До розіграшу
залишилось:
13 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Орзанізація роботи з слабковстигаючими учнями

Про матеріал

У сучасному суспільстві все більшо­го значення набуває вміння вчити­ся, яке формується ще в дитинстві. Важливим показником цього вміння є шкільна успішність, яка у певної кількості учнів не досягає міні­мального рівня. Практика показує, що слабка успішність — багатогран­не явище, яке має складну структу­ру та походження. Незважаючи на накопичений шко­лою досвід зменшення, а в ряді випадків і ліквідації (неприпустимості) відставання дітей у навчанні, ця проблема залишається актуальною в педагогіці. Питання навчання слабковстигаючих школярів знаходяться в центрі уваги сучасної педагогіки. У психолого-педагогічних досліджен­нях розглядаються різні аспекти ,проблеми навчання слабковстигаючих учнів, виявлення типів та :характерних ознак слабковстигаючих

Перегляд файлу

Організація навчання

 слабковстигаючих школярів


У сучасному суспільстві все більшо­го значення набуває вміння вчити­ся, яке формується ще в дитинстві. Важливим показником цього вміння є шкільна успішність, яка у певної кількості учнів не досягає міні­мального рівня. Практика показує, що слабка успішність — багатогран­не явище, яке має складну структу­ру та походження. Незважаючи на накопичений шко­лою досвід зменшення, а в ряді випадків і ліквідації (неприпустимості) відставання дітей у навчанні, ця проблема залишається актуальною в педагогіці. Питання навчання слабковстигаючих школярів знаходяться в центрі уваги сучасної педагогіки. У психолого-педагогічних досліджен­нях розглядаються   різні   аспекти ,проблеми    навчання    слабковстигаючих учнів, виявлення типів та :характерних   ознак   слабковстигаючих

 (Ю. К. Бабанський,  Л. І. Божович,  А. А. Бударний, А. М. Гельмонт,  Ю. 3. Гільбух,  М. А. Данілов, І. А. Коробейников, Н. П. Локалова,  Н. Г. Лусканова ,В. С. Цетлінта ін.).Цими авторами аналізуються мож­ливості підвищення успішності відстаючих учнів з окремих предметів,показується необхідність диферен­ційованого та індивідуального під­ходу,  вивчається навченість дітей,особливості проявів різних психіч­них функцій, загальні та специфічні розумові здібності. У більшості робіт констатується, що слабковстигаючих учнів характеризують наступні особистісні риси: нездатність до узагальнення, слабка усвідомленість розумової діяльності, інертність, косність, пасивність, наслідуваність розуму, явна невідповідність між рівнем інтуїтивно-практичного та словесно-логічного мислення. Основа для розвитку слабкої ус­пішності може закладатися в перші навчальні тижні, тому більшість до­слідників великого значення нада­ють питанням шкільної готовності, а також адаптації першокласни­ка до нових умов систематичного навчання в колективі однолітків

(М. М. Безруких, Л. І. Божович, А. Л. Венгер, Л. А. Венгер, І. В. Дубровіна, С. П. Єфімова,

І. А. Коробейников, Н. Г. Лусканова, Р. В. Овчарова, Д. Б. Ельконін).

Шкільні програми розраховані на середню дитину, але в класі зазви­чай зустрічаються діти з різною під­готовкою до навчальної діяльності, з різними можливостями та здібнос­тями до навчання.

Слабковстигаючі учні, як правило, пасивні на заняттях, не прагнуть отримати знання, уникають трудно­щів, відволікаються у ті моменти, коли йде пошук, потрібна напруга думки. Вчителі не завжди врахову­ють особливості розуміння у таких дітей, характер їхнього мислення, рівень підготовленості, працездат­ності, загальний розвиток, інтереси, потреби, тимчасовий психічний стан. Кожний учитель у процесі своєї педагогічної діяльності зустрі­чає немало учнів, які зазнають труд­нощів під час засвоєння навчально­го матеріалу. Без виявлення причин цих труднощів, які мають у значно­му ряді випадків психологічний ха­рактер, неможлива ефективна робо­та з їх подолання і, нарешті, підви­щення шкільної успішності.

Н. П. Локалова підкреслює, що психологічні причини, які викли­кають відставання у навчанні, різ­номанітні та знаходяться у склад­ному взаємозв'язку із зовнішніми проявами шкільних труднощів. Не­обхідно враховувати, що дуже часто є відсутньою пряма та безпосеред­ня відповідність між зовнішніми проявами труднощів у навчанні та їхніми психологічними причина­ми: в основі будь-яких труднощів у навчальній діяльності можуть ле­жати різноманітні психологічні причини, а в основі різних за зо­внішніми проявами труднощів може бути одна й та сама психологіч­на причина. Наприклад, неуваж­ність учня, на яку часто скаржаться вчителі та батьки. Вона може бути наслідком різних причин несформованості власне процесів довіль­ної уваги, результатом недостат­нього розвитку розумової діяль­ності, відсутності інтересу до навчання, наявності яких-небудь особистих проблем. Неуважність учня, особливо якщо вона з'яв­ляється після деякого періоду напруженої розумової діяльності, може бути пов'язана з індивідуаль­но-типологічними особливостями школяра (слабкість нервової систе­ми), у ряді випадків утруднене но­сове дихання школяра може також призводити до неуважності.

А в основі таких різних шкільних труднощів учнів, як погана пам'ять, невміння виділяти у навчальному матеріалі істотне, може лежати одна й та сама психологічна причина — несформованість розумової опера­ції аналізу.

Таке складне співвідношення між зовнішніми проявами труднощів у навчанні та причинами, які їх викликають, робить необхідним не лише добре розуміння учителем цих зв'язків, але для ефективного їх ви­явлення й опанування спеціальних психодіагностичних методик.

Робота вчителя зі слабковстигаючими учнями зазвичай зводиться до організації наступних заходів: про­ведення індивідуальних та додатко­вих занять, які забирають багато ча­су у вчителя та здійснюють додат­кове навантаження на учнів; здійснення тиску на учня, що по­роджує в нього почуття неповноцін­ності, невіра у свої сили, неврівно­важеність, а згодом і вороже став­лення до школи. Але ці дії не дозволяють значною мірою здійс­нювати ефективну роботу з учнями щодо запобігання слабкої успіш­ності.

Але відсутність достатньо розробле­них  та  зручних для  практичного використання    вчителем засобів психологічного аналізу конкретних  випадків шкільної неуспішності роблять його роботу з подолання труднощів у навчанні дітей мало­ефективною, оскільки в більшості випадків учитель користується тра­диційним способом роботи зі слабковстигаючими учнями: проводить з ними додаткові заняття, які поля­гають в основному в повторенні та додатковому роз'ясненні навчаль­ного матеріалу. Але, як показує до­свід багатьох учителів, ці заняття, до яких негативно ставляться учні та які потребують великої витрати часу і сил як учителя, так і учнів, далеко не завжди дають бажаний результат. У кращому випадку вони можуть призвести лише до тимчасових по­зитивних зрушень у навчанні та не ліквідують дійсні причини трудно­щів школярів. .

Цілком очевидно, що ефективна допомога учням може бути надана лише на шляхах психологічного під­ходу до аналізу та ліквідації трудно­щів, які виникли в них у процесі навчання.                                

Розробка різноманітних способів виявлення психологічних причин труднощів у навчанні повинна спри­яти принциповій зміні змісту додат­кової роботи вчителя зі школярами, які відстають у навчанні.

Підхід, який запропонував молодий спеціаліст із «Навчально-методич­ного центру гуманітарної освіти» на базі школи № 365 м. Москви Владислав Кузьмін, абсолютно інший. Перш за все, слабкі діти не повинні знати, що вони слабкі. І ніхто не мо­же їм у цьому дорікнути, тому що ставлення до них є таким, як і до встигаючих учнів. Матеріал їм по­дається у більш доступному вигляді. Дитині важливо зрозуміти, що її по­важають, не вважають дурною, а правильна відповідь є результатом її власної праці.

На додаткових заняттях дітям слід і пропонувати спеціальні завдання : не навчального характеру, які мають і на першому етапі діагностичну спрямованість з метою виявлення психо­логічних причин, які викликають ті  чи інші труднощі школяра.

На другому етапі, виходячи з прин­ципу єдності діагностики та корекції, ці ж завдання можна використо­вувати як засіб психологічної корекції виявлених недоліків у пси­хологічному розвитку учнів.

Для здійснення такої психодіагностичної діяльності учителеві необхід­но мати достатньо розгорнутий, систематичний опис тих труднощів, які виникають в учнів у процесі на­вчання, з переліком можливих при­чин, у тому числі психологічних, які лежать в основі цих труднощів, та вказівкою на способи психологічної діагностики та ліквідації виявлених недоліків.

Розробка різноманітних способів виділення психологічних причин труднощів у навчанні може сприяти принциповій зміні змісту роботи вчителя зі школярами, які відстають у навчанні.

Таким чином, можна виділити на­ступні основні способи виявлення відставання учнів:

    спостереження за реакцією уч­нів на труднощі в роботі, на ус­піхи та невдачі;

    питання вчителя та його вимоги сформулювати те чи інше поло­ження;

    навчальні самостійні роботи в класі під час проведення само­стійних робіт учитель одержує матеріал для розмірковування як над результатами діяльності, так і над ходом її протікання. Він спостерігає за роботою уч­нів, вислуховує та відповідає на їхні питання, іноді допомагає.

Серед причин відставання учнів Н. П. Локалова виділяє наступні:

 

 

 

 

 

 

 

Внутрішні по відношенню до школяра

Недоліки біологічного розвитку:

а)   дефекти органів чуття;

б)   соматична слабкість;

в)  особливості вищої нервової діяльності, які негативно впли­вають на навчання;

г)   психологічні відхилення.

Недоліки психічного розвитку осо­бистості:

а)   слабкий розвиток емоційної сфери особистості;

б)   слабкий розвиток волі;

в)   відсутність позитивних пізна­вальних інтересів, мотивів, по­треб.

Недоліки вихованості особистості:

а)   недоліки у розвитку моральних якостей особистості;

б)   недоліки у ставленні особистості до вчителя, колективу, родини тощо;

в)   недоліки важкої вихованості;

г)   недостатній рівень розвитку та вихованості особистих рис, які не дозволяють учневі виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для подальшого на­вчання.

Зовнішні по відношенню до школяра

Недоліки освіти особистості:

а)наявність прогалин у фактичних знаннях та спеціальних для пев­ного предмета вміннях, які не дозволяють охарактеризувати істотні елементи понять, за­конів, теорій, які вивчаються, а також здійснювати необхідні практичні дії;

б)наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяль­ності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може за відведений час опанувати необ­хідний обсяг знань, умінь, на­вичок.

Недоліки досвіду впливу школи:

а)   недоліки процесу навчання, навчальних посібників тощо;

б)   недоліки виховних впливів шко­ли (учителів, колективу, учнів тощо).     ,

Недоліки впливу позашкільного се­редовища:

а)   недоліки впливів родини;

б)   недоліки впливів однолітків;

в)   недоліки впливів культурного оточення.

Прийоми роботи учителя зі слабковстигаючими учнями

Спробуємо сформулювати «десять правил роботи учителя зі слабко-встигаючими»:

1)Вірте у здібності «слабковстигаючого» учня та намагайтеся передати йому цю віру.

2)Пам'ятайте,  що  для  «слабко-встигаючого» необхідний період «занурення»    в   матеріал.    Не квапте його. Навчіться чекати.

3)Кожний урок — продовження попереднього. Багаторазове повторення   основного   матеріалу— один із прийомів роботи зі слабковстигаючими.

4)Вселяючи у слабковстигаючих віру в те, що вони запам'ятають, зрозуміють, частіше пропонуйте їм однотипні завдання (з учите­лем, з класом, самостійно).

5)Роботу зі слабковстигаючими не розумійте примітивно. Тут іде постійний розвиток пам'яті, ло­гіки, мислення, емоцій, почут­тів, інтересу до навчання.

6)Не ганяйтеся за великою кіль­кістю нової інформації. Умійте з того, що вивчається вибрати головне, викласти його, повто­рити та закріпити.

7)Спілкування — головна скла­дова будь-якої методики. Не зумієте привернути дітей до се­бе — не отримаєте й результатів навчання.

 8)Навчіться   керувати   класом. Якщо урок одноманітний, діти самі знайдуть вихід — займуться своїми справами.

9)Починаючи цілеспрямовано працювати зі слабковстигаючи­ми, пам'ятайте: через короткий час їхнє середовище знову роз колеться — на здібних, середніх       та... слабковстигаючих.

10)Навчіться залучати до навчання  слабких сильніших дітей. Викла­ли матеріал, опитали сильних — посадіть їх до слабковстигаю­чих, і нехай продовжується нав­чання.

Профілактика неуспішності

 Окремо слід зупинитися на профілактиці   неуспішності. Учитель може вживати наступні профілактичні заходи у  процесі контролю підготовле­ності учнів:

 • спеціально контролювати за­своєння питань, які зазвичай викликають в учнів найбільші утруднення;

 • ретельно аналізувати та систе­матизувати помилки, яких при­пускаються  учні  у  письмових роботах, усних відповідях, ви­явити типові для класу помилки та концентрувати увагу на їх ліквідації;

 контролювати засвоєння ма­теріалу учнями, які пропустили попередні уроки;

     після закінчення теми чи розді­лу узагальнювати підсумки за­своєння основних понять, за­конів, правил, умінь та навичок школярами, виявити причини відставання;

створити атмосферу особливої доброзичливості під час опиту­вання;

     знизити темп опитування, доз­волити довше готуватися біля дошки;

     пропонувати учням приблизний план відповіді;

    дозволити користуватися наоч­ними посібниками, які допома­гають викласти сутність явища; стимулювати оцінкою, підбадьо­рюванням, похвалою.

2. Під час викладення нового ма­теріалу;

обов'язково перевіряти в ході уроку ступінь розуміння учнями основних елементів матеріалу, яки й викладається. стимулювати питання з боку уч­нів у разі утруднення в засвоєнні навчального матеріалу; використовувати засоби під­тримки інтересу до засвоєння знань;

• забезпечувати різноманітність методів навчання, які дозволя­ють усім учням активно засвою­вати матеріал;

   уживати заходів щодо підтрим­ки інтересу до слабковстигаючих із питаннями, які з'ясовують ступінь розуміння ними навчального матеріалу, залучати їх у ролі помічників під час підготовки приборів, дослідів тощо;

залучати до висловлювання пропозиції в разі проблемного навчання, до висновків та уза­гальнень чи пояснення сутності проблеми, висловленої сильним учнем.

3. У ході самостійної роботи учнів на уроці:

• добирати до самостійної роботи завдання з найістотніших, склад­них та важких розділів навчаль­ного матеріалу, прагнучи мен­шою кількістю вправ, але пода­них у певній системі, досягти більшого ефекту;

включати у зміст самостійної роботи вправи на ліквідацію помилок, яких учні припустилися під час відповідей та у письмових роботах;                             

• стимулювати постановку питань до вчителя в разі утрудненнях в самостійній роботі;

  уміло надавати допомогу учням у роботі, розвивати їхню самостійність;                                  

• навчати вмінь планувати роботу виконуючи її в належному темпі, та здійснювати контроль;      

• розбивати завдання на дози, етапи, виділяти в складних завданнях ряд простих, посилання на аналогічне завдання, виконане раніше;нагадувати прийоми та способи виконання завдання; вказувати на необхідність актуалізувати те чи інше правило; інструктувати про раціональні шляхи виконання завдань, вимоги щодо їхнього оформлення;                                       більш ретельно контролювати їхню діяльність, вказувати на помилки, перевіряти, виправляти;                                        

    добирати для груп слабковстигаючих найбільш раціональну систему вправ, а не механічне збільшення їхньої кількості;      

     більш детальне пояснення послідовності виконання завдання;

     попереджати можливі утруднення,    використовувати   картки-консультації, картки з напрямом плану дій.

4. Під час організації самостійної роботи поза класом:

     забезпечити в ході домашньої роботи повторення пройденого, концентруючи увагу на найіс­тотніших елементах програми, які зазвичай викликають най­більші труднощі;

     систематично давати домашні завдання з роботи над типовими помилками;

     чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти ступінь ро­зуміння цих інструкцій слабко-встигаючими школярами.

 

 

 

 

 

Список

учнів, які мають

початковий рівень знань

 

П І П

КЛАС

  1.  

Величко Руслан

6 клас

  1.  

Карповець Сергій

7 клас

  1.  

Кокояйко Юрій

6 клас

  1.  

Сипало Олександр

7 клас

  1.  

Ткаченко Дмитро

6 клас

  1.  

Третяк Роман

6 клас

  1.  

Хоменко Сергій

6 клас

  1.  

 

 

  1.  

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

  1.                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перспективний план  роботи

з іноземної мови

з учнями , які мають початковий рівень знань

 на 2008 - 2009 н.р.

  1.               Проведення індивідуальних та додаткових занять з учнями.
  2.               Навчати розуміти , що вони не гірші за інших , а лише повільніше виконують завдання, та розуміють почуте та побачене .
  3.               Зацікавити учнів у навчанні іноземної мови, бажанні вчитися, свідомо ставитися до процесу навчання.
  4.               Проводити  самостійні роботи. ,індивідуальні завдання

Повторити:

  1. Слова з теми «Фрукти і овочі»
  2.  Прості Числівники.Алфавіт
  3. Побудова речення в англійській мові

 

Працювати над:

  1. Розробкою учнями приблизного плану відповіді
  2. Розвитком правильної  інтонації під час читання текстів та діалогів
  3. Робота з сприйняттям англійської мови на слух
  4. Вивчення порядкових та кількісних числівників, їх утворення; вчити їх вживати у власній мові
  5. Навчати учнів розповідати про своє хобі та вільний час  .
  6. Вивченням неправильних дієслів.
  7. Повторенням пройденого, концентрування уваги на найістотніші елементи, що зазвичай викликають труднощі.

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
11 жовтня
Переглядів
81
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку