Основи рятувальних та інших невідкладних робіт

Розділ VІІІ. Основи цивільного захисту Тема 4.3. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт

План. Розшук уражених у завалах, а також в будинках, які пошкоджені і горять. Способи рятування людей з-під завалів, з верхніх поверхів напівзруйнованих будівель з використанням табельних і підручних засобів.3. Рятування людей із завалених і пошкоджених захисних споруд. Захист Вітчизни. Рівень стандарту: підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / А. А. Гудима, К. О. Пашко, І. М. Гарасимів, М. М. Фука, Ю. П. Щирба. — Тернопіль : Астон, 2019. § 34.

Пошук постраждалих і надання їм домедичної допомоги є головним завданням рятувальників під час ліквідації наслідків НС. Перед проведенням робіт з пошуку та звільнення людей із завалів необхідно: загасити пожежі, знеструмити лінії електромереж, вимкнути системи газо-, тепло-, водозабезпечення та каналізації. Мета пошуку — визначити місця знаходження, а також стан постраждалих у зоні НС.

Для скорочення часу проведення розшуку постраждалих потрібно користуватися такими загальними правилами:послідовність вибору об’єктів для ведення пошуку заснована на принципі від простого до складного, тобто пошук ведуть у місцях, що мають незначні пошкодження та невеликий ступінь небезпеки; далі — з більшими тощо;визначаючи місця найбільш вірогідного перебування постраждалих, необхідно мати на увазі час виникнення НС: у робочий час постраждалих буде більше на об’єктах та в установах і менше в житлових будинках, у неробочий — навпаки; урахувати час перебігу НС, для того щоб зробити висновок, де шукати постраждалих.

Постраждалих слід шукати: на шляхах евакуації;в тиші мінімум парами;найперше визволяють живих, а в разі виявлення загиблих — їх не визволяють, а позначають місця, де їх знайшли; загиблих виносять в останню чергу;розшук триває, доки не визначено, що в зоні НС не залишилося ні живих, ні загиблих.

До основних методів пошуку постраждалих належать такі: • візуальний, • акустичний (звуковий), • прочісування місцевості, • пошук слідами, • зондування, • опитування очевидців, • пошук з повітря, • пошук з використанням спеціальних приладів, тварин

Візуальний метод пошуку полягає в огляді місць, де можуть перебувати постраждалі. Огляд відбувається як із застосуванням спеціальних приладів (відеокамер та моніторів) Розшук постраждалих за допомогою собак. Для визначення місць, де є постраждалі під уламками, найефективніше використовувати спеціально натренованих собак, які реагують на живих людей

Тепловий метод пошуку полягає у визначенні місця, де є постраждалий, за допомогою тепла його тіла. Для цього використовують тепловізор. Акустичний метод пошуку використовують для прослуховування завалів. Розшук постраждалих здійснюють як із застосуванням спеціальних приладів — геофонів, так і без них. Геофони реагують на звук голосу, стук, серцебиття.

Акустичний метод, який не передбачає використання спеціальних приладів, має назву метод прослуховування та озвучування . Рятувальні роботи припиняються або зводяться до мінімуму з використанням техніки( «час тиші»)Рятувальники лягають на завал по периметру на відстані 2–5 м один від одного та прослуховують завал.

Для визволення постраждалого рятувальники виконують роботи з проникнення в завал. Завал ⎯ це хаотичне скупчення уламків будівельних конструкцій, меблів, обладнання, пошкоджених комунікацій тощо

Під час проникнення всередину завалу слід дотримуватись таких правил:• великі уламки, якщо можливо, не ворушити, не навантажувати, не видаляти;• просуватися вперед потрібно через непошкоджені або слабко пошкоджені частини будівлі, використовуючи наявні отвори та порожнечі;• дрібні уламки потрібно видаляти вручну;• краще витратити час на пробивання стіни або стелі, ніж завдати шкоди заваленим людям під час видалення уламків

Підкоп . У завалах, що виникли під час руйнування, особливо панельних будівель, утворюються порожнечі значних розмірів. Їх можна використовувати для просування рятувальників у завал; якщо велика конструкція заважає просуванню, під нею роблять підкоп Пролом стіни здійснюють у тих випадках, коли розбирання завалу може завдати шкоди постраждалому. Під час виконання пролому в цегляній кладці спочатку намічають місце для цього, а потім по черзі прибирають цеглу

Пролом стелі. Виконують, якщо збереглися плити перекриття, а в нижньомуприміщенні перебувають люди, що потребують допомоги. Пролом стелі виконують з урахуванням таких правил:• місце орієнтовного пролому потрібно узгодити з постраждалими;• пролом слід виконувати ближче до несучих стін, краще в кутку приміщення;• під час виконання пролому не пошкоджувати несучі елементи (балки, ригелі тощо);• розміри проломів повинні бути мінімально допустимими (щоб помістилися ноші з постраждалим);• перед проломлюванням треба зірвати підлогу з того місця, де буде виконуватися пролом;• арматуру, яка залишилася після пробивання залізобетонної / бетонної стелі, згинаютьнагору.

Траншея. Викопують її під час розбирання завалу вручну зовні будинку для проникнення до стіни. Шахта. Шахту роблять тоді, коли стінові проломи для визволення постраждалих потрібно зробити нижче від рівня руйнування. Розмітку місця виконання шахти визначають залежно від місця виготовлення стінового пролому

Штольня. Прокладають тоді, коли в завалі немає пустот або коли висота завалу велика. Штольня відрізняється від підкопу тим, що уламки виносять назовні, а захищають від обвалів її верхню частину за допомогою щитів. Якщо швидко не вдається звільнити людей із завалених сховищ (укриттів, підвалів тощо), тоді треба організувати подачу свіжого повітря через пробиті отвори, які можна використовувати для передачі води, продуктів харчування та медикаментів

Постраждалих з верхніх поверхів напівзруйнованих будинків, у яких пошкоджені входи та сходи, якщо немає небезпеки нового обрушення, виконують за допомогою приставних або металевих драбин, автовишок, пожежних драбин, кранів, альпіністського спорядження, колисок, брезенту, який використовують для вільного падіння людини тощо.

Для проведення пошуково-рятувальних робіт можуть використовувати таку техніку та механізми: екскаватори всіх типів на колісному та гусеничному ходу; бульдозери; крани автомобільні й на пневмоходу; компресори всіх марок тощо.

Розкривати сховище або укриття починають з відкопування завалених дверей та аварійних виходів; якщо завали над виходом дуже великі, то пробивають отвори в фундаментній стіні або верхньому перекритті. Робиться це в тому місці, де завал найнижчий. Для пробивання отворів застосовують електричні або пневматичні відбійні молотки, бетоноломи, ручні ломи та інший інструмент. Якщо техніка відсутня або її використання ускладнене, завалену захисну споруду потрібно відкопувати вручну.

Визволення постраждалого Найперше звільняють голову та верхню частину тіла. Вилучати постраждалого з-під уламків треба обережно, намагаючись утримувати єдиним блоком голову – шию – хребет – таз, пошкоджену частину тіла потрібно тримати окремо; для цього призначають окремого рятувальника. Уражених, що перебувають поблизу поверхні завалу й під дрібними уламками, витягають, розбираючи завал зверху вручну; а тих, хто опинився в глибині завалу (під завалом), ⎯ через галереї, що влаштовують у завалі, використовуючи порожнечі й щілини, що утворилися від великих елементів зруйнованих будівель, або розбираючи завал згори.

Після вилучення людини із завалу їй надають домедичну медичну допомогу, а за можливості, допомогу надають і до вилучення з-під завалу. Невідкладна медична допомога надається шляхом:• зупиненням кровотечі;• профілактикою синдрому роздавлювання;• транспортної іммобілізації;• відновленням дихання та серцебиттям;• відігріванням відморожених ділянок тіла;• знеболюванням. Після надання невідкладної медичної допомоги постраждалого транспортують до пункту надання медичної допомоги.

Дякую за увагу!

Презентацію підготував викладач предмета «Захист України»Дунаєвецького НВК «ЗОШ I-III ст., гімназія»Кам’янець-Подільського району Хмельницької областіСвірідов Г. П.