Організація творчої діяльності

Інтернет-семінар на тему:

“Рекомендації щодо організації творчої діяльності, виходячи з власного досвіду”

Важливою проблемою для педагогічної теорії та практики залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності студентів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним студентам доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Навчальний матеріал може здаватися студентам "сухим" і нецікавим, тому завдання викладача – зацікавити їх.

Маючи педагогічний досвід (хоч і невеликий!) викладання англійської мови, хочеться поділитися деякими рекомендаціями щодо організації творчої діяльності на заняттях з англійської мови.

Отже, важливим успіхом вивчення англійської мови є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли студентам пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності, забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови.

Моєю аудиторією є студенти старшої школи. Велику увагу на цьому етапі навчання повинна приділятися усному мовленню, яке набуває якісно нового розвитку стосовно змістовності, більшої природності, вмотивованості та інформативності.

Старшокласник поєднує в собі риси підлітка та ознаки юнацького віку. В ньому діалектично поєднуються ще не втрачена дитячість з проявами дорослості. У старшокласника вже складаються певні принципи поведінки, формується образ власного "Я", свої ціннісні орієнтації. Чітко виявляється диференціація інтересів. Ставлення до дисциплін стає більш вибірковим. У зв’язку з цим дуже важливо відбирати для занять такий матеріал, що носить проблемний характер, стимулює обмін думками, спонукає до роздумів.

Постає логічне запитання: як зацікавити студента до вивчення іноземної мови? Хочу поділитися методами активізації пізнавальної діяльності студентів.

Проект Ради Європи "Сучасні мови" передбачає підвищення ефективності навчання іноземних мов, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методами активізації пізнавальної діяльності студентів. Великий інтерес викликають наступні методи:

•    дискусійний (М.В. Кларін, Г.А. Китайгородська);
•    метод рольових ігор (Г.А. Китайгородська, М.А. Аріян);
•    метод проектів (Є.С. Полат, М.Ю. Бухаркіна);
•    використання мультимедійних (комп‘ютерних) технологій.

Ці методи не можна назвати новими. Однак, їх застосування до цього часу не було системним. Вони пов’язані між собою тим, що їх форми і зміст дозволяють формувати, поряд із комунікативною компетенцією, окремі комунікативні та інтелектуальні вміння, які в сукупності складають уміння критичного мислення. Розглянемо зазначені методи.

Дискусія – це широке обговорення якогось спірного питання для з’ясування різних точок зору.

Дискусія дає можливість:

• активізувати пізнавальну діяльність студентів;
• сформувати певну культуру мови, вміння вислухати співрозмовника до кінця, не перебиваючи;
• ставити запитання, заперечувати або, навпаки, погоджуватися;
• сформувати культуру творчого оперативного мислення.

Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності студентів також є метод проектів. Метод проектів – це така організація самостійної діяльності студентів у межах ними ж обраної теми, що проводиться у два етапи: етап підготовки та етап висвітлення кінцевого результату цієї діяльності.

Сутність проектної методики полягає в тому, що ціль занять і способи її досягнення повинні визначатися власне студентом на основі його інтересів, індивідуальних особливостей, потреб мотивів, здібностей.

На мою думку, основна ціль навчання іноземної мови – це мовленнєва діяльність, в якій мовленнєва система виступає тільки як засіб її реалізації.

Рольові ігри на заняттях англійської мови є дуже ефективним засобом навчання. Доцільним є використання ігор чи елементів гри на кожному занятті. З власного досвіду хочу зазначити, що це активізує діяльність студентів, вони захоплюються елементом змагання, їм подобається працювати у команді – так веселіше виконувати навіть складне завдання.

Гра вимагає активності. Студенти прагнуть використати цікаві звороти, слова, щоб їхні виступи вийшли цікавими, це спонукає працювати зі словником.

Основне завдання полягає в тому, щоб правильно організувати гру, підібрати її відповідно до завдань заняття, до теми та рівня можливостей і знань студентів. Адже гра має бути цікавою та емоційною, – лише за цих умов можливий максимальний результат.

Гра допомагає перевірити знання і уміння швидко і цікаво. Адже, студентам цікавіше виконувати, наприклад, завдання із граматики, коли воно подане у вигляді гри (змагання), ніж писати звичайну вправу.

Система освіти, на мою думку та думку багатьох дослідників, не може бути незалежною від суспільного й політичного устрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в систему освіти.

В старшій школі студентам також цікаво здійснювати різноманітні проекти.

Проекти можуть бути індивідуальними, парними і груповими. Частіше за все я використовую останні два. У цьому разі необхідно правильно організувати діяльність студентів у групах. У власній практиці я організовую подібну роботу за такими етапами: підготовка, організація роботи, проміжний контроль, власне презентація, підбиття підсумків.

Практичні роботи, експерименти, творчі пошуки запалюють в очах студентів вогники зацікавленості, які не згасають протягом тривалого часу. Бажання дізнатись про щось нове з кожним днем зростає. Робота у групах, парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.

Як показує практика, із всіх існуючих засобів навчання саме комп'ютери щонайкраще "уписуються" у структуру навчального процесу, найбільш повно відповідають дидактичним вимогам і максимально наближають процес навчання англійській мові до реальних умов.

Застосування комп'ютерів на заняттях англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп'ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання.

Необхідно відзначити, що комп'ютер знімає такий негативний психологічний фактор, як "відповідебоязнь".

Одним із компонентів підвищення мотивації, і як наслідок активізації пізнавальної діяльності студентів є використання Інтернету. Інтернет природно вписується в життя студентів і є одним з найефективніших засобів, що допомагають значно урізноманітнити процес навчання.

Передовий педагогічний досвід засвідчує, що кожне заняття з використанням Інтернет-сайтів викликає емоційний підйом; навіть студенти, що відстають від інших, з радістю спілкуються з комп’ютером, а, наприклад поганий результат тестування чи спілкування on-line, внаслідок прогалин у знаннях, спонукає звернутися по допомогу до викладача або самостійно здобути ці знання.

Підсумовуючи все вищезазначене, дійшла до такого висновку: щоб відповідати вимогам часу, викладач має бути творцем, художником, а не просто старанним ремісником. Весь цей час шукала та апробовувала різні принципи та засоби, які, на мою думку, були б найефективнішими для досягнення кінцевої мети – формування у студентів життєвих компетенцій, адже суспільні умови змінюються – і студенти мають бути підготовлені до успішної життєдіяльності. Не вміючи плавати, людина потоне, а не маючи необхідних знань і вмінь життєустрою, захлинеться життєвою стихією, не зможе самовизначитись і самоздійснитися.

З метою розвитку творчих здібностей студентів поступового й систематичного прилучення їх до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечення співпраці між студентами та викладачем недостатньо використовували лише традиційний урок. Тому варто кожному викладачу подумати над зміною форми заняття в окремих випадках.

Вивчення педагогічної літератури та власний практичний досвід переконують у тому, що засобом досягнення позитивного результату на занятті є забезпечення викладачем ситуації успіху. У своїй діяльності намагаюся постійно створювати її, тому що це сприяє високій результативності кожного заняття. Вважаю найефективнішими такі прийоми:

• прийом "Даю шанс" – це заздалегідь підготовлена викладачем ситуація, в якій студент має змогу зненацька для себе розкрити свої можливості;
• прийом "Навмисна помилка" застосовую з урахуванням віку і знань студентів на відомому матеріалі, що використовується як опорні знання.

Зміни видів діяльності, уміле керування навчальним процесом сприяють розвитку креативних здібностей. Хоча процес цей довготривалий і отримати результат одразу неможливо, та вже через кілька тижнів навчання діти розв'язують поставлені завдання не за аналогією, а кожний вибирає свій, зручний йому шлях.

Очевидно, для досягнення того рівня, який зазначено, необхідно активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, спонукати до самостійного пошуку, виховувати інтерес до мови, спонукати до активності на занятті. Основною метою є використання активних форм і методів навчання, методів активізації пізнавальної діяльності.