Урок з теми "Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови"

Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови

Мета:

Освітня. Ознайомити учнів з середовищами існування одноклітинних організмів, вивчити особливості та процеси життєдіяльності одноклітинних організмів як цілісних організмів, проаналізувати особливості їхньої будови.

Розвиваюча. Продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом, малюн­ками і схемами підручника, порівнювати, встановлювати риси подібності і відмінності між одноклітинними організмами, робити відповідні умовиводи, формувати наукові погляди і переконання учнів у пізнаваності всього різноманіття одноклітинних.

Виховна. Виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, охороняти і бе­регти його.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиці «Найпростіші», «Одноклітинні водорості», презентації до уроку.

Хід уроку.

1.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2 .Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. 

Прослуховування біологічної казочки про одноклітинних організмів (ДЗ)

Виконання прийому «Склади слово»

Складіть слова із поданих букв та установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.

1. ИІТЛКАН
2. МДНЛАМАОДАІХО
3. ОТАДВРІЛСПЬЗ

а) - здатність організмів змінювати прояви життєдіяльності у відповідь на дію подразника;

б) - одиниця будови всіх живих організмів;

в) – одноклітинна водорость, має джгутики. 

Відповідь: 1-б(клітина), 2-в(хламідомонада), 3-а(подразливість). 

 

Повторення будови амеби протея та інфузорії туфельки (за малюнками презентації)

3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

Як ви вважаєте, які середовища населяють одноклітинні організми?

Чим відрізняються між собою організми, які населяють різні середовища існування?

4. Сприйняття та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди з учнями.

• Процеси життєдіяльності та особливості будови одноклітинних організмів.

 

Хламідомонада, особливості її будови

Запитання до учнів:

— Яке значення в житті хламідомонади мають джгутики?

Очікувана відповідь учнів:

За допомогою цих джгутиків водорість рухається.

Розповідь учителя

Усю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з великим чашоподібним хлоропластом (хроматофором) зеленого кольору. У нижній потовщеній частині хлоропласта розміщений кулястий піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю. На верхній частині хлоропласта розміщене добре помітне червоне вічко (стигма), насичене каротином.

Запитання до учнів:

— Яке значення має вічко та скоротливі вакуолі в житті хламідомонади?

Очікувана відповідь учнів:

Вічко бере участь у сприйнятті світла. Скоротливі вакуолі видаляють надлишок води з клітини, тобто регулюють внутрішньоклітинний тиск.

Самостійна робота учнів з підручником

— Як розмножується хламідомонада?

Очікувана відповідь учнів:

Хламідомонади розмножуються статевим і нестатевим шляхом. Під час нестатевого розмноження клітина втрачає джгутики, її ядро, хлоропласт і цитоплазма діляться на чотири (рідше вісім) клітин — зооспор. У такий спосіб водорості розмножуються дуже швидко. Уже через добу дочірні клітини знову діляться.

Під час статевого розмноження в материнській клітині утворюються гамети (статеві клітини). Їх кількість — 32 або 64 в одній клітині. Після дозрівання гамети виходять з материнської клітини і попарно з’єднуються, утворюючи зиготу. Вона вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою. У такому стані зигота добре витримує замерзання та висихання. Через якийсь час зигота виходить з оболонки і ділиться з утворенням чотирьох зооспор.

Особливості морфології діатомових водоростей.

Виступи учнів

Евглена зелена, особливості її будови та процесів життедіяльності.

Прогляд відеофрагменту та робота з питаннями.

• Де мешкає евглена зелена?
• Які розміри має цій одноклітинний організм?
• Як вона рухається?
• Як здійснюється механізм живлення евглени зеленої?
• Завдяки чому евглена відчуває сонячне світло?
•  Що таке циста та як вона утворюється?

• Екологічні групи найпростіших щодо середовища існування (складання схеми), доповнення прикладами.

5.   Узагальнення та систематизація знань

Питання на узагальнення

1. Опиши будову евглени зеленої.
2. Що спільного в хроматофора і хлоропластів?
3. Яке значення має хлорофіл?
4. Де в тілі евглени зеленої, що також має зелене забарвлення, міститься хлорофіл?
5. Назвіть середовища існування найпростіших.
6. Де в природі зустрічаються діатомові водорості?

Заповнення порівняльної таблиці «Будова одноклітинних організмів»

	Амеба	Інфузорія туфелька	Евглена зелена	Хламідомонада
Оболонка
Цитоплазма
Ядро
Несправжня ніжка
Джгутик
Війки
Травна вакуоля
Скоротлива вакуоля
Ротовий отвір
Порошиця
Хлоропласти
Вічко

 

6.Підбиття підсумків уроку

Учитель разом з учнями підбиває підсумки уроку.

«Мікрофон»

— Як би ви оцінили свою роботу на уроці?

Оцінювання учнів.

7.   Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника, ісценувати життя одноклітинних різних екологічних груп.