"ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УЧНІВ У МАЛИХ ГРУПАХ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ»

ДНЗ «Крижопільський професійний будівельний ліцей»

 

 

 

Доповідь на тему:

 

 

 

«ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УЧНІВ У МАЛИХ ГРУПАХ

НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Майстер в/н

 

Кучковський В.М.

 

 

 

2017р.
 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УЧНІВ У МАЛИХ ГРУПАХ

НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

 

Необхiдно враховувати, що в кожному колективі існують малі неформальні групи учнів, що можуть як позитивно, так і негативно впливати на роботу всієї навчальної групи. Де які теми, такі як «Якісний аналіз», Гравіметричний метд аналізу», займають багато часу на проведення аналізу. Тому доцільно розглянути загальні питання організації роботи учнів у малих групах, методи мотивації та стадії розвитку малої групи.

 

Рекомендації щодо організації роботи учнів у малих групах на уроках виробничого навчання.

 

1. Якщо у учнів не було досвіду роботи в малих групах, можна організувати спочатку роботу у парах. Приділяю особливу увагу учням, яким важко пристосуватися до роботи у малій групі. Коли учні навчаться працювати в парі, переходьте до роботи в групі, що складається з трьох учнів. Як тільки ми переконалися, що ця група здатна функціонувати самостійно, поступово розширюйте її межі. Намагайтеся не включати в малу групу більш п’яти учнів.

 

2. При проведенні уроків виробничого навчання по складним темам навчаю учнів колективній роботі в групах і контролюю їхню роботу. Слідкую за внутрішньо-груповою взаємодією, допомагаю учням вирішувати виникаючі в групі проблеми. Спрямовую учнів на розвиток вмінь, необхідних для ефективної роботи в малій групі. Одним із способів дати їм можливість проаналізувати індивідуальну поведінку членів групи, є призначення “спостерігачів”, що відзначають просування групи до виконання поставленого завдання. Звіт “спостерігачів” дає членам групи можливість акцентувати увагу на тому, як вони виконували завдання. “Спостерігачі” мають відзначати:

 

-           ознаки домінуючої поведінки в малій групі;

 

-           розподіл обов’язків і їх виконання членами малої групи;

 

-           як лідер групи справляється з проблемами, які виникають у ході роботи.

 

Звітуючи перед групою, спостерігачі зобов’язані представляти свої нотатки в максимально стислій і об’єктивній формі.

 

У ході роботи групи майстру виробничого навчання і спостерігачам варто відстежувати дотримання учнями правил педагогічної ситуації:

 

§   Повага до майстра та своїх товаришів. Чи кожному члену групи надається рівна можливість висловлювати свою думку?

 

§   Здатність членів групи і лідера до компромісу і співраці. Чи є в групі учні із консервативними думками, що не хочуть змінювати їх, а намагаються нав’язати свою точку зору іншим?

 

§   Підтримка своїх товаришів по групі;

 

§   Вміння слухати. Може бути, члени групи воліють говорити самі, а не прислухатися до думок інших?

 

§   Стратегія поведінки у конфлікті. Якщо члени групи, дотримуючись різних позицій, вступають у конфлікт, чи намагається група уникнути конфліктної ситуації? Чи виносять вони питання, які викликали розбіжності, на відкрите обговорення?

 

§   Комунікативні навички. Яка атмосфера присутня в групі (сприятлива, несприятлива)? Чи наявний міжособистісний контакт серед членів групи? Чи дотримуються вони правил культури поведінки?

 

 

3. Майстер визначає оптимальну кількість учнів в групі. В міру збільшення групи, діапазон можливостей, досвіду і навичок її учасників також розширюється. Підвищується імовірність появи учасника, знання і навички якого виявляться корисними для виконання групового завдання. Але якщо навички групової роботи не розвинені, підвищується імовірність дезорганізованої поведінки. Чим більша група, тим більше вмінь мають виявляти учні, щоб дати кожному можливість висловитися. Маленькі групи більш ефективні, оскільки їх можна швидше організувати, вони швидше виконають завдання і нададуть кожному учневі більше можливостей зробити свій внесок в загальну роботу групи.

 

У групах із двох учнів відзначається високий рівень міжособистісної взаємодії та обміну інформацією. Тут виникає менше розбіжностей. У випадку їх виникнення жоден з учасників не має союзника.

 

У групах із трьох учнів дві, більш сильні особистості, можуть пригнічувати слабкого члена групи. Проте такі групи є найбільш стабільними структурами, у яких є можливість для продуктивної роботи. Непарний склад дає можливість групі вийти з тупика шляхом голосування. Група з п’яти чоловік є найбільш прийнятна для досягнення навчальної мети. Розподіл думок у співвідношенні 2:3 забезпечує підтримку меншості. Така група досить велика для продуктивного обміну думками і досить мала, щоб в усіх була можливість брати участь у роботі групи і зробити свій внесок.

 

 

4. Різні варіанти і способи розподілу учнів по групах.

 

Варіанти розподілу:

 

1.   Групи з різнорідним складом включають учнів різної успішності, різної статі, різного віку (сильних, середніх і слабких). У різнорідних групах стимулюються творче мислення і обмін ідеями. Учні витрачають більше часу на виклад своєї точки зору, можуть обговорити проблему більш детально і вчаться розглядати питання комплексно. У таких групах встановлюються більш конструктивні стосунки між учасниками, за умови правильного підбору неформального лідера;

 

2.   Групи з однорідним складом формуються з учнів приблизно однакового рівня успішності (наприклад група тільки сильних учнів, група тільки середніх або слабких). Цей варіант дозволяє використовувати диференційовані за складністю завдання для кожної групи.

 

Способи розподілу учнів за групами:

 

•  авторитарний (здійснюється педагогом);

 

•    довільний (учні розраховуються “на перший-другий...”);

 

•  за бажанням учнів;

 

•   поєднання учнів, що сидять поруч, у групи.

 

Збереження стабільного складу групи протягом тривалого часу сприяє досягненню учнями майстерності в груповій роботі, високого рівня співпраці. Хоча у певних ситуаціях доцільно змінювати склад учасників у малій групі.

 

 

5. Необхідно розподіляти ролі всередині груп. Активно використовувати рольову діяльність як засіб розвитку і корекції моделей поведінки учнів. Наприклад, доручіть роль фасилітатора тихому, сором’язливому учневі.

 

При роботі в малій групі учні можуть виконувати наступні ролі:

 

§   фасилітатор (посередник-організатор діяльності групи);

 

§   реєстратор (записує результати роботи);

 

§   доповідач (доповідає результати роботи групи учням всього класу);

 

§   критик (ставить уточнюючі питання, що допомагають групі краще виконати завдання);

 

§   активний слухач (може переказати своїми словами те, про що тільки що говорив доповідач, має власний погляд на питання, що обговорюється;

 

§   спостерігач (спостерігає за роботою, виставляє оцінки чи бали кожному учаснику групи);

 

§   хронометрист (стежить за часом, відпущеним на виконання завдання), обов’язки останнього може виконувати спостерігач.

 

Можливі й інші ролі. Розподіл ролей дозволяє кожному учаснику групи активно включитися в роботу. Якщо група зберігає стабільний склад протягом тривалого часу, учням варто мінятися ролями.

 

 

6. При організації групової роботи, треба звертати увагу на наступні аспекти:

 

§   переконатися, що учні мають знання й уміннями, необхідні для виконання групового завдання. Брак знань може дезорганізувати навчальний процес – учні не стануть докладати зусиль для виконання завдання;

 

§   зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш однієї чи двох, навіть дуже чітких, інструкцій за один раз. Запишіть інструкції на дошці і (чи) картках;

 

§   надати групі досить часу на виконання завдання. Продумайте, чим зайняти групи, що виконають завдання раніше;

 

§   групова робота має стати правилом, а не радикальним, одиничним відступом від традиційної практики застосування пасивних методів навчання. У той же час не слід використовувати методику работи в малих групах в тих випадках, коли виконання завдання вимагає індивідуальної роботи;

 

§   подумати про те, як метод заохочення/оцінки вплине на ефективність групової роботи. Забезпечити  нагороди кожній групі за роботу (більш успішним, активним, або тим, хто найбільше виявив риси саморозвитку, взаємонавчання);

 

§   звертати увагу на культуру міжособистісного спілкування, Вам необхідно поступово на заняттях її поглиблювати добором відповідних вправ, умов, вимог;

 

§   треба бути готовим до підвищеного робочого шуму, характерного для інтерактивних методів.