5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

"Основні прийоми логопедичного масажу"

Про матеріал

Логопедичний масаж - це сукупність прийомів механічного дозованого впливу на організм шляхом натискання, тертя, вібрації та погладжування які проводяться безпосередньо на поверхні тіла людини руками масажиста.

Перегляд файлу

 

 

Масаж – це сукупність прийомів механічного дозованого впливу на організм шляхом натискання, тертя, вібрації та погладжування які проводяться безпосередньо на поверхні тіла людини руками масажиста.

Масаж може бути загальним та місцевим. Логопедичний масаж відноситься до місцевого масажу, так як він безпосередньо впливає на різні частини артикуляційного апарату.

Прийоми масажу слід вибирати з урахуванням тонусу м’язів мовленнєвого апарату. Такі прийоми як погладжування, розтирання, натискання.

Сеанс масажу необхідно починати з прийомів загального розслаблення (релаксації). Дитина повинна прийняти положення при якому м’язи дитини максимально розслаблені, фізіологічне дихання спокійне.

Погладжуванняосновний прийом масажу, який залежно від методики застосування прийому і дозування сили дії може надавати заспокійливу або стимулюючу (збудливу) дію на нервову систему. Наприклад, поверхневе площинне погладжування заспокоює, охоплювання — збуджує.

На думку досвідчених фахівців в даній області, погладжування шкіри обличчя поліпшує дихання. Стимулюються обмінні процеси, підвищується шкірно-м'язовий тонус, посилюється циркуляція крові в капілярах, тонізуються і тренуються судини. Пальці рук ковзають по шкірі обличчя, не збираючи її в складки, легко натискаючи. Погладжувати слід тільки по ходу току лімфи в лімфатичних судинах - у напрямі крупних лімфатичних вузлів. Прийом рекомендується виконувати повільно (24-26 рухів в 1 хвилини), плавно, ритмічно, з різним ступенем натискання на масажовану поверхню.

Розтирання це прийом, який рекомендується виконувати перед розминанням. Розтирання сприяє збільшенню рухливості м’язових тканин по відношенню до нижчих шарів. При цьому посилюється приток крові і лімфи до масажованих тканин, що значно поліпшує їх живлення і стимулює обмінні процеси. При виконанні даного прийому в області обличчя необхідно використовувати переступання.

Рухи при розтиранні можна проводити в будь-якому напрямі, незалежно від напряму току лімфи. Важливо не затримуватися на одній ділянці більше 8—10 секунд. Потім, для максимальної активізації роботи лицьових м'язів, рекомендується використовувати такий прийом, як розминку. В цьому прийомі можна виділити декілька фаз: фіксацію, захоплення, здавлення, стискання, відтягування і безпосередньо розминання тканин пальцями однієї руки або двох рук одночасно.

Розминання - в основному діє на м'язи обличчя, завдяки чому підвищується їх скоротлива активність. Цей прийом сприяє поліпшенню крово-і лимфообігу. Отже, поліпшуються живлення тканин, обмін речовин, зменшується або повністю знімається м'язове стомлення, підвищуються працездатність м'язів, їх тонус. Розминання є свого роду пасивною гімнастикою для м'язів. Масажні рухи при розминці рекомендується проводити в подовжньому і поперечному напрямі.

Подовжні рухи потрібно робити по ходу м'язових волокон. Випрямлені пальці слід розташувати на масажованій поверхні так, щоб перші пальці обох кистей знаходилися на передній поверхні м'яза, а інші — по сторонах від неї.

Для проведення поперечних рухів, руки треба встановити упоперек м'язових волокон так, щоб перші пальці знаходились по одну сторону масажованої ділянки, а інші — по іншу.

Корисно використовувати такий допоміжний прийом масажу, як зсування. Зафіксувавши масажовану область, проводьте короткі ритмічні рухи, зсовуючи тканини. Рухи в протилежних напрямах називаються розтягуванням. Розтягування можна виконувати двома-п'ятьма пальцями.

Ще один важливий прийом логопедичного масажу — вібрація.

При вібрації рука передає м'язам обличчя, шиї, губ, язика коливальні рухи. Даний прийом викликає посилення рефлексів. Залежно від частоти і амплітуди вібрації відбувається розширення або звуження судин. Вібрація впливає на функції різних органів.

Вібрацію можна здійснювати одним, двома або всіма пальцями. При не переривистій вібрації слід проводити по тканинах кінцевими фалангами одного або декількох пальців. При переривистій (ударній) вібрації потрібно ударяти кінчиками напівзігнутих пальців.

Близькі до вібрації допоміжні прийоми логопедичного масажу: поплескування (легкі рухи вказівним пальцем) і пунктирування, або «пальцевий душ» (рухи, які здійснюються кінцевими фалангами другого-третього або другого-п'ятого пальців, що нагадує вибивання дробу на барабані).

Вібрація не повинна викликати болісних відчуттів у дитини. Доведено, що тривала вібрація з малою амплітудою викликає заспокоєння, розслаблення, а нетривала вібрація з великою амплітудою - протилежний стан. Тривалість виконання ударних прийомів в одній області не повинна перевищувати 10 секунд. Обов'язково потрібно комбінувати вібрацію з іншими прийомами.

Переривисту вібрацію не слід здійснювати на напружених групах м'язів, щоб не викликати біль. Вибір прийомів масажу повинен залежати від м'язового тонусу.

Так, наприклад, погладжування, розтирання, розминання, поплескування, легку вібрацію доцільно використовувати при зниженому тонусі мовної мускулатури. При гіпертонусі (спастичних станах) застосовується в основному поверхневе погладжування і сильна вібрація.

 

docx
Пов’язані теми
Логопедія, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
19 серпня 2018
Переглядів
1435
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку