ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ РОЗВИТКУ

УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Автор: Савчук Альона Станіславівна,

слухач курсів підвищення кваліфікації педагогів організаторів, культорганізаторів,

вчитель КЗ «Голубієвицький ліцей» Компаніївської ТГ, Кропивницького району.

Кропивницький

2023

План:

Вступ

І. Теоретичне обгрунтування актуальності створення і діяльності учнівського самоврядування у закладі загальної середньої освіти

ІІ. Створення належних умов для діяльності органів учнівського самоврядування в закладі освіти. Структура та методика організації роботи шкільного парламенту.

ІІІ. Ефективні умови для розвитку учнівського самоврядування в Комунальному закладі «Голубієвицький ліцей»

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

           Виховати людину-громадянина, якій притаманні усі громадянські чесноти, а саме: чесність, порядність, доброта, працелюбство, сміливість, патріотизм, людяність, сумління, відповідальність, вимогливість та інші позитивні риси характеру завжди в українців було справою честі кожного батька-матері та кожного педагога. Тому в процесі виховання дітей в українців ніколи не було сторонніх, байдужих, далеких людей, а виховували дітей всією громадою, хоч основна роль

Всім нам відомо, що в шкільному віці діти вчаться та прагнуть приймати самостійно рішення, відповідати за свій вибір, бути здатними до виявлення критичності і самокритичності. Саме в школі вони готуються до адаптації в умовах швидких змін суспільного життя. Елементи свідомої активної участі в суспільному житті держави моделюються в школі через систему учнівського самоврядування, яка має будуватися на основі демократичних цінностей. Саме для вирішення цього завдання потрібен розвиток учнівського самоврядування. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створення дитячих і молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні.

Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – учнівському самоврядуванні школярів.

Головне завдання шкільного самоврядування полягає в тому, що через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість виявляти себе далі.

І. Теоретичне обгрунтування актуальності створення і діяльності учнівського самоврядування у закладі загальної середньої освіти

Учнівське самоврядування — це спосіб та принципи організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний підхід до виховання учнів шляхом їх залучення до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Це самостійна діяльність учнів, яка здійснюється у відповідності до мети та завдань, що стоять перед учнівськими колективами, під керівництвом відповідального педагога.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення молоді до радикальних перетворень, що відбуваються в нашому суспільстві. Функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника. Найвідчутніші результати у формуванні соціально компетентної людини дає широка варіативність учнівського самоврядування.

Виклики XXI  століття актуалізують завдання розвитку особистості, яка здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення. Невипадково в документах Спеціальної сесії ООН (травень 2003) зазначено, що діти повинні мати можливість здійснювати право вільно висловлювати свої думки, набувати знань і навичок, що стосуються прийняття рішень і спілкування, для того щоб розв’язувати завдання, які ставить життя. Необхідно заохочувати енергію і творчість дітей та молоді, щоб вони могли брати активну участь у громадянському житті.

Хто ж має безпосереднє відношення  до учнівського самоврядування: дитячі та молодіжні громадські організації. Учнівські організації в навчальному закладі. Представники педколективу та керівництва навчальним закладом.

За роки незалежності України молодь змінилася не лише кількісно, але й якісно: молоді люди стали самостійнішими, намагаються бути незалежними ні від кого, покладатися на власні сили. Вони мають більший запас інформації, вибудовують активні партнерські стосунки як у межах своєї вікової групи, та і з дорослими.

Значно зросли й потреби молоді, якісно змінились її уявлення про гідний рівень і стиль життя.

ІІ. Створення належних умов для діяльності органів учнівського самоврядування в закладі освіти. Структура та методика організації роботи шкільного парламенту.

В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні. Воно здійснюється особами, які навчаються в школі:

• безпосередньо;
• через органи учнівського самоврядування, що обираються шляхом таємного чи відкритого голосування.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська 

конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менш як два рази на рік.

Органи учнівського самоврядування (за чинним законодавством):

• проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи;
• виконують інші функції.

Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер.  У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, статутом навчального закладу. Органи учнівського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу мають користуватися всебічною підтримкою і допомогою педагога-організатора чи заступника директора з виховної роботи у вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема,  директор школи  має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів учнівського самоврядування щодо:

• надання приміщення, меблів, оргтехніки;

• забезпечення постійним доступом до мережі Інтернет;

• відведення місць для встановлення інформаційних стендів; тощо

Метою Ради учнівського самоврядування є :

• активізація процесу діяльності органів учнівського самоврядування на рівні школи;
• участь учнів у прийнятті рішень;
• захист прав та інтересів дітей на різних рівнях;
• всебічна реалізація учнями своїх інтересів, здібностей, прав та свобод на засадах загальнолюдських цінностей;
• створення умов для самореалізації учнівської молоді, залучення її до участі у прийнятті рішень;
• налагодження контактів, обмін інформацією, координація дій учасників ради та реалізація спільних проектів.

Основними завданнями учнівського самоврядування є:

• забезпечення і захист прав та інтересів учнів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
• забезпечення виконання учнями своїх обов'язків;
• сприяння навчальній, виховній та творчій діяльності студентів;
• сприяння діяльності учнівських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
• організація співробітництва з учнями інших навчальних закладів і молодіжними організаціями;
• сприяння проведенню серед учнів соціологічних досліджень.

Ступені учнівського самоврядування

Перший ступінь учнівського самоврядування — класне самоврядування. Його роботу організовує рада самоврядування класу,  до складу якої входять класний керівник, староста класу, члени шкільного парламенту. Рада визначає,  контролює, виконує та відповідає за таку роботу:

1. Діяльність в напрямках: освіта, довкілля, творчість, здоров'я, спорт, краса.
2. Створення посту бережливих, який відповідає за збереження підручників.
3. Створення санітарного посту, який відповідає за чистоту, порядок у класі, веде куток гігієни.
4. Систематичне оформлення класного кутка, де можна отримати всю інформацію про клас (назва, девіз, склад ради самоврядування, план роботи на місяць, графік чергування, нагороди класу, оголошення, інформування про головну творчу справу класу).

Кожен учень працює не тільки у своєму центрі, а й має постійне й тимчасове доручення, бере участь у роботі ініціативних творчих груп. Таким чином до класного самоврядування залучаються всі учні класу.

Другий ступінь шкільного самоврядування — старостат. Його засідання відбуваються щомісяця, на них підбиваються підсумки роботи класів. Для цього старости класів готують рапорти, у яких міститься така інформація:

• робота за всіма напрямками;
• якість знань учнів з усіх предметів;
• нагороди за участь у загальношкільних заходах.

Старостат разом із членами учнівського парламенту проводить навчання активу класів, бере участь у роботі шкільного парламенту; координує роботу самоврядування класів.

Третій ступінь шкільного самоврядування — шкільна Рада на чолі з президентом або головою учнівського самоврядування. У складі парламенту — президент, прем`єр-міністр, секретар і члени шкільного парламенту (по 2 учні від кожного класу).

Вибори президента парламенту відбуваються шляхом таємного голосування. Для цього створюється виборча комісія, яка опрацьовує заповнені бюлетені: хто отримав найбільшу кількість голосів — стає президентом, меншу кількість — віце-президентом. Із початку вересня триває передвиборча кампанія, кандидати (учні 8-11 класів, лідери, старанні в навчання, активні у позакласній і позаурочній роботі, з високими моральними якостями на загальношкільних лінійках виступають зі своєю виборчою Програмою.

Президент очолює:

• міністерства, що здійснюють роботу самоврядування по школі;

Президент контролює:

• організацію і проведення загальношкільних акцій;
• предметних тижнів та тижнів БЖ;
• сприяння в організації виховних та масових заходів у закладі тощо.

Протягом року парламент організовує свою роботу в Міністерствах:

• Міністерство освіти;
• Міністерство дисципліни і порядку;
• Міністерство екології;
• Міністерство культури;
• Міністерство спорту та охорони здоров'я;
• Міністерство національно-патріотичного виховання;
• Міністерство внутрішніх справ та інформації;
• Міністерство профорієнтаційної роботи.

У наші дні в процесі корінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу в школі. Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.

         Самоврядування сприяє розвитку самостійності дітей, розвитку лідерських якостей. І як в реальному житті доросла людина намагається зайняти своє місце в суспільстві, обрати собі професію до душі, завоювати авторитет у колі колег, так і в шкільному самоврядуванні все проходить за принципом природного вибору. Самоврядування – це можливість розкрити свій творчий потенціал, реалізувати управлінські навички, втілити в життя раціоналізаторські ідеї. Самоврядування це вже досвід існування в соціумі. Ця якась гра у доросле сучасне життя з її корпоративною культурою, значимістю індивідуальності і зростанням числа кар'єристів. Учитель, контролює і регулює цей процес повинен чітко розуміти, що не враховувати реалії цього дорослого світу ніяк не можна. Учитель може багато дати дитині: розвиток відповідальності, старанності, самостійності, обов'язковості. Граючи в самоврядування, дитина тим часом не повинна відчувати, що це гра. Головне, щоб кожна дитина знайшла собі заняття і стала виконувати ту роль, яка йому подобається і з якою він в силах впоратися.

ІІІ. Ефективні умови для розвитку учнівського самоврядування в Комунальному закладі «Голубієвицький ліцей»

     Зважаючи на мій досвід роботи з учнівським самоврядуванням в Комунальному закладі «Голубієвицький ліцей»,  можу сказати, що процес організації учнівського самоврядування буде ефективним  лише за умови правильної побудови етапів роботи учнівського об’єднання:

1. Перший етап – організаційний: полягає в здійсненні організаційної роботи, змістом якої передбачається:

• визначення мети й завдань функціонування учнівського самоврядування;

• розробка оптимальної структури органів учнівського самоврядування з урахуванням специфіки функціонування загальноосвітнього навчального закладу, інтересів,  запитів та потреб учнів;

• розробка необхідних документів: Положення про діяльність органів учнівського самоврядування,  пам’яток,  прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, планів роботи, змісту тимчасових та постійних доручень тощо;

• вибір  активу на демократичних засадах, чергування творчих доручень учнів та розробка їх змісту.

2. Другий етап - організація безпосередньої роботи учнівського самоврядування. На цьому етапі:

• організовується безпосередня практична робота учнівського самоврядування;
• уточнюються функції кожного виконавчого органу та змісту доручень їхніх членів з урахуванням прав та обов’язків;
• організовується проведення систематичного навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

3. І, нарешті, третій - постійне вдосконалення організаційної культури учнів, розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи, набуття представниками активу досвіду здійснення організаторської роботи. Координатор (педагог-організатор) діяльності учнівського самоврядування за сприяння адміністрації школи спільно з педагогічним колективом створює умови для постійного пошуку цікавих форм організаторської роботи, вдосконалення методів роботи з учнівським активом, структури органів учнівського самоврядування, його моделі. У школі  має здійснюватися навчання педагогів-консультантів, які відповідають за надання методичної допомоги органам учнівського самоврядування, учням-лідерам, учням-волонтерам, класним керівникам з проблеми організації цікавих справ, акцій, навчання учнівського активу тощо.

        Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов:

•     усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;

•    чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;

•    організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів,  ведучих, волонтерів тощо);

•   організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання,  розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);

•   розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів -лідерів, вчителів-консультантів тощо.

Висновки

Важливість проблеми залучення молодих людей до суспільно-політичного життя сьогодні усвідомлюють й успішно розв'язують в багатьох демократичних країнах.  І як відомо, не остання роль у цьому належить практичному навчанню (зокрема, виконанню проектів) за активного сприяння органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. 

Правильно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування містить потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, виховує активних громадян, відіграє значну роль в організації патріотичного виховання, яке спрямоване на формування у дітей любові до Батьківщини, прагнення її розбудувати, формувати імідж України, як європейської держави, дбайливо ставитись до рідної землі.

Учнівське самоврядування в навчальному закладі – нелегка і водночас цікава справа. Саме вона дає змогу учням відчути себе «справжніми господарями» закладу і, разом з тим, зрозуміти, наскільки це важливо. Учнівське самоврядування стає престижним явищем для будь-якого типу навчального закладу.

Зараз кожна школа має свою форму учнівського самоврядування (учнівський комітет, раду, парламент).  Однак, на жаль, далеко не в усіх школах є справжнє, реальне дитяче самоврядування.

Сподіваюся, що в Україні виховання громадянина врешті стане справою не тільки школи, а й органів державної влади, депутатів, громадськості. 

Список використаних джерел:

1. http://osvita.ua/publishing/urok/2644/
2. http://osvita.ua/school/method/upbring/6602/
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Учнівське_самоврядування
4. Байрамова М. Технології учнівського самоврядування / Байрамова М., Дзюбук А., Дзюбук В. // Директор школи. – 2003. – №15, 16. – С.11-13; С.11-12;                                                                                                                                            
5. Варивончик Д. Здорові діти – здорова планета: Учнівське самоврядування: адреса досвіду – столиця / Варивончик Д., Кальченко А., Васильєв Г. // Освіта. – 2003.
6. Козаченко В.І. Вплив самооцінки учнів на формування у них гуманістичних ціннісних орієнтирів. З досвіду використання у виховній роботі інтерактивних технік: [Добірка статей] // Позакласний час. – 2001. – №5-6. – Вкл. – С. 19-30.                                                        
7. Комарова П. Учнівське самоврядування – крок за кроком // Завуч. – 2002. – №34.
8. Положення про вибори Президента школи та членів шкільного парламенту // Позакласний час. – 1999. – №17-18. – С.9-15.