Організація роботи з дошкільнятами на Екологічній стежині

Організація роботи з дітьми на екологічній стежині.

                                            З досвіду роботи вихователя

                                          ЗДО №4  « Казочка »

                                          Ніжинської міської ради

                             Ю. В. Солдатенко

 Одна з головних умов реалізації завдань Ба­зового компонента дошкільної освіти— створення в дошкільному закладі еколого-розвивального предметного середовища. Екологічна стежина одна з перспективних форм природопізнавальної роботи. Вона сприяє формуванню в до­шкільнят екологічної вихованості, розуміння самоцінності та неповторності компонентів природи, гуманних почуттів щодо живих істот, виробленню вміння відчувати красу при­роди та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в ньому.

            Навчально-виховна екологічна стежина - це заздалегідь визна­чений маршрут по певній місцевості, на якому розташовані цікаві пізнавальні об'єкти: різні групи рослинності (ліс, гай, луки, чагарни­ки), пам'ятки природи тощо, для  проведення навчальної та природоохоронної роботи.  Її протяжність визначається тривалістю однієї екскурсії (не більше 0,5-1 години), тобто може досягати близь­ко 0,5 - 1 км.

Створення екологічної стежини відбувається поетапно  :

             Перший етап - обстеження природного середовища стежини та вибір маршруту: маршрут стежини може виходити за межі закладу, якщо поблизу є парк, сквер, водойма та інші природні об’єкти.  На початку стежини встановлюють інформаційний щит, на якому малюють схему всієї стежини із зупинками й умовними позначеннями.

Зовсім не обов'язково вишукувати на стежині щось унікальне. Дітям в першу чергу треба показати ту природу, що їх оточує щодня.

               Другий етап – обладнання стежини:

на етапі обладнання екостежини особливого значення набуває практична діяльність дітей і дорослих з догляду та відновлення при­родного середовища. Сюди входять: висадка трав'янистих рослин на витоптаних ділянках, посадка кущів і дерев уздовж стежки з метою приваблювання птахів, відновлення та огородження мурашників, об­лаштування "пташиних їдалень", збирання сміття.

Уздовж маршруту можна розмістити зони відпочинку (лавочки, пні замість стільців). У такій зоні діти відпочивають, граються, підсумовують побачене і почуте.

У випадку, коли на стежці замало об'єктів, що потрібно для тематики екскурсій, їх можна встановити самостійно.

          Така участь у практичних роботах дуже корисна для дітей, вона служить прикладом правильного ставлення всіх відвідувачів стежки до природи.

Орієнтовні зупинки екологічної стежки:

Зупинка «Вітамінчики» (город)

Зупинка «Юні аптекарі» (фіто-ділянка)

Зупинка «Галявина відпочинку» (місце для ігор, мрій, екологічних порад)

Зупинка «Барвистий хоровод» (квітник)

Зупинка «Калинонька»

Зупинка «Берізоньки»

Зупинка «Сад, садок, садочок» (яблуневий сад)

Зупинка «Вічнозелена красуня» (ялинка)

Третій етап – організація та проведення екскурсійної роботи:

робота на цьому етапі починається зі складання текстів, розроб­ки занять, до яких входить опис зупинок на екскурсійному маршруті. До кожної зупинки-об'єкта потрібно зібрати конкретний матеріал: на­уковий опис, ілюстрації, вірші, оповідання.

Для дітей молодшого дошкільного віку проводять вступні екскурсії на  одній із частин екологічної стежини тривалістю 20 хвилин.

З дітьми середнього дошкільного віку можна проходити по всьому маршруту, але вивчати не всі екскурсійні об'єкти.

Для дітей старшого дошкільного віку екскурсію можна проводити в повному об'ємі з використанням усіх екскурсійних об'єктів.

Для дітей дошкільного віку тривалість бесід на зупинці навесні, влітку не повинна перевищувати 10 хв, а восени та взимку 5 хвилин.

Плануючи мандрівки зі своїми вихованцями  екологічною стежиною, педагог ознайомлюється з матеріалом до неї, розподіляє його подання у часі (до одного об'єкта можна повертатися кілька разів), визначає види діяльності дітей у групі, що є логічним продовженням цієї роботи і допомагають дітям глибше пізнати пев­ний  об'єкт.

Починати навчально-виховну роботу на екологічній стежині варто з прогулянки. Треба продумати відпочинок малят на веселій галявині, доречно подбати і про сюрпризи. Що ж може стати об'єктом уваги вихователя під час прогулянки? Абсолютно все: чи вміють діти правильно поводитися на природі, уважні чи байдужі вони до мешканців стежини, спокійні чи галасливі, помічають сміття чи ні, чи проявляють готовність прибрати територію, чи знають, як це зро­бити.

Екологічну стежину можна використовувати в різні пори року. Основними формами роботи на ній можуть бути пізнавальні екскурсії, фенологічні спостереження за плодовими, декоративними деревами та ягідними кущами, а також трав'янистими рослинами; спостереження  за птахами впродовж року; спостереження за комахами-запилювачами на квітниках. Також під час прогулянки екологічною стежиною можна проводити різноманітні ігри, конкурси, хвилинки милування, дослідницьку, трудову діяльність, обговорення проблемних ситуацій, розв'язання екологічних задач; природоохоронну роботу в різні пори року, роботу з книгою скарг природи.

Доцільною формою організації роботи з дітьми на екологічній стежині є цільова прогулянка. Обсяг відповідної інформації має бути дозованим. Основним методом є спостереження в поєднанні з екологічними іграми, природоохоронною діяльністю та слуханням літературних творів природничої тематики. Таку прогулянку можна присвятити ви­хованню естетичного сприймання природи: спогляданню, милуванню красою довкілля, розвиткові емоційного мовлення під час висловлювання про своє захоплення. Все це треба поєднувати зі слуханням поетичних або прозових творів описового характеру, зміст яких має відповідати тому, що в цей час сприймають діти.

Щоб заняття на екологічній стежині були динамічними і цікавішими, вихователі разом із дітьми обирають "провідника" сте­жинки. Діти хочуть бачити його добрим, сміливим, чесним і розум­ним. Ним можуть бути герої казок, оповідань про природу і хлопчик Жалійко, Озивайко, Котигорошко, Травознайко, Помагай тощо.

Часто виникає запитання: чи потрібно відразу відвідувати всі екскурсійні об'єкти екологічної стежини? Звичайно ж ні. Усе зале­жить від віку дітей, мети й завдань прогулянки, пори року. Головне, щоб за той час, що дитина відвідує садочок, вона дізналася, хто живе і що росте поруч із нею. Роботу на стежині треба проводити си­стематично. Тільки тоді вона матиме наукову і практичну цінність.

Фенологічні спостереження за рослинами ліпше проводити у другій половині дня, коли відповідна фаза розвитку рослин виявлена найповніше.

Після будь-якої прогулянки за маршрутами екологічної стежи­ни доцільно дати дітям завдання - намалювати побачене. Результати спостережень варто фіксувати в календарі природи і погоди. Потреба його ведення зумовлена своєрідністю пізнання закономірностей сезон­них змін дошкільнятами.

При цьому важ­ливо навчити дітей встановлювати зв'язки між природними явища­ми. Сонце вище над горизонтом - день довший, на вулиці тепліше. Більше світла й тепла - все почало рости. Немає дощу, немає воло­ги - і тепле сонечко не допомагає життю рослин. Вітер із заходу при­носить дощ, північний - похолодання, а південний - спеку й засуху. Поява на небі перистих хмар сигналізує про близьку зміну погоди.

Щомісяця з дітьми обговорюють результати спостережень у природі та їх фіксацію у календарі.

Екологічні або навчальні стежини є однією з перспективних форм пізнавальної роботи. Вони дають можливість дітям і дорослим розширити свої уявлення та поглибити знання про природу, побачити незвичайне в звичайному, спонукають до спілкування з природою.

Природа — розумний і добрий вчитель, дбайливий лікар, цікавий співрозмов­ник. Тільки глибоке розуміння ролі природи в житті дитини допоможе педагогові не лише розв'язувати завдання екологічного вихован­ня й ознайомлення з навколишнім, а й забез­печити оптимальний загальний розвиток ді­тей у дошкільному навчальному закладі.

З цією метою в нашому дошкільному за­кладі було облаштовано  екологічну стежину та створено її паспорт. Чим старші діти, тим більша кількість об’єктів  спостереження охоплюється.

   Ділянки на стежині ми створювали поступово і постійно до­повнюємо їх новими елементами.

Ділянки на нашій екологічній стежині: 

                     ·        «Куточок саду»;

·        «Смачна ділянка»;

·        «Пташина їдальня»;        

·        «Галявина відпочинку»;

·        «Привітні берізки»;

·        «Вічнозелена красуня»;

·         "Барвистий хоровод";

         ·                   " Калинонька";

Дуже важливо, що діти, йдучи екологічною стежиною, відчувають бажання зберегти рідну природу.