« ПЕДАГОГІЧНА ЕТИКА МОЛОДОГО МАЙСТРА»

Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодих  спеціалістів можливе лише за умови сформованості у сучасного майстра високого рівня педагогічної культури і її етики. В основі етики майстра лежать гуманістичні цінності. Любов до людей доброта, довіра, розуміння позиції іншого, прагнення до саморозвитку і само актуалізації, відкритість до нового досвіду тощо. Гуманістична природа педагогічної етики має значення для правильної постановки майстром  цілей, завдань, вибір форм і методів навчання, допомагає відшукати правильну лінію у кожній унікальній ситуації діяльності. Найвимогливішими до вияву етичної поведінки майстра є  першокурсники , як показали результати опитування. Діти цієї вікової групи високо цінують моральні якості майстра, практично ігноруючи професійні.

Такі високі вимоги до майстра  з боку дітей пояснюються їхніми віковими потребами й особливостями:

- зміною соціальної ситуації , складністю адаптації до неї;

- підвищенням вразливості, виникненням тривожності;

- схильністю віку до формування моральних норм життя шляхом наслідування поведінки дорослих, особливо майстра;

Однак недосконалість сформованості етичної компетентності молодого майстра  в умовах професійно-педагогічної підготовки, неналежне ставлення адміністрації навчальних закладів до цих питань закріплюють у початкуючого педагога етико-педагогічні помилки. Якщо різні складові професійної компетентності, а відповідно й етичної, не було сформовано на потенційному рівні, то з віком і за наявності певних несприятливих умов процес, професійної деформації особистості відбуватиметься значно швидше. Недосконалість сформованої етичної компетентності фахівця призводить до того, що молодий  майстер не може правильно обрати тактику своєї поведінки. Етичні труднощі виражаються у недостатній тактовності, толерантності, чутках, обмані, непорядності, заздрості, необ’єктивності, себелюбстві, неадекватній оцінці якостей співрозмовника.

Аналіз етичної поведінки молодих майстрів під час  перших років роботи  у  ПТНЗ м. Києва дав змогу виявити такі помилки:

- визначення “мазунчиків” у групі;

- вживання грубих порівнянь;

- деспотичні розпорядження;

- ігнорування індивідуальності, підлаштовування дитини під свій виховний еталон;

- нехтування цінностями дитячого світу.

Основні труднощі  молоді майстри  мають у сфері взаємодії з учнями. Ускладнення найчастіше виникають за таких обставин:

- порушення учнями дисципліни на уроці;

- відволікання уваги дітей під час уроку;

- бійка на перервах;

- дитяча заздрість;

Неправильна етико-педагогічна поведінка в таких випадках може провокувати виникнення конфліктів. На основі вищезазначеного можна видалити такі помилкові дії майстра:

Маніпулювання сприйняттям ситуації – свідчення її неправильного усвідомлення, перекручування фактів. Про таке сприймання ситуації майстром свідчать його фрази: “Ти ніколи не виконуєш мої доручення”, “У твоїй роботі безліч помилок” та інші. Категоричність висловлювань посилює їх негативний зміст, викликає у вихованця образу, бажання помститися, зневіру у власні можливості. Отже, внаслідок таких дій майстер досягає результату, який протилежний очікуваному.

Актуалізація неприємних спогадів характерна тоді, коли майстер  нагадує учневі про минулі проблеми, які ще болісно відгукуються. Позбавлені виховного впливу фрази майстра на зразок: “Я думала, то був поодинокий випадок, а це, виявляється, твій характер”, “Я тебе захищала від нападок одногрупників, а тепер розумію, що цього не варто було робити” руйнують особистість, на несвідомому рівні актуалізують негативні почуття та спогади.

Пряме протиставлення сторін типове для ситуацій, коли майстер прагне продемонструвати свою перевагу, але робить це невміло, принижуючи гідність вихованців, їхнє право на самостійність і самовизначення. Така його позиція ховається за словами: “Я майстер, а ви – лише учні”, “Я людина доросла і тому знаю краще” і ін.

Розбіжність у думках – найчастіше виявляється у випадках оцінювання знань і поведінки учнів, коли оцінка за поведінку переноситься на знання учнів або безпідставно занижується без необхідних пояснень.

Неправильна оцінка ситуації майстром нерідко є причиною непорозуміння з учнями. Наприклад, під час уроку хтось голосно засміявся, діти відволіклись, увага переключилася на веселуна. Подібна ситуація –виклик педагогові як професіоналу. Її можна включити до контексту уроку, а можна, всупереч етиці, почати моралізувати, робити зауваження, ставити двійки за поведінку тощо.

Стереотипність поведінки – у ситуаціях, що потребують морального вибору, нерідко виявляється у приниженні учнів, спробі маніпулювати ними, залякати або викликати тривогу перед можливим покаранням.

Перенесення норм поведінки дорослих на взаємини з вихованцями – порушення логіки і динаміки розвитку дитини, надмірна вимогливість сприяє утвердженню авторитарного стилю спілкування з ними.

Усвідомлення власної правоти – провокує педагога у взаємодії з учнями на використання прийомів гальмування їхньої поведінки залякування, погрози, осуд тощо.

Отже, етико-педагогічні помилки  молодого майстра мають не лише ситуативний, випадковий характер, а й закріплюються на рівні свідомості. Вмінь і навичок молодого педагога, впливають на його професійну кар’єру, подальшу педагогічну діяльність. Загалом, вони негативно впливають на вироблення стратегії педагогічної діяльності, тактики професійної педагогічної дії. Такі майстри незадоволені результатами своєї праці, однак причину цього шукають не в собі, а в об’єктах зовнішнього оточення.

В умовах особистісно-орієнтованого навчання постає необхідність в основу критеріїв ефективної педагогічної діяльності ввести не тільки оцінки успіхів у навчанні дитини, а й відповідні виміри зусиль майстра щодо мотивації цієї діяльності, педагогічної культури, етичної компетентності.

ДНЗ « Крижопільський професійний будівельний ліцей»

Психолого-педагогічний семінар

Виступ на тему: « Педагогічна етика молодого майстра»

                                                  Майстер в/н  Груба Т.П.

2017 рік.