"Осінь чарівна в гості йде, щедрі дарунки усім нам несе"

 

Виховний захід «Осінь чарівна в гості йде, щедрі дарунки усім нам несе»

Зв.музика

1 ведучий: У нас сьогодні гарне свято. Гостей зібралось тут багато.

                     Ану ж на них Ви подивіться І весело їм усміхніться, Що завітали в добрий час.

2 ведучий: Добрий день усім! І дорослим, і малим. Свято осені сьогодні Вам сподобається всім.

1 ведучий: Осінь чарівна в гості йде, щедрі дарунки усім нам несе.

                     Яблука стиглі і груші смачні, у кожній хатині стоять на столі.

2 ведучий: Осінь чарівна у гості іде,  Барви чарівні усім нам несе.

                     В золото вбрались дерева й кущі, подарувала нам щедрі дощі.

1 ведучий: Подивіться ж усі! Ніби в золоті гілки. Всюди осінь походила, листя все позолотила.

2 ведучий: Фарбу вилила свою. На берізку у гаю, калини, що у лісі, також стали золотисті.

1 ведучий: Погляньте, діти, у віконце: Де сховалось наше сонце?

                    Хмаринки в небі пропливають, холодним дощиком лякають.

2 ведучий: А листочки закружляли –  враз метеликами стали.

                    І лунають пісні дивні, бо прийшла пора осіння.

1 ведучий: Пісенька весела хай, як дощик, ллється,

                    осінь нас почує, щиро усміхнеться..

Пісня про осінь.(                           ).

Осінь

Я — Осінь. Пора надзвичайно чарівна.
У барвах казкових ліси і поля.
Я тут господиня, я Осінь — царівна.
В моїм володінні земля.
Три місяці маю собі на підмогу
Це Вересень, Жовтень — мої трударі.
Листопад завершує нашу дорогу
І зменшує сонця вгорі.
І довшає нічка, стає холодніше.
Пора прощавання скоро прийде.
Заплачуть дощі все частіше й частіше,
І чарів не стане ніде.
Покличу місяців я на розмову —

І брата свого на ім’я – УРОЖАЙ

І ми всі разом проведем це свято
Зустрітися пора вже нам прийшла.

(Осінь вибігає)
 

 Сценка Діда і біби господарюють по господарству

Дід: Бабо!  Чуєш? Ой який урожай у нас цього річ!

       І морква, і бурячки. А гарбуз на славу виріс.

Баба: Він у величину твоєї голови.

Дід: А часник який?

Баба: Зубці такі рідкі як твої зуби!

Дід: Бабо, ти чого жартуєш?

Баба: Та ну тебе! Не розумієш ти жартів!

          А мені так хочеться послухати щось веселеньке.

Дід: Тож слухай

Пісня «Посадили город»

Дід: Посадили город, ми з бабою Дашею,

        Хай милується народ, роботою нашою. / 2 рази

Баба: Щойно сонце зайде, грядки поливаємо,

          Дощ грозою пройде, пісеньки співаємо. / 2 рази

Разом: Гей, гей, он грядки, посадили огірки,

             Гей, гей, хай ростуть, урожай хай нам дають. / 2 рази

Дід: Насіяли огірків, моркви, ще й капусти

        Нехай люди всі говорять - на городі густо. / 2 рази

Баба: Посадили гарбуз, та ще й добрую  диню

        Нехай люди кажуть, яка господиня. / 2 рази

Разом: Гей, гей, он грядки, посадили огірки,

             Гей, гей, хай ростуть, урожай хай нам дають./ 2 рази

                                                  Урожай хай нам дають.!

 

Урожай: Ось і я! Привіт, громадо!

                  А хто це мене гукав?

Я приходжу в гості восени лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе.

 І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму, і аж до наступного урожаю.

Ведуча 1 : Ходить гарбуз по городу

Питається свого роду:

«Ой чи живі чи здорові

Всі родичі гарбузові?» .  До вашої уваги «Ходить гарбуз по городу» на новий лад

Ведучий 2 : По городу Гарбуз ходить, Всіх із роду оглядає. Кого хвалить, кого учить, А кого і научає. І звернувся до ґаздині, Молодесенької дині.

Гарбуз: Розкажи мені, красуне,  Як ти влітку працювала? Може, трохи лінувалась? Чи сумлінно дозрівала?

Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко, вічно ти підозри маєш, не сидиш на однім місці, по городу все гуляєш. Бачиш же, я постаралась, ніжним соком все набралась, налилася на всі боки, і важкі вже мої кроки.

Кожен знає – жовта диня
На городі господиня.
Я солодка, соковита
Покуштуй – не схочеш пити.
А як їстимеш саму, всі хвороби прожену.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня, моя ніжна, смачна Диня. А що скажуть Огірочки –  мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко. Гарно ми росли… спочатку, Та якісь дощі махнули –  заховатись ми забули. Коли сонечко світило, ми листочками не вкрились, На кілках – шнурках висіли і, звичайно, перезріли. А коли дощі пішли, ми відразу ожили.

Огірки: Ми  зелені огірочки,  всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
На канапці і в салаті ми і в будень і на святі.

Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію. Та надіятися смію, щоб в наступне знову літо, все завчас буде прикрито.

 

Морква: Любий братику, послухай, і сестрицею пишайся, бо не просто я Морквиця –  Гарбузовая сестриця. Я пробилась в депутати, скоро буду виступати і доб’юся для городу Перегною аж підводу!

Морква: Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.

Гарбуз: Радий, радий я, сестрице, маєш розум, хоч дівиця. Пишна, гарна і в достатках, а тепер ще й депутатка. Ну, а як же Бурячок, Мій шановний своячок?

Буряк: Що казати, я – у нормі, круглий, чистий, соком повний. Так же кольором налився, ніби в Африці родився.

Буряк: Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.

Гарбуз: Добре, добре, зрозумів, Що ти роду не підвів. Кожен з вас найголовніший, і смачний та ще й корисний. Як жилось тобі сестрице?

Картопля: Хоч проблем було багато та не буду нарікати. Мене люблять, поважають, другим хлібом називають. Можу бути у меню, хоч по кілька раз на дню. Бо картопля я смачна, навіть кажуть головна!

Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш, Людям ти сердечно служиш. Хоч циганської натури та високої культури. Задоволений я вами, бо багатий родичами.

Гарбуз: А Цибуля в нас чудова, правда, трохи гонорова, але, якщо лад у вас, страва буде – вищий клас.

Цибуля: Не соромте мене, дядьку, бо покину зараз грядку. Я серйозна у всіх справах, і смачна у різних стравах.

На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,

Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.

Диня: Не сердись на дядька, люба, бо від нервів смаку згуба. Усі знають – рід наш славний, гарбузовий рід преславний. Тож тепер, Гарбузе – батьку, всім подякуй для порядку.

Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно

І всім дякую сердечно,

А також даю наказ:

Щоб любили люди нас

І смачні вживали страви –

 не псували тої справи.

Хай наш рід чудовий буде,

На поживну користь людям.

Пісня: «Щедрий урожай»

Осінь:  Ой як весело у вас

Не сумуєте без нас.
Не сама до вас прийшла
Трьох братів я привела.
Їх за описом впізнайте
Як їх звати? Відгадайте?

Баба. Ой лишенько, а що ж то таке? Невже це і справді Осінь справжня прийшла до нашого двору? Діду, а йди-но сюди мерщій, ти ще такого дива зроду-віку не бачив!

Дід. А що ж там за диво, якого я не бачив? Завжди ти щось вигадаєш!

Баба. А глянь! Бачиш? Справжня Осінь завітала і місяці осінні з нею! Ось поглянь, вони ще в мареві такому стоять...

Дід. А й справді, ти подумай... Дійсно, зроду-віку такого ще не було! То чого ж ти з порожніми руками стоїш? Бігом до хати!

Баба. А й справді? Я аж розгубилася. Таке диво! Таке диво!

Дід. А ти що, не знаєш, як гостей зустрічати? Ти ж хліба з нового врожаю вранці напекла, то бери рушника найкращого, що взимку вишила, клади хліб на рушник, та й підемо Осінь зустрічати. Таких гостей ще ніхто не приймав у своїй господі. Бачиш, як воно буває, готувалися внуків зустрічати, а тут Осінь з місяцями прийшла. Все наче у казці...

Дід і Баба заходять в хату і повертаються з хлібом на рушнику.

Осінь

Добридень! Добрий день вам, люди.
Ви — наші мудрі трударі
Нехай вам завжди добре буде
І мирне сонце угорі!

Баба

Добридень, Осене чарівна!
І місяці-трудівники.
Ти на Землі тепер царівна,
І буде так у всі віки.

Дід

Запрошуємо до господи,
Щоб з нами хліб цей розділити.
Щоб ситі всі були народи,
Щоб з усіма у мирі жити!

Простягають Осені хліб на рушникові. Вона бере шматочок, куштує і тоді передає хліб Вересню, а він Жовтню.

Вересень

Ми за запрошення вам дякуєм сердечно,
За хліб пахучий і сердець тепло.

Жовтень

Ми піднесем дари природи, безперечно,
Щоб радісно і з нами вам було.

Листопад

Дарую я вам кетяги калини,
Якраз достигли у холодні дні.
Калина ж наша — символ України,
Про неї у народі є пісні.

Передає Дідові дарунки і бере у Жовтня хліб, відламує і кладе на стіл. Всі сідають за стіл і слухають пісню.

Діти виконують пісню про калину

Баба. Ой, я така рада бачити тебе, Осене, і вас, місяці, у себе вдома. Ще такого ніколи не було, щоб усі разом зійшлися, як таке трапилося?

Осінь. Це я Вас хотіла здивувати і місяцям та людям дати хвилинку перепочити. Адже всі ви потрудилися на славу, зробили величезну роботу — підготувались до зими. Ото й розкажемо один одному, хто що зробив. Тобі слово, Вересню!

Вересень

Потрудився я в садочку, в городах та в полі.
Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,
Помідор, квасолі, перцю, гречку, просо й сливи,
Щоб були всі люди ситі та були щасливі.

Жовтень

Ну, а я все, що лишилось довше достигати —
Це капуста головаста і гарбуз пузатий.
Моркву гарну, солоденьку, буряки цукрові,
Щоб були всі люди ситі та були здорові.

Листопад

Ну, а я зорю земельку, як пройду полями.
Повкладаю звірів спати, як пройду лісами.
У городах та садочках приберу красиво,
Щоб цю зиму перебути на землі щасливо.

Баба

Ну, та й я не лінувалась, встигла все зібрати,
І на зиму огірочків наконсервувати.
Наварила я варення, повидла й компоту.
Не присіла й на хвилинку, бо мала роботу.

Дід

У коморі вже борошно з ново́го врожа́ю,
І картопля, й городини я доволі маю.
Для корівки, свиней, коней є корми і сіно.
Потрудились ми, як кажуть, гарно, на відмінно!

Осінь

Це мені приємно чути, значить все готово.
До зими підготувались ми усі чудово.
Тож нехай лунає пісня і летить крилато.
Потрудились всі на славу, зробим собі свято.
Тож тепер якусь годинку можна відпочити,
Тай пісню послухати

Пісню «Осінь, звідки все взялося?

 

Ведуча 1: Тож  вітаєм, любі гості, вас на нашім святі!

І щоб ви, як щедра осінь, всі були багаті.

І здорові, як водичка з джерела дзвінкого.

Всі ми зичимо вам щастя світлого, людського.

Ведуча 2: Ми з відкритим щирим серцем до гостей ідемо

І для вас на рушникові ці дари  несемо!

Насолоджуйтесь, куштуйте, ми для вас збирали

Щоб це свято Урожаю – довго пам’ятали.

Дякую що ви сьогодні  з нами

За те що часу ви знайшли для нас

І розділили радості й печалі

У цей святковий час.

 

Хай вам сонце дарує ясне проміння,

Земля — стиглий колос і щедрі плоди,

Воду — криниця, небо — зірниці,

А діти — усмішку завжди.

 

Здоров'я вам міцного,

Щастя земного,

Добра щоденного,

Настрою веселого,

Гумору здорового,

Життя вам довгого.

 

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії-многії літа!