«Орієнтовні зразки завдань для формування вмінь учнів початкової школи, що спрямовані на розвиток компетентності «вільне володіння державною мовою» (мовно-літературна галузь)

Про матеріал

Мета проєкту - зацікавити дітей прийдешнім святом Великодня, ознайомити з особливостями святкування; розвивати уяву, фантазію, виховувати любов до традицій українського народу.

Перегляд файлу

Проєкт «Орієнтовні зразки завдань для формування вмінь учнів початкової школи, що спрямовані на розвиток компетентності «вільне володіння державною мовою» (мовно-літературна галузь)

Слухаємо Великодню казку Ірини Мацко «Загублена писанка»

Маленька Катруся сиділа на лавочці біля хати і розписувала яєчка. Кошичок для освячення уже був готовий. Все Катруся туди поклала: і пасочку, яку спекла їй мама, і ковбаску, хрін, трошки масла, шматочок шиночки, прикрасила все зеленню і квітами. Тільки писаночок не вистачало. От тепер сиділа, розклавши пензлики та фарби на лавці, і виводила дивні візерунки. Завтра зранку вона з батьками понесе найкращий кошичок у церкву, щоб освятити.

Катруся дуже старалася, виводячи візерунки на яєчку. І не помітила, що писаночка, яку вона щойно розписала й поставила на лавку, потихеньку покотилася по лавці і упала в траву. Потім далі по горбочку. А Катруся розписала усі яєчка та й пішла у хату. Не помітила, що одного немає.

Котилась-котилась писаночка і прикотилась до будки, де жив песик Сірий. Та й стук до його стінки. Сірий злякано вискочив. Дивиться, перед його будкою лежить щось маленьке, кругле і кольорове.

- Кістку господар кинув, чи що? - понюхав. – Ні, м’ясом не пахне. Я такого запаху не знаю, напевно, камінчик, тільки дуже дивний якийсь і кольоровий. Нащо мені тут камінців перед будкою? Відкочу його до кота Мацика, нехай він морочиться.

Так і зробив. Кіт Мацик мирно спав, скрутившись клубочком біля хати. Сниться йому мишка, ніби він грається з нею, а вона він нього утікає. Раптом чує - щось муляє його у лапку. Прокинувся Мацик і бачить, що біля лапки наче яєчко лежить. Та якесь дуже кольорове. Такого кіт Мацик не бачив, коли заходив у курник.

- Що ж з ним робити? Може, погратись? Мишки ж все одно немає. Пограюсь я яєчком.

І почав кіт лапками яєчко катати туди-сюди, туди-сюди. Наче з мишкою грається. Та скоро ця гра набридла.

- Ні, таки мишка краще. Вона жива, і утікає так цікаво, а тут що, лише котиться і все. Піду я, мабуть, мишку зловлю, а яєчко до курей віднесу. Напевно, вони його загубили.

Прикотив до курочок.

- Ось, тримайте, кури. Це ви десь загубили.

Розквоктались кури, позбігались дивитися, що ж це таке котик приніс. Якесь мальоване, чудне.

- Це твоє, Рябенька, - сказав впевнено півник, - ти також така, наче розмальована. – Бери і висиджуй.

- Так – так – так, твоє, твоє, - заквоктали кури.

Ну що ж робити Рябенькій? Сіла на яєчко. Сидить, сидить, а воно холодне. До півночі сиділа. А кури тільки запитують – ну що там, зігрілось? Буде з нього курчатко?

Так і просиділи кури над яєчком. І очей не стулили.

А надранок почули дзвін Великодних дзвонів у церкві, що початок великого свята звіщали і людей у церкву на освячення закликали.

- Великдень! Великдень! – загуло на подвір’ї. Тепер усі здогадалися, що то було за яєчко мальоване. І песик Сірий, і кіт Мацик, і курочки з півнем.

Зібрались вони біля порога хати з писанкою. Чекали свою господиню, яка завжди годувала та доглядала їх. І коли Катруся з батьками виходила з кошичком, щоб йти у церкву, – урочисто віддали їй мальоване яєчко.

- Дякую, мої любі. Саме цієї писаночки мені не вистачало. Я шукала її весь ранок. Тепер я освячу у церкві її і поділю між вами. Ви її врятували.

Катруся поставила писанку на вершечок у кошичок і понесла у церкву. А після освячення усі мешканці двору скуштували свячену писаночку, яку вони врятували. І були від цього дуже горді та щасливі.