ОРІЄНТАЦІЯ – НА ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ!

Орієнтація – на  європейські  стандарти!

Петряєва Т.С., методист КНМУ «П’ятихатський РМК»

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час,

А ми живі, нам треба поспішати

Зробити щось, лишити по собі.

А ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні!

Ліна Костенко

Благополуччя суспільства й окремої людини прямо залежить від різноманіття екологічних систем. Їх стабільність, стійкість, біологічний прогрес визначаються видовою різноманітністю, а дика флора і фауна є природною спадщиною естетичної, наукової, культурної, рекреаційної та економічної цінності, яку необхідно передати прийдешнім поколінням.

З метою заохочення співпраці між державами в галузі охорони природи, моніторингу та контролю за станом вразливих видів та видів, що знаходяться під загрозою зникнення, допомоги у виданні законодавчих актів та проведенні наукових досліджень з охорони природи у 1979 р. була прийнята Бернська Конвенція про охорону дикої природи та фауни і природних середовищ існування в Європі, що набула чинності у 1982 р. На кінець 2017 р. конвенція була підписана 39-ма державами, що входять до Ради Європи, а також Європейським Союзом, Монако, Буркіна-Фасо, Марокко, Тунісом та Сенегалом. Алжир, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Кабо-Верде, Ватикан та Росія, що не підписали конвенцію, мають статус спостерігача на засіданнях її виконавчого комітету. Україна ратифікувала її у 1996 р. із застереженнями:

1. В Україні допускається в обмеженій кількості за умов відповідного контролю щодо таких видів тварин, перелічених в додатку ІІ до Конвенції:

- вибіркове регулювання чисельності вовка та ведмедя бурого з метою запобігання негативному впливу їх на популяції інших видів, серйозній шкоді худобі та іншим об’єктам власності;

- добування дупеля у зв’язку з достатньо великою чисельністю та розповсюдженістю.

2. Дозволяється використання засобів і способів добування, відлову та інших форм полювання, перелічених у додатку ІІІ до Конвенції:

- пасток та сіток – для відлову з науковою метою і переселення ссавців та птахів;

- капканів – для добування вовка, а також бабака звичайного, бобра, тхора чорного, куниці лісової, куниці кам’яної.

У 1992 році для виконання Бернської конвенції Європейський Союз створив на своїй території мережу природоохоронних територій Natura 2000. Такі території на даний час охоплюють 18% площі Європейського Союзу і оголошення нових триває. 1998 року Рада Європи створила Смарагдову мережу (Emerald Network), яка діє як доповнення до Natura 2000 поза межами Євросоюзу. Мета цього масштабного проекту – виділити і взяти під охорону місця проживання рідкісних видів тваринного і рослинного світу. При оцінці території для включення до Смарагдової мережі Європи враховується наступне:  

• чи мешкають тут види рослин і тварин, яким загрожує зникнення;
• чи являє вона собою важливий пункт зупинки на шляхах міграції тварин;
• чи відрізняється високим рівнем біорізноманіття;
• чи зустрічається тут унікальне місцепроживання.

Зберегти будь-який вид можна лише охороняючи оселища цього виду, а природні оселища можна охороняти лише там, де вони природним чином збереглися. Оселище виду – місце, де на будь-якому етапі свого життя мешкає рідкісний вид. Наприклад, для птахів це є місця гніздування, харчування, зупинок на міграції і зимівлі. Природне оселище – чітко визначений набір видів, як правило рослин, що зростають разом у чітко визначених специфічних умовах. Наприклад, рідкісними природними оселищами є прирічкові вербові ліси, гірські озера, береги гірських річок із непорушеним гравієм тощо. Пріоритетні для охорони в Європі види затверджені «пташиною» та «оселищною» Резолюціями № 4 та № 6 Конвенції. Території, які обираються для охорони видів і оселищ, називають «територіями особливого природоохоронного інтересу». Визначення таких територій проводиться Постійним комітетом Бернської конвенції.

Для України створення мережі «територій особливого природоохоронного інтересу» є важливим завданням з точки зору охорони природи, є частиною євроінтеграційного процесу і, відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з ЄС, має бути завершене до 2021 року. Українська частина Смарагдової мережі Європи розробляється з 2009 року, у листопаді 2016 року Постійний комітет Бернської конвенції затвердив першу схему Смарагдової мережі для України, до якої включено 271 територію площею 6,2 млн. га (карти з описами територій можна побачити на сайті Ради Європи). Міністерство екології та природних ресурсів України разом з ініціативною групою науковців працює над розробкою додаткових територій, бо майже всі об’єкти в схемі СМ є існуючими територіями природно-заповідного фонду, що охоплює лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ. Варто зауважити, що на території нашої держави зустрічається 70% всього різноманіття живих організмів Європи, через Україну проходить Дніпровський міграційний шлях птахів, Україна на 40% зайнята степовою зоною (все різноманіття рослин і тварин степу для всієї Європи можна зберегти переважно у нас), серед видів, які зустрічаються на Поділлі, Донбасі і в Криму, дуже багато ендеміків.

Впроваджуючи європейський досвід, Мінприроди здійснює наближення національних стандартів до вимог Європейського Союзу (наразі в нашій державі діє тільки традиційна система охорони природи – парки, заповідники, заказники). На даний час триває формування законодавства України про Смарагдову мережу, яке не виключає існування традиційних природоохоронних форм. Після його вступу в силу розпочнеться розробка менеджмент-планів для територій, на них будуть запроваджуватися охоронні заходи (зміна строків сінокосіння, обмеження зміни гідрологічного режиму тощо), погоджуватися форми господарської діяльності. Ухвалення Верховною радою закону про Самарагдову мережу в Україні у довгостроковій перспективі дасть змогу врегулювати всі проблеми щодо офіційного включення українських територій до мережі.

У 2016 році група науковців розпочала розробку так званого Shadow-list Смарагдової мережі України – переліку територій, що мають доповнити вже затверджену схему. Станом на вересень 2017 року «shadow-list» мережі Емеральд України нараховував 78 територій, його розробка продовжується. Щодо кожної з територій частково оформлено SDF-и, створено Базу даних «shadow list».

В умовах степової зони, як найбільш антропогенно трансформованого регіону України, невеликі за розміром ізольовані ділянки зі степовими оселищами мають низьку здатність до самовідновлення, практично кожна ділянка зі збереженими степовими оселищами і характерними для них видами рослин і тварин має суттєву цінність. Тому перспективним об’єктом Смарагдової мережі Європи може стати територія басейну річки Саксагань. Долина р. Саксагань є цінною в плані збереження різнотравно-типчаково-ковилових степів правобережно-злакового степу серед значних площ антропогенно-трансформованих ландшафтів промислового регіону. Тут поширені ценози справжніх степів з комплексом рідкісних видів степових рослин і тварин, у складі яких, зокрема, відмічено Echium russicum та Serratula lycopifolia. Цінність також представляють залишки байрачних лісів з Acer tataricum, що поширені по схилах долини і балкової мережі.

Фрагментом території особливого природоохоронного інтересу «Басейн річки Саксагань» виступає спроектований національний природний парк «Саксаганська січ» (7957 га). Збір матеріалу для наукового обґрунтування необхідності створення НПП здійснювався у ході роботи експедиції 1-6 серпня 2016 року. Встановлено наявність рідкісних видів, що мешкають тут:

Дослідження проводилися з ініціативи народного депутата Ю.М. Берези, за участю студентів і викладачів кафедри екології та охорони навколишнього середовища Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

За матеріалами інтернетресурсів

Філіпова М.В. Проектований Національний природний парк «Саксаганська січ», як перспективний об’єкт Смарагдової мережі Європи / М.В. Філіпова, О.В. Лукіних // Матеріали науково-практичного семінару «Мережа NATURA 2000 як інноваційна система охорони рідкісних видів та оселищ в Україні» // Матеріали науково-практичного семінару (м. Київ, 15 лютого 2017 р.) / Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – Вип. 1. – С. 231–233. https://www.researchgate.net/profile/Marina_Zaharova2/publication/317904975_Sozofiti_Oselisnoi_Direktivi_na_Niznodniprovskih_piskah/links/5951623faca272a343d7f928/Sozofiti-Oselisnoi-Direktivi-na-Niznodniprovskih-piskah.pdf

Полянська К.В., Борисенко К.А. та ін. Залучення громадськості та науковців до проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні / Полянська К.В., Борисенко К.А., Павлачик П. (Paweł Pawlaczyk), Василюк О. В., Марущак О. Ю., Ширяєва Д. В., Куземко А. А., Оскирко О. С. та ін. / під ред. д.б.н. А.Куземко. – Київ, 2017. – 304 с.

https://www.researchgate.net/profile/Yuliia.../EmeraldNetUkr_web_new1.pdf?...