м.Івано - Франківськ

Організація науково-дослідної роботи здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання ( з досвіду підготовки учасниці - переможця МАН  з правознавства)

«Хто думає про науку,

 той любить її, а хто її любить,

той ніколи не перестає вчитися,

хоча б зовні він і здавався бездіяльним…» Г. Сковорода

Анотація

В даний час кожна установа середньої освіти перебуває у пошуку оптимальних організаційних рішень створення дистанційної навчального середовища. У процесі таких пошуків практиками часто допускається дуже вузьке тлумачення сутності понять «дистанційна освіта», «дистанційне навчання», що не дозволяє реалізувати повною мірою їх потенційні можливості. Пропонуємо розглянути організаційно-педагогічні умови, що впливають на якість дистанційного навчання в установі  ЗЗСО та підготовці учасниці МАН з правознавства. Для розгляду проблеми якості дистанційної освіти, перш за все, визначимося з поняттями «дистанційна освіта» та «дистанційне навчання».

Ключові слова: дистанційне навчання, дистанційна освіта, МАН, ЗЗСО

 Освіта і наука є показниками розвитку держави, суспільства, економіки та вагомими чинниками інтеграції України у світову спільноту. Розвиток держави залежить від професійного рівня наукових кадрів. Освіта, підготовка наукових кадрів, розвиток творчих здібностей молоді – це основні напрями формування людського капіталу, який потребує підвищення інтелектуально-інформаційного рівня, що сприятиме науковій конкурентоспроможності та суспільного прибутку у майбутньому. Підтвердження цьому знаходимо у Законі України про вищу освіту, де до основних завдань університетів, академій, інститутів віднесено: «…провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу» Сучасний стан розбудови науки характеризується формуванням наукових шкіл, наявністю зв'язків між національними та зарубіжними науково-освітніми закладами, підвищенням якості наукових досліджень. Наукова діяльність є інтелектуальною творчою роботою, що здійснюється у формі фундаментальних і прикладних наукових досліджень та спрямовується на одержання і використання нових знань. Науково-дослідна діяльність – це навчання молоді основам дослідницької праці, прищеплення їм творчих навичок виконання наукових досліджень під керівництвом викладачів. Правильно організована і спланована науково-дослідна діяльність у процесі навчання виконує ряд функцій: освітню; організаційно-орієнтаційну; мотиваційну; розвиваючу; виховничу[1;c44].

   Серед завдань науково-дослідної діяльності можна виділити такі: - визначення та надання молоді права вибору форм участі в науково-дослідній роботі; - оволодіння системою понять, суджень і умовиводів в області професії, що базуються на знаннях, уміннях, навичках і досвіді діяльності; - оволодіння методами аналізу, порівняння, класифікації, систематизації та узагальнення; - розвиток уміння нестандартно мислити, тобто знаходити безліч різних варіантів вирішення дослідницьких завдань при одних і тих же умовах, відшукувати несуперечливі рішення суперечливих ситуацій і застосовувати знання на практиці; - вироблення вміння реалізації технології наукового дослідження, вміння організувати і ставити експеримент, оформляти і оцінювати результати наукових досліджень; - вироблення навичок бібліографічною, самостійної роботи з книгою та іншими, більш сучасними джерелами інформації; - виховання почуття відповідальності за наукову повноцінність дослідження, його достовірність, змістовність і практичну корисність; - встановлення тісних зв'язків інтересів дослідників з науково-освітнім напрямом, зміцнення його творчих контактів з викладачем в процесі навчання. Форми проведення науково-дослідної діяльності різноманітні і досить поширені в багатьох освітніх закладах. Умовно форми проведення науково-дослідної діяльності можна згрупувати таким чином:  науково-дослідна діяльність, яка включена у навчальний процес: виконання завдань, лабораторних робіт, курсових і випускних кваліфікаційних робіт, що містять елементи наукових досліджень або мають реальний науково- дослідницький характер в період виробничих і навчальних практик;  науково-дослідна діяльність, яка доповнює навчальний процес (наукові проєкти): участь у роботі наукових гуртків, семінарів та дослідницьких лабораторій; підготовка рефератів і повідомлень за темами, винесеним для самостійного вивчення; участь у конференціях, конкурсах та олімпіадах; підготовка публікацій за результатами науководослідної діяльності;  науково-дослідна діяльність, яка ведеться паралельно навчальному процесу: участь в якості виконавців у виконанні бюджетних та позабюджетних наукових досліджень, здійснюваних професорсько-викладацьким складом кафедр і лабораторій університету; виконання власних наукових досліджень при отриманні гранту на дослідницьку роботу. Отже, науково-дослідницька діяльність здатна "перекривати" в ракурсі формуючого впливу всі компоненти саморозвитку: когнітивний, особистісний, операційно-процесуальний. Адже перемагають усі: учні та студенти набувають навички, які їм потрібні будуть протягом усього життя; самостійність мислення, вміння сконцентруватися, постійно збагачувати свій потенціал знань, володіти різностороннім поглядом на виниклі проблеми, просто вміти цілеспрямовано та вдумливо працювати.  «Науково-дослідницька діяльність це традиційні напрямки та сучасні приорітети», основною метою створення якого є спроба донести до широкого загалу інформацію про розвиток і становлення науково-дослідницької діяльності та внесок професорсько-викладацького складу, науковців і молодих вчених учнів та вчителів під час дистанційного навчання. Наука повинна породжувати результати не дивлячись на різні історичні обставини які складаються в державі[2;c.56].

Учителі історії та суспільствознавчих дисциплін закладів загальної середньої освіти, у межах чинної нормативно-правової бази, керуючись правом на академічну свободу, визначають особливості дистанційного навчання учнів історії, правознавства та громадянської освіти.

В умовах дистанційного навчання вчителям історії та суспільствознавчих дисциплін необхідно використовувати можливості сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. У межах академічної свободи потрібно знайти вебсервіс або платформу, які були б зручними для використання як учителю, так і учням (наприклад, Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams тощо). Дистанційне навчання має здійснюватися віддалено, із використанням цифрових технологій, відповідно до чинних навчальних програм, погодженого календарно-тематичного планування. Одна із пріоритетних вимог – можливість налагодження ефективного зворотного зв’язку. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції щодо завдань, які необхідно виконати, вільний доступ до навчальних матеріалів. Регулярний зворотний зв’язок про досягнуті результати важливий, але не слід його вимагати щодо кожного завдання. В період війни 2022 здобувачка освіти Яблуницького ліцею успішно захистила постер та роботу на МАН з правознавства дистанційно. Якщо є бажання і можливість працювати можна і показувати хороший результат[2;c.60].

Отже, якість дистанційного навчання – це сукупний показник, який може розглядатися, з одного боку, як відповідність рівня сформованих у процесі навчання компетенцій здобувачів освіти вимогам освітнього стандарту та навчальної програми. З іншого, як якісний стан процесу навчання, висока ефективність синхронної та асинхронної взаємодії вчителя та учня, відповідність цифрового навчального середовища запитам і очікуванням студентів.

                                                                    Література.

1.Науково-дослідницька діяльність: традиційні напрямки та сучасні приорітети : реком. бібліограф. покажч. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, наукова бібліотека; уклад. : Неудачина Т. І.; відп. ред. Коробкіна О. Г. – Харків : ХНПУ, 2019. – 60 с.

2. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджено Постановою МОН України 20 грудня 2000 р.) URL: http://uiite.kpi.ua/2019/06/03/1598/ (дата звернення: 20. 10. 2020).

Санкович Марія Василівна, вчитель методист суспільствознавчих дисциплін, Яблуницького ліцею, Поляницької сільської ради. Тел..0976445403 mariya_sankovih@ ukr.net