Основні принципи надання домедичної допомоги в умовах бойових дій

Основні принципи надання домедичної допомоги в умовах бойових дій

План1. Поняття тактичної медицини.2. Причини превентивних смертей при бойовій травмі.3. Етапи надання домедичної допомоги в умовах бойових дій.

1. Тактична медицина - це мабуть, наймолодший розділ медицини. Перші публікаціїз’явилися тільки 1996 році. Лікарі досліджували причини смерті при проведенні військовихоперацій і зосередили саме увагу на порятунку життя пораненого. Впровадження цього курсу длякожного бійця в західних арміях призвело до гарних результатів - кількість загиблих від поранень вармії США зараз є найнижчою за всю історію.

В умовах бойових дій чіткі вміння і знання можуть і повинні рятувати життя. Гіркий досвід цієївідносно молодої науки омитий кров’ю, болем втрати, однак шляхом спроб та помилок, поєднанняпрактики, логіки та сухої статистики врешті-решт вдалось досягнути непоганих результатів тазниження смертності бійців.

Ранній початок лікарської допомоги є фактором, який значно покращує шанси на виживаннята відновлення функцій у пораненого. Тому існує поняття «золотої години» - перша година післяпоранення, протягом якої повинно розпочатись надання кваліфікованої лікарської допомоги.

2. Основними причинами смерті 80-90% поранених стали масивна крововтрата та шок. Прицьому локалізація поранень в 48% випадків - в тулуб, у 31% – у верхні та нижні кінцівки, у 21% – вшию чи пахові ділянки, де проходять магістральні кровоносні судини. Пошкодження, яківиникають у сучасних збройних протистояннях, значно обмежують час надання домедичноїдопомоги на полі бою.

При кровотечі з магістральних судин кінцівок (стегнова, плечова) пораненийгине до 2 хв. (локалізація рани – ділянка плеча (пахвова ямка) або стегна (пахова ділянка)). Причинасмерті – швидка втрата значної кількості крові. При кровотечі із судин шиї (сонна артерія, яремнавена) смерть настає теж до 2 хв. (локалізація рани – ділянка шиї). Причини смерті – швидка втратазначної кількості крові, засмоктування повітря в крупні вени і закупорка ним судин. При кровотечііз судин голови поранений може загинути від декількох секунд до однієї години (локалізація рани –волосиста частина голови). При зовнішній артеріальній кровотечі з ран передпліччя, гомілки читулуба смерть може настати до однієї години. При виникненні непрохідності верхніх дихальнихшляхів, через западання язика, за умови втрати свідомості (травма голови, шок) в положенні наспині поранений гине до 5 хв. Причина смерті - зупинка серця внаслідок недостатньогонадходження кисню. При раптовій зупинці серця внаслідок ударної хвилі, закритої травми грудноїклітки, сильного стресу смерть настає через 5 хв. При проникаючому пораненні грудної кліткисмерть настає від 10-15 хв. до однієї години (локалізація рани – ділянка грудної клітки). Причинисмерті – виключення легені з боку поранення з акту дихання, втрата значної кількості крові.

3. Умовно розрізняють два місця надання домедичної допомоги під час ведення бойових дій:а) безпосередньо в секторі обстрілу – зоні прямого обстрілу зі значним ризиком отриманнякульового чи іншого поранення;б) в секторі укриття - місці захищеному від прямого вогню противника елементамиприродного (пагорби, схили) чи штучного походження (стіни, будинки, захисні інженерніконструкції).

Виділяють три етапи надання допомоги пораненим у військово-польових умовах. Перший етап – допомога в «червоній зоні» (англ. Care Under Fire – в різних джерелахперекладається як: «надання допомоги під вогнем», в зоні обстрілу),Другий етап – допомога в «жовтій зоні» (англ. Tactical Field Care – в різних джерелахперекладається як: «надання допомоги на полі бою», «надання допомоги в військово-польовихумовах», «надання допомоги в зоні укриття»),Третій етап – надання допомоги під час тактичної евакуації з поля бою в медичні заклади«зеленої зони» – мобільні польові госпіталі, військові чи цивільні шпиталі, спеціалізовані клініки(англ. Tactical Evacuation Care).

Перший етап. Надання допомоги «під вогнем»Перший етап - при наданні допомоги в «червоній зоні» рятувальник знаходиться під вогнемсупротивника, що значно обмежує допомогу, яку він може надати. Допомога переважно складаєтьсяз використання джгута для зупинки небезпечної для життя кровотечі з ран в області кінцівок іякнайшвидшого переміщення потерпілих у безпечне місце. Цілі під час надання допомоги пораненим в зоні обстрілу:1) виконати бойове завдання;2) запобігти більшій кількості жертв (дбати про безпеку власну та інших бійців);3) зберегти життя пораненого. Такий підхід базується на наступних важливих принципах:- Лише необхідне втручання у кожний конкретний період процесу надання допомоги;- Необхідне медичне втручання, застосоване у неправильний період під час бойових дій, можепривести до додаткових жертв.

Другий етап – надання медичної допомоги у військово-польових умовах в жовтій зоніПочинати ІІ етап надання медичної допомоги у військово-польових умовах після того, якрятувальник і поранений більше не знаходяться під прямим вогнем противника. На цьому етапі єбільше часу для надання допомоги. Однак бойова обстановка може змінитися, і ви можетеопинитися знову в умовах обстрілу. При наданні медичної допомоги у військово-польовихумовах медичне обладнання та матеріали часто обмежені тими, які були принесені на поле боюбійцем-рятувальником або окремими солдатами.

Третій етап – надання допомоги під час тактичної евакуації. При здійсненні евакуації допомога надається до надходження постраждалого в пункт зборуабо до медичної установи.

Розрізняють немедичну та медичну евакуацію. 1.  Немедична евакуація потерпілого відноситься до переміщення потерпілих звикористанням немедичного транспортного засобу або літального апарату. Під час такої евакуаціїрятувальник може перебувати з потерпілим для надання йому допомоги під час транспортування. 2. Медична евакуація  відноситься до евакуації потерпілих з використанням спеціалізованогосанітарного автомобіля або санітарного літака. На медичних транспортних засобах для евакуації(наземних і повітряних) присутній медичний персонал для надання потерпілим допомоги під часевакуації.

В обох випадках допомога надається по протоколу C-A-B-C! (Критична кровотеча – Дихальнішляхи, Дихання – Циркуляція) в послідовності та за правилами описаними для другого етапу. Поранених слід оперативно переміщати на наступний рівень надання допомоги, інакше наявніцінні ресурси витрачатимуться на підтримання пацієнтів, що перешкоджатиме іншимпостраждалим отримати допомогу.