Орієнтовний календарно-тематичний план з біології в 11 класі складений за Програмою з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407; [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv];
Адаптований до підручника: Соболь В. І. Біологія і екологія: підруч. для 11 кл. закл. загальної середньої освіти / В. І. Соболь. – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. – 256 с. : іл.
11 клас (рівень стандарту, 70 годин на рік, 2 години на тиждень)
Календарно-тематичний план з біології в 11 класі складений за Програмою з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407; [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv];
Адаптований до підручника: Соболь В. І. Біологія і екологія: підруч. для 11 кл. закл. загальної середньої освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019. – 256 с. : іл.
№ з/п |
Дата |
Тема |
Очікувані результати навчання учня/учениці |
|
|
||||
Тема 5. Адаптації (19 год.) |
||||
|
|
|
Первинний інструктаж . Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Принцип єдності організмів та середовища мешкання. |
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм формулює: - принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання; - правило обов’язкового заповнення екологічної ніші; називає: - основні властивості адаптацій; параметри екологічної ніші; способи терморегуляції організмів; основні форми симбіозу організмів; форми паразитизму типи адаптивних біологічних ритмів організмів; наводить приклади: - адаптацій організмів до різних середовищ мешкання; - адаптацій людини до різних умов проживання - адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин; описує: - адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання; характеризує: - коадаптації організмів;
пояснює: - молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем; - відносний характер адаптацій; - біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана; - генетичну основу формування адаптацій. Діяльнісний компонент: визначає: ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання; розпізнає : приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми; порівнює: особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини; адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання; складає схеми: комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів; моделює: наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів; Ціннісний компонент робить висновок: про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу, про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем; про адаптивне значення фотоперіодизму. дотримується правил здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу; обґрунтовує судження: про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів, виявляє ставлення до: підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму. |
|
|
|
Загальні закономірності формування адаптацій. Поняття про преадаптацію та постадаптацію. Властивості адаптацій. |
|
|
|
|
Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації. Стратегії адаптацій організмів. |
|
|
|
|
Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види. Поняття про адаптивну радіацію. |
|
|
|
|
Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання. |
|
|
|
|
Екологічна ніша як наслідок адаптацій організмів певного виду до існування в екосистемі. |
|
|
|
|
Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію. |
|
|
|
|
Основні середовища існування та адаптації до них організмів: водне середовище. |
|
|
|
|
Основні середовища існування та адаптації до них організмів: ґрунтове та наземно-повітряне середовище. |
|
|
|
|
Способи терморегуляції організмів. Тематичне оцінювання з теми «Адаптація». |
|
|
|
|
Симбіоз та його форми. |
|
|
|
|
Організм як середовище мешкання. |
|
|
|
|
Практична робота 1. Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування. |
|
|
|
|
Поширення паразитизму серед різних груп організмів. |
|
|
|
|
Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна. |
|
|
|
|
Відповідь організму хазяїна на оселення паразитів. |
|
|
|
|
Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів. |
|
|
|
|
Фотоперіодизм та його адаптивне значення. |
|
|
|
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу з теми «Адаптація». Тематичне оцінювання. |
|
Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя (12 год.)
|
||||
|
|
|
Науки, що вивчають здоров’я людини. |
Знаннєвий компонент оперує термінами: - здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання; називає: - науки, що вивчають здоров’я людини; - шляхи зараження інфекційними хворобами; - чинники неінфекційних хвороб людини; наводить приклади: - профілактичних заходів щодо хвороб людини; Діяльнісний компонент характеризує: - принципи здорового способу життя; - імунну систему людини, особливості її функціонування; пояснює: - механізми взаємодії системи антиген-антитіло; - заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом); Ціннісний компонент оцінює: - вплив регулярних тренувань і рухової активності, на здоров’я людини; вплив харчування на здоров’я людини; обґрунтовує судження про: - необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах; - необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті; - негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини; виявляє власне ставлення: - до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій; - до особистої та громадської профілактики захворювань робить висновки: - активний спосіб життя це основа збереження здоров’я; - особиста гігієна це умова ефективної профілактики різних захворювань. |
|
|
|
Принципи здорового способу життя. Складові здорового способу життя: раціональне харчування, рухова активність, особиста і побутова гігієна, відпочинок. |
|
|
|
|
Безпека і статева культура. |
|
|
|
|
Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю, куріння та наркотиків. |
|
|
|
|
Вплив стресових факторів на організм людини. |
|
|
|
|
Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини. Навчальний проект: Особиста програма зміцнення здоров’я. |
|
|
|
|
Імунна система людини, особливості її функціонування. |
|
|
|
|
Імунокорекція. Імунотерапія.
|
|
|
|
|
Профілактика неінфекційних, інфекційних, інвазійних захворювань людини. |
|
|
|
|
Профілактика інвазійних захворювань людини, захворювань, що передаються статевим шляхом. |
|
|
|
|
Практична робота 2. Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань. |
|
|
|
|
Контрольна робота з теми «Біологічні основи здорового способу життя». |
|
|
Тема 7. Екологія (15 год.) |
|
||
|
|
|
Предмет вивчення екології, її завдання та методи. |
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера; називає:
наводить приклади:
характеризує: - процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері; - дію екологічних чинників; - принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі; - потоки енергії в екосистемах; - властивості та характеристики екосистем. Діяльнісний компонент встановлює: - елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами; аналізує: - залежність життєдіяльності організмів від середовища існування; пояснює: -дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів; - закономірності структур популяцій; - причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем; - механізми екологічного балансу біосфери; - механізми дії екологічних чинників; - механізми інтеграції складових екосистеми; складає схеми: - біогеохімічних циклів; - трофічних ланцюгів та трофічних сіток; порівнює: - особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем. Ціннісний компонент висловлює судження щодо: - значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду; - ролі та значення екології у сучасному світі. |
|
|
|
Зв’язки екології з іншими науками. Екологічні закони. |
|
|
|
|
Екологічні чинники та їхня класифікація. |
|
|
|
|
Закономірності впливу екологічних чинників на організми та їх угруповання. Стено- та еврибіонтні види. |
|
|
|
|
Популяції. Класифікація та структура популяцій. |
|
|
|
|
Характеристики популяцій. Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій. Функціональна роль популяцій в екосистемах. |
|
|
|
|
Властивості та характеристики екосистем. |
|
|
|
|
Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах. Проект: Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).
|
|
|
|
|
Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем. |
|
|
|
|
Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій. |
|
|
|
|
Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів. |
|
|
|
|
Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі. |
|
|
|
|
Біогеохімічні цикли як необхідна умова існування біосфери. |
|
|
|
|
Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи. |
|
|
|
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу з теми «Екологія». Тематичне оцінювання. |
|
|
Тема 8. Сталий розвиток та раціональне природокористування (12 год.)
|
|||
|
|
|
Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні. |
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування; називає: - екологічні проблеми в Україні та в світі; - види забруднення довкілля; - критерії забруднення довкілля; - напрямки охорони природи в Україні та в світі; описує: - екологічний стан свого регіону; наводить приклади: - видів-вселенців свого регіону; - джерел забруднення довкілля; - видів, занесених до Червоної книги України; характеризує: - наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема; - проблеми акліматизації та реакліматизації видів; пояснює: - необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів; - необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища; - необхідність раціонального використання природних ресурсів; Діяльнісний компонент складає карту: - екологічного стану свого регіону; моделює: - способи утилізації відходів; порівнює: - ступінь забруднення окремих територій України; застосовує: - екологічні знання в повсякденній діяльності. Ціннісний компонент дотримується правил: - охорони навколишнього середовища; - екологічної етики; оцінює: - вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів; висловлює судження щодо: - значення екологічних знань; - значення концепції сталого розвитку; - шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону; - шляхів раціонального використання природних ресурсів; виявляє власну позицію щодо: - дієвості екологічної політики в Україні.
|
|
|
|
Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини. Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля. |
|
|
|
|
Антропічний вплив на атмосферу Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона. |
|
|
|
|
Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.
|
|
|
|
|
Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони ґрунтів. |
|
|
|
|
Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та реакліматизації видів. Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери. |
|
|
|
|
Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди. |
|
|
|
|
Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України. |
|
|
|
|
Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку. |
|
|
|
|
Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля. |
|
|
|
|
Практична робота 3. Оцінка екологічного стану свого регіону. |
|
|
|
|
Контрольна робота з теми: «Сталий розвиток та раціональне природокористування». Тематичне оцінювання. |
|
Тема 9. Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології (12 год.) |
||||
|
|
|
Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.
|
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: селекція, біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування, біологічна безпека називає: - сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів; наводить приклади: - застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції; - використання стовбурових клітин; характеризує: - явище гетерозису та його генетичні основи; - досягнення репродуктивної медицини, трансплантології та донорства. - пояснює: - значення досягнень генетичної та клітинної інженерії. Діяльнісний компонент порівнює:
робить висновки про: - застосування біотехнології в охороні навколишнього природного середовища;
Ціннісний компонент висловлює судження про:
- досягнення та ризики генної інженерії людини;
виявляє власну позицію щодо: - дотримання біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях. |
|
|
|
Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів. Явище гетерозису та його генетичні основи. |
|
|
|
|
Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних рядів спадкової мінливості. |
|
|
|
|
Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції. Генна інженерія людини: досягнення та ризики. |
|
|
|
|
Біоетичні проблеми сучасної медицини. |
|
|
|
|
Проект (один на вибір; створення бук-трейлеру, презентації, буклету, скрайбу, постеру тощо)
Нанотехнології в біології. Трансгенні організми: за і проти. |
|
|
|
|
Сучасна біотехнологія та її основні напрямки. |
|
|
|
|
Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології. |
|
|
|
|
Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації. |
|
|
|
|
Повторення та корекція знань з теми «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології». Тематичне оцінювання. |
|
|
|
|
Узагальнення: роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства. |
|
|
|
|
Повторення та узагальнення навчального матеріалу. |