Організм людини як біологічна система

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Основні властивості біологічних систем. Біологічна система — це жива відкрита система, яка підтримує свою складну структуру за умов постійного обміну речовин з навколишнім середовищем. Основні властивості біологічних систем:особливий хімічний склад — наявні кількісні співвідношення хімічних елементів у біологічних системах суттєво відрізняються від співвідношень тих самих елементів у складі земної кори;багаторівневість організації — існує декілька рівнів організації біологічних систем: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, системний, організмовий;наявність обміну речовин — усі біологічні системи можуть повноцінно існувати і підтримувати власну складну структуру лише за умови постійного обміну речовин з оточуючим середовищем;здатність до саморегуляції (самоконтроль процесів) — повна життєдіяльність біологічних систем можлива лише за умови саморегуляції всіх процесів, що у них відбуваються;реагування на подразнення — біологічні системи можуть реагувати на зовнішні впливи;здатність до розмноження — самовідтворення собі подібних;здатність до розвитку — біологічні системи здатні змінюватися у часі — у них відбуваються якісні та кількісні зміни

Рівні організації організму людини. Організм людини складається з молекул, атомів, йонів, утворених різними хімічними елементами. Найважливіше значення для побудови білкової структури організму мають Карбон С, Гідроген Н, Оксиген О, Нітроген N. Організм людини складається з еукаріотичних клітин, які мають оформлене ядро ​​і будову, характерну для клітин тварин. Клітини і міжклітинна речовина утворюють в організмі людини тканини. Залежно від виду тканини вони виконують різні функції, тому мають різні розміри і форму. Кожен орган складається з тканин, які мають загальну структуру і виконують подібні функції. В органі один вид тканини завжди переважає.

Будова клітини людського організму. Клітина — елементарна структурна і функціональна одиниця живого організму. Організм людини складається з еукаріотичних клітин, які мають оформлене ядро ​​і будову, характерну для клітин тварин. Клітина людини (тваринна клітина) відрізняється від рослинної:відсутністю клітинної стінки; клітина тварин вкрита гнучкою клітинною мембраною і переважно може змінювати свою форму (рослини не можуть цього робити);відсутністю пластид;відсутністю великих вакуолей з клітинним соком;запасаюча речовина — глікоген

Різноманістність клітин людини. Клітина є основною структурною функціональною одиницею організму. Клітини розрізняються: за формою;розміром;кольором;функціями.

Тканини людини. Тканина — це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які мають спільне походження і розвиток, схожу будову і виконують певну функцію. В організмі людини виділяють наступні види тканин:епітеліальну;сполучну;м'язову;нервову.

Органи. Фізіологічні системи. Органом називається частина організму людини, яка має певну форму, будову, положення в організмі та виконує одну або декілька функцій. Система органів об'єднує органи, подібні за розвитком, будовою і виконуваними функціями. Системи органів пов'язані анатомічно і функціонально і разом утворюють цілісний організм людини. В організмі органи і системи органів займають певне положення і виконують властиві їм функції (дихальна система забезпечує дихання, травна — травлення, тощо). За злагоджену роботу всіх органів і систем, а також за їх взаємодія, відповідають механізми нейрогуморальної регуляції. Це забезпечує стійкість організму до впливу зовнішніх умов навколишнього середовища.

Фізіологічні системи організму. Опорно-рухова система складається зі скелета (пасивної частини) та прикріплених до нього м'язів (активної частини). Кровоносна система складається з чотирикамерного серця та судин (вен, артерій та капілярів). Скорочуючись, серце проштовхує кров по кровоносним судинам. Дихальну систему утворюють легені та дихальні шляхи (носова порожнина, носоглотка, глотка, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли, альвеоли). Травна система включає травний тракт (ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник), та травні залози (слинні залози, шлункові, підшлункова залоза, дрібні залози кишечника, печінка). До видільної системи належать: нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Ця система виконує функцію виведення з організму продуктів обміну речовин, збереження сталості його внутрішнього середовища, підтримання водно-сольового балансу. ТА ІНШІ....

Поняття про механізми регуляції. Нервова регуляція. Регуляторні системи — це сукупність органів, які мають координований вплив на діяльність клітин, органів та фізіологічних систем. Нервова регуляція — здійснюється за допомогою нервових імпульсів. В основі регуляції лежить рефлекторний принцип. Регуляціє здійснюється швидко і має точну спрямованість. Нерви залишаються в організмі без змін. Гуморальна регуляція — здійснюється за допомогою гуморальних чинників — гормонів. В основі регуляції лежать рідкі середовища організму — кров, лімфа, тканинна рідина. Регуляція здійснюється повільно. Гормони, які надійшли у кров швидко розпадаються.Імунна регуляція — об'єднує тканини і органи, які утворюють спеціальні хімічні сполуки і клітини, що забезпечують захист організму від генетично чужорідних тіл, які утворюються в організмі, чи потрапляють в організм з навколишнього середовища. Сталість внутрішнього середовища організму на будь-якому рівні називається гомеостазом.

ДЯКУЮЗА УВАГУ !!!