4)        ЖИТТЕВИЙ ШЛЯХ

Народився 22 лютого 1880 року в сел Оглядв ЛьввськоТ областу РОДИН1 тесляра. За допомогою Ольського вчителя вступив до льввськот украТнськоТ пмназЙ•. Матерюльне становище ClM'T було важким, тому Осип заробляв ГРОИЛ репетиторством навчався.

Попм 1907 року заЮНЧИВ Флософський факультет В•денського унверситету, згодомзахистив докторську дисертацю. Здобув науковий стугмнь доктора Флософй•.

Працював учителем середнж шюл .З 1910 року викладав украТнську мову та л•тературу в Перемишлянсьюй пмназй•. Того ж року одружився з дочкою депутата Вшенського парламенту - Стефанкю ,згодом у них народився син

Восени 1914 року був мобимзований в австрийську армю й здправлений на фронт Сербй1 У

1915 P0141 потрапив до сербського полону. Пережите в сербському полон• вщтворив у пов'сть- пому ” Поза межами болю”28 березня 1955 року у Львов' письменник помер. За життя його твори популярносп не набули, а лише через 50 рокв його праця була пдно оцинена.

4)

  ЛПЕРАТУРНА СПАДЩИНА

Осип Турянський, педагог, письменник, перекладач, гптературний КРИТИК. 1907 Турянський заЮНЧИВ философський факультет Вщенського унверситету. Невдовз захистив докторську ДИСертаЦН-О, отримав науковий стугпнь доктора ф1лософ1Т. Працював учителем у середнж школах Галичини. 1908 РК став дебютним для Турянського як письменника: в альманаху зденськоТ «Cl(-ll» вийшли друком новели «Курка», «Ей, коб були мене вчили», «де монце?». ВР, 1910 викладав укратнську мову та литературу в Перемишлянсьюй пмназй. Тот ж узяв шлюб в донькою депутата Вшенського парламенту - Стефанкю, за якийся час у подружжя народився син. Восени 1914 Осипа Турянського моблвували до австрийськоТ арг•.лТ й доправили на фронт, до Cep6fi. За РК опинився у сербському полон1, перебував у табор1 для нтернованих на таЛIЙСЬКОМУ остроз Ельба. Про СВОЕ перебування в полон1 написав 1917 повсть-поему «Поза ме>ками болю». Т вр впере був виданий у в1дн1 1921 нлаецькою мовою, воднораз принс

Турянському сзтове визнання. Тод1шн1 европейсью критики ОЦIНЮВали його вище, «Вогонь» А.Барбюса та «Червоний смж» Л.Андреева. Повернувшись до Австр1Т, викладав право у Вџхенському унверситеп, займався в ГаЛИЧИ1-П видавничою та педагопчною дяльн1стю. ВР,

1925 Турянський працював директором ЯворвськоТ, ДрогобицькоТ, РогатинськоТ пмназнй, тамтаки викладав н•мецьку, французьку мови, латину. Перекладав твори сытовоТ КЛаСИКИ.

              Письменник помер 28 березня 1955 року у Львов[ За життя його творчкть не була здомою.                                                                          4)

Найповнпше сучасне видання його творв 3'явилося 1989 в l<b4EBl. Серед найвщомнших творв

Осипа Турянського (псевдонлл 1ван Думка) - вже названа повсть-поема «Поза межами болю», пов:сп «дума пралку» та «Син земли», збрка оповщань «Боротьба за велиюсть», комедя «Раби».

ПОЗА БОЛЮ

Сюжет автобюграф•чний: пережд через гори в1Йськовополонених австрпйцв, втеча товаришв, Тх загибель, за винятком автора (ОГЛЯДВСЬКИЙ).

«Поза межами болю» — це хронка передсмертних марены ПРОКЛЬОНВ та спогадв амох виснажених солдатв, що вџзстали вш загального каравану. Вах Тх об'€днуе одне - вижити. Але в ход боротьби за виживання вони вщчули бЛИЗЬЮСТЬ один до одного, здружилися, стали братами. Проклинаючи тих, хто започаткував цю в•йну, друз приходять до думки, що майбутне людства у братерсты, ЗДРужеН\-м народв.

ГОЛОВНЈ

Боя-м (серб). Став першою жертвою пр, час ”танцю смерп”.

Сабо (угорець), Нколич (серб),

Штран[-џнгер (австркць),

Пшилуський (поляк),

Добровський (укратнець),

Оглядвський (украТнець) - автор

1СТОРIЯ СТВОРЕННЯ

Т вр «Поза межами болю» - автобюграфчний. Восени 1914 року молодого вчителя Осипа Турянського моблвували й вщправили на австро-сербський фронт - 1ШЛа Перша сытова ыЙна. Йому довелося стати П безпосереднлл свщком, зазнати страшного сербського полону. Узимку 1915 року серби, вщступаючи, повели з собою в мороз, у хуртовину, через албансью гори

«дорогою смерп» 60 тисяч полонених. вони гинули ВР, голоду й холоду, вкрай знеможених вбивали на шляху... Живими залишилося 15 тисяч. Разом в бранцями гинули також сербсью конвоТри.

Турянський дивом вижив. його, майже мертвого, знайшов врятував Василь

Романишин - лкар-земляк, теж полонений, який у склад групи сербських лкарв, що йшла «шляхом смерп», помтив купку замерзлих людей Оля згаслого вогнища. З того часу згадки про пережите, про товаришв, що загинули, не полишали Турянського, «давили на його свщог•лсть». 4)

     ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОВ                                      

Оглядвський живе спогадами про с1мю. единиЙ виживае, 60 його веде любов - образи дружини та сина. У хвилини згадуе дружину й сина. В нього щасливо склалося власне подружжя (можливо тому один вижив, щоб повернутися до ClMT).

Оглядвського, коли той гид час марення бачить у дерев'яному корч• дружину сина. Вж один помирае при свщомосп:»

Не чую вже охоти сили до нрчого »

Сабо - активний песимкт, виразник грубот инстинктивнот војт до життя. BIH бачить право сильн'шого над слабшим I вдаеться до первкного закону боротьби за кнування. Навльусмерп вси проклинае «ва прокляп». Сабо нжто не 4) чекаез В1йни

.Боя-м - серб,

«смертельно вичерпаний». Bll-l першим смерть». Остання його думка була про матр:« I ycl-ll не чув боль не видв смерп,лишеусмжався радкно, бо його лице чуло биття серця в тепгпй материнн7 груд

Пшилуський -

«ПОЛЬСЬКИЙ шляхтич», якого зрадила дружина. Ця зрада спочатку дае йому сили у таНЦ1 смерп, а попм убивае його: «Я все Тй прощаю перед смертю, П злочину проти дтей не можу простити” (>ЮНКа

1-џлувалася з коханцем при дтях.

Штранц'нгер- мав би померти раннше зд 'нших через свою недугу, та, проте тримаеться довго. дух Штранцингера «ширяе вже

далеко вџ:х нас... поза межами болю.» спадком для що лишила йому доля була скрипка, його единою

СИМВОЛIЧН1 ОБРАЗИ

«Поза межами болю» багатий на символичн« образи: син, дружина символи життя, РВДВЯН! свята, як натяк на те, що Оглядвський мае вижити, вогонь - життя, родина, добробут.

«Поза межами болю» - назва СИМВОЛ!ЧНа: опинившись у неймоврно трапчних ситуацях, на ме>ю виживання Оглядвський врить у силу любов1 дру>кини I сина, яю в його очах Е св'тлою зорею, що веде його до перемоги. BIH долае тяжю обставини I виходить переможцем у двобоТ 3l смертю, утверджуючи активний гуманвм, загальнолюдсью

                                                                                                   ЦIННОСП                                                                                                                   4)

ДО ЙОГО ВИЩИХ ЦIННОСТеЙ переможе смерть