Орієнтовні схеми аналізу та самоаналізу уроку

Самоаналіз  уроку за орієнтовною схемою:

1. Характеристика навчальних можливостей класного колективу. Які особливості учнів враховані при планування даного уроку? Які тип і вид уроку? Як він пов’язаний з попереднім, (які опорні поняття, знання, уміння, навички сформував вчитель)?
2.  Які головні завдання уроку, як вони враховувалися при реалізації   мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної)?
3. Яке поєднання методів навчання обрано для вивчення нового  матеріалу? Яке поєднання організаційних форм навчання використано для розкриття нового матеріалу і чому( пояснити на основі діагностування і прогнозування уроку)?
4. Чи використовувалися на уроці власні інновації, активні та інтерактивні методи навчання, інноваційні технології?
5. Чи здійснювався контакт з класом і окремими учнями, тобто як організовувалася спільна робота, як налагоджено зворотній зв’язок? Чи раціонально використовувався час для реалізації мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної)?
6. Чому обрано саме такі засоби навчання? Наскільки ефективно була організована самостійна робота учнів, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання? Наскільки доцільно була педагогічна інструментовка уроку? Чи використовувався груповий, індивідуальний підхід у навчанні?
7. Як було організовано контроль і самоконтроль за якістю навчальних досягнень учнів? Чи була забезпечена цілеспрямована оптимальна розумова діяльність учнів?
8. Як учитель попереджав і долав перевантаження учнів?
9. Як створювалися проблемно-пошукові ситуації для поліпшення глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів? Чи виконувалися правила педагогічного такту та загальноприйнятою педагогічною етикою, норми взаємовідносин учителя та учнів?
10. Які елементи уроку, етапи, форми і методи були найбільш вдалими? Що із прогнозованого, запропонованого не вдалося? Чому? Чи зацікавив урок учнів (чи розвивалася їхня пізнавальна активність)?
11. Як працювати над подоланням зазначених недоліків? Яка необхідна допомога? 

У процесі самоаналізу уроку (українська мова  та читання) доцільно відповісти самому собі на такі запитання:

 Наскільки зміст уроку відповідає вимогам навчальної програми?

  Яке місце уроку у вивченні теми або розділу? Як він пов’язаний з попереднім і наступними уроками української мови?

 У чому специфіка уроку? Який його тип?

 Яка мета уроку (навчальна, виховна, розвивальна)? Який між ними взаємозв’язок?

 Чи формувалися на уроці мовні й мовленнєві компетенції? Чи надавалося належної уваги розвиткові мовленнєвої діяльності учнів (аудіюванню, читанню, говорінню, письму)?

Наскільки структура уроку виявилася раціональною для досягнення мети? Чи правильно було розподілено час на уроці?

 Які завдання уроку були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані (не враховані) в завданнях?

 Які методи навчання були поєднані для розкриття нового матеріалу? Наскільки доцільний вибір (та поєднання) методів навчання? Чи було застосовано інноваційні методи (розв’язання проблемних завдань, навчання за алгоритмами, моделювання ситуацій спілкування і под)?

 Які форми навчання були застосовані для засвоєння нового матеріалу і чому?

  Наскільки доцільно було використано наочність і технічні засоби навчання?

  Які реальні навчальні можливості учнів та їхні особливості були враховані при плануванні та проведенні уроку? Чи було застосовано диференційований підхід до учнів?

  Чи проводилася робота з розвитку мовлення, чи збагачувався й уточнювався словниковий запас учнів, чи удосконалювався граматичний лад мовлення, чи провадилася робота над правильним інтонуванням і дотриманням орфоепічних норм? Чи зверталася увага на дотримання мовного режиму?

 Як було організовано контроль рівня засвоєння мовних і мовленнєвих знань, умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей контроль здійснювався?

 Чи було використано виховні можливості змісту дидактичного матеріалу (ентокультурознавчі відомості, інформація про загальнолюдські цінності)?

  Що допомогло забезпечити належний рівень працездатності учнів протягом усього уроку?   Чи вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?

 Чи підтримувалась належна психологічна атмосфера у спілкуванні з учнями? Завдяки чому?

 Чи було передбачено «запасні» методичні прийоми на випадок непередбачених ситуацій?

  Психологічний аналіз уроку

1. Навчальна  діяльність і емоційний стан учнів

Рівень активності, працездатності на уроці

Особливості уваги учнів: чи розвивається зосередженість, розподіл переключення На якому рівні йде робота: сприймання, розуміння, застосування Співвідношення репродуктивної та творчої діяльності

Рівень самоорганізації

Які пізнавальні процеси домінують: пам'ять мислення уява

Які види пам'яті домінують: образна, логічна, емоційна, механічна?

Які форми запам'ятовування використовуються: логічна обробка, кілька разове повторення, асоціації, мнемотехніка. Які форми мислення використовуються: порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікація, систематизація.

Мовлення: чи розвиваються емоційність, виразність, навички усної розповіді, володіння термінологією. Чи є слова-паразити

Психологічний клімат уроку: позитивний, нейтральний, негативний

Основні емоції на уроці: радість, упевненість, тривога, зацікавленість, нудьга, роздратованість, байдужість Взаємини учнів на уроці: кооперація, конкуренція, відчуження .Емоційне ставлення до навчання: позитивне, негативне, нейтральне  . Ставлення до вчителя: повага, тривожність, залежність, агресія, доброзичливість, байдужість, неприязнь.

2. Структура та динаміка уроку

Чи перевіряють домашнє завдання, час

Навчальна мотивація: постановка мети \ побутова мотивація (зв'язок із життям) На який мотив спирається діяльність: навчальний, соціальний, позиційний, зовнішній, оцінки, ігровий?

Озвучення мети уроку, чи пов'язана з минулими та наступними темами

Основна частина : час

Чи закріплюється матеріал, чи підбиваються підсумки час

Чи роз'яснена домашня робота Темп уроку (відповідність можливостям учнів) Ритм уроку: паузи, зміна видів роботи, кульмінації, «емоційне закінчення»

3. Аналіз діяльності вчителя

Початок уроку, психологічна готовність до уроку

Як організована перевірка домашнього завдання чи є перехід до нової теми. Чи доведена важливість теми. Застосування проблемно-евристичного навчання . Опора на вивчений матеріал

Які форми роботи були застосовані (різноманітність) . Чи застосовуються на уроці спонукання (позитивні коментарі, жести, стимул інтересу, зміна діяльності), заохочення (схвалення, подяки, позитивний приклад), примус (погрози оцінкою, різкі зауваження, нотації, пересаджування, запис у щоденник?)

Яким чином проводиться контроль і оцінювання, чи є  прояви самоконтролю

Ставлення до помилок

Дотримання правил, рівень дисципліни, реакція на порушення

Яка модальність сприйняття є провідною: візуальна, аудіальна, кінестетична?

Мова вчителя

Рівень працездатності під час уроку: висока, середня, низька

Психологічна позиція вчителя: над, під, поруч, разом, віддалік

Стиль спілкування та керівництва

Педагогічний такт

Настрій учителя: позитивний (задоволеність, енергійність, оптимізм, гумор), негативний (незадоволеність, роздратування, гнів, байдужість)

Емоційна стійкість, опанування своїх емоцій Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів

Які прийоми застосовувалися для досягнення розвивальної мети?

Чи досягнута психологічна мета уроку?

Використані ресурси :

https://vseosvita.ua/blogs/skhema-samoanalizu-uroku-46019.html

https://osvitabc.ucoz.com/Kontrol/vidviduvannja_j_analiz_uroku.pdf

https://kpl.volyn.ua/download/vz/148.pdf