Основні причини самогубства серед дітей.

Основні причини самогубства серед дітей. Механізм виявлення суїцидальних настроїв. Поради, які можуть змінити ситуацію.

Усі батьки хочуть вірити, що суїцид не стосується їхньої сім’ї та дітей. Але насправді це може трапитися з ким завгодно та коли завгодно. Дитина є уособленням початку життя, перед нею лежить велика кількість самих різних доріг і можливостей, їй ще тільки належить пізнати все те, що готова запропунувати дитині життя.

Дитяча смерть, мабуть, сама безглузда і трагічна подія, яку тільки можна уявити. Але якщо зі смертю від важких захворювань волею – неволею доводиться миритися і приймати її, то смерть в результаті суїциду завжди немов грім серед ясного неба. Розум оточуючих людей просто відмовляється сприймати цю страшну реальність – добровільний відхід з життя дитини чи підлітка.

Дитячий суїцид – це те, чого практично завжди можна уникнути. Головне, що для цього необхідно – це вчасно помітити тривожні сигнали.

Як правило, подібне рішення зріє в голові у дитини не один день, і навіть не тиждень. І весь цей час дитина відчайдушно волає до дорослих, різними способами даючи зрозуміти батькам, що їй дуже погано.

Вік дітей, які роблять спробу суїциду. Спроби суїциду не здійснюють дітки молодше 11 років. Але не варто спокушати і вважати, що у маленьких діток не буває важкого психічного стану. Просто малюки ще до кінця не усвідомлюють, що таке смерть. Однак найчастіше в їх розмовах і думках люблячі і уважні мама й тато можуть помітити привід для тривоги.

Приклад:маленька дитина 7 років протягом довгого часу повторювала, що вона перетвориться на метелика і відлетить від своїх батьків. Батьки тільки посміхалися над кумедними дитячими погрозами. Проте в 12 років ця дівчинка зробила дуже серйозну спробу суїциду, стрибнувши з 4 поверху. Лікарям дивом вдалося врятувати їй життя.

І якщо дитячий суїцид все ж, на щастя, зустрічається дуже рідко, то про підліткові самогубства не можна сказати те ж саме. Саме на вік 13-16 років, як показують статистичні дані, доводиться пік підліткових самогубств. Бажання смерті – це досить поширена реакція підліткової психіки на виникнення стресової ситуації.

Основні мотиви суїцидальної поведінки серед дітей та молоді:1.     Переживання образи, одинокості, відчуження.2.     Реальна або уявна втрата батьківської любові, незріле кохання, ревнощі.3.     Переживання, пов’язані зі смертю близьких, розлучення батьків.4.     Почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою.5.     Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.6.     Страх перед покаранням.7.     Любовні невдачі. Вагітність.8.     Почуття помсти, шантажу.9.     Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.10. Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів тощо.11. Наркотична чи алкогольна залежність. 

Нерідко хлопці та дівчата впадають у відчай і чинять самогубство через щось, що іншим здається лише дрібницею. Нам буває важко зрозуміти такі причини самогубства, як сварка з батьками, друзями, нещасливе кохання, приниження ровесників тощо. Та буває, що саме з таких, банальних, на перший погляд, причин, зазнавши душевного болю і не маючи змоги зарадити собі, підлітки вважають смерть способом помститися кривдникам. Тобто до серйозних спроб самогубства можуть вдаватися люди, які сподіваються вплинути на почуття інших, хочь самих їх уже не буде і вони не зможуть побачити, які наслідки мав їхній вчинок.

Як показують дослідження, серед дітей, які зазнають знущань у тій чи іншій сфері, ймовірність самогубства зростає майже у сім разів, адже вони в силу своєї ще несформованої психіки зазнають справжніх страждань. Стрес, викликаний значущими для підлітка чинниками, породжує почуття збентеженості і страху, захисну реакцію, а саме – спробу позбутися душевного болю. Отже, найчастіше самогубство – це не бажання накласти на себе руки, а нестримне прагнення покласти край життю, яке завдає нестерпних мук.

Словесні ознаки. Дитина яка готується до самогубства, часто говорить про свій душевний стан. Вона може:1. Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».2. Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися».3. Багато жартувати на тему самогубства.4. Проявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті. 

Поведінкові ознаки1. Роздавати оточуючим речі, які є для підлітка особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.2. Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як: в їжі – їсти замало або забагато; у сні – спати занадто мало або занадто багато; у зовнішньому вигляді – стати неохайним, стати занадто охайним; у шкільних звичках – пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати в пригніченому настрої; замкнутися, відсторонитися від родини й друзів; бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу.3. Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу. 

Ситуаційні ознаки. Дитина може зважитися на самогубство, якщо вона:1. Соціально ізольована (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленою.2. Живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм – особиста або сімейна проблема).3. Почуває себе жертвою насильства – фізичного, сексуального або емоційного.4. Уживала раніше спроби суїциду.5. Має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини.6. Перенесла важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).7. Занадто критично налаштована щодо себе. 

МОЖЛИВІ МОТИВИ Пошук допомоги - більшість дітей, які думають про самогубство, не хочуть помирати. Самогубство розглядається як спосіб отримати що-небудь (наприклад, увагу, любов, звільнення від проблем, від почуття безнадійності). Безнадія - життя безглузде, а на майбутнє розраховувати не доводиться. Втрачені всякі надії змінити життя на краще. Множинні проблеми - всі проблеми настільки великі і нерозв'язні, що дитина не може сконцентруватися, щоб розв’зати їх по одній. Спроба зробити боляче іншій людині - «Вони ще пошкодують!» Іноді дитина вважає, що, покінчивши з собою, понесе із собою проблему і полегшить життя своєї сім'ї. Спосіб вирішити проблему - дитина розглядає самогубство як показник мужності і сили.

ЯК ДОПОМОГТИ?ВИСЛУХОВУЙТЕ «Я чую тебе». Не намагайтесь утішити загальними словами типу «Ну, усе не так погано» ,«тобі стане краще», «Не варто цього робити». Дайте дитині можливість висловитися. Задавайте питання і уважно слухайте.

ОБГОВОРЮЙТЕвідкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтеся говорити про це- більшість дітей відчувають незручність, кажучи про самогубство, і це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства, тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність.

БУДЬТЕ УВАЖНІКожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати батьків за їх зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви приймаєте їх серйозно.

ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР ПРОБЛЕМвизнайте, що його відчуття дуже сильні, проблеми складні - дізнайтесь, чим ви можете допомогти, оскільки вам він уже довіряє. Дізнайтесь, хто ще міг би допомогти в цій ситуації.

Одним з основних психологічних пояснень проблем підлітків, пов'язаних  із взаємостосунками з протилежною статтю, є надмірна залежність від іншої людини, що виникає, зазвичай як компенсація поганих стосунків зі своїми батьками. У цьо­му випадку часто буває так, що стосунки з другом чи подру­гою стають настільки значимими й емоційно необхідними, що будь-яке охолодження прихильності, а тим більше зрада, сприймається як непоправна втрата, яка позбавляє сенсу подальше життя. При цьому іноді, за відсутності підтримки близьких і оточуючих, відбуваються «ситуативні само­губства» – імпульсивні, непідготовлені і, власне, непов'язані з усвідомленим наміром позбавити себе життя.

Куди звертатися за допомогою?Якщо ви помітили у дитини схильності до суїциду — найкращий варіант порадити звернутися до спеціаліста. В такому випадку друзі, родичі, форуми та Google не нададуть кваліфікованої допомоги.

Проте у спілкуванні не потрібно панікувати, варто бути відкритим, давати дитині розуміти, що вона цінна для вас. Важливо не знецінювати підлітка та його переживання, проявляти підтримку і розуміння, давати зрозуміти, що з кризи є вихід, не тиснути, а в турботливій формі пропонувати допомогу спеціаліста.