Природознавці, економісти й детективи мають чимало спільного: вони хочуть зрозуміти, що відбувається довкола них. Для цього вони поєднують теорію та спостереження. Вони створюють теорії, намагаючись пояснити те, що бачать. Розвинувши теорії, повертаються до систематичніших спостережень, щоб оцінити обґрунтованість теорій. І лише тоді, коли теорія й факти узгоджуються між собою, ці люди відчувають, що розуміють ситуацію.4
У ці темі з'ясуємо показники й дані, використовувані для створення та перевірки макроекономічних теорій. Найочевиднішим джерелом інформації про економіку є випадкові спостереження. Коли ви купуєте товари чи сплачуєте послуги, то бачите, як швидко зростають ціни. Коли шукаєте роботу, то дізнаєтесь, які фірми наймають працівників. Оскільки ми всі є учасниками економічних процесів, то з часом набуваємо деякого економічного чуття. Ці випадкові спостереження забезпечують нам певне розуміння механізму функціонування економіки. Уряд регулярно проводить обстеження домогосподарств і фірм, щоб дізнатися про їхню економічну діяльність (розміри доходів, обсяг та структуру споживання, структуру попиту), рівень встановлених ними цін тощо. На основі отриманих даних розраховують різноманітні статистичні показники, які характеризують стан економіки. Економісти використовують цю статистику для вивчення економіки, а державні мужі — для відстежування та оцінки економічних явищ і формулювання відповідних заходів економічної політики. 5
У державі постійно виникає необхідність отримання кількісної інформації про стан і динаміку розвитку економіки країни в цілому і в розрізі її секторів і галузей, про виробництво, розподіл, перерозподіл і використання суспільного продукту. З цією метою використовується система національних рахунків.6
1. Система національних рахунків (СНР) Баланс народного господарства (БНГ), розроблений в СРСР і опублікований 1926 року, є одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників. Лише через чверть сторіччя, аналогічні макроекономічні розробки з'явилися в США, Англії, Голландії та ін. Проте ці розрахунки було проведено вже у формі Системи національних рахунків. Недолік БНГ: вважалося, що сукупний суспільний продукт та національний доход створювалися лише виробничою сферою. А продукт, вироблений нематеріальними галузями економіки (житлово-комунальне господарство, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, освіта тощо) в розрахунок не брався. 7
8 Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування та аналізу найзагальніших результатів та аспектів економічного процесу на макрорівні. Дослідження національної економіки (НЕ) передбачає використання великої кількості різноманітних статистичних показників, які характеризують макроекономічні зміни. Макроекономічні показники поділяють на: - натуральні, які вимірюють у різних фізичних одиницях; - вартісні (грошові). Вартісні показники можуть визначатися у постійних (фіксованих) або поточних цінах. Постійна ціна – це ціна базового періоду (року). Показники можуть бути абсолютними (натуральні та вартісні) і відносними (визначеними у відсотках).
Ким розроблена СНР? СНР є розробкою ООН і рекомендується всім країнам для практичного використання. Остання версія СНР створена в 2008 році і є адаптованою версією СНР–1993. Перша версія СНР (перший стандарт) опублікована більше 60 років тому (у 1953 році).9 С. Кузнець 1901-1985 Вперше використано в 1934 р. Україна перейшла на СНР в 1993 р.
Для чого потрібна СНР?10 СНР призначена для: • моніторингу розвитку економіки на різних рівнях агрегування: на рі вні окремих економічних суб’єктів (інституційних одиниць), на рівні груп таких одиниць (інституційних секторів), або на рівні економіки вцілому, • макроекономічного аналізу з метою прийняття рішень та розробки макроекономічної політики, • забезпечення співставності (порівняльності) основних показників рі- зних країн.
Показники також поділяють на таки групи: „потокові” та „запасові”. Потокові показники – це економічні параметри, які відображають передачу цінностей суб’єктами один одному в процесі економічної діяльності і вимірюються в одиницях за певний період часу, як правило, у розрахунку за рік (заощадження, інвестиції, дефіцит бюджету тощо). Показники „запасів” – це економічні параметри, які відображають нагромадження та використання цінностей суб’єктами і вимірюються на конкретний момент часу, на певну дату (капітал, державний борг тощо). Існує певний взаємозв’язок між показниками потоку й запасу: - запас дорівнює накопиченим за певний період потокам; - потік дорівнює різниці між запасами на початок та кінець періоду.11
Економічний потік – процес зміни результату, зокрема, зміни в активах на основі руху товару чи послуги за певний проміжок часу. Наприклад, виплата зарплати, сплата податків, операції по бартеру тощо. Економічний запас – результат попередніх операцій та інших економічних потоків, який втілюється в наявних активах або зобов’язаннях у власності окремої одиниці, сектора чи економіки в цілому на певний момент часу. Наприклад, золото як резервний актив12кількість осіб, які втрачають роботукількість безробітнихдоходдобробутдоходи і витрати споживачамайно споживачаобсяг інвестиційнагромаджений капіталдефіцит держбюджетудержавний борг. ПОТІКЗАПАС
Ось декілька прикладів взаємопов'язаних потокових і запасових змінних, які вивчатимемо у наступних розділах. Майно особи — запас; її дохід і видатки — потік. Кількість безробітних — запас; кількість людей, які втрачають роботу, — потік. Обсяг капіталу економіки — запас; обсяг інвестицій — потік. Державний борг — запас; дефіцит бюджету - потік. Приклад : Запаси і потоки. Кількість води у ванні — це запас: це кількість, виміряна на певний момент часу. Кількість води, що надходить з крана, — потік: це кількість, виміряна за одиницю часу13
СНР є узгодженою схемою для збору, опису і характеристики взаємопов’язаних основних потоків статистичної інформації, яка відноситься до виробництва, споживання, накопичення і зовнішньої торгівлі країни. Вона виконує ряд функцій: забезпечує інформацією, необхідною для розробки, проведення і контролю за ходом реалізації економічної політики держави, для економічного прогнозування, зумовлює наукові дослідження, націлені на краще розуміння закономірностей розвитку національної економіки, її структурних особливостей, можливостей адаптації економіки до умов розвитку, що змінилися, дає можливість порівнювати результати економічного розвитку різних країн. СНР дає можливість встановити роль фінансово-кредитного механізму в розподілі і перерозподілі національного доходу, формуванні кінцевих доходів, вплив податкової політики на доходи, роль зовнішньоекономічної діяльності і так далі. Система національного рахівництва є міжнародним стандартом оцінки основних економічних показників країни, який використовується для оцінки рівня життя населення не тільки усередині країни, але й для порівняння його з рівнем життя в інших країнах14
Основні показники сукупного випуску, що містяться в СНР:1.валовий внутрішній продукт (gross domestic product), 2.валовий національний продукт (gross national product)3.валовий національний доход (gross national income). ВВП створюється резидентами економіки. Фізична особа або організація вважаються резидентами тієї економіки, з якою вони пов'язані тісніше, ніж з будь-якою іншою, або ж тієї економіки, де міститься центр їхніх інтересів. Основні показники сукупного доходу, що містяться в СНР:а) національний дохід; б) особистий дохід; в) використовуваний особистий дохід.
Головним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в поточному періоді на економічній території країни. Значення ⎯ основний показник в оцінці загального стану національної економіки та її змін; ⎯ ключовий показник при здійсненні міжнародних порівнянь; ⎯ є базою для визначення інших макроекономічних показників. Термін "внутрішній" означає, що при вимірюванні ВВП враховуються результати виробництва підприємств, організацій, установ незалежно від того, чи вітчизняними є ці підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом.16 ВНДВВП+Доходи, що їх отримали резиденти із-за кордону, як компенсацію за участь у створенні ВВП інших країн-Доходи, сплачені нерезидентам як компенсація за їх участь у створенні ВВП даної країни=
ВВПВеличина номінального ВВП залежить від кількості вироблених товарів та послуг, і від рівня цін на них. На динаміку номінального ВВП впливають як зміни у фізичному обсязі виробленої продукції, так і зміни рівня цін. Реальний ВВП дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже, й про стан справ в економіці країни. Природний ВВП – рівень виробництва за умови використання в економіці всіх наявних ресурсів.
21 Міністерство економіки попередньо оцінило падіння ВВП України за підсумками 2022 року на рівні 30,4% з похибкою в 2%, що є кращим показником, ніж це передбачалось попередніми прогнозами. За попередньою оцінкою аналітиків відомства (з використанням непрямих методів розрахунку та інструментів моделювання), зробленою з урахуванням оперативної оцінки Держстату реального ВВП за 3 квартали 2022 року (у I кварталі 2022 зменшення порівняно з I кварталом 2021 року на 15,1%, у ІІ кварталі – на 37,2%, у ІІІ кварталі – на 30,8% відповідно), падіння ВВП за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%]. У 2021 році зростання економіки становило 3,4%. "Це є об’єктивно найгіршим результатом часів незалежності, втім кращим, ніж очікували більшість експертів на початку повномасштабного вторгнення, коли оцінки варіювалися в межах 40-50% падіння ВВП і глибше", – наголосили в Мінекономіки. При цьому у грудні падіння ВВП оцінено на рівні - 34 [±2%], що є дещо кращим, ніж оцінки за листопад (падіння ВВП на рівні 37 [±2%]) (відповідно IV квартал – падіння на рівні 35,5 [±2%]), враховуючи певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після обстрілів у листопаді. пресслужба Мінекономіки.
2. Принципи та методи розрахунку ВВПЯким же чином обчислювати ВВП?Якщо скласти ціни всіх товарів, випущених у країні за рік, то виникає так званий повторний рахунок, тобто вартість деяких товарів у ВВП буде врахована кілька разів. Так, буде врахована вартість добутої в кар’єрі глини, виготовленої на цегельному заводі цегли, а потім – вартість побудованого з цегли будинку. Тобто вартість одного товару враховується тричі. Щоб цього уникнути використовують додану вартість. Додана вартість – це різниця між виторгом фірми та вартістю сировини і матеріалів, які вона придбала у постачальників. 22
Споживчі витрати (СВ) – витрати домашніх домогосподарств на товари та послуги.Інвестиційні витрати фірм(ІВ) – витрати фірм на закупівлю машин та устаткування, будівництво тощо. Державні витрати(ДВ) – витрати уряду та місцевих органів влади на закупівлю кінцевої продукції підприємств та наймання в державний сектор працівників. Чистий експорт(ЧЕ) - різниця між експортом (продажем за межі країни) та імпортом (ввезенням в країну). ВВП За витратами = СВ + ІВ + ДВ + ЧЕ
Заробітна плата (ЗП) – виплачується найманим робітникам. Рента (Р) – вид доходу, який отримують власники матеріальних економічних ресурсів. Процент (П) – доход власників грошового капіталу. Прибуток (Пр) – доход підприємців. Амортизація (А) – обсяг капіталу, спожитого зо рік і нарахованого фірмами у вигляді амортизаційних відрахувань. ВВП За доходами = ЗП + Р + П + Пр+А
При розрахунку ВВП за доходами (розподільчим методом) підсумовуються всі види факторних доходів, а також амортизаційні витрати й непрямі податки на бізнес:1) амортизаційні витрати;2) чисті непрямі податки (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій;3) винагорода за працю (заробітна плата, внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо);4) рентні платежі, включаючи імпутовану ренту;5) чисті проценти (різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, які фірми отримали від інших секторів);6) доход від власності (чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності);7) прибуток корпорацій — містить три складові: а) податок на прибуток корпорацій; б) дивіденди акціонерам; в) нерозподілений прибуток корпорацій. Вибір методу розрахунку визначається наявною інформаційною базою. Найчастіше використовують перший та другий методи.28
Припустімо, що в економіці вироблено чотири яблука і три апельсини. Як обчислити ВВП? Найпростіше — це додати яблука та апельсини і сказати, що ВВП дорівнює семи одиницям фруктів. Проте така математика матиме сенс лише тоді, коли яблука та апельсини мають однакову вартість, що здебільшого не так. Для обчислення загальної вартості різних товарів і послуг національне рахівництво використовує ринкові ціни, бо такі ціни показують, скільки люди готові заплатити за товар чи послугу. Так, якщо одне яблуко коштує 0,50 грн., а апельсин — 1,0 грн. дол., ВВП становитиме: ВВП = (ціна яблука х кількість яблук) + (ціна апельсина х кількість апельсинів) = = (0,5грн. х 4) + (1 грн.х 3) = 5,00 грн. ВВП становить 5,00 грн.— вартість усіх яблук (2 грн.) плюс вартість усіх апельсинів (З грн.)29
Проміжні товари і додана вартість Виробництво багатьох товарів передбачає певні стадії: одна фірма переробляє сировину у проміжні товари і продає їх іншій фірмі для виробництва кінцевої продукції. Як враховують проміжні товари при обчисленні ВВП? Припустімо, що власник тваринницької ферми продає компанії "Макдоналдз" чверть фунта м'яса за 0,5 до а потім "Макдоналдз" продає вам гамбургер за 1,5 дол. Що потрібно включати у ВВП - і м'ясо, і гамбургер (разом 2 дол.) чи лише гамбургер (1,5)? Відповідь полягає у тому, що у ВВП враховують лише вартість кінцевої продукції. Тому вартість гамбургера враховують у ВВП, а вартість м'яса – ні. ВВП збільшується тільки на 1,5 дол., а не на 2 дол. Річ у тім, що вартість проміжної продукції вже врахована як частина ринкової вартості відповідних кінцевих товарів. Додавання вартості проміжної продукції до вартості кінцевих товарів і послуг означало б подвійний рахунок, тобто одне і те саме м'ясо враховувалося б двічі. Отже, ВВП — це загальна вартість вироблених кінцевих товарів і послуг.30
Номінальний ВВП (ВВПН)— це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в поточних цінах, тобто в фактичних цінах даного року.де q1 – обсяг виробництва i-го товару в поточному році; р1- ціна i-го товару в поточному році. Реальний ВВП (ВВПр) — це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в базових цінах, тобто в цінах року, який приймається за базу. Такий рік називають базовим. Реальний ВВП не враховує зміну рівня цін. Номінальний та реальний ВВП. Дефлятор та індекси цін.де р0 - ціна і-го товару в базисному році
Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Ласпейреса і Пааше (цінові дефлятори).Індекс Ласпейреса показує, як змінюються ціни за два періоди, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною.Індекс Ласпейреса, розрахований для фіксованого "кошика" споживчих товарів і послуг (qk), називають індексом споживчих цін. Недолік: цей індекс завищує темп зростання рівня цін, оскільки не враховує, що зі зміною цін відбуваються зміни в структурі споживання. 33 Ернст Луї Етьєн Ласпейрес ( 1834- 1913 ) — німецький економіст, статистик, філософ та юрист, формула якого знана серед економістів як «Індекс Ласпейреса», «призначена для вимірювання вартості життя» та широко використовується усіма державами світу.
Герман Пааше (1851- 1925) — німецький статистик та економіст, професор Берлінського технічного університету і депутат рейхстагу Німецької імперії, автор-розробник індексу споживчих цін (індексу Пааше). Індекс цін Пааше, який ще називають дефлятором ВВП, відображає зміну цін на всі товари та послуги кінцевого призначення, що вироблені і реалізовані в країні в даному році. Тобто він показує на скільки подешевшали або подорожчали товари і розраховується за такою формулою:34 Дефлятор ВВП — це відношення номінального ВВП до реального (тобто рівень інфляції). Дефлятор - (англ. deflator) - індекс цін, який використовується при перерахунку поточних вартісних показників у постійні ціни. Застосовується для усунення впливу змін цін при визначенні динаміки фізичного обсягу вартісних показників, їх переоцінки і перерахунку. Темп зростання реального ВВП = Темп зростання номінального ВВП — дефлятор ВВП.
Індекс Фішера – середнє геометричне індексу Ласпейреса.Ірвінг Фішер, (1867- 1947) — американський вчений-економіст неокласичного напряму. Був одним із перших науковців, який розробив кількісну теорію грошей. Дослідження Фішера щодо базової теорії цін та процентних ставок безпосередньо не торкалося великих соціальних проблем. З іншого боку, його монетарна економіка запрацювала, і це стало основним акцентом пізнішої роботи Фішера. Саме Фішер, який сформулював кількісну теорію грошей з точки зору «рівняння обміну»: Нехай «M» буде загальним запасом грошей, «P» — рівнем ціни, «Т» — сукупна кількість товарів, і «V» — швидкість обігу грошей, так що MV=PTПізніше економісти замінили «T» реальним обсягом виробництва «Q», який, як правило, визначається реальним валовим внутрішнім продуктом (ВВП)
Таким чином між індексом споживчих цін та дефлятором ВВП існує три суттєві відмінності:1) дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індекс споживчих цін — тільки на товари, що входять до споживчого кошика;2) дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари (імпорт не входить до складу ВВП, а індекс споживчих цін відображає;3) індекс споживчих цін (індекс Ласпейреса) є базисно зваженим, а дефлятор ВВП (індекс Пааше) є поточно зваженим.36
3.Інші показники СНР. Взаємозв'язок між ними. Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань: ЧВП = ВВП — Амортизаційні відрахування. Національний дохід (НД) — сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі) — можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків на бізнес: НД = ЧВП — Чисті непрямі податки на бізнес37
ОСОБИСТИЙ ДОХІДотриманий прибуток, сформований після зменшення НД на розмір внесків на соціальне страхування, податків на прибутки корпорацій, нерозподіленого прибутку корпорацій і збільшений на суму трансфертних платежів. ОД = НД – ВСС – ППК – НПК + ТП, де: НД – національний дохід;ВСС – внески на соціальне страхування. ППК – податок на прибуток корпорацій;НПК – нерозподілений прибуток корпорацій (загальний прибуток корпорацій – податок на прибуток корпорацій – дивіденди);ТП – трансфертні платежі. Використовуваний дохід (ВД) розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі: ВД = ОД — Прибутковий податок — Неподаткові платежі державі. Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.
Показники загального національного розвитку: НБ – національне багатство – сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, а також природні ресурси. У складі НБ виділяють: